Інакше пенсій не буде. До якої пенсійної реформи готують українців?

Через 15 років держава не зможе сплачувати пенсії. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. “Це звичайна математика і економічна демографія”, – заявив він. Населення старіє, пенсіонерів чим далі, тим буде більше, ніж працюючих українців. Єдиний вихід, який він намітив, – введення обов’язкової накопичувальної системи. Якщо не піти цим шляхом, то, попередив Шмигаль, доведеться підвищувати податки вдвічі.

Зараз один працівник утримує одного пенсіонера. Нещодавні розрахунки Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку показували, що через 30 років населення скоротиться на 20% і одного пенсіонера буде утримувати вже 0,9 працівника. При цьому впаде найважливіший показник – коефіцієнт заміщення. Це співвідношення середньої пенсії до середньої зарплати. За рекомендаціями Міжнародної організації праці, він не повинен бути нижчим за 40%. Тобто пенсія повинна відповідати мінімум 40% від середньої зарплати. В Україні коефіцієнт заміщення вже 30%, а через 30 років може скласти 20%.

Є три рівні пенсійної системи. Основний для України – солідарний, коли працюючі утримують пенсіонерів. Є недержавний накопичувальний, який в Україні мізерно малий і охоплює 878 тис. осіб. Обов’язковий накопичувальний рівень роками тільки обіцяють і зараз за нього ратує Денис Шмигаль.

Рік тому в уряді Олексія Гончарука введення обов’язкових накопичувальних пенсій вважали завчасним. Тепер в Кабміні планують впроваджувати його вже у 2021 р. Природно, зробити це можна лише через зміну законодавства, тобто за підтримки парламенту.

Які шляхи виходу з пенсійного глухого кута зараз бачать в уряді і Верховній раді та які ще можливі?

Зміст

  • 1Збільшити навантаження на зарплату
  • 2Підвищити пенсійний вік
  • 3Альтернатива, яку не розглядають

Збільшити навантаження на зарплату

Перша модель виходу зі складної ситуації обговорюється давно. Впровадження обов’язкових накопичувальних пенсій для молоді віком до 35 років планували на 2013 р., через два роки після підвищення пенсійного віку для жінок. Але реформу не запустили.

Наступний порив був після параметричної пенсійної реформи. У 2017 р. виросли вимоги до страхового стажу, віковий поріг виходу на пенсію зробили гнучким – від 60 до 65 років, в залежності від стажу. Далі нардепи минулого скликання і уряд Володимира Гройсмана зобов’язалися впровадити обов’язковий накопичувальний рівень, але цього так і не зробили.

У грудні 2019 р. законопроект про обов’язкові накопичувальні пенсії подали вже нардепи від “Слуги народу”. На чолі групи ініціаторів законопроекту №2683 значиться Галина Третьякова, голова комітету ВР з питань соцполітики. Він внесений до порядку денного нинішньої сесії ВР. Суть змін і полягає саме в тому, чим українців лякає прем’єр-міністр – у збільшенні навантаження на зарплату тут і зараз для більш високих виплат потім.

Працівники частину зарплати акумулюватимуть на спеціальних захищених накопичувальних рахунках. Вони ж виберуть спосіб інвестування цих коштів. Частину відрахувань здійснить роботодавець. Держава візьметься забезпечити зберігання грошей до пенсії. Отримувати гроші можна буде одноразово, регулярно в прискореному режимі або протягом життя.

За законопроектом, 2% від зарплати – це розмір внесків роботодавців, 1% – працівників. Працівник може збільшити відсоток відрахувань і, відповідно, зросте відсоток відрахувань і роботодавцем. Максимальний розмір відрахувань роботодавця – до 5% від зарплати.

В уряду також були плани на впровадження професійних накопичувальних пенсій – для певних категорій працівників у віці до 35 років. Під це підготували законопроект, який поки в Раду не подали. Але суть і тут зводиться все до того ж квазіподатку.

Для учасників професійної накопичувальної системи ЄСВ збільшать на 3%, 7% і 15%, в залежності від категорії. ЄСВ і зараз сплачує роботодавець, і після зміни законодавства також сплачуватиме він. Внесок із зарплати учасника системи піде спочатку до Пенсійного фонду, а потім розділиться: 22% ЄСВ залишиться в ПФУ, а розмір підвищення піде до недержавного пенсійного фонду (НПФ).

Але на шляху у другого рівня накопичувальних пенсій одразу постають проблеми:

  • незахищеність накопичень від девальвації та інфляції;
  • обмежені можливості для інвестування накопичень, зокрема, не працює фондовий ринок;
  • фактично збільшення податкового навантаження, що ще більше може виштовхнути ринок праці в тінь.

В уряді, мабуть, ще й дуже оптимістичні очікування на 2021 р., хоча перебіг світової економічної кризи зараз ніхто в світі передбачити не береться. І якщо Кабмін хоче запуску обов’язкового накопичувального рівня у 2021 р., він може помилитися.

На тому, що момент для запуску реформа вирішує якщо не все, то дуже багато чого, роблять акцент в Головному науково-експертному управлінні ВР у своєму висновку до законопроекту про реформу.

Там вказують, що в Латвії та Литві протягом декількох років знижували відсоток відрахувань із зарплати на обов’язкові накопичувальні пенсії, а в Естонії звели до нуля. У Чехії другий рівень запустили у 2013 р., а у 2016 році від нього відмовилися. У 2014 р. проблеми з прибутковістю почали відчувати страхові фонди в Польщі. Їм урізали можливості для інвестування і доходи пішли в мінус. Уряд практикує повернення до солідарної системи за мовчазною згодою громадян протягом трьох місяців.

“На жаль, накопичувальна система цих країн не виправдала сподівань на побудову такого рівня пенсійного забезпечення громадян, який напрацьовано у Західній Європі, зокрема, через нижчий рівень зарплат і відповідних йому внесків, слабкий розвиток фінансових інститутів і невеликий вибір фондів для інвестування з достатньою дохідністю на пенсійні накопичення”, – констатували у ГНЕУ.

Підвищити пенсійний вік

Параметричної пенсійної реформи із завуальованим підвищенням віку виходу на пенсію до 63 років може бути недостатньо.

“Зараз у 60 років ти змушений неодмінно йти на пенсію, якщо немає особливого розпорядження. А якщо є особливе розпорядження, то у 65 років. Це максимум, до якого віку ти можеш працювати. У той же час 65-67 років – це звичайний пенсійний вік в світі, тому відправляти людей на пенсію не є необхідним “, – заявила Галина Третьякова.

Шлях, який вона бачить – зняття обмежень на пенсійний вік. Як пояснила депутат, можна піти на пенсію у 60 з маленькою виплатою або у 70, але отримувати більше

Зараз кількість пенсіонерів – 11,2 млн осіб. З них пенсію за віком отримують 8,4 млн. Населення України у віці від 70 років, за даними Держстату, зараз становить 4,76 млн осіб. Тобто чисто теоретично, зараз вигнати на роботу можна 3,64 млн осіб.

Зараз середній розмір пенсії становить 4 676 грн. Якщо відберемо її у пенсіонерів до 70 років, яких виженемо на роботу, то зекономимо 17 млрд грн на місяць. І якщо розкидаємо решті пенсіонерів старше 70 років, то вони отримають плюс 3,5 тис. грн.

Але це дуже оптимістичний розклад. Насправді підвищення пенсій таким не буде. По-перше, ми взяли середню пенсію по системі, а зараз 62% пенсіонерів отримують виплати до 5,1 тис. грн на місяць. По-друге, людей у віці до 70 років ще потрібно десь працевлаштувати. І якщо вдасться, то зарплати літніх українців будуть аж ніяк не космічними, а ЄСВ саме від них і піде до Пенсійного фонду. По-третє, депутат говорить про зняття обмежень, а не про обязалівку. При очікуваній тривалості життя на рівні 71,78 років, чимало людей швидше погодяться навіть на жебрацькі пенсії, щоб не тягнути лямку до кінця життя.

Альтернатива, яку не розглядають

Експерти звертали увагу на те, що Україна вже втратила кілька можливостей для запуску пенсійної реформи. Тобто ті підходящі моменти, про які говорять у ГНЕУ ВР.

Це був період відносної економічної стабільності і зростання ВВП якраз у 2012-2013 рр., коли на запуск другого рівня так і не зважилися. Друге вікно було хоч і в період економічної турбулентності, але на тлі реформування ЄСВ. У 2016 році його знизили з 38% до 22%. Тоді частину від скорочення, ті ж 2-5% від зарплат, і можна було відвести на другий рівень – до загальнообов’язкових накопичувальних пенсій.

Наступним вікном можливостей може бути запуск ринку землі в липні 2021 р. За умови, що недержавним пенсійним фондам, які так чи інакше стануть учасниками другого рівня, дадуть ексклюзивні можливості для інвестування коштів українських заробітчан в цей актив. Поки що основні канали інвестування для НПФ – державні боргові зобов’язання (43%), банківські депозити (41,5%).

Громадський діяч Сергій Доротич в ефірі телеканалу “Наш” згадував про високі фінансові результати недержавного пенсійного фонду колишніх співробітників НБУ, який якраз і працював із земельними ділянками.

“Проблеми є з тим, що можливість капіталовкладень пенсійного фонду обмежена чинним законодавством, тією системою диверсифікації, яку необхідно серйозно змінювати, – констатував Доротич. – Бо у нас ліквідних активів майже немає”.

Українській землі пророкують подорожчання після відкриття ринку, отже, вона буде тією інвестицією, яка дозволить знизити інфляційні та девальваційні ризики. Але плани не схрещування двох реформ – земельної та пенсійної – ані в ВР, ані в уряді поки що не озвучували.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *