Ужгородка

Новини Закарпаття

“Можемо втратити Азію”. Чим Україні відгукнуться санкції проти китайських інвесторів “Мотор Січі”

Україна слідом за США ввела санкції проти китайських покупців унікального вітчизняного підприємства “Мотор Січ”. Згадуємо тернистий шлях його продажу, віхи боротьби за право власності та оцінюємо наслідки української санкційної політики для взаємин з Піднебесною.

Зміст

  • 1Як продавалася “Січ”
  • 2Наслідки: правові, економічні та політичні

Як продавалася “Січ”

Підприємство ще за часів Російської імперії з виробника сільгосптехніки еволюціонувало до виробництва авіадвигунів. За часів СРСР – один з провідних світових розробників двигунів для літаків та вертольотів. Після розвалу Союзу і в даний момент – публічне акціонерне товариство з науково-технічним потенціалом, що дозволяє конкурувати з виробниками авіадвигунів на світовому рівні. З 1991 р. в зоні контролю В’ячеслава Богуслаєва.

З 2014 р. стан справ підприємства ставав все гіршим через втрату російського ринку збуту – основного. До 2016 р. Богуслаєв зробив ставку на співпрацю з Китаєм. Не без підтримки влади.

У 2019 р. Богуслаєв повідомив про продаж акцій китайській компанії за 250 млн дол.

“З 2016 року її акціями володіють кілька компаній з Панамо-Віргінських островів. Їх номінальні власники – громадяни Китаю. Контрольний пакет акцій “Мотор Січ” за документами належить не Богуслаєву, а китайцям”, – констатував трохи більше року тому голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв.

Однак у 2017 р. було ініційовано кримінальну справу про держзраду та замах на диверсію (в зв’язку з можливим перенесенням українського виробництва в Китай), в межах якого у 2018 р. 56% акцій, що належать іноземним компаніям, були заарештовані.

Концентрація чверті акцій в одних руках вимагає узгодження в АМКУ. У 2019 р. до угоди про спільну покупку з компаніями Skyrizon і Xinwei хотіли привернути “Укроборонпром”. Однак в Антимонопольному комітеті передбачали потенційні санкції США.

“Можна опинитися в повністю абсурдної ситуації, коли китайська сторона разом з “Укроборонпромом” отримала б контроль над цим підприємством. При цьому США можуть знайти підтвердження того, що китайська сторона присутня в ланцюжку поставок “Вертольотам Росії” – і виникне кафкіанська ситуація, коли “Укроборонпром” і “Мотор Січ” виявляться в американських антиросійських санкціях”, – повідомив тоді Терентьєв.

У серпні 2020 р. заявку на концентрацію 25% разом з донькою Beijing Skyrizon подала вже DCH Group Олександра Ярославського. Невдало, і за останні кілька місяців в АМКУ завернули повторні заявки.

У серпні минулого року в телефонній розмові Володимира Зеленського і держсекретаря США Майка Помпео останній назвав китайські інвестиції згубними. Причини невдоволення зрозумілі: Штати не хочуть доступу Піднебесної до авіаційних технологій і вбачають в цьому загрозу своїй нацбезпеці.

У грудні 2020 р. китайські інвестори подали проти України позов до міжнародного арбітражу на суму 3,5 млрд дол. На підставі порушення ст. 10 Угоди між Урядом України та Урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій від 1992 р.

В середині січня 2021 року Міністерство торгівлі США ввело санкції проти Skyrizon. Вони передбачають допліцензування на експорт, реекспорт та переміщення товарів, обґрунтовані діями компанії на користь китайської армії.

“Skyrizon, китайська державна компанія, докладає зусиль придбати і освоїти іноземні військові технології, що становить значну загрозу національній безпеці і зовнішньополітичним інтересам США”, – повідомили в Міністерстві торгівлі США.

56% акцій як і раніше під арештом. У січні 2021 року суд відхилив клопотання двох інвесторів на зняття. Однак з посиланням на законодавство (раз на рік повинні проходити збори акціонерів) на 31 січня новими інвесторами підприємства були призначені збори акціонерів зі заміною керівництва та наглядової ради. Вони не відбулися – завадила СБУ.

Напередодні, 28 січня, РНБО погодив рішення, і президент підписав указ, про введення персональних санкцій. У списках чотири дочки Skyrizon і громадянин КНР Ван Цзін (ключовий акціонер Beijing Xinwei Technology Group і Beijing Skyrizon). Передбачено сім обмежень строком на три роки:

  • блокування активів – обмеження права користування та розпорядження майном;
  • обмеження торгових операцій;
  • обмеження або припинення транзиту, перевезень, польотів по Україні;
  • обмеження на виведення капіталу з України;
  • заборона на здійснення правовідносини з цінними паперами;
  • відмова у візі та в’їзді в Україну;
  • заборона на концентрацію суб’єктів господарювання.

“При моєму президентстві точно ні”, – так прокоментував можливість передачі контрольного пакету акцій “Мотор Січ” китайським інвесторам Володимир Зеленський.

Наслідки: правові, економічні та політичні

Ростислав Кравець, адвокат:

– В даний момент підприємство контролюється менеджментом, який більш-менш лояльно ставиться до Богуслаєва. В цілому ж ситуація – свідоцтво зовнішнього управління Україною. Як попросив Держдеп, так президент і РНБО зробили.

Чомусь до зборів акціонерів не було санкцій, заяв. Але одразу після зустрічі з уповноваженою посольства США (секретар РНБО Олексій Данилов зустрічався з Крістіною Квін 28 січня, – ред.) Після низки її порад, починають відбуватися: затвердження Бюро економічної безпеки, вводяться санкції проти китайців. Вся країна зайвий раз переконалася, що державою керують за вказівкою з-за океану.

Подібні санкції вводилися ще за часів Петра Порошенка. Після них були звернення в суди (та сама справа МСЛ – “Молодіжної спортивної лотереї”, яка оскаржувала санкції). Зараз теж можна звернутися до суду з вимогою скасувати указ президента. Але, як показує практика, не дивлячись на те, що процесуальними кодексами передбачений розгляд подібних справ протягом двох місяців, вона буде розглядатися 2-3 роки, якраз до закінчення санкцій.

Олексій Кущ, економіст:

– Є знаменита фраза: “Це гірше, ніж злочин. Це помилка”. Китай – один з наших основних торговельно-економічних партнерів. В інших країнах є чітка кореляція між таким партнерством і союзницькими відносинами. Політика – продовження економіки, але іншими методами. У нас же щодо Китаю – одна з найбільш провальних зовнішньополітичних доктрин. Досить згадати, що у перший рік президентства Зеленського вперше КНР забули привітати з національним святом – днем незалежності. Прийнятий у нас закон про декомунізацію теж спалює деякі мости. Абсурдно співпрацювати в економічній сфері та визнавати представником злочинної ідеології.

У низці дурниць на китайському напрямку історія з “Мотор Січчю” – практично фінальний акорд. Гірше може бути тільки встановлення дипвідносин або консульських з Тайванем, щоб підтримати американців.

Китайці народ злопам’ятний. Це в Кремлі вже били б посуд, в США висловлювали стурбованість або прийшли сюди всі європейські посли. Китайці не робитимуть різких заяв, але у КНР досить важелів впливу, щоб подати помсту холодною.

Однією з головних подій року, що минає, було створення Всебічного регіонального економічного партнерства, куди входять десять країн Південно-Східної Азії, плюс Китай, Австралія, Японія, Нова Зеландія, Індія, Південна Корея. Через десять років – це буде величезне економічне утворення, яке затьмарить Європу і Америку. Його інтеграційне ядро – Китай. Через ВРЕП він зможе впливати на торгово-інвестиційну політику таких країн, як Індонезія, Філіппіни, Південна Корея, Японія і свої дії проти України поширювати далеко за межі наших торгових відносин. Ми можемо втратити Азію, якщо зіпсувати відносини з Китаєм.

У чому заковика в кейсі “Мотор Січі” для України? Китайці ніколи не заходять без запрошення, чим відрізняються від американців та європейців. Вони заходять через схвалення політичних лідерів. І цей проект реалізовувався під егідою українського уряду і про що зараз майже ніхто не говорить. Всі забули екс-віце-прем’єра Степана Кубіва, який під час візиту в Китай розповідав про відкриття спільного заводу з виробництва вертолітних двигунів. У розумінні Китаю, вся необхідна процедура заходу на ринок з покупкою акцій “Мотор Січі” була дотримана. Отже те, що відбувається зараз навіть не ляпас, а плювок. Якщо Україна раптом помилилася з продажом акцій “Мотор Січі”, після заяви Кубіва, це вже наша проблема, а не Китаю. Ми можемо робити все що завгодно, але інтереси інвесторів повинні були б бути дотримані. Тепер же доступ до підприємства закритий. На Україну поданий позов у міжнародний арбітраж та з ймовірністю 70-80% китайці його виграють. Але введені ще й санкції. І це завжди не про економіку, а про політику. Ми ввели санкції проти китайських інвесторів, які купили акції підприємства з благословення українського уряду. Абсурдніше не вигадаєш. Вимальовуються негативні моменти.

Перший. Незважаючи на заяви нашого МЗС, що це окремий випадок, всі розуміють, що він системний. Виходить, що домовлятися про інвестиції в Україну потрібно не в Києві, а у Вашингтоні. Ми повинні будемо забути про системних інвесторів. Американцям у нас не цікаво, а інші не прийдуть, тому що можуть не сподобатися американцям.

Другий. Суди ми, швидше за все, програємо і втратимо кілька мільярдів доларів.

Третій. Серйозне охолодження з Китаєм, перш за все, економічне. Думаю, найближчим часом він почне активно переорієнтуватися на аграрну сировину з Росії – кукурудза, соняшник, соя, рапс. Росія і зараз намагається захопити китайські ринки, збільшуючи дотації на виробництво цієї сільгоспсировини. Китай може попросити Москву прискорити процес.

Четвертий. Китай почне активно діяти проти нас на азіатському і тихоокеанському просторі.

П’ятий. Вимальовується небезпечна конструкція і те, з чого ми починали. Постає питання про створення дипвідносин з Тайванем. США не хочуть там бути на самоті й потрібна міжнародна підтримка. Туди не влізуть Європа, Латинська Америка, Японія, Південна Корея, Індія, Росія і Африка (там китайські інвестиції). Потрібен буде козел відпущення і “другим будеш” і, можливо, Києву будуть наполегливо рекомендувати дипвідносини або хоча б консульські з Тайванем. Зараз це видається майже фантастикою. Але у владі настільки божевільні люди, що, якщо будуть відчувати необхідність підмазати Байдену, можуть піти на цей крок. Це буде крапка і вкрай негативні вже геополітичні наслідки.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору