Пенсійна напівреформа: як і для кого збираються вводити накопичувальні пенсії?

Перед запуском повноцінної пенсійної реформи і введенням обов’язкової накопичувальної системи, в Україні може запрацювати її частина – професійні накопичувальні пенсійні програми. Їх збираються впровадити з жовтня 2020 року для деяких категорій працівників у віці до 35 років. Розбираємося кого саме це торкнеться, як буде працювати та навіщо потрібно.

Зміст

  • 1Що сталося?
  • 2Що таке професійна накопичувальна система?
  • 3Хто братиме участь у новій системі?
  • 4Навіщо це потрібно?

Що сталося?

18 травня 2020 р. Мінсоцполітики висунуло на громадське обговорення законопроект про накопичувальну професійну пенсійну систему.

В січні 2004 р. в Україні запрацював закон про загальнообов’язкове пенсійне страхування. У ньому закладена трирівнева модель пенсійної системи: солідарна, обов’язкова накопичувальна і недержавна накопичувальна.

Але весь цей час працює тільки перша і третя складові. Це солідарна система, коли пенсії платять за рахунок зарплат працюючих громадян. І недержавне пенсійне страхування – маленький ринок, який охоплює менше мільйона українців. Обов’язковий накопичувальний рівень пенсійної системи за 16 років ніхто так і не ризикнув реалізувати.

Ініціатива Мінсоцполітики – напівзахід. На другому рівні пенсійної системи збираються запровадити тільки професійні програми для тих, хто працює на шкідливих виробництвах, має право розраховувати на пільгову пенсію і не досяг 35 років (станом на 1 січня 2021 г.).

Громадське обговорення триватиме до 18 червня. Потім буде розгляд у ВР. І якщо законопроект пройде голосування, то може швидко набрати чинності. Зараз в тексті передбачено, що частково він запрацює вже з жовтня 2020 р.

Що таке професійна накопичувальна система?

Це система пенсійних накопичень в рамках другого рівня пенсійної системи – обов’язкового накопичувального. У тому випадку, якщо законопроект набуде чинності, представники тих спеціальностей, які мають право на пільгові пенсії (про конкретний перелік трохи пізніше) і не досягли 35 років, зобов’язані підключитися до професійної накопичувальної пенсійної системи. Також є пропозиція пустити в цю нішу добровольців.

Зараз із зарплати людини утримується Єдиний соціальний внесок, який йде в державний Пенсійний фонд – 22%.

Для учасників професійної накопичувальної системи ЄСВ збільшать на 3%, 7% і 15%, в залежності від категорії. ЄСВ і зараз сплачує роботодавець, і після зміни законодавства також платити буде він. Внесок із зарплати учасника системи піде спочатку до Пенсійного фонду, а потім розділиться: 22% ЄСВ залишиться в ПФУ, а розмір підвищення піде до недержавного пенсійного фонду (НПФ).

Протягом десяти днів після прийому на роботу, яка передбачає пільгову пенсію, працівникові потрібно буде вибрати НПФ серед учасників другого рівня пенсійної системи. Якщо не вибрати, право визначати буде у Пенсійного фонду. При переході з роботи на роботу в рамках пільгової категорії “гроші ходитимуть за пенсіонером”.

Після досягнення пенсійного віку, учасник професійної накопичувальної системи отримає і пенсію по солідарці, і свої накопичення. Можна буде вибрати різновид виплат: разовий, протягом певного часу, довічний. Накопичення, в разі смерті учасника системи, отримують його спадкоємці.

Хто братиме участь у новій системі?

Є постанова Кабміну №461, якою затверджені список №1 і список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах. Під ці списки, відповідно, підтягують пенсійні програми №1 і №2.

Представники списку №1, зайняті повний робочий день, зможуть вийти на пенсію в 50 років, якщо загальний страховий стаж чоловіка становить 25 років і 10 з них на зазначених роботах, жінки – 20 років і 7,5 з них на зазначених роботах. Більш детально про вік і вимоги до стажу для цієї категорії можна знайти в п.1, ч.2 ст. 114 закону про загальнообов’язкове пенсійне страхування.

Списки великі і детально вивчити їх простіше в постанові Кабміну, але в списку №1, зокрема, зазначені люди, зайняті на підземних роботах, у добувній промисловості, доменному виробництві, виробництві кольорових металів, скла, паперу, порцеляни й фаянсу, на підприємствах атомної енергетики і т.д.

Представники списку №2 зможуть вийти на пенсію при досягненні 55 років. Вимоги до стажу для чоловіків – не менше ніж 30 років і 12,5 з них на зазначених роботах, для жінок – не менше 25 років і 10 з них – на зазначених роботах. Більш детально про умови виходу на пільгову пенсію для цієї категорії – в п.2, ч.2 ст. 114 закону про загальнообов’язкове страхування.

У список №2 входять, зокрема, працівники добувної промисловості, але зайняті на поверхні, на ремонтних роботах, співробітники підприємств тютюнової промисловості, парфумерно-косметичної, забійники худоби і т.д. Законопроект трохи розширює список і додає до №2:

  • чоловіків, які працюють трактористами-машиністами на сільгоспвиробництво;
  • жінок, які працюють трактористами-машиністами, машиністами дорожньо-будівельних і вантажних машин;
  • співробітниць текстильних виробництв;
  • водіїв міського пасажирського транспорту;
  • жінок, які працюють доярками, свинарками-операторами.

Список доповнений саме в таких формулюваннях: передбачаєтьсязі, що чоловікові-дояру або працівнику текстильного підприємства не потрібно брати участь в новій професійній накопичувальній системі.

Програма №3 передбачена для добровольців. Умови будуть прописані в колективних договорах з роботодавцями, а термін виплат настане з 55 років.

Підвищення ЄСВ: для учасників програми №1 – на 15%, для учасників програми №2 – на 7%, для добровольців за програмою №3 – на 3%.

Навіщо це потрібно?

У Мінсоцполітики описують суть проблеми. Витрати на виплату і доставку пенсій працівникам зі списків №1 і №2 покривають їх роботодавці. Якщо їх було кілька, то пропорційно відпрацьованому на виробництві часу. Тобто виплати йдуть і за тих, хто звільнився до виходу на пенсію.

Спочатку ПФУ платить пенсіонерам, а підприємства потім покривають витрати. Це боляче по них б’є, пояснюють в Мінсоцполітики, вони все частіше і все більше боргують ПФУ. Темпи зростання заборгованості – на 2 млрд грн на рік. Загальний обсяг станом на кінець березня 2020 року – 14,5 млрд грн. Вантаж виплат штовхає підприємства до банкрутства, а пенсіонери-пільговики перебувають під загрозою недофінансування.

Вихід, передбачений в законопроекті: ЄСВ збільшується і скасовується механізм компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Підсумки оцінює Мінсоцполітики в прогнозі впливу законопроекту: майже всі в плюсі – роботодавці, недержавні пенсійні фонди та працівники окремих категорій, тому що зможуть, на відміну від інших, виходити на пенсію до досягнення 60 і 63 років.

Але явно не у виграші будуть ПФУ та бюджет. Обсяг очікуваних виплат від роботодавців по компенсації витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в найближчі п’ять років – 31,9 млрд грн. Якщо законопроект приймуть, 15,6 млрд грн капне в недержавну накопичувальну систему, а ПФУ отримає 26 млрд грн. Тобто недоотримання складе 6 млрд грн. Але законопроект дає розстрочку підприємствам по виплатах боргів. І протягом п’яти років в Мінсоцполітики розраховують на виплату половини накопиченого боргу або 6,7 млрд грн.

Протягом п’яти років дірку в зв’язку з відсутністю компенсацій від роботодавців збираються перекривати. Далі, в довгостроковій перспективі, витрати на фінансування пільгових пенсій хочуть повністю перекинути на накопичувальну систему. А в процесі переходу додаткові бюджетні витрати оцінюють на рівні 1-1,5 млрд грн щорічно.

Тобто бюджет і ПФУ від нововведень тільки втрачають. Причому, якщо не вийде отримати від підприємств-боржників компенсацію, не 1-1,5 млрд щорічно, а більш суттєві суми.

Переваги працівників теж викликають питання. У пояснювальній записці та оцінці впливу Мінсоцполітики не робить розрахунків, хоча це дуже показово.

Сума накопичень і виплат для кожної людини буде відрізнятися, і порядок залежить від безлічі факторів – від розміру зп до стажу на конкретному виробництві. Але можна порахувати приблизно, щоб зрозуміти, про які орієнтовні розміри йдеться. Наприклад, ми візьмемо програму №2 і співробітника сільгосппідприємства в віці 35 років. Зараз середня зарплата по сільгосппромисловості – 8,5 тис. грн або 315 дол. Співробітник працюватиме до пенсії 20 років. За цей час за рахунок підвищення ЄСВ на 7% він зможе накопичити на індивідуальному рахунку 5,3 тис. дол. Середня тривалість життя в Україні – майже 72 роки, тобто близько 17 років на пенсії. Це означає плюс 26 дол. до щомісячної виплати за солідаркою за рахунок накопичень.

Крім того, є мінімум три ризики для людей, які важкою працею заробляють собі на хліб і будуть зобов’язані підключитися до накопичувальної професійну пенсійну систему.

Перший – збереження пенсійних накопичень. Зміни в законодавства косметичні, серйозна відповідальність недержавних пенсійних фондів в них не прописана.

Друга – залежність недержавних ПФ. Вони, з високою часткою ймовірності, будуть народжуватися безпосередньо на підприємствах, і будуть залежати від їх фінансових можливостей, підприємницьких здібностей власників та їх порядності. Законопроект викреслює із законодавства цілий ряд вимог до НПФ на другому рівні системи, в тому числі, до досвіду роботи, наявності договорів про обслуговування, чистої вартості пенсійних активів і т.д. Тобто відкриває двері для створення нових НПФ, які роботодавець зможе нав’язувати своїм співробітникам.

Третя – підвищення ЄСВ. Це, як мінімум, загальмує зростання зарплат, які на тлі нинішньої кризи і так будуть топтатися на місці.

Тобто найбільша вигода від ухвалення законопроекту – для роботодавців, які позбавляються від обов’язкових виплат ПФУ і отримують можливість відкрити НПФ.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *