Коронавірусу виповнився рік: як ним лякали і що з цього збулося?

17 листопада 2019 року був зафіксований перший випадок зараження коронавірусом. На той момент у нього не було офіційної назви і аж до 8 грудня, коли в Китаї зареєстрували перший випадок, спалах не фіксувався. Статус надзвичайної ситуації поширення набуло в січні, пандемії – в березні.

Згадуємо, які прогнози нам давали на початку масового поширення, що з них збулося, які міфи про коронавірус вже спростували і що ми про нього досі не знаємо.

Зміст

  • 1Які прогнози справдилися і не збулися?
  • 2Міфи і загадки

Які прогнози справдилися і не збулися?

Масштаби зараження. Дев’ять місяців тому професор Гонконгського університету Габріель Леунг говорив про те, що на коронавірусну хворобою можуть перехворіти дві третини населення світу. Поширення на 60-80% населення прогнозували виходячи з того, що кожен інфікований може заразити 2,5 осіб. Цей показник, R0, за різними даними в лютому минулого року оцінювали на рівні від 1,4 до 3,3.

Населення Землі – 7,594 млрд людей. Всього виявлено 55,6 млн випадків захворювання – це 0,7%.

Навесні цього року британські журналісти оприлюднили дані секретного брифінгу Міністерства охорони здоров’я Англії. На ньому прогнозували тривалість епідемії до весни 2021 року, а кількість госпіталізацій за рік – 7,9 млн. В даний момент в Британії зафіксовано 1,4 млн випадків.

Наприкінці березня в протоколі №16 комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій в Києві згадували прогноз Національної академії наук. Відповідно до нього, масштаби зараження в Україні оцінювали на рівні 22,2 млн осіб. 

Наразі лабораторно підтверджених випадків-570 тис.

Прогнози по масштабам не збуваються. Однак їх збив карантин. Його вводили саме на підставі прогнозів, а ті базували і на стандартних моделях оцінки поширення вірусів, розроблених у XX столітті, і на нових, таких як опублікована групою Ніла Фергюсона з Імперського коледжу Лондону. За цією моделлю коронавірусу пророкували поширення на 81% населення за весь час епідемії, якщо не вживати заходів щодо контролю. Крім того, реальну кількість нових випадків ми не знаємо. Обсяги тестування, а в Україні вони дуже низькі, не дозволяють оцінити всю картину.

Друга хвиля. “Я думаю, що, як тільки стане ще тепліше, він взагалі зникне в Китаї і всіх інших країнах”, – такі прогнози в лютому давав глава Комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО Сергій Комісаренко.

На старті поширення про другу хвилю мало хто думав, хоча були боязкі сподівання на сезонність вірусу. Однак у ВООЗ на те, що влітку він піде, особливо не розраховували.

“Ми повинні визнати, що вірус може зберегти здатність поширюватися”, – заявив на початку березня керівник програми охорони здоров’я з питань надзвичайних ситуацій ВООЗ Майк Райан.

Добре обізнані оптимісти мали рацію. Після весняних карантинних заходів влітку кількість нових випадків скорочувалася, а тепер багато країн накриває друга хвиля. Але в Україні вона перша.

Наприклад, в Німеччині дійсно друга. І про неї вчені попереджали ще в середині весни.

“Колективного імунітету буде все ще мало, і з імунологічно “наївним” населенням ми вступимо в зимову хвилю”, – говорив в квітні Крістіан Дростен, глава Інституту вірусології клініки Шаріте.

У Китаї друга хвиля не розпочалася, і з кінця весни там фіксують тільки точкові зараження. Причина не тільки в тотальному карантині і дисципліні громадян, які справно носили маски. У Піднебесній ще навесні не просто оцінювали і прогнозували, а діяли. Як показав досвід, правильно.

“Досвід Східної Азії говорить, що жорсткий карантин – це лише перший крок, але не вирішення проблеми. Успішним рішенням є система загального тестування (нещодавно Китай за тиждень відтестував кожного з 10 млн мешканців міста, де напередодні було виявлено лише 12 випадків хвороби) і ретельного відслідковування пересування і контактів кожного громадянина (система QR-кодування у Китаї, Півд.Кореї і Сингапурі; Дія, де ти?). Масова і ефективна державна комунікація, включаючи систему винагороджень і покарань, сприяє тому, що громадяни дотримуються порад щодо соціального дистанціювання, особистої гігієни і носіння масок”, – пояснив успіх Китаю в боротьбі з COVID-19 міністр економіки у 2014 р. Павло Шеремета.

Вакцина. 11 січня 2020 р. китайські вчені опублікували результати секвенування (послідовності) геному коронавирусу. Це дало старт для розробки вакцин. У березні оцінку перспективам дав доктор Ентоні Фаучі, директор Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США: вакцину буде розроблено за 12-18 місяців. 

У листопаді про закінчення третьої, останньої фази клінічних випробувань, повідомили два розробника генетичної вакцини Pfizer-BioNTech і Moderna. Заявлена ефективність – вище 90%. Імовірність початку кампанії з щеплення у першій половині 2021 р.

Економічні наслідки. До того, як коронавірус вирвався за межі Китаю, оцінки економістів в основному будувалися на наслідках для світової економіки саме через падіння китайської. Але вже в середині січня вітчизняні експерти говорили, що вплив буде глобальним за умови перетину кордону країни. 31 січня в Moody’s Analytics спрогнозували, що вірус може стати “чорним лебедем”. Наслідки для світової економіки пророкували гірші, ніж після Великої депресії 1920-х і світової кризи 2008-2009 рр.

У березні Австралійський національний університет презентував дослідження із сімома сценаріями розвитку епідемії. Найоптимістичніший сценарій – 15 млн померлих і втрати світової економіки в розмірі 2,4 трлн дол. Найнегативніший – 68 млн загиблих і втрати глобального ВВП на рівні 9 трлн дол. 

Станом на 18 листопада в світі зафіксовано 1,34 млн летальних випадків, а ось оцінки економічних наслідків значно погіршилися. За прогнозами МВФ, наданим у жовтні, ціна пандемії – 28 трлн дол. протягом п’яти років. Тобто майже 6 трлн щороку.

Міфи і загадки

За час пандемії частина міфів міцно вкоренилася у свідомості людей, хоча багато з них вже офіційно спростували:

  • алкоголь від вірусу не захищає;
  • жоден з препаратів проти COVID-19 (лікування і профілактика) ще не ліцензований;
  • цибуля, часник, перець не рятують від вірусу;
  • мухи не переносять коронавірус, через укуси комах він не передається;
  • здатність затримати дихання на десять секунд не є негативним тестом;
  • низька і висока температура повітря поширенню не перешкоджають;
  • мережа 5G вірус не поширює;
  • регулярне промивання носа сольовим розчином від нього не врятує.

Появу версій, теорій і припущень можна зрозуміти, враховуючи, що на важливі питання про коронавірус у нас досі немає відповідей:

  • Як саме зоонозний вірус потрапив в людську популяцію? Вчені знайшли докази, що вірус, що викликає COVID-19, з’явився у кажанів, оскільки у них були знайдені практично ідентичні коронавіруси. Але шлях до людини через їжу або посередника не встановлено.
  • Скільки людей заразилося насправді? Відсутня стратегія масового тестування і частина тих, хто заразився, переносить його безсимптомно або в дуже легкій формі. Вчені говорять про 70-80% таких випадків.
  • Як виробляється імунітет? За одним з останніх досліджень, стійкий виробляється приблизно у 20% серед тих, хто хворів, у 10-15% антитіла відсутні вже незабаром після одужання і більшості знижуються на 80% через три місяці. 

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *