Два імпічменти за один термін. Навіщо хочуть скинути Трампа, якщо він і так йде?

Четверта в історії США процедура імпічменту і друга за час каденції Дональда Трампа – на цій істеричній ноті відбувається зміна президента США. 20 січня пройде інавгурація демократа Джозефа Байдена, а за тиждень до цього Палата представників Конгресу США проголосує резолюцію про імпічмент. У списку звинувачень 45-ому президентові США одна стаття: підбурювання до заколоту.

Розбираємося, як може пройти процедура імпічменту і навіщо вона потрібна, якщо Трамп і так залишає Білий дім.

Зміст

  • 1Поправка не пройшла
  • 2Процедура та її варіанти
  • 3Імпічменту бути чи не бути?

Поправка не пройшла

Підстави для однієї з двох процедур відсторонення від влади Дональд Трамп сам надав 6 січня закликом до своїх виборців продемонструвати силу. Після цього Капітолій, де проходила процедура сертифікації виборів, був на кілька годин місцем зіткнення правих прихильників президента і правоохоронців.

11 січня спікер Палати представників Ненсі Пелосі оприлюднила проект резолюції про імпічмент з тієї самою єдиною статтею про підбурюванні до повстання.

12 січня конгресмени ініціювали застосування віце-президентом Майком Пенсом 25-ої поправки до Конституції. Вона використовується при недієздатності президента і його повноваження переходять віце-президенту. Пенс відправив офіційний лист Пелосі, в якому відмовився застосовувати поправку, посилаючись на те, що вона є елементом правового захисту, а не варіантом покарання.

Після відмови віце-президента, з двох варіантів відсторонення Трамп залишився один – імпічмент.

Процедура та її варіанти

Перший етап імпічменту – проходження звинувачень через Палату представників Конгресу, яка складається з 435 членів. Голосування призначене на середу, 13 грудня. За київським часом, нижня палата Конгресу збереться о 16.00. Якщо проста більшість підтримає резолюцію, вона піде в Сенат Конгресу.

У Палаті представників 222 представника демократів, тобто більшість. Шанси високі. Також заяви про підтримку імпічменту зробили кілька конгресменів-республіканців, в тому числі й донька екс-віце-президента республіканця Діка Чейні Ліз Чейні.

Після узгодження в Конгресі, повинен зібратися Сенат. Однак є складність, оскільки до 19 січня у нього перерва. Для того, щоб зібратися на позапланове засідання, потрібне схвалення всіх 100 його членів: 50 республіканців, 48 демократів і двох незалежних і безпартійних.

У самому Сенаті процедура імпічменту працює за принципом судового розгляду. Будь-яких термінів немає і пройти він може навіть за один день. Питання тільки в тому, коли саме – до 19 січня або після. У службовій записці офісу голови республіканської більшості в Сенаті Мітча Макконнелла, з якої змогли ознайомитися журналісти Washington Post, зазначено, що раніше 19 січня Сенат не збереться. Там є свої процедурні моменти, пов’язані з приведенням до присяги двох нових сенаторів.

Безпосередньо за підсумками розгляду в Сенаті, імпічмент президенту повинен бути оголошений двома третинами голосів сенаторів. Якщо всі демократи підтримають його, то буде потрібно ще 18 голосів республіканців. Тут оцінки давати передчасно. З одного боку, і у демократів немає однозначної підтримки. 12 січня сенатор-демократ із Західної Вірджинії Джо Манчін назвав другий імпічмент необачним.

“Нехай розслідування продовжаться і з’являться докази, а потім ми продовжимо. Зараз не потрібно поспішати з імпічментом, ми можемо зробити це пізніше”, – сказав Манчин.

З іншого боку, американські журналісти навперебій почали говорити про дані своїх джерел в частині позиції МакКоннелла. І він, нібито, не однозначно проти імпічменту. Рішення буде приймати за підсумками розгляду.

Процедура імпічменту по американській конституції передбачає можливість оголосити його президенту, віце-президенту та цивільним посадовцям. Якщо стартувати 13 грудня, закінчення президентського терміну значення не має. Вже були випадки, коли звільнення з посади не зупиняло процедуру імпічменту. Сенат Західної Вірджинії відмовився відхилити статті про імпічмент (некомпетентність, корупція, нехтування обов’язками, несумлінне управління) Робін Девіс, судді Вищого апеляційного суду Західної Вірджинії, незважаючи на те, що вона пішла на пенсію.

До закінчення каденції або до оголошення імпічменту президент США має імунітет. Але після інавгурації Байдена для Трампа знімається блок на судові переслідування.

В останні тижні журналісти американських ЗМІ не раз сигналізували про інформацію від своїх джерел: Трамп розглядає можливість помилувати членів своєї сім’ї і навіть себе. Президенти під кінець каденції не раз користувалися своїм правом на превентивне помилування в зв’язку з федеральними злочинами щодо третіх осіб. Щодо себе ще жодного разу.

У 1974 році президент Річард Ніксон пішов у відставку. Згідно з Конституцією, його пост зайняв віце-президент Джеральд Форд. Ось він і помилував Ніксона. Якби в даний момент вдалося реалізувати 25-ту поправку, у Майка Пенса була б можливість помилувати Трампа, яку неможливо було б оскаржити. Однак цей варіант вже виключений.

Помилування у 1974 р. відбулося після роз’яснення від Міністерства юстиції. У ньому зазначено:

“Згідно з фундаментальним правилом, згідно з яким ніхто не може бути суддею у своїй справі, президент не може помилувати себе”.

Оцінюючи бажання Трампа виписати собі індульгенцію, американські правознавці посилаються саме на цей документ. Однак в конституції (перший пункт другого розділу ст. II) і немає прямої заборони на самопомилування. Процедура не обкатана і може бути апробована.

Однак надати собі імунітет 45-й президент може тільки в зв’язку з федеральними злочинами, під які підпадають події в Капітолії, але не злочини проти штату. Тоді як в даним момент офіс окружного прокурора Манхеттена Сайруса Венса розбирається з його можливими фінансовими порушеннями.

Також самопомилування Трампа не врятує і від наслідків імпічменту. У конституції обумовлено, що президентське право прощати на цю процедуру не поширюється.

Імпічменту бути чи не бути?

Чому процедура імпічменту Трампа, незважаючи на близьке закінчення його повноважень, так важлива, почасти пояснив демократ, сенатор від штату Вермонт, суперник Байдена від партії на останніх президентських виборах Берні Сандерс:

“Відповідь: прецедент. Необхідно прояснити, що жоден президент, ані зараз, ані в майбутньому, не може очолити повстання проти уряду США”.

Але нагадування про те, що кожен цвіркун, навіть президент, повинен знати свій припічок – не єдине пояснення.

Якщо Сенат засуджує будь-яку посадову особу, відбувається автоматичне усунення з посади. Якщо розгляд буде 19 січня і пізніше, це наслідок для Трампа не такі вже й істотне. Але крім того сенатори простою більшістю можуть позбавити засудженого права обіймати федеральну посаду – це передбачає 14-а поправка до Конституції. Це вже важливіше, тому що інших інструментів в руках у Сенату немає. Він не замінює суд і не виключає розгляду в інших інстанціях.

“З огляду на те, що у Трампа є ядро в Республіканській партії, роблять все, щоб він не зміг повернутися на якусь із посад в публічній політиці, – уточнює кандидат політичних наук Олексій Якубін. – Можливо, назавжди поховати ідею Трампа про перевибори у 2024 р.”

На перший погляд здається, що навіть республіканський істеблішмент після імпічменту видихне і буде вчитися жити без бурхливої діяльності Трампа і його прихильників. Тобто перекрити йому можливість для повернення у велику політику, і можна відновлювати двопартійний баланс сил. Однак директор Українського інституту політики Руслан Бортник вважає, що результативний імпічмент міжпартійне протистояння тільки посилить.

“Імпічмент Трампу потрібен формально, щоб він не переобрався знову. Але також це означає, що республіканці привели до влади злочинця. Тому думаю, що двох третин в Сенаті не знайдеться, – пояснює політолог. – Думаю, що гра навколо імпічменту – це гра безпосередньо навколо Трампа, проти трампізму, як соціального руху, спроба його дискредитувати в очах американського суспільства і еліт. Але республіканці розуміють, що якщо вони зіллють Трампа, то не тільки вкрай посилять демократів, але це буде і розкол усередині партії. Більшість виборців республіканців сьогодні на боці Трампа”.

Події в Капітолії 6 січня мають серйозні наслідки, уточнює експерт. Це підрив авторитету США і одного з ключових його елементів – “м’якої сили”; посилення розколу між фінансово-глобалістською і традиційно-виробничою частинами Америки; розширення меж дозволеного; криза легітимності новообраного президента і Сенату; концентрація влади в руках демократів; загострення економічних ризиків.

“Новим двопартійним балансом може бути, наприклад, збереження більшості в Сенаті за республіканцями, залучення їх на посади в характерних для них секторах виробництва, нацбезпеки і оборони. Це і реформа виборчого законодавства, відмова Байдена від обіцянки підвищити податки, – каже політолог. – Поле для пошуку балансу, для маневру велике. Тоді як імпічмент тільки посилить кризу”.

Олексій Якубін також вважає малоймовірним, що в Сенаті знайдеться дві третини за імпічмент.

“Республіканці розуміють, що їм потрібно думати про проміжні вибори до Конгресу через два роки. Іншої платформи, крім трампізму, у них зараз немає. Виходить, що республіканці в Конгресі, в тому числі в Сенаті, не зацікавлені в процедурі імпічменту Трампа. Тому, думаю, він і веде себе відносно вільно, – резюмує кандидат політичних наук. – Це загроза демократів, щоб якось впливати на нього зараз, напередодні інавгурації і можливих масових протестів. Заплановано марш мільйонів у Вашингтоні і столицях штатів. Імпічмент – спроба якось інформаційно торпедувати Трампа. Апетит приходить під час їжі, і демократи вирішили, що раз вже почали, треба не знижувати темп. Однак я вважаю, що в першу чергу це гра на аудиторію самих демократів. Самі ж вони не вірять в реалізацію. Головна ідея – викинути Трампа з публічної площини. Далі, думаю, піде мова вже про судові розгляди”.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *