Штучна, ковзаюча чи повзуча девальвація? Розбираємося, як і чому падає гривня

З 19 серпня гривня поступово і постійно втрачає позиції щодо долара і євро. З 27,22 грн за дол. нацвалюта опустилася до 27,90 грн до середини вересня. Хоча курс наблизився до психологічної позначки 28 грн за долар, зниження, що вимірюється в копійках, потоків зради не викликає.

Nash.Live запитав у експертів, чому гривня втрачає позиції і яким буде курс до кінця 2020 року?

Ярослав Жаліло, доктор економічних наук:

– Курс постійно знаходиться в певній рівновазі, він у нас ринковий і формується на підставі рівноважного. Нацбанк практично не втручається в курсоутворення. Більш того, періодично викуповує валюту в резерви. Але рівновага ковзаюча, вона пов’язана з тим, що постійно змінюються макроекономічні умови.

Дані статистики трохи відстають, по зовнішній торгівлі вона йде з великим лагом. Станом на липень, коли було зміцнення гривні, покращилася ситуація з торговим балансом. Імпорт скоротився більше, ніж експорт, і це сприяло деякому зміцненню. Думаю, що восени ситуація може змінитися.

У зв’язку з опалювальним сезоном збільшиться закупівля енергоносіїв. Велике питання щодо експорту. Надходять суперечливі дані про врожай. Довгий час говорили, що він буде поганий. Останнім часом проскакує інформація, що він менше, ніж в минулому році, але непоганий. Якщо так, то експортери даватимуть непоганий обсяг валюти, і девальваційний тренд не буде яскраво вираженим. Але він буде, тому що буде активізуватися імпорт.

Ковзаюча рівновага буде схилятися в бік ослаблення гривні, що ми зараз і спостерігаємо. Додадуться інфляційні тренди: піде осіннє ціноутворення на сільгосппродукцію, додаткове вкидання гривні в зв’язку з місцевими виборами. Може активізуватися відтік ресурсів, обмежитися активність інвесторів у зв’язку з очікуваннями результатів місцевих виборів. Це все сприятиме деякому прискоренню інфляції та ослаблення курсу гривні.

Нарешті, потрібно розуміти, що ніхто не відміняв традиційну взаємодію уряду з Нацбанком, коли ослаблення гривні використовується, щоб поліпшити ситуацію з надходженнями до бюджету. У нас значна частина надходжень прямо або опосередковано залежить від курсу – це імпортний ПДВ, платежі по митах, частина акцизу. Відповідно, не поодинока практика, коли під кінець року, щоб поліпшити ситуацію з наповненням бюджету, дещо просаджували гривню.

Ковзаючий тренд девальвації триватиме. Але думаю, що буде навіть менше закладеного в бюджеті курсу 29,5 грн за долар. Це не скасовує поточних коливань, волатильності. Курс ринковий: прийшла валюта, вийшов покупець – будуть коливання на міжбанку.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– До курсу будь-якої грошової одиниці не має відношення так званий сезонний фактор. Гроші — це не огірки, помідори, банани. Він формується на основі лише одного показника — валютного балансу. Той, своєю чергою, формується за рахунок двох потоків. Перший — це сальдо імпорта-експорта. Другий — приплив і сплив валюти, фінансові потоки в країну та з країни.

Те, що в нас почалась девальвація гривні не має жодних економічних підстав. Золотовалютні резерви НБУ рекордні (29 млрд дол., – ред.), про що він радісно звітує. Але річ у тім, що ЗВР існують не самі для себе. Це, якраз, інструмент забезпечення стабільності курсу національної грошової одиниці.

Відбувається штучна девальвація гривні, як завжди, в інтересах деяких наших фінансово-промислових експортоорієнтованих груп. Для них ми постійно девальвували гривню з початку виходу її в обіг. Абсолютно неправильна курсова політика і аргументація, що ми заради експортерів девальвуємо гривню, а потім вони нам піднімуть економіку на небачені висоти. В підсумку, на яких висотах наша економіка? На самому дні європейських економік. За даними Євростату, за минулий рік українці мають найнижчий рівень доходів серед європейських країн. Ми вже опустилися навіть нижче Молдови. Це один із наслідків неправильної курсової політики.

На жаль, попри зміну голову НБУ, ця політика продовжується. Очевидно, що критерії, за якими обиралась людина на цю посаду, це виконання завдань президента. Той озвучив, що нічого не буде поганого, якщо курс буде 30 грн за дол. Мабуть, експортери це нашептали. Якщо йти за такою логікою, то буде ще краще, якщо курс буде 35 грн за долл., а 50 грн — просто супер. На жаль, голова держави не розбирається навіть в азах економіки й все, що йому нашіптують, сприймає за чисту воду.

На валютному ринку зараз немає ажіотажу. Навпаки, НБУ регулярно викуповує зайву валюту. Тому девальвація й має штучний характер. Коли процеси штучні, будь-яке прогнозування неможливе. 29,5 грн за дол., курс, який закладений в бюджеті. Президент озвучив 30 грн. Навколо цієї цифри й виконуватимуть план з девальвації.

Олексій Кущ, економіст:

– З урахуванням того, як мала б поводитись в період кризи, ця девальвація недостатня. Є дві моделі реагування. Перша – проінфляційна, яка застосовувалася практично при кожній кризі: у 2009 р., 2014-2015 рр. Друга – антиінфляційний шок, те, що застосовується зараз. Це різке стиснення платоспроможного попиту і в його форматі відбувається зниження цін і курс більш-менш стабільний. У нас не штучна девальвація, а штучна стабільність гривні.

Штучність в тому, що хронічно не виконується видаткова частина бюджету. Дефіцит в розмірі 300 млрд грн був запланований, а за підсумками восьми місяців в реальності склав 26 млрд. Якби держава почала інтуїтивно шукати джерела, в тому числі емісійні, для фінансування дефіциту у 300 млрд, ситуація з курсом була б інша. Держава не шукає джерела для виконання видаткової частини, і ситуація з курсом штучно стабільна. Те, що ми зараз бачимо, не можна назвати серйозною девальвацією.

Може здатися, що це позитивно. Але так тільки здається. Розплата за уявну стабільність може бути жорсткішою, ніж амортизація кризи за допомогою застосування соціально-економічних пакетів допомоги населенню та бізнесу. Наша стабільність купується тим, що держава не допомагає їм переживати кризу. Допомога прискорила б інфляцію і девальвацію, але вони не були б критичними. Токсичність для населення і бізнесу була б менше. Через те, що держава сфокусувалася тільки на фінансуванні зовнішніх кредиторів, ми бачимо стабільність на кладовищі.

Якби із запланованих 300 млрд грн дефіциту держава профінансувала 200 млрд, запустила би пакети допомоги населенню та бізнесу, ми б бачили інфляцію 10% і курс 30-32 грн за дол. Може комусь і не сподобалося б. Але люди все одно отримали б грошей більше, ніж у них є зараз. При зростанні зарплат на 15% та інфляції на рівні 10%, люди були б в плюсі на 5%. Поки що відбувається скорочення трудових доходів за уявної стабільності. За неї та інфляції 5-6%, отримаємо, в кращому випадку, нульове зростання доходів.

Девальвація відбувається в міру того, як держава фінансує дефіцит бюджету. Як тільки якісь програми підтягуються, це дає невеликий імпульс до інфляції та девальвації. Але на 300 млрд грн його профінансувати не зможуть.

Повзуча стабільність кладовища, думаю, триватиме до кінця року. Якщо тільки не з’явиться новий міністр фінансів, який протягом декількох місяців запустить програми допомоги. Але після місцевих виборів я очікую на посилення соціальної політики, секвестування, порцію шокової тарифної терапії, зниження платоспроможного попиту. За рахунок цього можлива навіть деяка корекція в бік зміцнення курсу. 28 грн за дол. плюс-мінус 5% – така амплітуда.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *