Ужгородка

Новини Закарпаття

Тисячі валютних позичальників скоро виселятимуть з квартир: як цього уникнути?

Через два місяці закінчиться мораторій на виселення з квартир боржників за валютними кредитами. З 21 квітня кредитори на підставі рішення суду матимуть право забирати житло, на яке бралися кредити, навіть якщо для сім’ї воно єдине. До чого готуватися тисячам валютних позичальників та чи можуть нардепи полегшити їхню долю?

Зміст

  • 1Мораторій з історією
  • 2До чого готуватися боржникам?
  • 3Операція реструктуризація

Мораторій з історією

Зараз частка непрацюючих кредитів фізосіб в цілому, за даними НБУ, – 27,9%. Позики у валюті вже давно не в пріоритеті, але шлейф простроченої заборгованості тягнеться ще з попередньої глобальної економічної кризи 2009-2010 рр. Перед нею банки активно, охоче та під прийнятні відсотки кредитували населення в інвалюті. Але після девальвації гривні тисячі сімей перестали по ним розраховуватися.

Зараз частка непрацюючих кредитів в інвалюті – 96,48%, а обсяг заборгованості в гривневому еквіваленті – 33,2 млрд. Всього йдеться про 44 тис. непрацюючих позик в інвалюті. Близько половини з них вже банками не обслуговуються і відійшли Фонду гарантування вкладів фізосіб з подальшим продажем.

Незважаючи на давній термін заборгованості, ще з часів світової кризи, мораторій на стягнення житла ввели, щоб пом’якшити кризу внутрішню, а не зовнішню, у 2014 р. Тоді долар подорожчав удвічі, з 8 до 16 грн, а у 2015 р. злетів до 30 грн.

Рада визнала, що мораторій необхідний, щоб погасити невдоволення валютних позичальників і ввела тимчасову заборону на виселення. Під захистом виявилося єдине житло, реєструватися в якому було заборонено умовами кредитного договору і з обмеженням по площі (до 140 кв. м для квартири і до 250 кв. м для будинку). Термін його був обмежений, але не датою, а прийняттям закону, який врегулював би компромісний варіант погашення валютного боргу з урахуванням курсової різниці.

У жовтні 2019 р. введений в дію Кодекс про банкрутство, частина якого присвячена банкрутству фізосіб. У ньому прописали можливий варіант реструктуризації валютного боргу в обхід процедури банкрутства.

Ціна питання. Вимоги кредитора гасяться в розмірі ринкової вартості житла. Її виведе призначений кредитором оцінювач. Тобто якщо раніше квартира коштувала 50 тис. дол., а зараз її оцінять у 40 тис., то залишок боргу списується. Пеню і штрафи до вимог кредитора не включають.

Курс. Ця особливість валютним позичальникам, які брали кредит за курсом 5-8 грн за дол., точно не до душі. У Кодексі зазначено, що вимоги кредитора будуть конвертувати у вітчизняну валюту за курсом Національного банку станом на той день, коли суд відкриє справу про неплатоспроможність.

Терміни. Погасити борг потрібно в термін до десяти років. Для тих, у кого єдина квартира площею до 60 кв. м або будинок до 120 кв. м план реструктуризації може бути до 15 років.

Відсотки. Якщо план реструктуризації до десяти років, борг повертають з відсотком за формулою: індекс ставок по депозитах для фізосіб на рік полюс 3%. Якщо план реструктуризації до 15 років, формула наступна: індекс ставок по депозитах для фізосіб на рік плюс 1%.

У тексті Кодексу не вказано, про які саме депозити йдеться – у вітчизняній або іноземній валюті. Хоча різниця суттєва. Зараз індекс ставок по депозитах в гривні для фізосіб на рік становить 8,55%. У доларах – 1,18%. Очевидно індекс обиратимуть в залежності від валюти позики. Але це варто було вказати в Кодексі.

Однак разом з введенням всього Кодексу мораторій все ж не зняли, а продовжили до жовтня 2020 р. Коли термін добігав кінця, Рада знову пішла на продовження і вибирала з двох варіантів: до кінця 2021 року або на півроку. Другий шлях запропонував президент Володимир Зеленський. На ньому й зупинилися. Термін дії мораторію закінчиться 21 квітня 2021 р.

До чого готуватися боржникам?

Час для продовження мораторію все ще є, але немає впевненості, що парламент підтримає таку ініціативу. Тому боржникам вже варто готуватися або до реструктуризації на умовах Кодексу, або до можливого виселення. Адвокат Ростислав Кравець рекомендує пам’ятати і враховувати кілька нюансів.

Мораторій буде знято тільки на виселення з житла, на яке і було взято кредит. Тобто інше заставне по цій процедурі проходити не може.

Виселяти мають право виключно на підставі рішення суду і тільки державна виконавча служба. Незважаючи на офіційну роботу приватних виконавців, законодавством заблокована їх діяльність в цьому напрямку. Звичайно ж немає права на виселення у приватних охоронних фірм, служб безпеки фінустанов і т.д. Спроба виселення їх силами – однозначна підстава звернутися в поліцію.

Якщо за долею свого кредиту позичальник уважно не стежив, цим пора зайнятися і з’ясувати, кому його переуступлено. Переуступати кредити можна виключно фінансовим компаніям, а не конторам без ліцензій або фізособам. Рішення про це виносила Велика палата Верховного суду.

Оскаржувати в суді сам кредитний договір пізно, якщо позичальник не зробив цього раніше. Проблемні валютні борги мають давню історію, а термін позовної давності в Україні – три роки. Але саме на дотримання цього терміну необхідно звернути увагу, вивчаючи позов до суду, на підставі якого хочуть виселити.

“Уже пізно визнавати недійсним сам кредитний договір. Всі ці договори 2006-2011 рр. Терміни позовної давності давно пропущені, тому тут мова може йти про переуступку, припинення іпотеки у зв’язку із закінченням строків позовної давності (хоча багато хто вважає, що вона не припиняється, є судова практика – припиняється)”, – говорить адвокат.

Він також говорить, що в першу чергу потрібно вирішити, чи готові ви платити і скільки ви готові платити за цей борг.

“Якщо ви готові, можна спілкуватися з кредитором, приходити до якогось спільного знаменника, – уточнює Р. Кравець. – Я б рекомендував брати адвокатів, які мають досвід в подібних переговорах і справах, і домовлятися про суму. Повірте, від вартості квартири сума може бути в два, а то і в три рази нижчою. Такі випадки бувають часто, тому що кредиторам не потрібні ваші земельні ділянки, будинки, квартири. Їм потрібні гроші”.

Операція реструктуризація

Терміни дії мораторію добігають кінця, і у Верховній Раді почався парад законопроектів, які вже включено до порядку денного. Але не про його продовження, а про варіанти реструктуризації валютних боргів. Багато в чому вони йдуть за каноном, який заданий Кодексом про банкрутство. У чому ж полягатиме їхня допомога боржникам?

№ 4204. У законопроекті автор Олександр Дубинський пропонує ввести норму про граничний термін стягнення боргів у позасудовому порядку, що дорівнює терміну позовної давності – три роки. Крім того, надати боржникам першочергове право на викуп власного боргу і при реструктуризації пільгові умови надавати на житло більшої площі, ніж зараз зазначено Кодексом: 140 кв. м для квартири і 250 кв. м для житлового будинку.

№4475. У законопроекті йдеться про особливу процедуру реструктуризації всіх споживчих кредитів в інвалюті та іпотечних. По-перше, вона повинна бути обов’язковою. По-друге, виключно на підставі закону, а не договору. По-третє, зі зміною ставки по кредиту до реструктуризації: половина індексу ставок по депозитах для фізосіб на рік у відповідній валюті, а якщо йдеться про договори до появи індексу, тобто до 2011 року, половина облікової ставки Нацбанку. По-четверте, з трирічним мораторієм на відчуження житла після угоди про реструктуризацію.

№4398. У законопроекті пропонують попереджати боржника про продаж його кредиту і надання йому можливості викупити борг за оціночною вартістю майна. Але це зобов’язання лише ФГВФО, тобто при ліквідації банку. Боржнику, якщо він доведе недостатність доходів, пропонують надати можливість мінімальних щомісячних платежів при реструктуризації.

Після прийняття Кодексу про банкрутство і рішення про зняття мораторію, чимало було сказано про те, що борги потрібно погашати, не можна створювати особливі умови валютним позичальникам і що термін для вирішення питань з боргом був більш ніж достатнім. Але ані Кодекс, ані запропоновані законопроекти так і не впоралися з одним із завдань – не врегулювали порядок погашення курсової різниці: в усіх документах зазначено, що перерахунок йде за курсом на момент реструктуризації. Хоча умову про те, що перепади курсу потрібно врахувати, чітко прописали в самому законі про мораторій, який все ще діє.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору