Опитування чи піар: навіщо і кому потрібні п’ять запитань Зеленського?

25 жовтня, разом з місцевими виборами, українцям запропонують добровільно відповісти на п’ять запитань від президента Володимира Зеленського. Це не екзит-пол, не консультативний референдум, а опитування, якому Офіс президента надає статус загальнонаціонального.

Спочатку президент анонсував проведення, і заінтригував – запитання буде озвучувати поступово. Станом на 15 жовтня, прозвучало два з п’яти. Виборців тримають в напрузі, президент і пов’язана з ним політсила потрапили в інформаційний порядок денний, пропрезидентський і опозиційний електорат отримав стимул прийти на місцеві вибори. Тобто у опитування всі прикмети політтехнологічного інструменту.

Nash.Live розбирався в нюансах соцопитування і з’ясував в експертів, наскільки він показовий, дорогий і корисний.

Зміст

  • 1Не суперечить закону
  • 2Сумнівна соціологія
  • 3Заради чого і за чий рахунок?

Не суперечить закону

3 вересня п’ятеро “слуг народу” зареєстрували у Верховній Раді законопроект №4043 про опитування громадської думки. Запропонували внести поправки в закон про Центральну виборчу комісію і наділити її повноваженнями організовувати і проводити опитування громадської думки паралельно з місцевими або загальнонаціональними виборами.

Законопроект не пройшов навіть перше читання і, з огляду на карантин ВР, до місцевих виборів його розглянути не встигнуть. Однак ідея припала до душі гаранту і 13 жовтня він заявив про те, що задасть п’ять актуальних запитань 25 жовтня. Тобто сам гарант дав формулювання максимально коректне. Він не назвав це соцопитуванням, екзит-полом, консультативним референдумом, а ставити запитання законодавство не забороняє нікому.

Трохи пізніше з’явилися уточнення. В Офісі президента повідомили, що прямих юридичних наслідків у опитування немає. Тобто це позбавляє його схожості з референдумом. Як уточнив радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк, опитування проведуть на виході з дільниці і участь в ньому виборців буде добровільною.

Тобто можна не задіювати ЦВК, не порушувати законодавство і не вторгатися в регламентовану роботу дільниці.

Володимир Зеленський озвучив два запитання з п’яти:

  • Чи потрібно ввести довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах?
  • Чи підтримуєте Ви створення на Донбасі вільної економічної зони?

“Який сенс в заявленому опитуванні від президента? Зрозуміло, не відкритий діалог з суспільством, тому що в такому випадку він би спілкувався, а не інтригував. Ні, задумка в тому, щоб привернути увагу, перехопити ініціативу в інформаційному просторі, щоб потім постаратися трансформувати цю увагу в результати місцевих виборів. І ми бачимо, що ці майбутні запитання від президента обговорюють, хтось критикує, хтось підтримує, більшість стебется. Але ж це стало топ-темою останніх днів. Отже, мета досягнута!” – зазначив політичний аналітик і політтехнолог Олександр Кочетков.

Сумнівна соціологія

Політтехнолог, соціолог, засновник дослідницької компанії ACTIVE GROUP Андрій Єременко зазначає, що політтехнологічно – хід геніальний.

“У цій кампанії є мета: підвищити явку, зробити рекламу, влаштувати агітацію в день голосування, формально її не влаштовуючи. Це може бути реклама самого Зеленського: “Бачите, я спілкуюся з людьми”. Адже при спробі його не почути, у нас народ починає бунтувати або влаштовувати протестне голосування. Президент отримує важіль тиску на парламент: люди вирішили що потрібно так, і він вносить відповідний законопроект. Ще й з огляду на те, що фракція “Слуга народу” тріщить по швах практично з початку існування. Політично крок майже безпрограшний. Крім одного. Він мобілізує не тільки електорат “слуг народу”, але й інших сил. Що добре: чим вища явка, тим менше фальсифікацій, вони втрачають сенс і перестають працювати”, – відзначає експерт.

Однак соціології це опитування майже не стосується. Воно буде проводитися на виході з дільниці, що ріднить його з екзит-полом, але тут подібність і закінчується.

“Варіант екзит-полів не новий. Він дозволяє дізнатися, що думає виборець, який прийшов на дільницю. Коли ми проводимо опитування про те, чи прийдуть люди на вибори, стабільно 60-70% говорять, що прийдуть. Якщо ж явка буде 50%, то це вже багато, а значить 10-20% просто брешуть. Але якщо людина не прийшла, вона не впливає на прийняття рішення і її думка не завжди важлива, за деякими винятками. Тому екзит-пол цінний. Саме тому це дорога процедура. За нашими оцінками, потрібно 200-300 дол. на одну дільницю. Множимо на 30 тис. і виходить 6-9 млн дол. Шалено дорого. Є способи здешевити, але екзит-пол – варіант хороший. Повертаємося до опитування президента. Це не зовсім екзит-пол. Запитання оголошені заздалегідь, і у людини буде своя позиція ще до того, як вона підійде до інтерв’юера”.

Заздалегідь знаючи питання, люди можуть і не захотіти спілкуватися з інтерв’юерами. І скільки буде таких вирахувати можна, хоч і складно. Але не це головне.

“Якщо навіть порахуємо, то все одно не знаємо мотивацію відмов. Відповідно, не знаємо, тому, що вони поспішають або з політичних міркувань. Сам факт озвучування викривляє результат”, – констатує Андрій Єременко.

Він звертає увагу на неясність з технічною підготовкою. Адже банально на більш ніж 30 тис. дільниць потрібно стільки ж підготовлених інтерв’юерів.

“30 тис. підготовлених інтерв’юерів у нас в країні просто немає, навіть якщо вичистити поля всіх компаній, – говорить соціолог. – Отже, працюватимуть люди після первинного інструктажу. У нас в компанії на національних проектах працюють 150-200 інтерв’юерів. На цю кількість ми можемо дозволити собі взяти десять нових людей, тому що якщо вони не зможуть, іншими ми перекриємо і вони впораються. Коли ж береться велика кількість нових людей, вони почнуть робити дивні вчинки”.

На результати опитування може вплинути рішення інтерв’юера піти: ну, зрозумів він, що це не робота його мрії. Також викривлення може бути й тому, що до проведення опитування залучать агітаторів. У хороших, звертає увагу Єременко, зовсім інша психологія після місяця спілкування на тему, чому його кандидат найкращий.

У ЦВК про підготовку соцопитування нічого не кажуть, в бюджеті кошти на нього не передбачені, проте потрібно вирішити багато технічних питань. Аж до того, на папері або на планшеті буде працювати інтерв’юер.

“Я не вірю, що зможуть зробити технічно правильне виконання, – каже соціолог. – Але що б вони не зробили, будуть якісь цифри. Єдиний спосіб перевірити дані соціологічної компанії – або звірити їх з результатами виборів, або з даними іншої компанії. Цей “екзит-пол” дивний, із запитаннями, що не перевірити, швидше за все, зі слабкою методологією. Технічно перевірити дані не можна. Тому, за геніальності політичної технології, до даних потрібно ставитися з дуже великим скепсисом”.

Заради чого і за чий рахунок?

Поки що з п’яти тем озвучені дві. Перша, за характеристикою політолога Володимира Фесенка, занадто банальна:

“З приводу довічного ув’язнення за корупцію у великих масштабах – ідея далеко не нова, але критики (в тому числі з простого народу) відразу ж скажуть: ви для початку посадіть когось із високопоставлених корупціонерів хоча б на якийсь термін”.

Друге питання він вважає проблемним, по ньому можна дискутувати, сама тема хоч і про Донбас, чого багато хто боявся, але не конфліктна. Однак складна і на запитання звичайним людям відповісти буде нелегко.

Це питання або називають більш осмисленим, або критикують. Хоча б тому, що визначення “Донбас” не розгорнуто. Що саме мається на увазі: вся територія, в тому числі й підконтрольна зараз Україні, або виключно непідконтрольна в даний момент і це питання на перспективу?

Крім того, повертаючись до нульових наслідків опитування, теми, які під час нього піднімають, зношують, девальвують. Директор Українського інституту політики Руслан Бортник вказує на те, що влада їх не цінує:

“Все це заявлялося тими чи іншими представниками влади. Це тези їх виборчої кампанії. Таким чином президента використовують в якості рупора ключових електоральних тез, які й так підтримуються їхніми виборцями. Зеленський їх повторює, щоб виборець усвідомив важливість місцевих виборів. Просто мобілізаційна технологія. Якщо б влада хотіла отримати інструмент реалізації громадської думки, вона пішла б шляхом референдуму. Хіба складно прийняти закон, якщо у ВР є більшість? Або провела б соцопитування силами Інституту соціології НАН України, де їх раніше проводили президентам. Отримали б зріз громадської думки, під яким підписалися вчені і які можна було б використовувати для формування державної політики. Але опитування в запропонованому вигляді буде тільки політичним інструментом. Його можна витягати, коли потрібно посперечатися, але не більше того. Я раджу всім політпартіям винести ті запитання, які вони вважають важливими, на паралельні опитування і також провти своєрідні екзит-поли. Щоб цією технологією користувалися не тільки в “Слузі народу”.

Крім відсутності цінності соціологічної, про що сказав профільний експерт, політолог каже про відсутність юридичної цінності у опитування Зеленського.

“Якщо ЦВК не ухвалить щодо нього якогось рішення, його можна проводити тільки на виході з дільниць. Але в цьому випадку віоно не буде навіть екзит-полом. Екзит-пол проводиться з суворою соціологічної методикою і чіткої вибіркою. Це ж буде нерепрезентативне опитування, – резюмує Руслан Бортник. – Запитання про те, за чий рахунок його проводять, хороше. Але поки не ясно. Оскільки Центральна виборча комісія до процесу не залучена, не йдеться про державні гроші. Але якщо це гроші приватного підрядника, то приватні гроші не можуть бути спрямовані на реалізацію ініціативи президента”.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *