Ужгородка

Новини Закарпаття

Працювати – за строковим договором, у відпустку – без графіка, звільняти – без профспілки. Як знову переписують КЗпП?

Влада залишила спроби написати новий трудовий кодекс, який повинен замінити чинний, прийнятий ще за часів СРСР. Замість принципово нового регламенту для ринку праці, КЗпП бомбардують поправками. Тільки нещодавно Кабмін подав ініціативи про сім ознак роботи, а нардепи запропонували сприятливі умови для масових звільнень. Тепер нова порція ініціатив. Кабмін подав у Раду законопроект №5388 про дерегуляцію трудових відносин. Знову ж, зі змінами в КЗпП та з пропозиціями, які життя працівників краще не зроблять.

Зміст

  • 1Мінус згода профспілки
  • 2Об’ємний трудовий договір
  • 3Не більше п’яти років на одній роботі
  • 4Перевірка на міцність

Мінус згода профспілки

В основному кабмінівський законопроект править норми КЗпП, про які нижче. Але крім них пропонує дві принципові поправки до закону про профспілки. Зокрема, в положення про повноваження первинного профспілкового осередка на підприємстві.

Зараз її обраний орган разом з роботодавцем вирішує питання про час роботи, відпочинку, погоджує зміни, відпустки, дає дозвіл на понаднормові роботи. Але в оновленому варіанті повноваження профспілки зводиться до того, що вона бере участь в рішенні. Тобто її роль нівелюється.

Крім того, зі списку зникає, мабуть, найголовніше повноваження, яке ставить блок на зачистку трудового колективу і часто саме воно – головна причина, з якої працівники в профспілки й вступають. Зараз осередок має дати згоду або відмовити в розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця. Якщо законопроект ухвалять, роботодавцю така буде згода не потрібна. В купі з цими поправками в закон, із КЗпП приберуть дві статті про розрив трудового договору з ініціативи власника, коли потрібно і не потрібно отримати згоду профспілкового осередку (ст.43 і 43-1).

Є й інші профспілкові коригування. Якщо закон про відпустки поправлять так, як того хоче уряд, профяосередок не повинен буде давати свою згоду на перенесення щорічної відпустки з ініціативи роботодавця. Та ж поправка вноситься й до КЗпП. Крім того, в Кодексі знижується роль профспілок і в інших випадках:

  • при виведенні на роботу у вихідний день. Зараз робота у вихідні прямо заборонена, але окремих співробітників долучати можна виключно за згодою профспілки. Після поправок осередок досить буде лише проінформувати;
  • при складанні графіка змін на безперервно діючих виробництвах. Зараз профспілка його стверджує, а після змін він залишиться тільки за бажанням роботодавця;
  • при неможливості визначити час перерви. Зараз в профспілці повинні узгоджувати список тих робіт, виконання яких не дозволяє співробітнику нормально пообідати. Але цю норму приберуть;
  • при понаднормових роботах. Ситуація та ж, що і з роботою у вихідні. Зараз профспілка повинна давати дозвіл на них, але від цих положень хочуть позбутися. Її тільки проінформують.

Об’ємний трудовий договір

В обґрунтуванні до законопроекту міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарств Ігор Петрашко пише, що зараз супровід трудових відносин є бюрократизованим. Хоча сучасним реаліям більшість вимог не відповідає. Тому в трудовий договір піде ціла маса нюансів, які зараз регулюються окремими документами. Тобто перед підписанням такого дивитися в обидва повинен вже працівник.

У письмовому трудовому договорі повинні будуть прописувати:

  • в яких виняткових випадках застосовуються понаднормові роботи. Це зараз вони обмежені тільки положеннями в ст. 62 КЗпП. Зокрема, для усунення загрози стихійного лиха і аварії, при суспільно важливих роботах з постачань води, опалення, освітлення, транспорту, зв’язку, при виробничій необхідності завершити розпочату роботу, невиході на роботу змінника, простої та і скупченні вантажів в пунктах відправлення. Після змін роботодавець зможе додати і будь-які інші підстави в трудовий договір;
  • черговість змін (можливість регулювати їх внутрішнім трудовим розпорядком залишають);
  • час початку і закінчення роботи або зміни;
  • початок і закінчення перерви;
  • вихідні дні на безперервно діючих виробництвах;
  • умови повної матеріальної відповідальності;
  • додаткові, крім зазначених у КЗпП, причини для припинення трудового договору.

До речі

Узгодження відпусток стане простішим для роботодавців. У КЗпП хочуть вказати, що конкретний період і порядок він узгоджує з працівником. Графік, який зараз повинен бути в обов’язковому порядку, після змін буде не обов’язковим, а за бажанням.

Не більше п’яти років на одній роботі

Зараз є три типи трудових договорів: безстроковий, на визначений термін (за погодженням сторін) і на час виконання певної роботи. Останній вид договорів хочуть взагалі прибрати, а другий офіційно назвати строковим і визначити максимальний період, на який його можливо підписати, – до п’яти років.

При цьому зі ст. 23 збираються прибрати запобіжник від зловживань строковими трудовими договорами. Тобто застереження про те, що вони укладаються, коли безстрокові укласти не можна через характер роботи, її умови, в інтересах працівника і за умовами законодавчих актів.

Нові запобіжники збираються прописати і в новій статті 23-1. Там є 13 підстав для укладання строкового договору. Деякі з них цілком конкретні:

  • для заміщення відсутнього працівника;
  • для заміщення вільної посади до повернення співробітника, за яким зберігається на неї право;
  • для виконання невідкладних робіт (ліквідація стихійного лиха, аварії і т.д.);
  • при обранні на певний термін у виборний орган;
  • з працівниками патронатної служби;
  • з творчими працівниками ЗМІ, кіно, театрів, цирків, спортсменами (точний список таких професій затвердить уряд);
  • з керівником і членами наглядових рад;
  • для виконання громадських робіт;
  • при тимчасовому переведенні на інше підприємство.

Але є й умови більш обтічні, які дають право припускати, що строкові договори стануть набагато популярнішими за безстрокові:

  • при виконанні певного обсягу або виду роботи, термін закінчення якої не може бути визначений конкретною датою;
  • з ініціативи працівника. Якщо роботодавець натисне, а вплив профспілок буде зведено до формального, важко уявити, як працівник таку ініціативу не проявить.

Зміняться умови, при яких терміновий договір можуть продовжити. Як і зараз, якщо після закінчення його терміну трудові відносини тривають, і ніхто не наполягає на припиненні, терміновий договір вважає безстроковим.

Інша справа, якщо його переукладають. За законопроектом, якщо два і більше разів і перерва між звільненнями менше двох тижнів, то строковий договір перетворюється в безстроковий, якщо він укладений з ініціативи працівника. Але не в тому випадку, якщо це тимчасова робота на чужій посаді, робота в наглядовій раді та за інших підстав.

Залишать для роботодавців лазівку для того, щоб продовжити строковий договір, але не перетворити його на безстроковий. За ними законодавчо закріплять право на продовження до закінчення необхідного обсягу робіт. Досить мінімальних зусиль, і на працівника можна буде натиснути, щоб він погодився на тимчасову пролонгацію. Наприклад, застосувати штрафні санкції за чинним строковим договором і не заплатити за роботу в повному обсязі.

Перевірка на міцність

У Кабміні вважають, що нинішній список тих категорій, для яких роботодавці не повинні встановлювати випробувальний термін, занадто довгий. З нього хочуть викреслити:

  • молодих працівників після закінчення профзакладів;
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
  • звільнених у запас;
  • тих, хто пройшов конкурсний відбір на заміщення вакансії;
  • тих, хто пройшов стажування з відривом від основної роботи;
  • одиноких матерів, у яких є діти до 14 років або діти з інвалідністю;
  • внутрішньо переміщених осіб;
  • сезонних і тимчасових працівників;
  • при переведенні на інше підприємство, в іншу місцевість.

У списку залишаться ті, кому не виповнилося 18 років, вагітні, ті, з ким укладають строковий договір до року, особи з інвалідністю за направленням.

Кабмін вніс документ в Раду 16 квітня. Якщо нардепи його приймуть, то затягувати з набранням чинності не збираються – нові правила працюватимуть вже наступного дня після опублікування. Як вважають в уряді, їх пропозиції будуть стимулювати роботодавців до легального оформлення трудових відносин.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору