Суму гарантування вкладів хочуть збільшити втричі. Чому і на яких умовах?

Рада з фінансової безпеки схвалив реструктуризацію боргів Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Це перший офіційний крок до нового розміру суми гарантування.

Зараз держава готова повертати вкладникам-фізособам до 200 тис. грн, але суму планують збільшити втричі – до 600 тис. грн.

Україна має зобов’язання підвищити гарантії згідно з Угодою про Асоціацію з ЄС. Тому це не жест доброї волі, і зробити це потрібно було ще до кінця 2019 р. Плани щодо збільшення суми гарантування за останні кілька років озвучували неодноразово. Рішення Ради з фінстабільності – вже відчутне підтвердження цих обіцянок.

Зміст

  • 1Чому пора підвищувати суму гарантування?
  • 2Чим відрізняється українська система гарантування вкладів від європейської?
  • 3Звідки сума у 600 тис. грн?
  • 4Що потрібно зробити для підвищення суми?

Чому пора підвищувати суму гарантування?

Хоча збільшити суму Україна повинна за взятими перед Євросоюзом зобов’язаннями, у вищої планки суми гарантування є економічне обґрунтування.

Останній раз її підвищували у 2012 р. Тоді прийняли закон про систему гарантування і покриття, яке становило 150 тис. грн, підняли до 200 тис. грн. Тоді офіційний курс був 7,99 грн за дол. Зараз він в 3,5 раза вищий – 27,7 грн. Інфляція за 2013-2018 рр. – плюс 104 процентних пунктів.

За європейським законодавством, Директивою 2014/49/ЄС, сума гарантування – 100 тис. євро.

Підвищити її в Україні до такого рівня поки що нереально. Але трійка відповідальних за виконання зобов’язань провалила місію навіть поетапного підвищення.

До кінця 2019 року НБУ, ФГВФО і Мінфін мали розробити законопроект про підвищення суми гарантування, опрацювати його з експертами ЄС і Верховна Рада повинна була його прийняти. За системою “Пульс Угоди” можна переконатися, що результативність дорівнювала нулю. Надолужувати згаяне починаємо тільки наприкінці 2020 р.

Чим відрізняється українська система гарантування вкладів від європейської?

Крім сум гарантування, національне законодавство щодо гарантій вкладів фізосіб має й інші відмінності від європейської Директиви.

ФГВФО не гарантує виплати по ряду випадків, в тому числі:

  • за вкладами на суму менше ніж 10 грн;
  • за вкладами пов’язаних осіб, осіб, які надавали банку професійні послуги (аудитори, оцінювачі);
  • за вкладами з індивідуальними процентними ставками, відмінними від ринкових;
  • за вкладами, які знаходяться під судовим арештом.

В Директиві ЄС таких умов щодо фізосіб немає.

У європейському законодавстві передбачено (ст.8), що сума по вкладу повинна бути виплачена протягом семи робочих днів. До цієї мети повинні прийти з 2024 р. Поки що діє перехідний період: час виплати гарантованої суми до кінця 2020 р. – до 15 робочих днів, з 2021 р. до кінця 2023 р. – десять робочих днів.

Українське законодавство (ст. 28 закону про систему гарантування) передбачає, що виплати повинні стартувати не пізніше ніж через 20 робочих днів після початку виведення банку з ринку.

За євродирективою, ще до укладення договору вкладнику під розписку надають інформацію в тому числі й про винятки з системи гарантування. У вітчизняному законі такої вимоги немає. Зазначено, що банки просто повинні розміщувати інформацію про систему гарантування в тих приміщеннях, де надають послуги вкладникам.

Звідки сума у 600 тис. грн?

Фінансових обгрунтувань цієї суми побачити ще не вдалося. Можливо, вони з’являться під законопроектами про підвищення порога.

У грудні 2019 р. у ФГВФО більше схилялися до 600 тис., Оскільки на той момент гривня девальвувала в три рази в порівнянні з показниками 2012 р.

“Підвищення гарантованої суми має проводитися у декілька етапів, але перший “стрибок” повинен бути суттєвим. Якщо цю суму підвищити незначно, то рівень довіри до українських банків не зросте настільки, щоб повернути великі вклади в банківську систему. Ми вважаємо, що спочатку потрібно підвищити, наприклад, до 600 тис грн, адже гривня знецінилася втроє”, – сказав заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик в інтерв’ю виданню Minfin.

Він уточнив, що потім, протягом 7-8 років, вже має бути підвищення до 100 тис. євро, як і передбачено директивою ЄС. Також повідомив, що як тільки стане відомо, що вирішено питання з реструктуризації боргу Фонду перед Мінфіном, варто чекати на підвищення суми гарантування. Цей момент настав через дев’ять місяців.

2 вересня Рада фінансової стабільності погодила механізм реструктуризації. І плани про підвищення сум гарантування там теж прозвучали. Але не на рівні 800 тис. грн, хоча порівняно із груднем 2019 р. гривня встигла ще більше девальвувати, а за меншим прайсом.

“Підтриманий Радою сценарій дасть змогу перейти до підвищення суми гарантованих державою вкладів до 600 000 грн після здійснення реструктуризації”, – повідомили за підсумками засідання Ради.

Що потрібно зробити для підвищення суми?

Під час банківської чистки у 2014-2015 рр., ФГВФО позичав гроші для виплат вкладникам під ефективну ставку 8,4% та 12,5% річних у Міністерства фінансів та НБУ. Борг перед Нацбанком закрили, перед Мінфіном – частково. Залишилася повернути 48,1 млрд грн до 2031 року – це тіло кредиту (номінал за векселями). Але є ще й ринкові відсотки за ним, судячи з фінансової звітності за 2019 р., на суму понад 17 млрд грн. Утрясти це питання потрібно було вже давно, і ось Рада з фінстабільності нарешті обрала оптимальний сценарій:

  • номінал за векселями ФГВФО гасить до 2031 р. за рахунок накопичених Фондом коштів понад їх витрати на виконання своїх функцій;
  • відсотки конвертують в умовні зобов’язання. Борги стягуватимуть за рахунок коштів колишніх власників банків і пов’язаних з ними осіб і за рахунок повернення коштів Фонду, як кредитору.

У Раді уточнили, що сценарій реструктуризації має підтримати Верховна Рада. Її схвалення потрібно й на підвищення суми гарантування – зараз в законі прописано, що вона становить 200 тис. грн.

Паралельно повинна йти й інша законодавча робота – над включення Ощадбанку в систему гарантування. Зараз він перебуває поза нею, і держава гарантує 100% вкладів. У грудні 2019 року уряд Олексія Гончарука подав в Раду законопроект про перехід “Ощад” в систему гарантування. Це мало статися 1 липня 2020 р., якби законопроект прийняли. Але його відкликали в березні 2020 р.

У червні 2020 р. заступниця голови НБУ Катерина Рожкова сказала, що по входженню Ощадбанку в систему гарантування вже провели підготовку. Норми збиралися внести в банківський законопроект, але передумали.

Тепер Рада з фінстабільності погодила підключення “Ощад” до ФГВФО з 1 січня 2021 р. Під це потрібно схвалення ВР, а банку необхідний особливий підхід. Участь в системі не безкоштовна. Перший внесок – 1% від статутного капіталу. В “Ощада” він дорівнює 49,72 млрд грн, отже, внесок складе 497 млн грн. Є ще й квартальні платежі – 0,5% бази нарахувань за вкладами у гривні і 0,8% – в інвалюті. Це понад 300 млн грн. Такі виплати – відчутний плюс для системи гарантування, але серйозний удар для банку і через них можуть знизити відсотки по депозитах. Тому в частині регулярних зборів для нього передбачать перехідний період до кінця 2023 р.

До речі

Після підключення “Ощадбанку” до системи, сума гарантування за вкладами в ньому вже буде обмежена. Якщо приймуть обіцяні зміни, то 600 тис. грн. Але Е. Рожкова анонсувала, що це буде стосуватися тільки нових договорів, укладених після здійснення банком першого платежу ФГВФО. На ті вклади, договори за якими будуть укладені до переходу, буде поширюватися 100% гарантії держави.

Є одне невирішене питання, який вже чотири роки ігнорують: за гарантіями іншим держбанкам, крім “Ощад”. Після націоналізації “Привату”, щоб заспокоїти українців, в грудні 2016 р. ВР прийняла законопроект №5553 про гарантії вкладів фізосіб в державних банках. 200 тис. грн – Фондом, все що вище за цю суму і до повного обсягу – державою.

ВР поправки прийняла, на підпис президенту Петру Порошенку, який значиться ініціатором законопроекту, відправила. Але там документ й згинув. Зараз закон про банки і банківську діяльність діє без цих поправок, а “Приват” значиться учасником ФГВФО. Але якщо немає чіткого розуміння, яку суму гарантують вкладникам “Привату”, то немає й розуміння системи гарантування в цілому. Адже в “Приваті” знаходяться 32,5% вкладів фізосіб – удвічі більше, ніж в приватних банках.

Остання проблема, яка введе в ступор всю систему, лежить вже поза функціоналом Ради з фінстабільності і ВР. Конституційний суд все ще розглядає звернення про визнання невідповідним Конституції закону про систему гарантування вкладів. Саме на підставі нього і був сформований нинішній функціонал Фонду.

Раніше до висновку про те, що система не відповідає Основному закону вже прийшов Верховний суд. Тепер слово за КСУ. Якщо він погодиться з Верховним судом, законодавство відкотиться до стану на 2012 р. Його доведеться писати заново з урахуванням європейських норм і вже туди включати нову суму гарантування.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *