“Лукашенко втримається”. Який сценарій протестів можливий далі в Білорусі?

Другий тиждень протестів в Білорусі підходить до реперної точки.

“Субота, неділя – на роздуми. З понеділка нехай не ображаються”, – так Олександр Лукашенко попередив учасників протестів про застосування сили.

У неділю, 23 серпня, під час мітингу в Мінську, з’явилося відео, на якому Лукашенко з автоматом в руках виходить з гелікоптеру біля Палацу Незалежності в центрі Мінська, дякує силовикам та каже їм: “Ми з ними розберемося”.

У Telegram-каналі Nexta Live закликали до страйку – “італійського” (з неспішним виконанням обов’язків) на виробництві, до припинення руху на вулицях. Детальні плани опозиційний канал пообіцяв озвучити пізніше. Але протести 11 серпня були оголошені як безстрокові.

Nash.Live запитав у експертів, яким шляхом будуть далі розвиватися події в Білорусі? Який варіант протесту найвірогідніший та чи буде реакція Олександра Лукашенка настільки войовничою, як він пригрозив?

Олександр Кочетков, політичний аналітик та політтехнолог:

– Ще перед виборами мій прогноз полягав в тому, що головні проблеми Лукашенко почнуться після них. Тобто вибори йому намалюють. Він втратить легітимність, чесну і справедливу владу. Але він втримається, шляхом неминучого сповзання в бік Росії в тій чи іншій формі. До сих пір не бачу підстав цей прогноз міняти.

Все йде точно за цим сценарієм. Безглузда ситуація: намалювати нереальну кількість та викликати протести.

Лукашенко з самого початку готовий застосовувати силу, і він її застосовував. Ми пам’ятаємо “ескадрони смерті”, їх учасників, як вивозили неугодних та фізично їх знищували. У нього немає проблеми.

Безумовно, він готовий застосовувати силу. Питання в іншому. Чи зможе ця сила застосуватися? Чи готові силовики стріляти в беззбройних, привітних, симпатичних білорусів?

Бігання Лукашенко з автоматом – не випадкове нагнітання. Не випадковим є й те, що в офіційній пресі та від самого Лукашенка почало лунати, що ті, хто протестують – “фашисти”. Фашисти – це не люди, а скажені собаки. Це маркер, який існує на пострадянському просторі.

Майданівців в Росії першим придумав називати “фашистами” Олександр Дугін, який там називається філософом. В Україні в оточенні Януковича нікому це в голову не прийшло. Всі розуміли, що це не ляже. В Росії – лягло. Від того, чи ляже застосування цього визначення в Білорусі, залежить те, чи зможе сила застосуватися.

Я боюся, що буде здійснена провокація. Стрілянина в силовиків з боку протестуючих. Тоді вони змушені будуть застосувати силу. Тобто її застосування з боку Лукашенка я вважаю практично неминучим. І він сам визнає, що міліція вже застосовувала надмірну силу. Це питання вирішене. Чи буде застосована зброя? Швидше за все, так.

Але прогноз це не скасовує. Лукашенко втримається, але практично втратить при цьому владу. Форма його перебування при владі буде зовсім іншою: союзна держава, а він її представник або він номінальний президент, але в Білорусь заходять російські бізнесмени, які отримають контрольний пакет цікавих промислових об’єктів. Влада з-під нього вже пішла.

Якщо ми хочемо будувати відносини з Білоруссю, швидше за все нам доведеться це робити через Кремль. Шанси на те, що Лукашенко піде, відбудуться перевибори… Від цього нічого не зміниться. Хто б не переміг, він або вона так чи інакше побачить пріоритет в зміцненні відносин з Росією з усіма витікаючими наслідками.

Андрій Золотарьов, голова аналітичного центру “Третій сектор”:

– 23 серпня показало хиткий баланс сил. Ані одна, ані друга сторона не може повністю домогтися поставлених цілей. Але час працює на Лукашенка. Оскільки в протестувальників не досягнуоа жодної з цілей, це може призвести до загасання.

У Литві була зустріч Світлани Тихановської з *Бернаром Леві. Там, де з’являється цей гонець Вельзевула, потрібно чекати на смуту й кров. Найбільше Лукашенку потрібно побоюватися, що з’являться сакральні жертви та їхні снайпери. Як ми це бачили в Україні.

Але за існуючого балансу сил, час буде грати на Лукашенка. Своїм нещодавнім відео він хотів показати, що нікуди втікати не збирається. Він буде до останнього і готовий захищати свою владу зі зброєю в руках. В усякому разі, інстинкти влади у нього виражені краще, ніж у Януковича, для якого персональна безпека і комфорт були пріоритетом.

У Білорусі Telegram-канал Nexta виявився колективним пропагандистом і організатором. Це показало, що ніщо не стоїть на місці. Технологія страйків в Білорусі для влади виявилася неприємною несподіванкою. З урахуванням того, що там велика кількість держпідприємств, на яких надмірна кількість робочих місць. Хід зі страйками сильний, хоча в Україні він би дав більший результат.

Але за другий тиждень ми побачили, що Лукашенко відійшов від шоку, підтягнув російських фахівців – змінилась інформаційна політика. Вона стала куди гнучкішою, ефективнішою. Це й виходи з автоматом. Це й коли під виступ голови виборчого штабу Віктора Бабаріко Марії Колесникової підмонтували крики “Йди”, які адресувалися Лукашенку.

Тобто вертикаль Лукашенка не посипалася, силовий блок не посипався, якість інформаційної роботи стала на порядок кращою. Лукашенко почав мобілізовувати на мітингах своїх прихильників. Зараз хиткий баланс сил. Якщо не з’являться якісь снайпери, події, які порушить баланс, інерційний сценарій буде працювати на користь Лукашенка.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук:

– Як довго можуть тривати протести, нам показують деякі європейські країни або США. Наприклад, у Франції “жовті жилети” виходили по суботах тиждень за тижнем.

Протест може бути на тривалий час. Але ключовий фактор – масовість й те, чи вдасться її утримувати опонентам Лукашенка. Мені здається, що динаміка негативна. 23 серпня людей було багато, але менше, ніж на минулих вихідних. Багато в чому, думаю, це тому, що опоненти Лукашенка втратили ініціативу. Її перебрав на себе Лукашенко в порядку денному. Також він показав, що у нього є план, а у опонентів?

Впливає це, а також те, що емоційний сплеск у зв’язку з жорстокістю поліції знизився, навіть у противників Лукашенка виникла раціоналізація: “Заради чого ми виходимо? Піде Лукашенко, а далі що?” Опоненти Лукашенка на це не хочуть відповідати. Вони розуміють, що відповідь не надихне людей.

Тому мені здається, що зараз Лукашенко переломив ситуацію, переключивши порядок денний. Мені здається, що він буде навіть готовий до того, що раз виходять, то нехай і виходять. І його погрози пролунали в тому контексті, що протестуючі порушують закон. У Лукашенка зробили висновки з перших днів протесту.

Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель сказав, що вибори в Білорусі не визнають, але працюватимуть з тією владою, яка є. У опонентів Лукашенка була ідея, що на Заході президентом визнають Тихановську. Нічого подібного не сталося. Навіть опозиційні до Лукашенка системи, які збирали протоколи на тисячі з гаком ділянках, де мали доступ до протоколів, переконалися, що переміг Лукашенко.

На Заході не готові до Білорусі застосовувати венесуельський сценарій. ЄС вигідніше мати Білорусь в більш-менш стабільному стані, ніж в якості ще однієї проблемної точки на кордоні Євросоюзу. У Борреля були цікаві фрази про те, що не хочеться повторення українського сценарію, що те, що відбувається там – це не про геополітику, не вибір між ЄС і Росією. Це означає, що ситуацію з нашою країною в Євросоюзі розглядають як проблемну, в тому числі й для себе.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *