Ужгородка

Новини Закарпаття

Імітація турботи. Як компенсують карантин вихідного дня і навіщо його ввели?

Карантин вихідного дня ввели замість адаптивного мінімум на три тижні. Бізнес, який згортають на уїк-енди, в суботу та неділю отримував 40-50% своєї виручки, передбачувано виступив проти рішення уряду. У Кабміні нагадали про старі програми підтримки і пообіцяли їх збільшити. Що дасть уряд економіці і чому в Україні обрали варіант локдауна, який майже ніхто не використовує?

Зміст

  • 1Допомога бізнесу від уряду
  • 2Але цього мало
  • 3Звідки ідея?

Допомога бізнесу від уряду

Є низка обіцянок, які прем’єр озвучив навесні, напередодні і під час повного локдауна, які так і не були виконані. Це 500 тис. робочих місць, 10 млн експрес-тестів, програма “Нові гроші” на 10 млрд грн з пільговими кредитами до 3%, стабілізаційний фонд на 200 млрд грн.

Були ті, які реалізовані. Саме по них підтримку обіцяють відновити і розширити на час карантину вихідного дня.

Компенсація частини зарплат в зв’язку з простоєм. Виходячи з порядку, який Кабмін встановив 22 квітня, звернутися за частковою компенсацією зарплати співробітникам представник малого чи середнього бізнесу міг протягом 90 днів після зупинки або припинення діяльності. Отримати допомогу можна було до кінця літа.

Постанова залишилася, і відповідно до неї виплата на одного співробітника становить дві третини тарифного окладу для відповідної категорії або дві третини бази нарахування ЄСВ, і не може перевищувати розмір мінімалки. Зараз ставка першого тарифного розряду – 2 225 грн, плюс підвищувальні коефіцієнти від 1 до 4,51 в залежності від розряду. Дві третини від ставки для першого розряду – 1 483 грн, плюс підвищувальні коефіцієнти. Але нагадаємо, що більше 5 тис. не заплатять.

За нинішнім порядком отримати підтримку можуть підприємства, у яких немає затримок з виплатою зарплат і сплатою ЄСВ. Трудові відносини з працівником повинні бути оформлені. Всього за час дії програми на неї пішло 5 млрд грн

Виплати дітям ФОПів. Кабмін ввів їх для ФОПів першої і другої груп на спрощеній системі 22 квітня. 27 липня скасували.

Виплати передбачалися на дітей підприємців тільки у віці до десяти років в розмірі прожитмінімуму для відповідної вікової категорії. Зараз це 1 921 грн і 2 395 грн. Подачу документів в електронній формі необхідно було підтвердити електронним цифровим підписом. Якщо її немає – подавати тільки в паперовій.

Гроші на цю програму йшли з коронавірусного фонду. На них виділені 945 млн грн і вже витратили майже 90% – 830 млн грн.

Ці програми обіцяють відновити і розширити. Наскільки суттєвою підтримка була спочатку, можна судити зі вказаного розміру виплат. Навряд чи можна розраховувати, що вона істотно зросте.

Також в Кабміні обіцяють опрацювати з Торгово-промисловою палатою механізм форс-мажору в зв’язку з карантином вихідного дня. У березні в закон про торгово-промислові палати в статтю про форс-мажорі дописали, що до таких належить карантин, встановлений Кабміном. Це важливо для бізнесу, який отримує від торгово-промислової палати (ТПП) сертифікат про форс-мажорі, в зв’язку з яким неможливо виконати умови договору. Зокрема, це стосується договору оренди. Зараз сертифікат для суб’єкта малого підприємця (засвідчення форс-мажорних обставин за договорами з резидентами) обійдеться у 3 330 грн і за час карантину послуги дешевше не стали.

Доступні кредити “5-7-9”. Прем’єр не обіцяв її збільшувати, а обіцяв продовжити. Особливо в частині рефінансування вже виданих раніше позик. За останніми звітами Мінекономіки, за програмою видали 5,3 тис. кредитів. Загальна сума – майже 13 млрд грн і з них більше 9 млрд – якраз рефінансування.

У жовтні Кабмін переписав умови. Якщо раніше річний дохід учасника обмежувався 100 млн грн, то зараз 10 млн євро. Тобто до кредитів підпустили більшу кількість претендентів. Прибрали вимогу про те, що бізнес повинен бути прибутковим, і залишили остаточне рішення за банком-учасником програми. Тобто право відсікати дрібних закріплено за кредитором.

Програма портфельних гарантій. Це новинка, яку пообіцяв незабаром впровадити прем’єр, і уточнив, що в рамках неї до 80% кредиту буде покриватися державою. Але поки що відомості про неї дуже загальні і окреслені змінами до бюджету на 2020 р. (ст.6-1 закону).

Обсяг програми всього до 5 млрд грн. Вона передбачає покриття до 80% кредитів мікро, малого і середнього бізнесу. Кабмін визначить банки-кредитори, з якими буде працювати. Мінфін підпише з ними договори. Тобто банк видає кредит, уряд гасить до 80% зобов’язань. Про які саме йдеться, вже видані або нових, із закону про бюджет незрозуміло. Залишається чекати на порядок роботи програми від Кабміну.

Але цього мало

“Це імітація державної турботи. За таких умов введення карантину завдасть ще один потужний удар по підприємцях. Самі карантинні обмеження неефективні. Проблема в тому, що найвища концентрація людей в робочі дні. У вихідні – менше. Але замість того, щоб розвантажити робочі, ми закриваємо вихідні. Люди переносять справи, які зазвичай вирішували в суботу та неділю, на будні, ті ж походи в магазини. Ми ще більше збільшуємо концентрацію. Логіки в цьому рішенні немає”, – каже директор Українського інституту політики Руслан Бортник.

Після введення карантину вихідного дня, по містах пройшли акції протестів підприємців. Стосувалися вони в основному рішення Кабміну, але не тільки.

Напередодні Рада провалила законопроект про відстрочення обов’язкових реєстраторів розрахункових операцій. Вимоги щодо їх наявності вводиться з 1 січня 2021 р., хоча планували перенести на рік. Протест проти РРО, фіскалізації в умовах кризи, а тепер ще й локдауну – одна з причин протестів. Друга – низький рівень підтримки держави. Серед вимог підприємців практично нічого з того, що перерахував Кабмін, не значиться. За винятком хіба що доступу до пільгового кредитування. Представники бізнесу наполягають на:

  • виплаті компенсацій втрати доходу у зв’язку з карантином бізнесу і працівникам;
  • введенні мораторію на перевірки;
  • зниженні ПДВ до 7%;
  • мораторії на підвищення тарифів;
  • узгодженні дій уряду з представниками бізнесу;
  • відмові від виборковго характеру при введенні карантину.

Nash.Live вже писав про те, що у влади були фінансові ресурси і на підготовку медичної системи до сплеску заражень, і на підтримку економіки. Замість цього фіскалізація і локдаун вихідного дня, який згорне культ-масовий сектор, непродуктовий ритейл, сферу обслуговування, громадське харчування, і більш за все вдарить по малому і середньому бізнесу. Чому ж в уряді готові ними жертвувати? Тому що безмірно від них далекі.

“Малий і середній бізнес становить приблизно 60-65% ВВП, всупереч загальному уявленню, що у нас великий бізнес – це основа економіки. Всі спроби наїхати на малий і середній бізнес виходять з того, що влада вважає: він мало сплачує податків, з огляду на його питому вагу в економіці. Там рахують, які податки надходять до бюджету і бачать, що основним платником прямих податків є великий бізнес, а МСБ сплачує менше, хоча питома вага вища, – пояснює економіст Олексій Кущ. – Але влада забуває, що у нас і великий бізнес не платить чесно податки. Основний наповнювач бюджету – податки непрямі. Це ПДВ, акцизи. Те, що сплачує кінцевий споживач. У нас головний годувальник бюджету – рядовий споживач, який сплачує непрямі податки, не помічаючи цього. Можна взяти чек із супермаркету, поділити на шість і зрозуміти, скільки кожен раз віддається державі. Коли стикаєшся з людьми із влади, то розумієш, що вони щиро вважають: у людей багато грошей. Вони дивляться з ресторанів і клубів на дороги, де багато іномарок, бачать, що у новобудовах розкуповуються квартири. Вони вважають, що грошей у людей і МСБ багато і їх потрібно забирати”.

Звідки ідея?

“Карантин вихідного дня якийсь час застосовувався в Туреччині. Все зводилось до гігантських черг в магазини в п’ятницю увечері. Це звичайно мало зворотний від очікуваного ефект в плані перешкоджання поширенню пандемії. Нововведення було достатньо швидко скасоване”, – нагадав народний депутат фракції “Слуга народу “Богдан Яременко.

Руслан Бортник каже, що навесні цей метод протистояти поширенню коронавірусу використовували в Італії та Іспанії. Але теж недовго. Зараз в Європі вводять локдауни або посилюють карантин, вводять комендантську годину. Але ідея з карантином вихідного дня популярністю не користується. У головах представників влади нізвідки вона взятися не могла. Отже, дрімала до часу і тепер демонструється як перемога: не повний локдаун, а частковий. Щоб економіку остаточно не добити, а медицину розвантажити.

“Це спроба перекласти відповідальність на людей і на бізнес, – пояснює специфічне рішення Кабміну Руслан Бортник. – Спроба сказати, що це вони винні. Зараз ще й регіональні еліти починають чинити опір (у низці міст мери заявили, що не вводитимуть карантин вихідного дня, – ред.). Сказати, що уряд робить все, що потрібно. Замість того, щоб пояснити малу кількість ліжок, відсутність захисту – банально, масками, влада вчергове намагається зробити нас винними. І перекласти на суспільство і бізнес відповідальність за подальший перебіг епідемії”.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору