Вкрав, покаявся – вільний. Що таке “кримінальний проступок” і як за нього покарають

З 1 липня кримінальне право принципово змінилося. З цього дня класифікація кримінально караних діянь стала іншою. Частина з них перетворилися із злочинів на проступки. Займатися ними будуть вже не слідчі, а дізнавачі за прискореною та спрощеною процедурою. В деталях розбирався Nash.Live.

Зміст

  • 1Класифікація правопорушень
  • 2Навіщо ввели кримінальні проступки?
  • 3Як працюватимуть дізнавачі?
  • 4Що таке “дійове каяття”?
  • 5Водіння в нетверезому вигляді все ж не кримінал
  • 6Нові штрафи

Класифікація правопорушень

За попередньою редакцією Кримінального кодексу, злочини ділилися на невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Тепер основне визначення змінилося: злочини стали правопорушеннями. Крім того, у них нова кваліфікація:

  • кримінальні проступки. Це близько 100 правопорушень з 200, які раніше називалися злочинами невеликої тяжкості. Максимальна відповідальність за їх вчинення – штраф розміром до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів (51 тис. грн) і покарання, яке не пов’язане із позбавленням волі. Після того, як порушник відбув покарання, з нього знімається судимість;
  • злочини. Кримінально карані діяння, які передбачають більш сувору відповідальність. Вони діляться на нетяжкі (штраф до 170 тис. грн або позбавлення волі на строк до п’яти років), тяжкі (штраф до 425 тис. грн або позбавлення волі на строк до десяти років) та особливо тяжкі (штраф понад 425 тис. грн і позбавлення волі на строк понад десять років або довічно).

Навіщо ввели кримінальні проступки?

Це зробили для того, щоб прискорити розслідування та знизити високе навантаження на слідчих. Близько половини всіх кримінальних проваджень – за статтями КК, які кваліфікувалися як злочини невеликої тяжкості. При цьому середнє навантаження на слідчого – близько 300 справ.

У правоохоронних органах – Нацполіціі, ДБР, СБУ, новому податковому правоохоронному органі, який повинен буде замінити податкову міліцію, НАБУ – працюватимуть дізнавачі. Саме вони за спрощеною та скороченою процедурою вестимуть справи щодо кримінальних проступків.

Як працюватимуть дізнавачі?

Їх наділили тими ж повноваженнями, що й у слідчих. Дізнавач уповноважений оглядати місце події, проводити обшук підозрюваного, опитувати свідків, вилучати знаряддя правопорушення, доручати оперативникам проведення розшукових і негласних слідчих дії, за узгодження прокурором, повідомляти про підозру.

Інформація про кримінальний проступок, як і про будь-яке кримінальне правопорушення, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Терміни роботи правоохоронців щодо проступків виводять на шалені темпи. З моменту внесення, у дізнавача є 72 години для того, щоб вручити підозру у скоєнні проступку.

Якщо підозрюваний свою провину не визнає, повідомити про підозру дізнавач повинен протягом 20 діб. У тому випадку, якщо є клопотання про експертизу, термін збільшується до 30 діб.

Термін досудового розслідування можна продовжувати, але щодо проступку максимум все одно становить місяць з дня повідомлення про підозру. Якщо це нетяжкий злочин – термін становить шість місяців, тяжкий злочин – до 12 місяців.

Щодо проступків працює прискорена процедура розгляду в суді, які наразі не укомплектовані. Якщо підозрюваного затримали, суд приймає справу невідкладно, якщо не затримали – то протягом п’яти днів.

У тому випадку, якщо обвинувачений у скоєнні проступку не проти, суд може винести рішення без учасників виробництва.

У дізнавача є право затримати підозрюваного в скоєнні проступку без санкції слідчого судді. Це відбувається в тому випадку, якщо його застали в момент вчинення або спроби вчинення правопорушення. Також якщо очевидець або потерпілий вказують, що саме підозрюваний скоїв правопорушення. Або ж на тілі, одязі або місці події залишилися сліди, які на це прямо вказують.

При таких вступних для затримання на добу повинні бути підстави. Підозрюваний пручається або не припиняє свої дії, намагається втекти, не виконує вказівки правоохоронців, перебуває в стані сп’яніння.

Що таке “дійове каяття”?

За ст. 45 КК, того, хто вперше здійснює кримінальний проступок або нетяжкий злочин з необережності, можуть звільнити від кримінальної відповідальності. Для цього правопорушник повинен щиро покаятися, сприяти розкриттю злочину, відшкодувати збитки і шкоду.

Але норма про дійове каяття не працює у випадку з деякими правопорушеннями, в тому числі, корупційними:

  • привласнення, розтрата майна і заволодіння ним з використанням службового становища;
  • крадіжка, привласнення вогнепальної зброї і боєприпасів, в тому числі й військовослужбовцям;
  • крадіжка, привласнення, вимагання наркотиків, прекурсорів, обладнання для їх виробництва;
  • порушення правил обігу наркотичних засобів;
  • крадіжка, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток;
  • нецільове використання бюджетних коштів;
  • підкуп;
  • зловживання владою і службовим становищем;
  • перевищення влади і службових повноважень правоохоронцем;
  • неправомірна вигода;
  • незаконне збагачення;
  • зловживання впливом.

Водіння в нетверезому вигляді все ж не кримінал

Змінами до КК хотіли внести статтю про управління автомобілем в стані сп’яніння. Штраф збиралися підвищити до 17-34 тис. грн з позбавленням прав на термін до трьох років.

Але в червні 2020 р .ВР відіграла цей намір і прийняла закон, який скасував появу в КК цієї статті. 2 липня президент підписав закон і водіння в нетверезому стані залишилося в категорії адміністративних правопорушень.

Причину можна пояснити більш легкою процедурою притягнення до відповідальності. Адмінпротокол скласти простіше, а штраф отримати легше, ніж провести навіть спрощену процедуру дізнання за таким кримінальним проступком.

Нові штрафи

Спрощена процедура розслідування проступків компенсується збільшенням відповідальності за їх вчинення. Штрафи за деякими статтями, які підпадають по поняття проступків, зросли в рази. Зокрема це:

  • крадіжка, вчинена вперше (ст. 185) – був штраф від 850 до 1,7 тис. грн, виріс до 17-51 тис. грн;
  • шахрайство (ст. 190) – було до 850 грн, стало від 34 до 51 тис. грн;
  • незаконне полювання (ст. 248) та риболовля (ст. 249) – було 1,7-3,4 тис. грн, стало 17-51 тис. грн.

Після підвищення, деякі з правопорушень випали з категорії проступків, хоча до змін в неї потрапляли. Зокрема це:

  • розголошення лікарської таємниці (ст. 145 КК). Штраф був 850 грн, а виріс до 17-68 тис. грн;
  • грабіж (ст. 186) – був до 1,7 тис. грн, виріс до 34-78 тис. грн;
  • привласнення і розтрата майна (ст. 191) – було 850 грн, стало 34-85 тис. грн;
  • випуск в обіг небезпечної продукції (ст. 227) – було 8,5-17 тис. грн, стало 51-136 тис. грн;
  • наруга над державними символами (ст. 338) – було 850 грн, стало 17-68 тис. грн;
  • ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографії (ст. 301) – було 850-1700 грн, стало 17-68 тис. грн;
  • забруднення атмосфери (ст. 241) – було 1,7-3,4 тис. грн, стало 30,6-61,2 тис. грн;
  • ненадання допомоги (ст. 136) – було 3,4-8,5 тис. грн, стало 17-68 тис. грн;
  • неналежне виконання обов’язків щодо охорони здоров’я і життя дітей (ст.137) – було 1,7-5,1 тис. грн, стало 17-68 тис. грн.

Також в категорію проступків після підвищення штрафів і посилення відповідальності не потрапляють незаконні досліди над людиною, порушення порядку трансплантації, незаконне використання виборчого бюлетеня (з’явилася норма про позбавлення волі), порушення порядку фінансування політпартії, порушення рівноправності громадян, розголошення таємниці усиновлення службовою особою, умисне знищення або пошкодження майна і об’єктів електроенергетики, ухилення від сплати податків.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *