Тут нам не Іспанія. Чому українцям не світить чотириденний робочий тиждень?

В Іспанії готуються обкатати пілотний проект з чотириденним робочим тижнем. Його ініціює держава терміном на три роки, і він не передбачений, як обов’язковий. Компанії можуть взяти в ньому участь, якщо зобов’язуються не збільшувати тривалість робочого дня і скорочувати зарплату співробітникам.

Іспанія надасть роботодавцям мотиваційні пакети, якщо вони погодяться долучитися до проекту. Зараз на нього в бюджеті закладають 50 млн євро.

Це перша серйозна заявка на чотириденку від держави. Але не перша спроба в принципі своєму. Скорочення робочого тижня раніше обкатував компанії в різних куточках світу.

В університеті Оксфорда протягом півроку оцінювали продуктивність і відчуття п’яти тисяч співробітників кол-центру, яким робочий тиждень скоротили до чотирьох днів при тій же тривалості робочого дня і з тією ж зарплатою. Природно, співробітники були в захваті і продуктивною була тією ж, хоча тиждень і скоротився. Той же ефект був і під час проведення експерименту в новозеландській компанії з планування нерухомості Perpetual Guardian. Залученість в роботу виросла майже на чверть, на 7% скоротився рівень стресів. В офісах Google і Amazon кілька років тому обкатували просто надання ще одного вихідного і  на зарплаті це позначалося. З огляду на високий рівень платні співробітників цих гігантів, трудовий колектив був задоволений.

Nash.Live запитав у економістів, чи можна проводити досліди з введенням чотириденного робочого тижня і в Україні?

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Те, що в Іспанії є ініціатива запровадження чотириденного робочого тижня, це, в першу чергу, відображає ті кліматично-географічні умови, в яких знаходиться країна. Це теплий клімат, необхідність посеред робочого дня давати людям можливість відпочити – сієста на 2-4 години. Особливо влітку це необхідність. Основна частина іспанської території – узбережжя морів, що також задає певний сповільнено-розслаблений ритм діяльності. Тому не дивно, що саме там виникла ідея про чотириденний робочий тиждень.

З точки ж зору економіки в країні може бути й триденний робочий тиждень. Справа не в кількості годин і днів, а у продуктивності праці. А також у характері виробництва. Він диктує режим, технологію, кількість часу. Є виробництво, яке по технології неможна зупиняти 24 години на добу. Це крупне ресурсе, як от металопрокат, переробка вугілля, деякі хімічні виробництва. Неможна нічого зробити з точки зору технологій, але можна з точки зору змін працівників: чи то по вісім годин три зміни, чи то по шість годин чотири зміни. Це можна змінювати. Агросектор повністю підпорядкований під природній цикл. Тут людина мусить пристосовуватись.

Все залежить не від кількості робочих годин і днів, а від продуктивності та налагодженості технологічного процесу. Отже, запроваджувати можна як семиденний, як за часів рабовласництва, так і триденний. Питання в тому, чи це економічно виправдано, чи забезпечується продуктивністю, ефективністю праці та налагодженістю.

Олександр Охріменко, директор Українського аналітичного центру:

– Чим відрізняється Україна? Відсутнє трудове законодавство. Наша біда в тому, що ніяк не ухвалять нормальний європейський трудовий кодекс. В результаті повний хаос. У нас залишився радянський КЗпП, який ніхто не хоче виконувати, він безглуздий.

У нас Кодекс, зарплати в “конвертах”, про які всі знають, і повний бардак щодо режиму роботи. Вже є маса людей, які працюють 2-3 дні на тиждень і отримують місячну зарплату. Є маса, що працюють весь тиждень і на ту ж місячну зп.

У світі вже давно не вимірюється час роботи в днях. Якщо складаються так сімейні обставини або просто ти не хочеш, ти працюєш певну кількість годин. Роботодавець платить за годину. Скільки пропрацював, стільки отримав. Хочеш більше – можеш працювати хоч 12 годин, отримаєш більше.

Те, що вирішили в Іспанії, це вже не стосується трудового законодавства. Там виходять із ситуації з коронавірусом. Якщо роботодавець вважає за можливе, то чотири дні людина ходить в офіс, а потім можна вдома. Рішення каламбурне, думаю, що працювати воно не буде. Але в Європі оплата праці вже давно погодинна, а у нас її ніяк не запустять. З цієї причини, через хаос у нас вартість робочої сили розмивається.

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:

– Вища мета будь-якого суспільства – це не збільшення обсягу виробництва продукції, а покращення комфорту громадян. Те, що ми іноді видаємо в якості мети, в дійсності є не більше ніж інструментарієм для досягнення інших цілей, до яких нарешті доходять більш багаті країни.

Спроба обмежити кількість робочих днів при збереженні доходів не перша. В Іспанії це пілотний проект. Раніше спроби робили в скандинавських країнах. Більше того, деякі країни проводили опитування і щодо так званого базового доходу, коли людина отримує певні гроші навіть якщо не працює. Основною метою було досягнення комфорту людини та забезпечення базового рівня споживання, щоб вона мала можливість творчо розвиватися. Перший постулат – це привілей багатих країн.

Другий момент. Якщо ви запитаєте в іспанців, як вони реагують на подібні пропозиції, то дізнаєтесь, що погано. Погане реагування пов’язане з тим, що в межах пілотного проекту тим компаніям, які запроваджують при збереженні доходів працівників чотириденний робочий тиждень, держава надає певні преференції. Податкові, зі сплати оренди, сплати комунальних платежів, за енергоносії. Іспанці кажуть, що все прекрасно, але як тільки пілотний проект стане масовим явищем, держава припинить надавати преференції. Зараз бізнес не втрачає в силу того, що держава допомагає, але потім він втратить. Отже, іспанці проти таких речей. Вони розуміють, що преференції довгими не будуть.

Третій момент. Все це, зокрема в Іспанії, активно розвивається на тлі пандемії, щоби зменшити перебування людей в обмежених приміщеннях. Але якщо говорити про епідеміологічний напрямок, то є кращі методи, коли достатньо серйозні компанії переводять працівників на віддалену роботу. І економія, і збереження умов роботи бізнесу.

Чи можливе це в Україні? Ми бідна країна. Я не думаю, що таке приживеться. Держава і так не дуже допомагає навіть працюючому бізнесу і тому, що зіткнувся з проблемами через пандемію. Запроваджувати преференції за чотириденний робочий тиждень навряд чи можливо по грошах. Іспанській досвід трохи не для нас.

Ми розуміємо, що не йдеться про підприємства, які, зокрема, працюють конвеєрним способом. Мова йде виключно про офісні компанії, які не мають на меті надання послуг населенню, надають медичну допомогу, забезпечують інші сервіси. Обмежена кількість і обмежені можливості суто офісних компаній не зроблять ідею масовою. Тому я не був би оптимістичним.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *