Мінські недомовки: що саме підписав Петро Порошенко

НАШа редакція зібрала інформацію про те, як підписували Мінські угоди.

Початок вересня 2014 року. Після п’яти місяців існування самопроголошених республік та Іловайського котла на сході України виникла критична ситуація. Аби знизити градус напруги, у білоруській столиці вперше збирається Тристороння контактна група, яка ухвалює протокол “Мінську-1”. Він закріплює повне припинення вогню, децентралізацію, амністію, особливий статус Донбасу. Серед підписантів – другий президент України Леонід Кучма, посол ОБСЄ Хайді Тальявіні, посол Росії в Україні Михайло Зурабов.

Перша спроба перемир’я не спрацювала. Порушення режиму припинення вогню фіксували щодня. Тоді за врегулювання ситуації на Донбасі офіційно беруться європейські лідери – канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд.

11 лютого вони у компанії українського та російського президентів знову приїжджають у Мінськ. В результат і16-годинних перемовин, лідери Нормандської четвірки погодили другі Мінські домовленості. Це так звана дорожня карта першого Мінського протоколу, яка, серед іншого, передбачала припинення вогню, звільнення заручників та особливий статус Донбасу.

“Ні я, ні пані канцлер альтернативи “Мінську” не бачимо. Миротворці не є альтернативою. Україна буде чітко і неухильно виконувати всі зобов’язання, про які ми домовилися в Мінську”, – відмітив Петро Порошенко.

Через чотири роки президент Франції згадуватиме, що Путін навмисне намагався затягувати переговори. Мовляв, аби дати бойовикам більше часу для оточення українських військ.

“Володимир Путін бажає відновити зону впливу, яка була в радянської імперії. Путін хоче навколо своєї країни захисну зону слухняних держав. Його тактика полягає в тому, щоб роздмухувати конфлікти його друзів з його супротивниками, потім їх заморожувати”, – розповів президент Франції “2012-2017рр.) Франсуа Олланд.

П’ятий президент Петро Порошенко згодом гордо заявлятиме, що ми дипломатично переграли Росію, не маючи ресурсу здолати її у військовому плані. Щоправда, Донбас не став мирним і за каденції Володимира Зеленського. Той обіцяв боротися за “Мінськ-2” до кінця, але рішуче наполягає на перегляді домовленостей:

“Треба, щоб Мінськ був трішечки гнучкіший”.

Наприкінці 2019 року канцлер Німеччини заявила про гнучкість цих угод. І хоч однозначну пропозицію українського президента Володимира Зеленського Меркель не підтримала, все ж закликала не ігнорувати їх:

“З огляду на минулі в Україні президентські вибори можна поставити запитання: “Чи має ця угода закам’яніти, або її можна повернути до життя)”. Ми сподіваємося, що цей документ знову буде гнучким”.

У Кремлі ревно наголошують на безальтернативності Мінських угод. А заяви Києва про неактуальність мінських документів росій2ських посадовців насторожують.

“Це дуже небезпечна тенденція в заявах керівництва в Києві, яка може нас істотно відкинути в часі від моменту врегулювання ситуації в Україні, тому що де-факто навіть думати про те, щоб узгодити якісь нові параметри, неможливо без участі в цьому процесі представників самопроголошених республік», – заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Як повідомляв НАШ раніше, Зеленський відвідав передову на Донбасі.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *