Ужгородка

Новини Закарпаття

8000 грн за незручності карантину: як їх отримати працівнику чи ФОПу та в чому будуть складнощі?

В якості “реакції на потреби бізнесу в період кризи”, держава готуватися виділити 8 тис. грн в руки. Йдеться про фінансову підтримку в зв’язку з карантинними обмеженнями в регіонах червоної зони. 24 березня прем’єр Денис Шмигаль заявив, що в Кабміні готуються до виплат за ініціативою президента, в той же день Володимир Зеленський подав у Раду законопроект №5300.

Розбираємося, для кого передбачена підтримка, кому вона не дістанеться і коли українці отримають гроші?

Зміст

  • 1Кому, хто і як заплатить?
  • 2Коли заплатять і чому є варіанти краще?

Кому, хто і як заплатить?

Перед публікацією законопроекту радник голови Офісу президента, екс-міністр економіки Тимофій Милованов говорив про те, що розмір допомоги підприємцям будуть вираховувати по-новому, з прив’язкою до середньої зарплати в регіоні. В цьому випадку в Києві розмір був би найбільшим. Але після публікації сумнівів не залишилося – з держбюджету готові виділити тільки по 8 тис. грн кожному.

Надану суму видадуть за рахунок державної скарбниці, а також президент кидає м’яч на поле місцевих органів влади. Вони виплачують допомогу за рахунок місцевих бюджетів в розмірі, який самі ж і затвердять.

Рамкові умови, на яких видадуть гроші, описані в документі, їх потім деталізує Кабмін та місцевій владі простіру для маневру не залишають: порядок ними визначається відповідно до норм закону.

Гроші отримають застраховані особи в формулюванні закону про єдиний соціальний внесок. Це фізособи, які платять самі або за яких сплачують внесок. Тобто самозайняті українці, наймані працівники, ФОПи. Але з обмеженнями.

По-перше, тільки в тому випадку, якщо вони задіяні в постраждалій через обмеження сфері діяльності та у роботодавця або ФОПа вона заявлена першою в Єдиному держреєстрі юросіб та фізосіб-підприємців. Список постраждалих галузей складе Кабмін під назвою “Перелік видів економічної діяльності”. Цю та іншу супутню нормативку потрібно буде розробити протягом десяти днів, після опублікування Закону.

По-друге, є додаткові фільтри щодо виплат як для найманих працівників, так і для ФОПів.

Найманим працівникам не заплатять 8 тис. грн, навіть якщо вони працюють в постраждалих через обмеження галузях, в тому випадку, якщо:

  • роботодавець не заплатив ЄСВ за весь квартал, який передує тому, в який людина звернулася за виплатою. Наприклад, якщо за виплатою звернулася в лютому-квітні цього року, не сплачено за четвертий квартал 2020 р.; якщо в травні-липні 2021 р., то за перший квартал 2021 р. Це означає, що і недавно найнятим допомогу не дадуть;
  • це робота за сумісництвом;
  • середня зарплата перевищує 30 тис. грн на місяць.

ФОПам, навіть в тому випадку, якщо вони постраждали через карантинні обмеження, не заплатять 8 тис. грн в тому випадку, якщо:

  • зареєстровані менше ніж за три місяці перед зверненням;
  • діяльність припинена в місяць напередодні введення обмежень в регіоні;
  • сплатили ЄСВ в попередньому звітному році менше ніж за шість місяців;
  • вони є і ФОПами, і найманими працівниками одночасно.

Виплата разова, до нинішніх карантинних обмеженнь не прив’язана і можливість отримати один раз 8 тис. грн поширюється на весь 2021 рік. Гроші дадуть (як з державного, так і з місцевого бюджету) на підставі заяви з ініціативи застрахованої особи. Це означає, що найманий працівник повинен звернутися сам, а не чекати цього від роботодавця. Заяву потрібно буде подати в електронному вигляді на Єдиному державному вебпорталі держпослуг.

У виплати є “термін придатності”. Звернутися за нею можна тільки протягом 30 днів після введення обмежень.

Форму заяви погоджує Кабмін, але потрібно буде вказати паспортні дані, ІПН, адресу, IBAN рахунку, на який підуть гроші, підтвердження на відповідність вимогам (якщо одержувач обдурить, доведеться повернути гроші) і згоду на обробку персональних даних.

Коли заплатять і чому є варіанти краще?

Адвоката Ростислава Кравця ми попросили оцінити тональність звернення до місцевої влади – чи зобов’язані вони призначить виплату? Також зорієнтувати за мінімальними строками для старту виплат. Адже їх хочуть видавати на підставі закону, а парламент до 13 квітня на карантині.

“Місцева влада і зараз не обмежена в праві призначати подібні виплати, передбачати допомогу та компенсацію. Якщо у неї є вільні кошти. Але ми розуміємо, що таких регіонів – одиниці. Зобов’язати місцеві влади щось видавати, якщо місцеві бюджети порожні – це смішно. Вони можуть взагалі не приймати рішення про цю виплату. Змусити їх не можна, – каже Ростислав Кравець. – Ситуація така, що під нинішні карантинні обмеження цей законопроект може і не встигнути, може стосуватися наступних, які будуть вводити. Але, з огляду на те, що іноді Рада голосує не читаючи, депутати все ж можуть встигнути до кінця квітня і поширити дії на правовідносини, які діяли до набрання ним чинності”.

Олега Пендзина, експерта Економічного дискусійного клубу, ми попросили оцінити рівень витрат на централізовані виплати з бюджету, можливості місцевих бюджетів і нюанси узгодження законопроекту в Раді. По-перше, з поправкою все на той же карантин, на якому зараз сидять депутати, по-друге, з огляду на їх розгляд 4 тис. поправок до двох аграрних законопроектів. А також запитали, чи потрібно до ініціативи президента додати законопроект про поправки до держбюджету (зараз в законопроекті поправок в нього немає).

“Перший досвід роздачі 8 тис. у нас був. Тоді 240 тис. осіб звернулися, і 3 млрд грн було витрачено. Але ці гроші мали чітку природу – “ковідний” фонд, у 2020 р. їх було виділено звідти. У цьому році на останньому етапі “ковідний” фонд теж створили, але він маленький, тільки для вакцинації і, наскільки я знаю, грошей в ньому немає. Тому є серйозне питання про походження грошей, а їх повинно бути більше, ніж 3 млрд грн, – пояснює Олег Пендзин . – Якщо ви пам’ятаєте, як розгорталися події, ідеологія виплати мала бути іншою: передбачалося, що обсяг буде прив’язаний до середньої зарплати в регіоні, а вона сильно відрізняється. Прив’язка передбачалася і до регіону, і до 50% доплати місцевої влади. В містах- мільйонниках про таку доплату ще можна говорити. Але ми розуміємо, що в жодному бюджеті коштів на таку компенсацію немає. Щоб все було законно, потрібно, щоб сесії місцевих рад провели зміни до бюджетів і знайшли кошти. Зробити це буде складно. Все поділено до останньої копійки та за кожною чийсь фінансовий інтерес, не корупційний, а інвестиційний. Якщо міськради Києва, Дніпра, Харкова, Одеси дуже напружившись ще зможуть знайти гроші, то що говорити про якийсь райцентр або ОТГ, які в принципі грошей не мають. Потрапляємо в ситуацію, коли є велика різниця між людьми, які живуть в різних містах. Це невірно, оскільки у громадян повинні бути рівні права.

Поява 8 тис. грн без прив’язки до бюджету – не більше ніж струс повітря. Має бути джерело і позиція Міністерства фінансів. Місцеві органи влади гроші не дадуть, тому що їх немає. А для тих у кого вони є це питання не 1-2 місяців. Думаю, все обмежиться виплатою 8 тис. грн. Швидше за все, Мінфін посадять на шпагат і в держбюджеті гроші знайдуть, урізавши витрати на інші потреби. Якісь місцеві органи влади фрагментарно в якості красивого жесту щось виплатять. Швидше за все, це буде гарний жест Кличка в Києві, Труханова в Одесі, в Харкові перед виборами, може в Дніпрі. У Львові – ні. Єдине джерело наповнення його бюджету – туризм, а який він зараз…

У парламенті розглядають тисячі поправок до Земельного кодексу. На мій погляд, це непереборна пробка. Щоб проштовхнути законопроект про виплати потрібно буде двічі збирати Раду. Одразу в першому і другому читанні його не проголосують. Не думаю, що підуть на таке порушення Регламенту. Крім того, ситуація в парламенті напружена. Плюс джерело коштів – таємниця за сімома печатками. Швидше за все, до цих виплат можна буде підійти не раніше червня-липня і то, якщо не буде ексцесів із Земельним кодексом. Збиратися на позачергові засідання можуть, якщо знайдуть кворум. Ви впевнені, що його зараз знайдуть? Я не впевнений. Так само ми прекрасно розуміємо, що панове у фракції монобільшості зараз не так монолітні, як в перші тижні роботи. Шмигаль тільки дав доручення центральним органам виконавчої влади за цими виплатами. Мало прокукарікати. Потрібен механізм, а законопроект рамковий. Тому все буде не скоро”.

Економіст Олексій Кущ пояснив, чому в Україні такий слабкий ефект у держпідтримки і кому варто надавати допомогу, щоб підтримати при цьому всю економіку.

“Будь-який мільярд гривень – хоч якась підмога економіці. Такі інструменти потрібно підтримувати. Зараз ця допомога потрібніша, ніж наприкінці минулого року, коли був карантин вихідного дня. Але все вимірюється в абсолютних числах. Капіталізація попередньої допомоги склала 3 млрд грн, отже, лише така сума пішла в економіку, – говорить Олексій Кущ. – Для України це недостатні показники фінансової підтримки. Потрібно більше. Наскільки капіталізація буде вищою цього разу, буде залежати від фільтрів, які встановить Кабмін. Минулого разу вони відсікали багатьох підприємців. Обмеження про три місяці відсікає багатьох найманих працівників тому, що висока плинність кадрів у сфері малого і середнього бізнесу, в сфері обслуговування.

Є один важливий момент, який не хочуть чути. Всі механізми допомоги економіці повинні бути адаптивними до специфіки країни. Україні немає сенсу копіювати чужий досвід. Наприклад, чому не працює механізм дотацій при збереженні робочих місць? У нас величезний тіньовий ринок праці. Ми не Німеччина, де 90% людей легально працевлаштовані і держава може розкидати на картки допомогу. Наша держава взагалі не знає, скільки у нас в економіці робочих місць: 17 млн економічно активного населення і 12 млн платників ЄСВ. 5 млн зникають з радарів, а це величезна кількість людей, які страждають від пандемії, карантину, кризи. Державою вони не ідентифікуються. Якщо такий сегмент ринку праці держава не бачить, то й точково працювати – все одно, що голку в сіні шукати.

Мій рецепт – виплата додаткової пенсії пенсіонерам, які отримують середню і нижче. Це 10 млн осіб, і, якщо виплатити їм 3,5-4 тис. грн, це 35-40 млрд грн, які одразу пішли б в економіку. Пенсіонери не стали б купувати 50 доларів та імпортний телефон. Вони б купили продукти та ліки, і тим же підприємцям гроші повернулися б у вигляді покупок. Виплати соціально незахищеним верствам населення, багатодітним сім’ям у розмірі реального прожитмінімуму – 4,5 тис. грн, студентам виплата додаткової стипендії (багато з них працювали і навіть не значилися офіційно, але отримували, а тепер втратили додатковий дохід). Проводити виплати раз на квартал або в період жорсткого карантину. За моїми оцінками, 50-60 млрд протягом двох місяців можна виплатити і, за ефектом мультиплікації, потрапивши в економіку вони дали б імпульс до стабілізації, а інфляційний ефект був би мінімальним”.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору