Невизнаний президент. Навіщо Україна слідом за ЄС назвала Лукашенка нелегітимним?

15 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про невизнання результатів президентських виборів в Білорусі. Через тиждень Олександр Лукашенко провів таємну інавгурацію, на якій не були присутні представники інших країн. В той же день, 23 вересня, Україна визначилася зі своєю позицією в питанні президентських виборів в сусідній країні. І в МЗС заявили, що інавгурація не означає визнання Лукашенко легітимним главою Білорусі. Тобто з нейтральної, оцінка пішла негативну. Що далі?

Зміст

  • 1Європейська позиція
  • 2Українська позиція
  • 3Що далі?

Європейська позиція

В резолюції Європарламенту прозвучали заклики до діалогу, до відновлення прав і свобод, вимоги до звільнення затриманих, підтримка Координаційної ради білоруської опозиції.

“Європейський парламент відповідно до позиції Ради Європи відкидає результати так званих президентських виборів, що відбулися в Білорусі 9 серпня, оскільки вони були проведені з кричущим порушенням всіх міжнародно визнаних стандартів; не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну повноважень”, – зазначено в резолюції.

Європарламент – законодавчий і представницький орган ЄС і прийнятий документ було спрямовано виконавчому – Єврокомісії. Віце-президент ЄК, представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель позначив подальші кроки в зв’язку з невизнанням Євросоюзом результатів виборів:

  • введення санкцій проти чиновників і причетних до насильства відносно потерпілих. Це заморозка активів в Євросоюзі, заборона на в’їзд і на фінансування. Йдеться про 40 прізвищ;
  • діалог із залученням ОБСЄ і Координаційної ради опозиції за підтримки ЄС;
  • перегляд відносин між ЄС та Білоруссю;
  • виділення 53 млн євро підтримки білорусам на медичну та юридичну допомогу.

Але і перший крок поки що реалізувати не вийшло. 21 вересня міністри закордонних справ країн ЄС так і не змогли узгодити рішення про санкції. Не було однозначної підтримки. Було відомо, що проти введення санкцій виступає офіційна Нікосія. Але не просто так. Свою підтримку Кіпр готовий міняти на санкції ЄС щодо Туреччини, яка веде розвідку з видобутку газу в спірних водах Середземного моря.

Українська позиція

Стосовно результатів білоруських виборів позицію офіційного Києва не можна назвати послідовною. 15 вересня набула чинності постанова Верховної Ради щодо подій в Білорусі. Там є сповнені осуду формулювання, але немає пункту про те, що вибори не визнаються. Нашим парламентом вони названі “не вільними, не чесними”, “з істотними порушеннями”.

На початку серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба давав таку оцінку:

“Я вважаю взагалі постановку питання звуження всієї проблеми до “легітимний” чи “нелегітимний” глибоко помилковою… Наша задача – не гаслами говорити, а конкретними діями захищати свою країну… У нас глибоко пов’язані економіки. П’ять мільярдів доларів товарообіг. За деякими товарними позиціями експорт із Білорусі до України є критично важливим для нашої держави. Я маю опікуватися цими питаннями”.

На тлі візиту в Україну Жозепа Борреля, 23 вересня офіційна позиція вже стала іншою:

“З огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня “інавгурація” О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави”.

Що далі?

Далекі від високих демократичних стандартів вибори проходять в Білорусі не вперше. Кандидат політичних наук Олексій Якубін нагадує, що попередні і ЄС, і ОБСЄ, і США демократичними не визнавали, але працювали з наявною владою. Зараз же спрацювали протести.

“Є нюанс, на який мало звертають увагу, – каже експерт. – Українська моніторингова делегація не їздила в Білорусь, так само як і ОБСЄ. Білорусь спостерігачів запрошувала, але через COVID-19 вони не поїхали. Навіть для постанови ВР ситуація була не найкраща. Зараз же все виглядає як спроба вписатися в європейський тренд. Але у ЄС з Білоруссю і Росією свої взаємозаліки”.

Серед негативних наслідків для України політолог нагадує про потенційні проблеми на кордоні і каже про неоднозначну ситуацію з Тристоронньої контактною групою, переговорним майданчиком якої є Мінськ. Зараз переговори через пандемію проходять онлайн, і це на якийсь час знімає питання місця зустрічі. Але постійно це тривати не може.

“Поки що COVID дозволяє нам не займатися цим питанням, в найближчі півроку і може навіть рік. Але перенесення буде як мінімум обговорюватися, – пояснює Якубін. – Частково це вже обговорювалося на зустрічі Володимира Зеленського і Себастьяна Курца (в середині вересня канцлер Австрії запропонував надати ТКГ майданчики для переговорів, – ред.) Ключове питання – це отримання згоди на це усіх сторін, в тому числі Росії та ОБСЄ. Це підніме й інше складне питання: як на нову площадку приїдуть представники самопроголошених республік, як їм будуть відкривати візи?”

На тлі офіційної позиції України щодо виборів, вважає політолог, Євросоюз може бути більш поступливим до неї, щоб показувати позитивний ефект від взаємин для Білорусі. Але це ймовірна перспектива, а поки що щедрістю не пахне. Під час свого візиту Жозеп Боррель заявив, що на перший транш кредиту на загальну суму в 1,2 млрд євро від ЄС Україні чекати не варто. Він прив’язаний до співпраці з МВФ, а воно на паузі.

“Зовнішню політику можна будувати по-різному. Можна на заявах про прихильність цінностям, а потім намагатися вбудовувати туди прагматику. Можна вибудовувати Realpolitik на інтересах. У нас і так, і так не вміють, – каже Якубін. – Ситуація з ЄС це показує. З Євросоюзом багато питань. В цьому році відкривається можливість для перегляду квот. Ми бачили яку бучу викликав законопроект про локалізацію. Кількість проблем зріє й зріє”.

З іншого боку, хоч українська сторона і задекларувала свою позицію, нічим більше вона ще не підкріплена. Далі ще побачимо, що зробить Київ стосовно послів, дипломатичних місій, санкційної політики.

Тим часом і у невизнанні виборів Євросоюзом, а також Штатами не все однозначно. Поки дипломати озвучували офіційну позицію, ЄС санкції не погодив, а в комітеті Сенату США узгодили посла в Білорусь Джуді Фішер, залишилося затвердження в самому Сенаті.

“Держдеп не визнає вибори, але процедури тривають. Водночас збудилися деякі наші депутати із закликами відкликати нашого посла. Але це виглядає трохи передчасно”, – говорить Якубін.

Від подальших кроків України залежить і реакція Олександра Лукашенка, який хоч і не визнаний, але при владі. І козирі у нього є.

“Ми втрачаємо постачальника нафтопродуктів, стратегічного. Українські танки у 2014-2015 роках заправлялися білоруським дизпаливом Мозельською нафтопереробного заводу, нам дизпаливо не американці і не європейці постачали. Нацгвардія їздить на МАЗах. Я вже мовчу, що Мінськ – майданчик переговорів і Лукашенко може послати українську сторону перемовлятися в Кишиневі, Відні. Що ми виграємо? Ми прекрасно знаємо, що частина білоруської опозиції живилася Росією. Їй було цікаво, щоб Лукашенко не втік далеко на Захід. Вона свого домоглася. Його точка опори зараз в Кремлі, і він піде на ті умови, на які ще рік тому не погодився б. Наша позиція не самостійна, вона виходить не з національних інтересів, а з геополітичних ігрищ між Сходом і Заходом, – говорить директор аналітичного центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов. – Це чергова дурість, що демонструє колоніальну залежність Києва від білих панів. Авторитарний режим Лукашенка більш ніж перегинав палицю. Але з іншого боку, після останньої заяви МЗС ми отримуємо 750 км кордону (сухопутного, – ред.) з північним сусідом, який може виявитися не настільки вже дружнім”.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *