Ужгородка

Новини Закарпаття

Група компаній “Петрус” буде судитися через наклеп в ЗМІ

Давно помічено: навіть в світі тварин в момент загальної небезпеки всі забувають про ворожнечу – при лісовій пожежі хижаки не рвуться до травоїдних, а рятуються разом. На жаль, політичні еліти України на сьомому році зовнішньої військової агресії продовжують гризти один одного, не гребуючи навіть допомогою агресора. Приклад, скажімо, Польщі, де понад усе ставлять і ставили інтереси виключно своєї країни і антикомуніст Валенса, і соціаліст Кваснєвський, і консерватор Дуда для нас не приклад.

Про це пише Контракты.ua. 

Те ж в економіці. Криза, стократно посилена пандемією і спровокованими нею локдаунами, змушує підприємців з усього світу шукати спільні шляхи виживання, держави – підтримувати національних виробників. У нас, таке враження, загальна біда послужила хіба що зручним приводом зведення рахунків з успішними конкурентами. Нишком.

“В умовах ось уже рік бурхливої ​​пандемії підприємствам багатьох галузей економіки складно не те, що розвиватися, – навіть виживати”, – говорить президент групи компаній (ГК) “Петрус” Людмила Русаліна, коментуючи нам недавню статтю на інтернет-ресурсі Vesti.ua, ні з того ні з сього яка звинуватила підприємства ГК в незаконних схемах з імпорту фруктів, приховуванні доходів і ухиленні від плати податків. “На жаль, – підкреслює вона, – економічному розвитку заважає не тільки пандемія, але і недобросовісні конкуренти, які використовують не перевірену інформацію ЗМІ, що публікують відвертий наклеп”.

“Автор явно замовного наклепу стверджує: “Сама Шполянська фабрика нічого не виробляє…”; “Шполянська кондитерська фабрика” знаходиться на межі банкрутства, якщо вірити її звітності”, – не може приховати обурення в коментарі нашому виданню гендиректор цього ТОВ Михайло Пранціпал. – Є ж абсолютно відкриті дані, офіційні надані Державної податкової служби: наприклад, лише за січень-лютий 2021-го нами заплачено 14 млн. 654 тис. грн. податків до державного бюджету”.

Михайлу Михайловичу вторить генеральний директор ТОВ “Золотоніський лікеро-горілчаний завод “Златогор” Тамара Щетиніна: “Як голослівно стверджується в наклепницькій статті, “цю компанію (“Златогор”) вже підозрювали в схемах мінімізації сплати податків в бюджет”. Хто підозрював, на підставі яких фактів? Тому що факти такі: тільки за минулий рік нами внесено до держбюджету податків на суму 283 млн. 123,04 тис. грн.!” “Раз “Златогор” не обрушила пандемія – давайте обвалимо національного виробника за допомогою чорного PR?” – ставить риторичне питання Тамара Іванівна.

Але питання зовсім не риторичне. Як в один голос відзначає топ-менеджмент ГК “Петрус”, на світових ринках відстежується одна тенденція: банкрутство не те, що окремих підприємств, а цілих галузей; падіння реального доходу людей і, як наслідок, катастрофічне зниження купівельної спроможності населення. В Україні через зовнішнью військову агресію ця тенденція прагне до прогресії, на млин якої ллють воду і недобросовісні внутрішні конкуренти національних виробників.

Посилання в статті Vesti.ua на коментар “співвласника” Петрус “Миколи Петренка”, який, мовляв, заявив виданню, що “навіть не підозрював”, ніби партнери “користувалася підставними фірмами, щоб максимально зменшити виплату податків державі” (“Я, звичайно ж, не знав про це”) дала привід керівництву “Златогора” і Шполянської фабрики підозрювати вже саме його в організації цієї медіа-атаки. (Тим більше, що не далі листопада минулого року в тих же Vesti.ua, навіть не маскуючи атаку в одязф “журналістського розслідування”, сам Микола Миколайович звинувачував бізнес-партнерів в… підпалі будинку племінника, про що сам родич сказав: “Я не можу стверджувати, немає побічних доказів”).

“Як міг пан Петренко “не знати про це”, – про зростання виробництва, доходів, податкових відрахувань, – якщо багатьох клієнтів і постачальників фруктів саме він нам і рекомендував?! – щиро дивується топ-менеджмент підприємств із Золотоноші та Шполи. – Це ж, м’яко кажучи, повна дурниця! Всі вичерпні дані про результати діяльності заводу і фабрики, всі фінансові звіти ми регулярно надаємо на зборах засновників. Нехай журналісти не спромоглися обтяжувати себе факт-чекінгом, але навіщо пану Петренко нести подібну ахінею?”

Так і хочеться сказати співрозмовникам: це не ахінея, а диверсія. Тому що акули глобального ринку дуже уважно стежать за репутацією партнерів за принципом №A good name is better than riches№ (добре ім’я краще багатства). Але вони там вже погано уявляють собі, що таке недобросовісна конкуренція, і коли тут любителі брудних прийомів наносять тінь на тін, зводячи рахунки єдино доступними їм методами, то на світових ринках падають не тільки акції окремих підприємств, – там в першу чергу руйнується інвест- імідж всієї країни під назвою “Україна”.

“ГК “Петрус” і раніше експортувала свою продукцію в понад 40 країн світу: республіки екс-СРСР, США, Канада, Китай, держави Балтії, Європи – Італія, Іспанія. Німеччина, Польща, – говорить директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Ірина Звонарьова. – і, що важливо зазначити, за минулий “пандемічний” рік концерн не тільки не втратив позиції на світовому ринку, а й значно розширив їх: так, здійснений історичний прорив “Златогора” на ринки Латинської Америки (Бразилія і Чилі), а також Африки”.

Образно кажучи, менеджменту департаменту вдалося укласти контракти на поставку холодильників на Аляску! А відкриття Золотоніським підприємством для українського експорту Чорного континенту на кшталт подвигу Девіда Лівінгстона – економіка тамтешніх країн розвивається, не в приклад Україні, космічними темпами (взяти хоча б останні дані про вакцинацію від COVID, масштаби якої в багатьох африканських країнах на порядок випереджають вітчизняні).

“Златогор” уклав контракти на поставку своєї продукції в Нігерію, Руанду, Конго, Танзанії, Того, Гани, Буркіна-Фасо, Чад, Анголу (в цій країні як раз зараз йде реєстрація угоди в місцевих органах влади)”, – деталізує Ірина Звонарьова .

За її словами, зовнішньоекономічний підрозділ компанії долає неймовірні перешкоди, про що, на жаль, преса не пише. Наприклад, співпраця з Чадом затьмарює катастрофічна логістика – у країни немає виходу до моря, але це не зупинило наших підприємців, і доставка українського продукту буде відбуватися через нігерійський порт з подальшим транспортуванням залізницею.

Як золотоніські виробники підписали контракти з мусульманськими Оманом, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Марокко і Алжиром – це, швидше за все, комерційна таємниця, яка, тим не менш, змусила б пишатися будь-яку країну, яка ламає імідж самого бідного держави Європи і провідну курс на економічну експансію в глобальному масштабі.

“Це – не відвантаження сировини, це поставки готової продукції з великою доданою вартістю, це прорив на світові ринки з жорсткою конкуренцією, – підкреслює Людмила Русаліна. – Ми їздили на міжнародні виставки, шукали партнерів, доводили, переконували, поставляли величезну кількість зразків, зазнавши величезні трудові витрати, вже не кажучи про матеріальні. Україна ж за останні 30 років стала, можна сказати, сировинним придатком”.

“По суті, “Златогор” – єдиний український завод, який успішно працює з Африкою, – зазначає вона. – І ось підприємства, які реально просувають імідж України, які можуть не тільки сировину поставляти, а й якісний, конкурентоспроможний на світовому ринку готовий продукт, – їх треба знищувати? “

Говорячи про світові ринки, давайте не забувати про внутрішні проблеми. За даними Державної казначейської служби, дефіцит держбюджету України в січні 2021 року було дорівнює 5,7 млрд. грн., запозичення склали 37,34 млрд. грн, в тому числі зовнішні – 345 млн. грн.

Американець Френк Ллойд Райт ще в минулому столітті сказав: “Займатися бізнесом – те ж саме, що їхати на велосипеді: або ви рухаєтеся вперед, або падаєте”. На щастя для нього, він не знав про особливості бізнесу по-українськи, коли “доброзичливці” можуть увіткнути лом в колесо набирає швидкість велосипеда. При повному, що характерно, потуранні “судді на треку” – держави.

А як інакше назвати медіа-атаку на ГК “Петрус”? Ви тільки вдумайтеся: за січень-лютий поточного року один тільки завод “Златогор” цієї групи компаній перерахував до держбюджету 37 млн. 474,36 тис. грн. (Для порівняння: за аналогічний період 2019 року – 27 млн. 352,52 тис. грн.). Це ж пару десятків таких компаній, і країні можна відмовитися від зовнішніх запозичень.

Здавалося б, державні структури, які утримуються за рахунок податкових надходжень, уряд, затикають за допомогою цих надходжень все більш множаться в нинішніх умовах фінансової діри, зобов’язані вже якщо не на руках носити подібні підприємства, то хоча б захистити їх від рейдерських атак, брудних PR- кампаній, неприкритих спроб дискредитації, в тому числі і за допомогою недобросовісних ЗМІ. Знищення успішного легального бізнесу, відсутність у національного виробника гарантованою законом захисту веде до знищення державності – це аксіома.

Здавалося б, у воюючої країни величезний витратний оборонний бюджет, плюс в умовах пандемії і локдауну потрібно збільшувати соціальну допомогу мільйонам, які втратили роботу, підвищувати зарплату воїнам на передовій в окопах і медпрацівникам на передовій війни з вірусом, давно назріла необхідність підвищення державних гарантій, що зрощує майбутнє України педагогам. Все так. Але де взяти ці кошти, якщо не підтримувати підприємця, не допомагати перспективним виробництвам, що є – без перебільшення – національним надбанням? На жаль.

Тому і гендиректор “Златогора” Тамара Щетиніна, і гендиректор Шполянської кондитерської Михайло Пранціпал, не змовляючись, заявляють: їх трудові колективи були так обурені наклепом, немов цей мерзенний наклеп в пресі торкнувся безпосередньо кожного. За словами керівників, юридичні відділи підприємств зараз готують всі необхідні матеріали і документи для порушення судових позовів за наклеп.

“Не дивлячись на пандемію і наклеп, замовні атаки кишенькових і недобросовісних ЗМІ, які не перевіряють інформацію, підприємства ГК “Петрус” розвиваються і збільшують надходження до бюджету, – підкреслює Людмила Русаліна. – Ми однозначно подамо позови до суду”.

26 березня “Златогор” відвантажує перший контейнер продукції в Бразилію.

Собака гавкає – караван йде.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору