Розігнати КСУ або виправити закон. Як Україна може вийти з конституційної кризи?

Як через рішення КСУ в Україні почалася криза і чи допоможе вийти з неї розпуск Суду?

Зміст

  • 1Рішення КСУ і аргументи одного судді: про що вони?
  • 2Рішення президента: скасувати і розігнати
  • 3Конституційна криза і варіанти виходу з неї

Рішення КСУ і аргументи одного судді: про що вони?

27 жовтня КСУ визнав не відповідною Основному закону ст. 366-1 Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність за незаконне декларування. У цій частині думка суддів збіглася з доводами 47 нардепів, які готували подання.

По-перше, відповідальність за цією статтею дійсно можлива не персональна в зв’язку із зобов’язанням декларувати статки членів сім’ї і третіх осіб, які проживають з чиновником.

По-друге, там констатували, що збиток, який завдає незаконне декларування, неадекватний передбаченому КК покаранню. Воно не може завдати суспільству, державі, фізичній особі або юридичній особі шкоди в таких обсягах, щоб визнати його суспільно небезпечним діянням. За КК саме суспільна небезпека діяння – підстава для кримінальної відповідальності. Практика застосування ст. 366-1 КК показує, що довести це в судах дійсно складно.

У тому ж рішенні були визнані неконституційними деякі норми закону про запобігання корупції. У тому числі про повноваження НАЗК:

  • проводити моніторинг виконання законодавства в частині етичної поведінки, конфлікту інтересів;
  • контролювати і перевіряти декларації, зберігати і оприлюднити їх, проводити моніторинг способу життя.

Також антиконституційними визнали, серед іншого, такі права НАПКА:

  • на автоматизований доступ до закритих баз даних і реєстрів;
  • давати приписи, отримувати письмові пояснення;
  • звертатися з позовами до судів, щоб блокувати рішення корупціонерів;
  • складати адмінпротоколи.

Це стало підставою говорити про повне блокування роботи Агентства. Однак важлива мотивація КСУ. Там зазначили, що приймають рішення по всіх суб’єктах декларування, оскільки положення закону неподільні. Причина в тому, що всі права і повноваження НАЗК поширюються на судову гілку влади, яка повинна бути повністю незалежною.

Там зазначили законодавцям, що, впроваджуючи НАЗК в антикорупційну систему, судову гілку потрібно відокремити. Тобто боротьба з корупцією там повинна йти з урахуванням її особливого незалежного положення і необхідністю приймати неупереджені рішення.

За рішенням КСУ у одного з суддів, Сергія Головатого, була окрема і відмінна думка. Згідно з нею, повноваження НАЗК не є втручанням у здійснення правосуддя, тобто в професійну діяльність суддів. Також він вважає необґрунтованим визнання неконституційним положення закону в цілому по всіх суб’єктах декларування.

З приводу скасування кримінального покарання за незаконне декларування суддя звернув увагу, що вона настає в разі умисного та свідомо недостовірного характеру дій. А головне – це різниця між реальними і задекларованими статками. Якщо сума до 250 прожитмінімумів, то тоді відповідальність адміністративна. Якщо більше, то кримінальна. Саме в масштабах порушення суддя бачить суть відмінностей у рівні відповідальності.

Після рішення КСУ НАЗК моментально заблокувало реєстр електронних декларацій, там заявили про те, що не можуть провести спецперевірку нових керівників місцевих органів влади, яких призначають після виборів. Антикорупційні активісти ініціювали акцію протесту під будівлею Суду.

Рішення президента: скасувати і розігнати

29 жовтня президент Володимир Зеленський скликав РНБО і за результатами направив до Верховної Ради законопроект. Однак не про виділення в окремі пункти антикорупційного законодавства норм щодо декларування та перевірки суддів, що передбачалося після рішення КСУ.

Гарант Конституції послався на верховенство права, яке не допускає свавілля, неналежне обґрунтування рішення КСУ, загрозу національній безпеці і євроінтеграційному курсу України. Останнє – констатація реальної загрози: скасування (повністю, частково або тимчасово) безвізового режиму з Євросоюзом, про що вже Україні дали зрозуміти, співпраці з міжнародними кредиторами, співпраці з Заходом за різними напрямками.

Президент пропонує ВР в невідкладному порядку скасувати рішення КСУ, отже, залишити в колишньому вигляді антикорупційне законодавство. Також скасувати повноваження нинішнього КСУ і сформувати його новий склад на основі чинного законодавства.

Тут важливо знати, що за Конституцією є чотири вичерпних підстави для звільнення судді КСУ:

  • нездатність виконувати обов’язки за станом здоров’я;
  • порушення умов про несумісність;
  • істотний дисциплінарний проступок, нехтування обов’язками, невідповідність займаній посаді;
  • заява про відставку або звільнення за власним бажанням.

Термін повноважень судді КСУ – дев’ять років. Склад суду формується за рахунок кандидатур, запропонованих президентом, ВР і з’їзду суддів України. Кандидатури відбирає конкурсна комісія, яку створює президент.

Звільнення одного судді повинен схвалити сам КСУ двома третинами голосів від конституційного складу – тобто 12 голосами. Розпуск Суду в повному складі законодавством не передбачений – це безпрецедентне рішення.

Конституційна криза і варіанти виходу з неї

“На порядку денному не питання про боротьбу з корупцією, електронне декларування, а про контроль і вплив на судову систему, – говорить політолог Андрій Золотарьов. – Батл розвернувся між нашим олігархічним кооперативом і західними партнерами. Так звана антикорупційна вертикаль, яка за чотири роки не посадила жодного топ-чиновника і обходиться в мільярди, насправді вертикаль зовнішнього управління. Вона здійснює контроль над українською бізнес і політичною верхівкою. Далі йдуть спекуляції. Ніхто не відміняв електронне декларування. Йдеться про те, що електронне декларування суддів повинно здійснюватися в рамках суддівських структур. В іншому випадку це буде зовнішній вплив і замах на незалежність судової гілки влади. Нічого кримінального немає в тому, що незаконне декларування неправомірне. Повинні бути й інші форми відповідальності. У рішенні КСУ немає ані слова про призупинення електронного реєстру. Це зробило саме НАЗК з метою шантажу”.

Пропозиція президента, як він сам зазначає, має відновити передбачене Конституцією верховенство права. При цьому методи реалізації суперечать Конституції. І якщо зараз всі ознаки вказують на конституційну кризу, то після прийняття закону з’являється ознаки перевороту.

“Що робити правильно: 1. Правовим рішенням про вихід з цієї кризи є внесення змін до антикорупційного законодавства з урахуванням рішення КСУ; 2. Перезавантаження антикорупційних органів і поступове (відповідно до Конституції і закону про КСУ) оновлення складу КСУ”, – вважає директор українського інституту політики Руслан Бортник.

“Спроба обнулити рішення КСУ через ВР як мінімум неконституційна, – каже Золотарьов. – Як максимум, тягне на узурпацію влади і має наслідки для самого президента. Його заганяють в пастку, в якій перш за все для нього хороших рішень не буде. Йому потрібно заспокоїти Захід , оскільки мова про демонтаж не йде. Показати факт неефективності антикорупційної вертикалі і поставити питання про необхідність її перезавантаження. Привести у відповідність з Конституцією антикорупційне законодавство”.

Розпускаючи КСУ відповідно до норм неконституційних не варто забувати про резонансну справу “Олександр Волков проти України” в Європейському суді з прав людини, судді Верховного суду про його неправомірне звільнення у 2010 р. У 2013 р. ЄСПЛ ухвалив рішення про поновлення його на посаді. Суддю позбавили посади в зв’язку з порушенням присяги. В ЄСПЛ йому вдалося відстояти неправомірність звільнення. Аналогічний шлях відновлення для нинішнього складу КСУ цілком реальний – спочатку через судові інстанції в Україні, а, якщо не вдасться, через ЄСПЛ.

Але відновлення – частина проблеми з відкладеним на роки ефектом. Потенційну і швидку позначив голова КСУ Олександр Тупицький під час брифінгу. Зараз в Суді три вакансії, які не закриті багато місяців через тривалу процедуру конкурсу. Всього їх 18 і після розпуску швидке заповнення буде дуже сумнівним.

“Відповідно до законопроекту, КСУ перестане працювати, і не одного судді вже, відповідно до закону, не буде. Відповідно до Конституції буде… КСУ повинен виконувати апріорі неконституційний закон? Я розумію, що він конституційний, поки його не визнає неконституційним КСУ. А як його визнають неконституційним, якщо судді прибираються? Все було б гаразд, якби не одне “але”. Порушується принцип безперервності влади. Залишається пусте місце. По-друге, уявіть собі, я не буду казати яка область, ви знаєте, які в нас проблемні області, в цей час скористається можливістю, і обласна рада, нова якась, прийме рішення про відділення. Це реально? Чого не реально, що на Сході, що на Заході. Вирішення цього питання кимось крім КСУ неможливе”, – прокоментував Тупицький.

Голова КСУ також дав зрозуміти, що розпуск Суду відбувається не просто так. І що є зацікавленість у бажаному влади складі, однак, не звинувачуючи в цьому президента. Він вказав, що кардинально вплинути на проблему можна і без зміни законодавства. В даний момент є три вакансії в КСУ, плюс ще п’ять крісел звільняться протягом каденції чинної влади. Тобто вона може оновити вісім з 18 суддів.

За реакцією партнерів на рішення щодо антикорупційної реформи у Тупицького також були свої зауваження. Він повідомив, що посол США і посол Японії, з якими він зустрічався, претензій до якості і правомірності не висували. Також уточнив, що документ КСУ в керівництві ЄС з правової точки зору ще не розбирали, а рішення з тимчасовим призупиненням безвіза, за його даними, може бути пов’язано і з іншими причинами. Правда з якими саме не назвав. Руслан Бортник вважає, що до таких належить великий потік нелегальних мігрантів і нездатність впоратися з епідемією в Україні.

Хоча законотворча реакція президента була швидкою, чи Захід влаштує антиконституційний спосіб виходу з кризи.

“Поки що вони не до кінця розуміють, що відбувається. Ситуацією поки що займаються ті люди, які опікуються питанням України в цілому. Ми не бачимо коментар ЄС. Коментар офісу ЄС в Україні (про можливе припинення безвіза, – ред.) не можна вважати таким . Ми не бачимо розгляду питання на високому рівні, – констатує Бортник. – Звичайно, ті ж європейські партнери зацікавлені в стабільній системі. Будь-які неконституційні зміни призведуть до створення тендітної конструкції, яка при зміні політичної кон’юнктури зламається”.

Андрій Золотарьов каже про те, що у президента було 1,5 роки для того, щоб почати вирішення питання з реформуванням антикорупційної вертикалі і домовленостей з Заходом. Але він нічого не зробив. Тому на швидке законне рішення в нинішній кризовій ситуації він теж не чекає. При цьому, за підрахунками Руслана Бортника, для проходження законним шляхом вистачить 12 днів:

“День-два на внесення законопроекту, розгляд Комітетом і голосування. Десять днів для підготовки до другого читання, але можна піти і за скороченою процедурою. День на голосування в другому читанні. Це недовго, але не дає піар-ефекту, і західні партнери можуть залишитися при думці, що за всім цим стояло оточення президента. Яке, завдяки рішенню КСУ, деформувало законодавство на свою користь”.

Олександр Тупицький вважає, що вікно можливостей є. На виконання рішення КСУ НАЗК закрило доступ до електронного реєстру декларацій. Але відкрило його в той же день відповідно до постанови Кабміну. Голова КСУ говорить, що функціонування на підставі постанови можливе, а тим часом можна підготувати зміни до законодавства і не порушувати Конституцію.

Відкрите питання, чи прийме ВР неконституційні правила гри щодо скасування рішення КСУ і його розпуску. Або все ж піде більш складним законним шляхом. Найближче засідання має пройти 3 листопада – часу мало.

“Думаю, що у ВР буде конкуренція ініціатив, – вважає Руслан Бортник. – Я бачу, що фракції пропонують свої підходи. Більш м’які, більш логічні. Думаю, що за якісь ініціативи знайдуться голоси. Але не однозначно в тій формі, в якій пропонує президент”.

“Той же Дмитро Разумков, турбуючись про свої політичні перспективи, повинен уважно прочитати законопроект і добре подумати”, – говорить Золотарьов.

Сумні перспективи вірогідні і для Володимира Зеленського. Навіть незважаючи на те, що він не скасовує рішення і не розпускає КСУ своїм указам, а перекладає відповідальність на парламент.

“Президент пиляє сук, на якому сидить. Він підриває незалежність судової системи, на яку спирається, – констатує Р. Бортник. – На неї посилиться вплив західних партнерів. Зараз, ситуативно, це в інтересах президента. Стратегічно – ні. Рано чи пізно буде проблема. Президент підштовхне парламент до дій, які потім будуть оскаржуватися в судовому порядку після втрати Зеленським імунітету. Так само, як прохід катерів через Керченську протоку пред’являють сьогодні Петру Порошенку”.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *