Трудові договори для ФОПів і звільнення родичів: як хочуть змінити КЗпП

2 листопада Спільний представницький орган об’єднання профспілок закінчив збирати зауваження і пропозиції до законопроекту, який може принципово змінити ситуацію на ринку праці. Його підготували для Мінекономрозвитку і якщо документ пройде через сесійну залу ВР, то з’явиться визначення “роботодавець”, дозволять звільняти співробітників з числа родичів і співробітників-ФОПів переведуть на трудові договори. Розбираємося в деталях.

Зміст

  • 1Ознаки роботи
  • 2Роботодавець, працівник і наслідки для них
  • 3Робота родичів
  • 4Правонаступність роботи
  • 5Аргументи за і проти

Ознаки роботи

Головна норма законопроекту – додати до КЗпП нову статтю про ознаки трудових відносин. Всього їх виділили сім:

  • людина особисто виконує роботу по кваліфікації, професії, на посаді за дорученням і під контролем того, в чиїх інтересах це робиться;
  • процес праці постійно регулюється і не передбачає досягнення результату за певний період;
  • виконання роботи відбувається на робочому місці або на узгодженому місці відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку;
  • для роботи та людина, в інтересах якого вона виконується, надала засоби виробництва;
  • тому, хто систематично працює, виплачується винагорода в грошовій або натуральній формі;
  • той, в інтересах кого виконується робота, встановлює тривалість робочого дня і відпочинку;
  • поїздки та фінансові витрати, пов’язані з роботою, компенсуються.

У роботи можуть бути й інші специфічні ознаки. Якщо ж присутні мінімум три, отже, вона є такою, яка виконується в межах трудових відносин. Тобто на них повністю поширюють умови трудового законодавства. Це також прописано в тексті законопроекту. Якщо будуть три з семи ознак трудових відносин – зі співробітником потрібно оформити трудовий договір.

Норма, яку пропонують автори – це презумпція трудових відносин. Внести її в законодавство пропонують не вперше. Взимку 2019 р. Мінсоцполітики також готувало законопроект, яким збиралося закріпити в Кодексі ознаки трудових відносин і теж три з сімох. Самі ознаки практично ідентичні тим, що пропонують зараз. Але є й відмінність: винагороду хотіли зробити ознакою трудових відносин в тому випадку, якщо це єдине джерело доходу або 75% і більше доходу людини за півроку.

Тоді навколо ініціативи піднявся галас. Він цілив у тіньову зайнятість. Але її варіанти різні. Є повністю “чорні” – просто не оформлення, з яким ніякими поправками до законодавства не впоратися. А є цілком законні способи оптимізації: через оформлення співробітника ФОПом. По них пропозиції й зараз б’ють в першу чергу.

Роботодавець, працівник і наслідки для них

Хоча визначення “роботодавець” ми використовуємо регулярно, у КЗпП це слово згадується тільки чотири рази, а саме поняття не розшифровується. І відповідальність за порушення трудового законодавства несуть юрособи та фізособи-підприємці, які використовують найману працю.

Законопроект пропонує вважати роботодавцем юрособу або фізособу, яка використовує найману працю, і зареєстроване в Україні представництво іноземної юрособи. І додати визначення “роботодавець” в усі статті Кодексу, де зараз фігурують власники, уповноважені власником особи, юридичні особи і ФОПи.

Наслідки можна розглянути на прикладі. Людина домовляється, що сусідка буде двічі на тиждень забирати її дитину з дитсадка і приводити додому, умовно, за 1 тис. грн на місяць. Є ознаки трудових відносин: винагорода, контроль, узгоджене місце. Тобто вже треба укласти трудовий договір. Отже, працівникові і роботодавцю – сплачувати податки (прибутковий, військовий збір, ЄСВ) і виконувати умови КЗпП. Роботодавцю, яким можна буде вважати й фізособу, належить нести відповідальність за порушення. За нинішніми нормами:

  • за допуск до роботи без трудового договору – штраф десять мінімалок (зараз 50 тис. грн);
  • прострочення при розрахунку – штраф три мінімалки (15 тис. грн);

Нагадаємо, що КЗпП для оформлення трудового договору вимагає, щоб працівник подав паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, для підтвердження кваліфікації – диплом.

Робота родичів

Автори законопроекту пропонують надати роботодавцю право вирішувати дозволити або заборонити спільну роботу родичів на одному підприємстві. До родичів відносять батьків, подружжя, братів і сестер, дітей як самого працівника, так і його другої половинки. Заборону можна буде застосувати, якщо члени сім’ї або родичі перебувають в підпорядкуванні або підконтрольні один одному.

Формулювання таке, що роботодавець “може вводити обмеження щодо спільної роботи”. Не ясно, як бути в тому випадку, якщо члени сім’ї вже працюють разом, роботодавець раптом вирішив обмежити цю можливість і комусь необхідно звільнитися. Адже Конституція гарантує громадянам і невтручання в особисте життя, і право на працю, і захист від незаконного звільнення.

Правонаступність роботи

Новинка, яку пропонують внести у КЗпП – правонаступність, якщо у підприємства змінився власник, відбулася реорганізація.

Коли таке відбувається, трудові відносини повинні тривати з правонаступником. Або профспілку, або представників працівників, якщо її немає, новий роботодавець повинен повідомити про терміни змін, їх причини та наслідки – економічні, технологічні, структурні.

Новий роботодавець отримає право проводити кадрову чистку тільки на підставі положень КЗпП. У ньому, а саме у ст. 40, п.1, передбачено, що реорганізація, перепрофілювання, скорочення штату – це підстава для припинення трудового договору. Звільнити працівника на цій підставі можна тільки в тому випадку, якщо його не можна перевести на іншу роботу.

Автори законопроекту дописують, що працівники, яких звільняють за цією статтею, отримають переважне право на працевлаштування, в тому числі й правонаступником.

Аргументи за і проти

Чому в законопроекті виникла потреба, автори вказали в пояснювальній записці. Доводи зводяться до того, що:

  • потрібно вдосконалити трудове законодавство, щоб подолати негативні наслідки нинішньої епідемії;
  • потрібно привести його в порядок відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС;
  • необхідно згорнути зловживання правом на складання цивільно-правових договорів замість трудових;
  • пора збільшити правовий захист співробітників.

Але до законопроекту, якщо він взагалі буде поданий до парламенту, висунуть ті ж претензії, що й до ініціативи Мінсоцполітики, підготовленої майже два роки тому. Неважко здогадатися, що першими повстануть IT-шники.

У травні 2020 року кількість ФОПів в цій сфері зафіксували на рівні 183 тис. За 2019 р. збільшення кількості на 22%, тоді як ФОПів в цілому стало більше лише на 6%. Зараз ФОПи сплачують:

  • ЄСВ – 22% з мінімалки, єдиний податок – 10% прожитмінімуму для працездатних – перша група;
  • ЄСВ – 22% з мінімалки, єдиний податок – 20% від мінімалки – друга група;
  • ЄСВ – 22% з мінімалки, єдиний податок – 3% від доходу для платників ПДВ і 5% від доходу для неплатників ПДВ – третя група.

Заробляють представники креативного класу більше, ніж рівень середньої зарплати. Якщо за трьома ознаками трудових відносин їх заженуть під трудові договори, то доведеться віддавати 22% ЄСВ, 18% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору. Природно, що самим співробітникам-ФОПам це невигідно. Зате вигідно бюджету.

Взимку 2019 р. креативний клас заспокоювали тим, що безпосередньо їх чіпати не будуть і під моніторингом будуть великі підприємства, які використовують схеми з фіктивною самозайнятістю. В результаті не стали дратувати ані тих, ані інших. Майже через два роки досвід може повторитися.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *