Штрафи і податки замість підтримки. Як влада підготувала Україну до посилення карантину?

Ситуацію з розповсюдженням COVID-19 міністр охорони здоров’я Максим Степаном назвав катастрофічною і уряд готується посилити карантин. Повне закриття і аналог весняного локдауна хоч в перспективі і не виключають, зараз не планують вводити. Розглядають інші варіанти.

Це карантин вихідного дня, коли не працюватимуть розважальні заклади, заклади громадського харчування, спорт-центри. Або посилення загального порядку. Ці рекомендації МОЗ озвучив головний санлікар Віктор Ляшко. Обмеження для спортзалів, басейнів, робота в ТРЦ тільки магазинів, заборона на роботу тих точок, де порушують санітарні норми. Не можна виключати, що обидва варіанти застосують в комплексі.

Степанов в публічних виступах неодноразово говорив про те, що кращого способу запобігти зараженню, ніж виконання правил, світ ще не придумав. До цих правил відноситься і обов’язкове носіння масок. Драконівські штрафи за порушення карантину – 17 тис. грн за відсутність маски – не працюють. Тут на допомогу готується прийти Рада, де в першому читанні прийняли законопроект про штрафи для юросіб за допуск відвідувачів без масок.

Тобто готуються повсюдні посилення, які прямо б’ють по гаманцю громадян і бізнесу. Наскільки серйозним буде удар і що влада не зробила і все ще може зробити, щоб пом’якшити наслідки карантину?

Зміст

  • 1Втрачені можливості
  • 2Не готові до посилення
  • 3Без допомоги, але зі штрафами

Втрачені можливості

Транш від МВФ – 2 млрд дол., кошти від розміщення євробондів – 2 млрд дол., кошти від держкомпаній у вигляді дивідендів – близько 70 млрд грн, перерахований прибуток НБУ більше 40 млрд грн, емісія НБУ через продаж банкам ОВДП на суму близько 4 млрд дол. За підрахунками економіста Олексія Куща, 10-12 млрд дол. – ті ресурси, якими протягом трьох місяців літа та вересня у своєму розпорядженні мала влада. Їх вистачило б на те, щоб підготувати медичну систему, забезпечити достатні обсяги тестування, забезпечити населення як мінімум засобами індивідуального захисту, збільшити кадровий резерв лікарів, обладнати додаткові ліжка в лікарнях.

Після локдауна навесні, коли масштаби зараження вдалося згладити, очевидною була хвиля восени. Влітку кількість нових випадків зростало, але про критичне навантаженні на лікарні не йшлося. Тобто були і гроші, і час для того, щоб підготуватися.

Два місяць локдауна показали, що кожен обвалює ВВП на 2%. Томуекономічні наслідки можливого осіннього локдауна теж були очевидні. Однак Україна ані уроків з нього не винесла, ані ресурси не витратила на підготовку до епідемії.

“Один місяць жорсткого карантину – втрата до 2% ВВП, – говорить А. Кущ. – Якщо у нас зараз мінус 6-7% і ми закриємося на листопад-грудень, темпи падіння ВВП перевищать 10%. Падіння катастрофічне і дорівнює кризам у 2009 р. і 2014-2015 рр. Влада навряд чи на це піде. Хіба що в тому випадку, якщо закінчаться примітивні лікарняні ліжка, які вони відкрили, люди будуть битися за місце в палаті і штурмувати Олександрівську лікарню з вимогою госпіталізації простих смертних, а не істеблішменту. Зараз локдаун будуть замінювати адаптивним карантином, хоча і для нього нічого не зроблено. Щоб сформувати свою карантинну модель, потрібна модель епідеміологічна. Вона створюється на основі репрезентативної вибірки даних: того обсягу масового тестування, яке має проходити населення. Тести мали проводити в таких обсягах, щоб протестовано було 20-30% населення. Це потрібно, щоб виявити осередки захворювання, визначити, які соціальні групи більше схильні до зараження. Ми досі не знаємо, де найчастіше відбувається зараження: у транспорті, в громадських місцях, ТРЦ, ресторанах і т.д. Звідси і божевільні правила, які нав’язували людям. Від незнання ситуації”.

Не готові до посилення

І громадян, і бізнес до додаткових обмеженням готували заздалегідь. Підстави давала і погана статистика, і заяви представників влади.

“Коли на одній шальці терезів – втрата життів, а на іншій – грошей, то, безумовно, не повинно бути навіть теоретичної дискусії. Ми повинні зробити вибір на користь життя українців, тому що мертвим гроші не потрібні. Отже, виключити карантин неможливо, але ми зробимо все, щоб економіка працювала”, – таке попередження зробив головаподаткового комітету ВР Данило Гетьманцев.

У травні Європейська бізнес асоціація провела опитування серед представників українського малого бізнесу: 33% констатували скорочення доходів через карантин від 50 до 75%, 44% – скорочення до 50%. Якщо знову буде локдаун – наслідки будуть в кращому випадку ті ж.

У вересні опитування ЄБА показало, що до посилення карантину готові тільки 29% малих підприємців, 42% зовсім не готові і 29% сумніваються, що готові.

Тоді як малий і середній бізнес перший потрапить під удар через нову хвилю посилень. Судячи з пропозиції МОЗ, це сфера розваг, громадське харчування, спортивна індустрія, кінотеатри, театри, музеї, бюро екскурсій, готелі і т.д. Однак відчутних компенсаторів для малого і середнього бізнесу від влади немає. Можна апелювати до того, що і грошей немає. Але вище ми перерахували джерела надходжень 10-12 млрд дол., які розійшлися на інші цілі.

До бюджету закладено бюджетний дефіцит в розмірі 300 млрд грн. Але по факту він буде нижче саме тому, що держава скорочує витрати.

“Дефіцит бюджету в цьому році у нас закладений на рівні в 7,5% ВВП … Але судячи з усього, фактичний дефіцит буде нижче… Ми оцінюємо, що дефіцит бюджету буде в районі 6-6,5% ВВП”, – такі оцінки давав у вересні заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.

Тобто кошти і на компенсації бізнесу, і на соціалку можна знайти.

“Будь-який карантин – це обмеження соціальної активності населення та економічної активності бізнесу. Як держава може компенсувати дефіцит соціальної активності? Якщо людина тимчасово без роботи – компенсація 70-80% зарплати в період обмежень. Пенсіонери виплати отримують, але вони відмовляють собі практично у всьому, що позначається на здоров’ї. Тобто необхідне збільшення пенсій. 70% пенсіонерів у нас отримують менше 3 тис. грн –їм виплачувати на період максимальної небезпеки другу пенсію, – перераховує варіанти Олексій Кущ. – Як компенсувати дефіцит економічної активності бізнесу? Малий, наприклад, звільняти від сплати ЄСВ і прибуткового податку на період дії карантинних обмежень, якщо втрачена значна частина виручки, але зберігаються робочі місця. Такий механізм був запущений урядом. Але процедура отримання грошей настільки складна, що нею скористалися близько 1% підприємців, і суми на компенсацію були смішні. Якщо говорити про середній і великий бізнес, то у банків надліквідність. Запустіть програми з кредитування під виплату зарплати для тих підприємств, які потрапили під карантинні обмеження. Припустимо, до року – безвідсотковий кредит, потім під пільгові 5%. Дотації на орендну плату, 20-50% компенсації орендної плати. Так роблять в інших країнах, зокрема, в Канаді. Можна надавати кредити на “ремонт” бізнесу – на поповнення оборотних коштів, на реновацію бізнесу, якщо після карантину сама сфера померла. Найголовніше, потрібно поставити на паузу всі закони щодо фіскалізації бізнесу”.

Але у Ради щодо останнього пункту інша думка. Частина нардепів підготувала законопроект про відстрочення запуску реєстраторів розрахункових операцій для малого бізнесу. Але більшість в ВР її провалив, і РРО будуть обов’язкові з 1 січня 2021 р. Отже, менше доїти бізнес ніхто не збирається.

Без допомоги, але зі штрафами

Хоча ефективні варіанти підтримки бізнесу при посиленні карантину у владі не виносили, є вже майже готові санкційні. Перше читання в парламенті пройшов законопроект про штрафи для підприємств, суб’єктів господарювання в розмірі 3 400-5100 грн. Застосовувати санкції будуть в тому випадку, якщо в громадські будівлі, громадський транспорт допускатимуть людину без маски. Обумовлено, що маска повинна закривати ніс і рот.

У парламенті з липня лежить на розгляді і законопроект про штрафи для фізосіб за відсутність маски або неправильно одягнену маску. Зараз в Кодексі про адміністративні правопорушення є стаття про порушення правил карантину. Санкції за нею: штраф від 17 тис. Грн. Але постанови люди з успіхом оскаржують в судах.

“Є рішення Конституційного суду. КСУ обійшов стороною питання про неконституційність постанови Кабміну (про карантин, – ред.), але вказав, що обмеження на доступ до освіти, медицини, роботи і т.д. незаконні. Вони можуть застосовуватися тільки в тому випадку , якщо введено надзвичайний або військовий стан. Зараз в судах, коли люди оскаржують штрафи, вони наводять рішення КСУ і в більшості випадків суди приймають аргумент”, – говорить адвокат Ростислав Кравець.

Однак підготовлені норми про відповідальність юросіб адвокат вважає життєздатним. Він уточнює, що постанови їм зможуть виписувати поліцейські, посадові особи санепідслужби.

“Є органи, які можуть складати відповідні протоколи і виписувати штрафи, – каже Ростислав Кравець. – Норма буде працювати, оскільки набагато легше довести вину юрособи, ніж фізособи”.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *