З початку року ціни на продукти зросли на 115%

На фоні зниження доходів українців ціни на продукти харчування цього року зросли більше ніж в два рази. Хліб масових сортів подорожчав на 20%, сало – приблизно на 70%, свинина – на 40%, яловичина – на 30%, м’ясо птиці – на 23%, молочні продукти – у межах 20%. Загалом індекс споживчих цін з січня до листопада склав 115,5%. Про це повідомив Голова Ради Національного банку України Богдан Данилишин.

«Відразу зазначу, що таке стрімке зростання цін, яке ми спостерігаємо в останні роки не слід пов’язувати з дефіцитом продовольства. Згідно з балансовими розрахунками, Україна виробляє його достатньо для задоволення внутрішнього платоспроможного попиту і має потенціал до нарощування виробництва. Винятком щоправда скоро може стати яловичина та молоко, якщо держава не вживатиме дієвих заходів спрямованих на відродження м’ясного та молочного скотарства на промисловій основі», — додав він.

Економіст зазначив, що цінове регулювання не працює в Україні з 2014 року після запровадження мораторію на здійснення перевірок суб’єктів господарювання, що діє і до сьогодні. До того ж було розформовано спеціальний орган (Держцінінспекцію), який контролював правильність формування цін на товари. А з 1 липня 2017 року уяд взагалі скасував держрегулювання цін на продукти.

«За останні 4 роки продукти дорожчали щороку: у 2014 році індекс споживчих цін на продукти харчування (грудень до грудня попереднього року) склав 124,5%, у 2015 році – 140,1%, у 2016 році – 103,2% (при цьому у минулому році споживчі ціни на хліб зросли на 7,4%, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину)», — зазначив Данилишин.

Натомість купівельна спроможність українців різко впала. Дійшло до того, що 55% всіх  споживчих витрат українців припадає на їжу.

«У населення із найнижчими доходами витрати на їжу перевищують 80% усіх сукупних витрат. Тобто, фактично вони знаходяться у продовольчій небезпеці (за міжнародними критеріями продовольча небезпека настає тоді, коли 60% від загальних витрат – це витрати на продовольство)», — повідомив експерт, додавши, що в ЄС на продукти харчування люди витрачають 12%, у Росії – 32%.

На думку Данилишина, постійне підвищення курсу долара, яке закладається до бюджетних розрахунків, спонукає виробників продовольства формувати собівартість товару, виходячи із песимістичних очікувань подальшого здорожчання її складових (паливо, комунальні послуги, міндобрива, гербіциди тощо). Це може привести до подальшого зросту цін на продукти харчування.

Хоча держава може регулювати ціни ринковими механізмами: проведенням інтервенційних операцій на ринку аграрної продукції (з цією метою навіть було створено державну установу Аграрний фонд), а також застосовувати норми антимонопольного законодавства.  

Економіст пропонує запровадити адресні програми продовольчої підтримки для найбільш вразливих верств населення.

«Практики соціальної продовольчої допомоги існують у багатьох країнах світу незалежно від рівня їх економічного розвитку (Бразилія, ЄС, Великобританія, США). Такі програми, як правило, передбачають надання адресних грошових виплат на придбання продовольства, або безпосереднє забезпечення продуктами харчування» — зазначив він.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *