Новий виток конституційної кризи. Чому президент усунув голову Конституційного суду?

Конституційна криза, закінчення якої начебто намітила Верховна Рада, так і не завершена. Підтверджує це указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови Конституційного суду Олександра Тупицького з посади судді.

Підстави дали в Офісі генпрокурора. Голові КСУ повідомили про підозру у справі про підкуп свідків і введенні суду в оману. У 2018 р. прокуратура зробила запис розмови Тупицького зі свідком у справі про заволодіння “Зуївського енергомеханічного завоу”. В заволодінні підозрюють екс-голову Вищого господарського суду Віктора Татькова. Також в Офісі генпрокурора вказують, що у цій справі Тупицький тричі давав неправдиві свідчення.

Президенту подали клопотання про відсторонення. 29 грудня гарант за підсумками засідання Ради з нацбезпеки і оборони підписав указ.

Щоб усунути голову КСУ на два місяці з можливою пролонгацією ще на два, використали норми статті 154 Кримінального процесуального кодексу. Там йдеться про право президента на підставі клопотання прокурора відстороняти від роботи тих, кого підозрюють у скоєнні злочину і кого він призначив своїм указом. Але хоча формулювання в КПК і підтягнули під обставини, все ж конституційні норми приорітетніші. І у ст. 149-1 Основного закону серед підстав для припинення повноважень (тимчасово або постійно не вказано) немає положення про підозру. Підставою може бути тільки обвинувальний вирок суду.

Крім того, у ст. 106 Конституції є список президентських повноважень з уточненням, що всі вони повинні бути вказані в Основному законі. Однак права усувати з посади суддю серед них немає.

Проте президент пішов на нестандартний для України крок – раніше суддів КСУ від виконання обов’язків не усували, про підозру не повідомляли. Більше того, на подібний крок Володимир Зеленський не зважився і коли йшло корупційне провадження щодо директора НАБУ Артема Ситника. Nash.Live з’ясовував у експертів які можуть бути мотиви у вирішення президента, що вирішить відсторонення глави КСУ від роботи на два місяці та чи повноважний чи при цьому Суд?

Ростислав Кравець, адвокат:

– Ситуація демонструє втручання виконавчої гілки влади, зокрема, президента, в діяльність судової гілки, зокрема, КСУ. Якщо ми відкриємо Конституцію, то побачимо, що до повноважень президента не входить відсторонення кого-небудь з посади. Конституція є Основним законом, КПК в цьому питанні прямо їй суперечить.

Є нюанс, на який, можливо, не звернули увагу. Тупицький, крім посади судді, займає ще адміністративну посаду – голови КСУ. Це питання не врегульоване. Усуваючи його з посади судді, його ніхто не усунув з посади голови Суду. Він продовжує виконувати свої обов’язки.

Втручання в діяльність судової гілки влади є неприпустимим. У нас є окремий закон про КСУ, де чітко вказані порядок і можливості усунення. Про що повідомили і в Суді. Викликає подив, що такий же указ Президентом не видано про відсторонення Артема Ситника, за яким є вже і судове рішення.

У комплексі історія свідчить про бажання президента підпорядкувати собі Конституційний суд. В результаті таких дій і виникне конституційна криза. Тоді як в результаті рішення КСУ щодо електронного декларування криза не настала. ВР виправила ситуацію. Тепер його створюють штучно.

На мій погляд, КСУ зараз повноважний збиратися і ухвалювати рішення. Якщо прийняті рішення Суду не будуть виконуватися, це і призведе до повноцінної кризи, що загрожує розвалом України. Не виключено, що з’являться місцеві отамани і гетьмани, які оголосять території незалежними.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук:

– Інституційно рішення президента виходить за межи його повноважень. Ніде в Конституції не вказано, що він може усувати голову КСУ. Президент його і не призначав. Зв’язок із квотою президента – це одна справа, але голову КСУ він не призначає (голову КСУ вибирають самі судді зі свого складу таємним голосуванням, -ред.)

Те, що президент як би прикрився РНБО – це спроба показати, що це не його особисте рішення, а колегіальне. Але РНБО не колегіальний, а дорадчий орган. Використання майданчику РНБО якраз показник того, що у Зеленського розуміють, що злегка виходять за межу.

У КСУ вже є кворум і у Зеленського побоюються, що він може повернутися до розгляду конституційності законів, прийнятих уже нинішньою ВР. В першу чергу, про ринок землі. На Банковій намагаються зробити все, щоб закрити можливість для перегляду. Ми пам’ятаємо, що закон приймався з процедурними порушеннями (Зокрема, документ був прийнятий вночі 31 березня, фактично вже після позачергового пленарного засідання, призначеного на 30 березня, – ред.). Але у Банкової стоїть мета у 2021 році відкрити ринок. Цей мотив є ключовим при атаці на голову і сам КСУ. Решту розглядів на Банковій може і стерпіли б, але ринок землі вважають надпріоритетним. В КСУ анонсували можливість його розгляду.

На Банковій, мабуть, розраховують, що Захід може закрити очі на ситуацію. Офіційна рамочка: рішення КСУ на чолі з Тупицьким щодо декларування і початковий настрій команди президента проти нього. Але на Заході є інституції, які вміють читати документи і розуміють, що не можна за допомогою неконституційних методів вирішувати проблему.

Можливо, у Зеленського розуміють, що рішення президента лише створює певні проблеми для Тупицького, але не викидає його з поля. Ймовірно, воно прийнято з розрахунком, що голова КСУ піде сам або йому максимально ускладнити проведення засідань, оскаржувати прийняті там рішення. Затягувати ситуацію з результативним голосуванням в КСУ.

Цього року ВР не прийняла закон про референдум, хоча говорили про нього багато. Не виключаю, що є побоювання: КСУ прийме рішення про проведення референдуму при відкритті ринку землі. Законопроект затягнули, перенесли на наступний рік, а там вже відкрите питання, чи вдасться до відкриття ринку (1 липня 2021 року – ред.) його провести.

Андрій Золотарьов, директор аналітичного центру “Третій сектор”:

– В КСУ лежить низка подань, які по суті руйнують консенсус з колективним Заходом щодо українських реформ. З найбільш нешкідливих – про визнання неконституційною реформи прокуратури. Тут я багато в чому з поданням погоджуся. Що стосується решти – мови, землі, то мені закон про мову теж не подобається, але визнання його неконституційним може привести до великих політичних потрясінь, мовного Майдану.

Зеленський розуміє, що вулицю він не контролює. Президента, у якого рейтинг не за 40%, а 30%, можна відмайданити. Віктор Янукович не дасть збрехати.

Найголовніше, що в рік пікових виплат все це може негативно позначитися на питанні кредитування або перекредитування України. Країна може опинитися в стані дефолту, нам потрібно віддати 17 млрд дол. Платити по боргах не перекредитувавшись нереально.

Зеленський вважає, що від КСУ йде загроза політичної дестабілізації. Щоб зняти цей фактор і не йти на тотальне перезавантаження, яке викликало справедливі закиди в неконституційності і незаконності, знайшли слабку ланку.

Компромат на Тупицького був давно. Але в КСУ його просунув Андрій Богдан (екс-керівник Офісу президента, – ред.). Йому потрібен був керований голова. Але Богдан пішов, і у Тупицького з’явилися інші партнери, оскільки таких, що вільно визначаються, в КСУ, на жаль, немає.

Зараз пішли по лайт-варіанту, ухвалили паліативне рішення: показово видалити з поля Тупицького хоча б на два місяці, щоб зняти гостроту кризи. У справі Тупицького терміни давності підгуляли. Але введення в оману органів слідства, підкуп свідка – статті, які ставлять під сумнів доброчесність судді, зачіпають судову етику. Людина, стосовно якої є здобуті, нехай давно і з огріхами, записи і свідчення, очолювати КСУ не повинна.

Однак ситуація залишається напруженою. Рішення може бути використано проти Зеленського. Це той випадок, коли активні дії можуть коштувати голови.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *