Три мільярди у 2021 році: що МВФ вимагатиме від України на заміну?

Другий транш у рамках кредитної програми Міжнародного валютного фонду може бути підсумком роботи місії Фонду в Україні. Вона почалася 21 грудня і триватиме до 23 грудня. З урахуванням пандемії, робота буде віддаленою, без фізичної присутності.

Напередодні роботи місії парламент узгодив бюджет на 2021 р. Як уточнювали в уряді, з урахуванням побажань кредиторів. Також в країну прийшла перша частина кредиту від Євросоюзу – 600 млн з 1,2 млрд євро.

Програму Stand-by на півтора року обсягом 5 млрд дол. для України погодили в червні 2020 р. Влітку в бюджет пішов і перший транш – 2,1 млрд дол.

Nash.Live запитав у експертів в якому обсязі, коли і в обмін на що МВФ може виділити наступний транш.

Олексій Кущ, економіст:

– У Фонді вважають, що в Україні, як у відомій казці, діти захопили місто і оголосили місяць неслухняності. Тому відсутність траншу – це примус до послуху. Відповідно, отримаємо гроші тоді, коли знову станемо слухняними.

Події в останні кілька місяців, а це і бюджетний процес, який не дуже подобався Фонду, і процеси в НБУ, і рішення Конституційного суду, і ситуація з антикорупційною боротьбою, порушили основну рамку співпраці. Вона набагато важливіша для МВФ, ніж конкретні умови Меморандуму, які в останні роки на 70% придумуються. Наприклад, розробка програми зі списання проблемних активів держбанків, розробка типових договорів на ринку електроенергії. Ці дрібниці, насправді, Фонд не цікавлять.

Його цікавить дотримання основної рамки, під якою розуміють боротьбу з корупцією як процес, а не як мету, і збереження моделі неоліберальної шокової терапії. Тому там і будуть нервово реагувати на будь-які рішення Конституційного суду, будь-який, як вони вважають, відкат в боротьбі з корупцією, локалізацію виробництва, використання емісійного потенціалу для розвитку економіки і дефіцит бюджету.

Програма передбачена на 5 млрд дол., терміном на півтора року. 2,1 млрд отримали. Отже, йдеться приблизно про 3 млрд дол. на 2021 р. Я думаю, що буде один великий транш наприкінці весни. Справа в тому, що МВФ не любить давати Україні транші в періоди, коли немає великих погашень зовнішніх боргів. Фонд любить давати під конкретні дати виплат. У червні 2020 р. дали 2 млрд, а у вересні їх повернули зовнішнім кредиторам. Зазвичай розрив між подіями навіть менше. Зараз в України перепочинок у великих виплатах. Наступна буде навесні.

Тарас Загородній, політичний і економічний експерт:

– Відповідь на питання коли і скільки дадуть, впирається у відповідь на питання за що саме. Проблема в тому, що останній транш, який видавався для покриття дефіциту бюджету в розмірі 2 млрд дол., надавався, в тому числі, під умову: провести повний аудит ковідного фонду. Мають прозвітувати хто, скільки, коли і де витратив. Ми всі вже знаємо, що куди було витрачено. Гроші були витрачені на дороги, і до боротьби з коронавірусом фонд практично не мав стосунку. Але питання зараз висить в повітрі. Що збираються надавати, якщо немає ніяких даних щодо аудиту? Його не провели.

Наступне питання – коли? Зустрітися-то з кредиторами зустрінуться. Але чи дадуть гроші – невідомо. А ось чи потрібні вони нам – це вже зовсім інше питання. Економіка не так сильно просіла, запозичення тривають, золотовалютні резерви практично не скорочуються, наступний рік не обіцяють надмірно поганим.

Танці з бубном навколо МВФ продовжаться. Але у мене певні підозри, що гроші поки не дадуть. Питання в тому, буде проведено аудит чи ні, відзвітують за його підсумками чи ні.

У МВФ зажадали звіт, це публічна позиція. Отже, якийсь повинен бути. Інша справа, що не всякий буде виглядати так, як потрібно. Думаю, у нас будуть забовтувати цю тему. Вийде чи ні – питання найскладніше.

Руслан Бортник, директор Українського інституту політики:

– Швидше за все, в січні-лютому Україна отримає новий транш. Думаю, що він складе від 0,6 до 1,2 млрд дол. Вважаю, що Міжнародний валютний фонд нагадає про вимоги, які висувалися в підписаному влітку Меморандумі.

Там багато вимог. Серед них оптимізація освітніх установ, пенсійна реформа, нова, спрямована на скорочення кількості пенсіонерів у солідарній системі, тарифи, незалежність НАБУ, САП і наглядових рад. Тобто нагадають умови укладеного Меморандуму. Плюс можуть з’явитися умови, пов’язані з реформою судової системи зі збереженням Артема Ситника на посаді директора НАБУ, з наслідками конституційної кризи.

Залишаються невирішеними земельні питання. Незважаючи на прийняття закону про зняття мораторію, не прийняті ті, які запускали б ринок. Можуть з’явитися чергові тарифні вимоги.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *