Як перепишуть бюджет-2020 через підвищення мінімалки: видатки з’їдять податки

Всупереч традиції підвищення мінімалки на початку року і один раз, її переглядатимуть у другій половині 2020 року і вдруге. Всупереч законодавству, подання про це дає не уряд, а президент.

Ще на початку літа Володимир Зеленський дав розпорядження підняти мінімальну зарплату до 6,5 тис. грн до липня 2021 г. Його підтримали в Кабміні та запропонували три етапи підвищення: до 5 тис. з 1 вересня 2020 року (на 5,86%), до 6 тис. з 1 січня 2021 року (на 20%) і до 6,5 тис. з 1 липня 2021 року (на 8,3%). Проте законопроект про підвищення з 1 вересня цього року оформили не в уряді, а в Офісі президента.

Що буде далі та чи вдасться дотримуватися заданого плану підвищення, стане зрозуміло на початку осені: згідно із законодавством до 15 вересня Кабмін зобов’язаний подати в парламент перший проект бюджету на наступний рік.

Узгодити ж перший етап підвищення мінімалки навряд чи буде складно. Напередодні місцевих виборів, на тлі кризи голосування за підвищення соцстандартів є передбачуваним. Тим більше, що у нього є приємний для держави післясмак.

Зміст

  • 1Доходи перекриють витрати
  • 2На що впливає підвищення мінімалки?
  • 3На що витратять додаткові доходи?

Доходи перекриють витрати

На порядку денному ВР 25 серпня, у зв’язку з підвищенням мінімалки, будуть поправки до двох статей закону про бюджет на 2020 р.:

  • підвищення показника з 4 723 грн до 5 000 грн. У погодинному вимірі – з 28,31 до 29,2 грн;
  • підвищення доходів і видатків бюджету.

Доходи збільшаться на 541 млн грн. 461,3 млн з них забезпечить зростання надходжень від податку на доходи фізосіб. Ще на 80 млн грн виросте обсяг надходжень за рахунок внутрішніх податків на товари і послуги.

На 541 млн грн зростуть видатки бюджету. Вони були б істотно вищими – понад 4 млрд грн. Але, як раніше й обіцяла заступниця голови ОП Юлія Ковалів, на 3,4 млрд грн скоротили витрати на обслуговування державного боргу. Домоглися цього шляхом простої калькуляції. У законі про бюджет курс закладений вищий, ніж фактичний: 30 грн за долар (узгоджений в березні 2020 р., тоді як спочатку бюджет рахували при курсі 27,5 грн/дол.) проти 27,3 грн зараз. Курс перерахували та отримали зайві мільярди.

Тобто податки, які сплатять українці після підвищення, перекриють реальні додаткові бюджетні витрати, про які трохи нижче.

На що впливає підвищення мінімалки?

Більшість зарплат в держсекторі прив’язані до прожитмінімум, а не до мінімалки.

“З метою збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів… та мінімальною заробітною платою, що склалося у поточному році, передбачено збільшення видатків на підвищення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду ЄТС та встановлення його у розмірі 2 225 гривень (підвищення складе 5,86 відсотка)”, – заспокоїли в пояснювальній записці автори законопроекту про підвищення мінімальної зарплати з ОП.

Підвищення окладів за тарифною сіткою – це тільки частина наслідків.

Після зростання мінімалки, зарплату меншу за 5 тис. грн не можуть платити всім найманим працівникам. На ринку праці, де кількість “сірих” зарплат, коли офіційно виплачується мінімалка, а решта неофіційно, в “конверті”, неможна навіть підрахувати, це нічого не змінює. “Біла” зарплата виросте за рахунок “конверта”. Ця псевдодетенізація лише забезпечить додаткові податкові надходження.

Є й зворотна сторона цього процесу – ризик тінізації зарплат. Частина роботодавців може вивести співробітників на мінімалку і виплачувати раніше офіційну зарплату вже в “конверті”.

Також відбудеться підвищення податків для спрощенців. ФОПи 1-3 груп сплачують 22% ЄСВ від поточного розміру мінімалки. Росте вона – ростуть виплати. Після підвищення до 5 тис. грн несуттєво, на 61 грн на додаток до нинішніх 1039 грн. Але в перспективі мінімальна зарплата складе 6,5 тис. грн, а це вже 1430 грн на місяць, і з 1 липня 2021 р. ФОПи платитимуть на 37,6% більше, ніж зараз.

Законодавством встановлений поріг податку на нерухомість – він не може бути вищим за 1,5% від мінімалки на кожен додатковий метр площі понад 60 кв.м в квартирі і 120 кв. м в будинку. Остаточну суму визначають місцеві влади. Але коли зростає мінімалка, зростає і верхня планка податку на нерухомість.

Чим вищою стає мінімалка, тим вище планка вартості люксових транспортних засобів, з яких сплачується податок на розкіш – 25 тис. грн. Зараз його сплачують за ТЗ, вартістю понад 1,771 млн грн (375 мінімалок), а будуть з ТЗ вартістю понад 1,875 млн грн з 1 вересня і понад 2,437 млн ​​грн, коли мінімалка дійде до 6,5 тис. грн. Тут можуть бути коригування – в ВР зареєстрований законопроект, яким можуть знизити планку вартості ТЗ і сплачувати податок на розкіш буде більша кількість автовласників. Про нюанси цього документа Nash.Live розповідав раніше. Але поки він не прийнятий, зростання показника до 5 тис. грн зіграє на руку заможним автовласникам.

На що витратять додаткові доходи?

Від додаткових податкових надходжень органи влади відщипнуть шматочки різного розміру. Ми зібрали найістотніші:

  • Держуправління справами додатково отримає 18,88 млн грн. Дві третини підуть на надання медпослуг.
  • Міністерству внутрішніх справ додадуть 230 млн грн. З них 47,5 млн – на забезпечення роботи установ і організацій МВС, 33 млн – на Держмитслужбу, 18 млн – на Національну гвардію.
  • Мінекономрозвитку отримає 32,7 млн грн. Велика частина додаткових коштів піде на Держслужбу з безпеки продуктів і захисту споживачів.
  • Міноборони дістанеться додатково 122 млн грн. Практично всі спрямують на діяльність ЗСУ, підготовку кадрів, медзабезпечення.
  • Міносвіти виділять 395 млн грн понад нинішні суми. 279 млн з них – вишам на підготовку кадрів. Окремим рядком йде додаткове фінансування освітньої субвенції місцевим бюджетам – плюс 1,5 млрд грн до нинішніх 83,8 млрд грн.
  • МОЗ отримає плюс 1,182 млрд грн. З них 1 млрд – Нацслужбі здоров’я на програми обслуговування населення. Окремим рядком виділено ще 72 млн грн субвенції місцевим бюджетам на установи охорони здоров’я.
  • Мінсоцполітики додатково дадуть 5,1 млн грн. 2,2 млн – на санаторно-курортне лікування ветеранів та 1,4 млн – на діяльність Фонду соцзахисту інвалідів.
  • Міністерство захисту довкілля отримає 44,7 млн грн. Більша частина грошей – 32,5 млн грн – піде в Держагентство водних ресурсів на експлуатацію водогосподарського комплексу та управління.
  • Мінмолоді та спорту дадуть 23,6 млн грн. Майже 17 млн грн спрямують на розвиток фізкультури, спорту вищих досягнень та резервного спорту.
  • Мін’юст отримає 35,7 млн грн. 26,6 млн з них – на виконання покарання Державною кримінально-виконавчою службою.
  • Міністерство культури отримає 98,2 млн. На підтримку національних театрів з них виділять додатково 24,7 млн, 12,9 млн – на музеї, 13,2 млн – на підготовку кадрів у освітніх установах, майже 16 млн додаткової фінансової підтримки нададуть Національній супспільній телерадіокомпанії.
  • 64 млн виділять на наукові установи НАНУ, а Академії в цілому нададуть 74,1 млн грн понад нинішніх витрати.
  • 36,3 млн до 3,3 млрд грн, передбачених в бюджеті, дадуть Національній академії медичних наук. Більшу частину на діагностику та лікування з використанням експериментальних та нових технологій.
  • 10 млн грн дістанеться Держспецзв’язку, 2,2 млн грн – Службі зовнішньої розвідки, 10,2 млн – Національній академії аграрних наук.

До речі

Після підвищення на 5,86%, мінімалка все ще буде відставати від реального розміру прожиткового мінімуму. Цю суму щомісяця розраховує Мінсоцполітики, і вона традиційно вдвічі вища за прожитмінімум, який прописує уряд в законі про бюджет. Зараз затверджений показник для працездатних осіб становить 2 197 грн. Фактичний з урахуванням обов’язкових платежів для тієї ж категорії – 5 054 грн.

 

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *