Бюро з кредитною історією. Що готують на заміну податковій міліції?

Верховна Рада зробила перший крок до створення альтернативи податковій міліції. У першому читанні прийняли законопроект №3087-д про створення Бюро економічної безпеки.

Ідея сформувати новий правоохоронний орган, який буде займатися економічними і фінансовими злочинами, виношується в Україні з 2012 р. У 2017 р. поправками до Податкового кодексу міліцію мали ліквідувати. Але вона продовжує жити до тих пір, поки не з’явиться нова структура.

Парад законопроектів щодо її створення почався з 2014 р. Варіантів функціоналу і назв було безліч – Національне бюро фінансової безпеки, Фінансова поліція, Служба фінансових розслідувань.

Законопроект, який пройшов перше читання 3 вересня, – про Бюро з оперативними і слідчими функціями чисельністю до 4 тис. співробітників.

Хто сформує БЕБ, чому влада так довго не може реформувати податкову міліцію і чому на цьому наполягають кредитори – розбирався Nash.Live.

Зміст

  • 1Проблемний директор
  • 2Пастка для шахраїв
  • 3Не потрібно Україні, потрібно кредиторам

Проблемний директор

Директора Бюро призначатимуть за поданням конкурсної комісії. До неї увійдуть по три представника від Кабміну, президента і Ради (два – від фінансового комітету і один – від правоохоронного).

Директором може бути юрист за освітою у віці від 35 років. Стаж роботи не менше десяти років і п’ять з них на керівних посадах. Каденція – п’ять років і без права обіймати посаду директора два терміни поспіль.

Причини для звільнення директора Бюро:

  • закінчення терміну повноважень;
  • зміна громадянства або виїзд на постійне місце проживання в іншу країну;
  • досягнення 65 років;
  • встановлене судом поєднання обов’язків;
  • обвинувальний вирок суду;
  • заява про відставку;
  • визнання недієздатним;
  • борги зі сплати аліментів.

“Силовий” варіант звільнення – через визнання роботи Бюро незадовільною президентом і Радою. Визнання відбувається після звіту директора.

У Головному науково-експертному управлінні ВР вважають, що норми законопроекту передбачають створення державного органу з особливим статусом. Вони посилаються на ст. 85 Конституції, де описані повноваження ВР в частині призначення та звільнення керівників органів зі спецстатусом. Директора Бюро в списку немає і законопроект поправки до Конституції вносити не пропонує.

За законопроектом, Бюро створюється президентом. Але, знову ж таки, президентські повноваження щодо створення Бюро Конституцією не передбачені, і по цій частині поправок до Основного закону теж не пропонують.

“Загалом, системний аналіз положень законопроекту свідчить про те, що БЕБ фактично буде підконтрольне лише Президентові України. Це, зокрема, засвідчує порядок призначення та звільнення директора БЕБ Президентом України та проведення конкурсного відбору на посаду директора (ст. 13 проекту), порядок формування Ради громадського контролю (ст. 31 проекту), контроль за діяльністю БЕБ (ч. ч. 3, 4 ст. 32 проекту), тощо”, – відзначають в ГНЕУ.

Всі ті норми, проти яких заперечують експерти, прописані в законопроекті, який знаходиться на сайті ВР. Але напередодні голосування один з авторів, нардеп від “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк, повідомила про екстрене доопрацюванні тексту:

“У зв’язку з тим, що рішення Конституційного суду про призначення Президентом Директора НАБУ викликало чимало запитань… на Комітеті було прийнято рішення про внесення змін до проекту 3087-д “Про Бюро економічної безпеки України”. Тепер Директора призначатиме Кабінет Міністрів”.

Це вже можна підтягнути під діючі норми, не чіпати Конституцію і не повторювати помилку з перевищенням президентських повноважень, як при призначенні директора НАБУ.

Пастка для шахраїв

Крім проекту закону про Бюро, в документі є й поправки в чинне законодавство. Зокрема, з’явиться нова стаття Кримінального кодексу – 222-2, про шахрайство з податком на додану вартість.

За розкрадання або заволодіння бюджетними коштами при поверненні ПДВ або подачу заявки за підробленими документами буде передбачений штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів (850 грн), або виправні роботи до двох років, або обмеження волі до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років ( або без нього). За другу спробу відповідальність збільшується.

За шахрайство у великих розмірах (3 тис. і більше неоподатковуваних мінімумів доходів – від 51 тис. грн) – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, в особливо великих розмірах (від 5 тис. і більше неоподатковуваних мінімумів – від 85 тис. грн) – від п’яти до дванадцяти років.

Тут є кілька заперечень. По-перше, подача заявки з неправдивою інформацією на відшкодування ПДВ ще не передбачає отримання вигоди. Досить перевірити її та відмовити у відшкодуванні, а не вибудовувати кримінальну справу. По-друге, зазначають в ГНЕУ, вже є достатньо можливостей притягти до відповідальності тих, хто шахраює з відшкодуванням ПДВ – за статтями “Шахрайство” або “Привласнення майна з використанням службового становища”. До того ж за ст. 190 КК (шахрайство у великих і особливо великих розмірах) ще й відповідальність ідентична тій, яку пропонують в законопроекті.

Не потрібно Україні, потрібно кредиторам

Багаторічну епопею зі створенням альтернативи податковій міліції кандидат політичних наук Олексій Якубін пояснює тим, що новий правоохоронний орган багато кому у владі не потрібен:

“Дуже багато незацікавлених гравців в тому, щоб у нас була не просто структура з м’язами, тобто силова, а аналітична, яка збирала б дані про фінансові процесах і порушеннях. Щоб структура отримала більшу прозорість”.

Перехід права призначати директора від президента Кабміну експерт безпосередньо пов’язує з тими “граблями” на які наступили при формуванні верхівки Національного антикорупційного бюро. Нагадаємо, що Конституційний суд назвав указ президента про призначення Артема Ситника на пост директора неконституційним – таких повноважень у голови держави в Основному законі немає.

Здавалося б, віддаючи уряду право призначати директора БЕБ, депутати урізують поле для президентської гри. Якщо не зараз, то з часом.

“Зараз уряд президентський. Але Бюро працюватиме не тільки за діючого Кабміна. Ситуація може змінитися, і він виявиться більш негативістським відносно президента або буде опозиційний”, – говорить Якубін.

Однак економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ нагадує, що в Україні не так вже й важливі статус і посади тих, хто призначає людей:

“Якщо президент сильний, все одно призначати директора буде він, а освячувати це призначення – Кабмін. Якщо слабкий, то що б не було прописано, він призначить того, на кого йому вкажуть контролюючі парламент групи”.

Створення нової структури замість податкової поліції – жорстка умова зовнішніх кредиторів. Підготувати та прийняти в першому читанні законопроект про це наказав Україні Євросоюз в Меморандумі про 1,2 млрд євро кредиту. Пояснень цієї наполегливості кілька.

“Якщо згадати реформування податкової та митниці, то їх роз’єднували, то з’єднували. Якщо брати податкову, то поділяли на окремі юрособи, то знову об’єднують в єдину юрособу. І все під вимоги кредиторів, – нагадує Олексій Кущ. – Вони не завжди розбираються в нашій внутрішній кухні і часто тут на місці їх представникам підсовують рішення під тим соусом, що це велика реформа. Роблять це грантові організації. Це може бути й безглуздий броунівський рух. Але за цим керованим хаосом ховаються і чиїсь приватні інтереси, коли пертурбації вигідні комусь тут. У даному ж випадку, при створенні БЕБ, є бажання західних кредиторів перезавантажити систему. Питання не в ефективності. Системних відмінностей в концепції Бюро не закладено, той же рестайлінг можна було провести й під вивіскою податкової міліції. Справа в тому, що реорганізація дає можливість взяти структуру під контроль. У наших правоохоронних органах є таке поняття, як інституціональна пам’ять, є спадкоємність, клановість, кумівство. Все те, що долає будь-які реформи. Кредиторам потрібні структури, підконтрольні західним елітам, а не нашим. Але навіть поставивши на чолі податкової міліції свою людину і прописавши ідеальний закон про її функції, вони не отримають підконтрольну структуру. Щоб отримати щось схоже на НАБУ, потрібно створити нову, нашпигувати її своїми людьми, поставити своїх людей у наглядові ради і набрати новачків”.

Тут потрібно правильно зрозуміти, що значить це оновлення. 4 тис. співробітників БЕБ з досвідом, але не з податкової міліції – це утопія. Частина в Бюро прийде із старожилів. Але не всі з міліції. Нову кров дадуть й інші органи.

“У тому ж НАБУ детективи десь колись працювали: в прокуратурі, УБОЗ, УБЕЗ і так далі. Не з’явилися ж інопланетяни. Але співробітників виривають зі звичного середовища, перемішують. З’являється інша ієрархія, підпорядкування, – говорить Олексій Кущ. – Інституційна пам’ять стирається. Зовнішні кредитори хочуть включати перед обличчям детективів нейралізатор, що стирає пам’ять, як у фільмі “Люди в чорному”. Зрозуміло, що зітреться не у всіх, але якийсь ефект буде”.

Олексій Якубін вважає, що кредитори також хочуть повертати борги. Отже, володіти інформацією про фінанси в Україні.

“Якщо згадати досвід Греції, то дійшло до того, що там службу статистики контролював Євросоюз, – каже політолог. – Те ж стосується і багатьох елементів її податкової системи. В нашому випадку в більш м’якій формі, але простежується ця лінія: через Бюро отримувати додаткову інформацію. Можливо є ще одна мета: щоб кредиторам було до кого звернутися, якщо виникатимуть проблеми у західних бізнес-структур”.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *