Ужгородка

Новини Закарпаття

Не все підвищили, не так заплатять і не там реформують: які пенсійні зміни готують українцям?

З 1 вересня багатьом українським пенсіонерам відмовлять у виплаті пенсій в готівковій формі – рішення про це в Кабміні прийняли на початку квітня, але в кінці місяця прем’єр-міністр відступився. На початку квітня Конституційний суд зобов’язав Раду переглянути підходи до пенсійних виплат чорнобильцям, і там прийняли в першому читанні законопроект про підвищення виплат, але зовсім не тих. 29 квітня Верховна Рада дісталася до фундаментального законопроекту про пенсійну реформу – обов’язковий накопичувальний рівень, і тут же відправила його на доопрацювання. Квітень був багатий на неоднозначні рішення в частині пенсій. Розбираємося в їх нюансах та перспективах.

Зміст

  • 1Знов готівка замість рахунку
  • 2Чорнобильцям – тотальне підвищення
  • 3Реформа на реставрації

Знов готівка замість рахунку

З початку квітня на 13-15% зросли тарифи держкомпанії “Укрпошта” з доставки пенсій населенню. І вже на початку місяця в уряді вирішили рубати кости і позбавлятися оператора, який зажадав, на думку Мінсоцполітики, занадто багато, – наказали масово і в екстреному порядку переводити пенсіонерів в банки.

Що вирішили в Кабміні? 29 березня там прийняли постанову про переведення українських пенсіонерів на виплати пенсій через уповноважені банки. Всього їх 42 і зі списком можна ознайомитися на сайті Пенсійного фонду.

Тих, хто не вибере собі зручний банк до 1 вересня, ПФ автоматично спрямує в Ощадбанк та відкриє рахунок в примусовому порядку.

Однак є кілька категорій пенсіонерів, яким згодились пенсію доставляти за адресою:

  • тим, хто старше 80 років;
  • пенсіонерам з інвалідністю I групи;
  • тим, хто за висновком лікарсько-консультаційної комісії не може обслуговувати себе самостійно;
  • одержувачам державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію.

Для доставки пенсії таким категоріям з 1 вересня будуть на конкурсі вибирати операторів – компанії, у яких не менше п’яти років досвіду роботи на ринку поштового зв’язку та у яких пункти розташовані в тих же адміністративно-територіальних одиницях, що й головні управління ПФ.

Міністр соціальної політики Марина Лазбная розповіла, що з виплатою пенсій через банки вже все не так погано – з 11 млн пенсіонерів таким чином її отримують 7,6 млн.

Що і чому переграли в Кабміні? Однак наприкінці квітня наміри зі швидкого переходу на банківське обслуговування і пошуку нового оператора в уряді змінилися.

“Всі державні органи і міністерства, залучені до цього процесу, повинні найближчим часом виробити ефективне рішення, яке дозволить захистити як пенсіонерів, так і листонош. Перехід на отримання пенсій з готівковою на карткову форму має відбуватися поступово і реалізовуватися як право людей, а не зобов’язання “, – заявив 30 квітня прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Тепер в радикальну урядову постанову готуються внести зміни і, як уточнив голова “Укрпошти” Ігор Смілянський, 3,7 млн пенсіонерів можуть не переживати, що з 1 вересня їх силоміць  переведуть на обслуговування в банках і не принесуть пенсію додому. Деталі ще побачимо, але навряд чи обмеження прав було ключовим при ухваленні рішення. Швидше, прислухалися до аргументів “Укрпошти”, де попереджали про масове звільнення листонош (10 тис. осіб) і скорочення надходжень до ПФ за рахунок ЄСВ, який утримується з їх зарплат; збитковий тариф на доставку пенсій, який ставить під загрозу план з отримання кредитних коштів від ЄБРР і Європейського інвестиційного банку на мережу пересувних відділень і сортувальних центрів.

Але крок назад в намірі перевести всіх, кого тільки можна, в банки, пенсіонерів повинен тільки радувати. У нас скромний розмір пенсійних виплат – 3724 грн на місяць в середньому. І зростаючі феноменальними темпами витрати на комуналку – з 1 травня річний тариф на газ встановлено на рівні вищому, ніж зимові розцінки: в середньому 8 грн за куб без витрат на розподіл. Пенсіонери – в зоні ризику по боргах за блага цивілізації. А з 6 липня 2021 р. у виконавців будуть всі можливості для того, щоб оперативно заарештовувати і списувати кошти з банківських рахунків боржників, в тому числі, і за комунальні послуги. У “пенсійних” банківських рахунків від автоматичного арешту немає ніякого захисту.

“Я рекомендую переводити все в готівкову форму і користуватися послугами українських банків у виняткових випадках, – каже адвокат Ростислав Кравець. – Що стосується соціальних виплат, то від вас не мають права вимагати зарахування їх на якийсь рахунок. Тому потрібно вимагати отримання або через” Укрпошту “поштовими переказами, або через касу установ”.

Чорнобильцям – тотальне підвищення

Рішення Конституційного суду України про неконституційність положень щодо мінімальної пенсії чорнобильців від 7 квітня стало міні-сенсацією, оскільки було винесено після декількох місяців “коми”, викликаної конституційною кризою. На тлі рішення КСУ відразу активізувалася Верховна Рада – в першому читанні там прийняли законопроект №4555 про пенсійне забезпечення чорнобильців. Однак діяльність парламентарів хоч і пов’язана з рішенням КСУ, але не з найостаннішими.

Що погоджує ВР? Поправки в чотири статті закону про статус і соцзахист чорнобильців (пройшли перше читання):

  • збільшують список тих, хто має право на пенсію по інвалідності, яка вираховується з п’ятикратного розміру мінімалки на 1 січня відповідного року. За бажанням, такий порядок розрахунку зможуть застосовувати ліквідатори, перераховані в ст. 10 закону про соцзахист (зокрема ті, хто займався усуненням наслідків аварії в Зоні з 1986-1987 рр. незалежно від кількості днів, в 1988-1990 рр. – щонайменше місяць), а також військовослужбовці-ліквідатори як аварії на ЧАЕС, так і інших ядерних аварій та випробувань, навчань із застосуванням ядерної зброї, що отримали інваолідність;
  • збільшують планку для додаткової пенсії за шкоду здоров’ю, компенсації за втрату годувальника внаслідок аварії на ЧАЕС. У грудні 2014 року ці виплати обмежили десятьма розмірами прожитмінімуму. Рішення нардепи обґрунтували необхідністю “економного та раціонального використання бюджетних коштів”. У 2018 р. КСУ визнав це положення неконституційним і закликав повернути ст.53 в старій редакції. Але на порталі українського законодавства неважко знайти закон про соцзахист чорнобильців і переконатися, що рішення КСУ досі не виконано – положення залишилися. Через три роки після визнання неконституційною, норму про додаткові пенсії повертають: її будуть виплачувати повністю, незалежно від доходу, пенсії, зарплати.

Які вимоги висунули в КСУ? Однак 7 квітня в Суді визнали неконституційним ще одне положення закону про соцзахист чорнобильців – частини третьої статті 54. Там йдеться про мінімальний розмір пенсії по інвалідності та пенсії у зв’язку з втратою годувальника. Його повністю віддали на відкуп Кабміну на підставі все того ж закону від 2014 р., яким обмежили і розмір додаткової пенсії.

В КСУ вказали, що до змін на законодавчому рівні встановлювали більший розмір мінімальних пенсій, ніж зараз узгоджує Кабмін. До змін мінімальна пенсія чорнобильцям з I групою інвалідності не могла бути нижчою за десять мінімальних пенсій за віком, для чорнобильців з II групою – не менш восьми мінімальних пенсій за віком, для чорнобильців з III групою – не менш шести мінімальних пенсій за віком, а дітям з інвалідністю – не менш трьох мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідає прожитмінімум для осіб, які втратили працездатність. Зараз це 1769 грн, а з 1 липня показник виросте до 1854 грн.

Мінімальний розмір пенсії чорнобильцям-ліквідаторам, чорнобильцям з інвалідністю, дітям з інвалідністю та в разі втрати годувальника, який зараз встановлює Кабмін, теж прив’язаний до прожитмінімум. Але за діючим порядком він в рази менше, ніж раніше було передбачено законом. Зокрема, мінімальна пенсія ліквідаторам з інвалідністю становить 180, 160 і 145 відсотків від прожитмінімуму для осіб, які втратили працездатність, залежно від групи інвалідності. Інші категорії отримують менший обсяг, та ще й з прив’язкою до часу втрати працездатності – якщо до 2012 р., то трохи більше, а якщо після, то менше.

У будь-якому випадку, в КСУ наказали протягом трьох місяців закон переписати. Якщо ні, то вже 7 липня туди має повернуться старе формулювання щодо мінімального розміру пенсій чорнобильцям. Нагадаємо, що 1 липня прожитмінімум виросте. І тоді для ліквідатора з I групою інвалідності розмір мінімальної пенсії повинен буде скласти не 3 337 грн, що передбачено урядовим порядком, а 18540 грн. Навряд чи бюджет такі витрати потягне, тому Раді доведеться попрацювати не тільки над справедливим розміром додаткової пенсії чорнобильцям, а й над мінімальною. Досвід показує, що встановлені Конституційним судом терміни щодо ремонту законодавства парламентарі регулярно провалюють. Наприклад, ще в грудні вони повинні були узгодити новий конституційний порядок призначення директора НАБУ, але згоди щодо цього питання так і не дійшли.

Реформа на реставрації

Ще рік тому, в травні 2020 р. до порядку денного Верховної Ради внесли законопроект №2683 – про обов’язковий накопичувальний рівень пенсійної системи. Восени минулого року прем’єр-міністр налякав, що через 15 років без підвищення податків пенсії платити буде вже неможливо, а на початку 2021 року повідомив, що приймати рішення потрібно вже в цьому році. Але витягнути на світло заготовлений законопроект не вийшло. У ньому навіть не зариті, а на самому видному місці знаходяться норми, які є неприйнятними як для роботодавців, так і для працівників – про додаткове навантаження на зарплату.

Що зараз в законопроекті? Суть спочатку запропонованих змін у тому, що працюючі українці частину зарплати повинні були б акумулювати на спеціальних захищених накопичувальних рахунках. Вони ж вибирали б спосіб інвестування цих коштів. Частину відрахувань мав здійснювати роботодавець. Держава – забезпечувати збереження грошей до пенсії. Отримувати гроші можна одноразово, регулярно в прискореному режимі або протягом життя.

За законопроектом, 2% від зарплати – це розмір внесків роботодавців, 1% – працівників. Працівникові планували залишити можливість збільшити відсоток відрахувань і, відповідно, повинен був рости відсоток відрахувань і роботодавцем. Максимальний розмір відрахувань роботодавця – до 5% від зарплати.

Керувати обов’язковим накопичувальним рівнем мало б Пенсійне казначейство.

Але це було можливе майбутнє. Ще к лютому і Міністерство соціальної політики, і профільний комітет ВР на чолі з Галиною Третьяковою переглянули підходи до обов’язкового накопичувального рівня. Наприкінці зими збиралися поправити законопроект, але Верховна Рада пішла в роботу над земельними нормами.

29 квітня парламент начебто забракував №2683 – відправив на доопрацювання в комітет. Але за фактом якраз і відправив його на реставрацію.

Що допишуть в законопроект? У Мінсоцполітики озвучували лише частину оновленої концепції пенсійної реформи. Серед ключових намірів:

  • можливість управляти своїми накопиченнями на старість через “Дію”;
  • пропонувати накопичувальні програми будуть ліцензовані недержавні пенсійні фонди;
  • варіанти виплат після досягнення пенсійного віку, як і планувалося, будуть різноманітними: разово, довічно, на термін;

брати участь в обов’язковому накопичувальному рівні зможуть українці до досягнення пенсійного віку без обмежень. На більш ранніх етапах обговорення реформи до цього рівня збиралися залучити тільки молодь до 35 років;

від додаткового навантаження на зарплату збираються позбутися і вміститися в діючі розміри прибуткового податку та єдиного соціального внеску. Ставка ЄСВ – 22%, ставка податку на доходи фізосіб – 18% і по 2% від кожного підуть на індивідуальні накопичувальні рахунки українців.

Відпочатку не передбачалось, що обов’язковий накопичувальний рівень скасує солідарну пенсію. Тобто парламент готується узгодити додаткову виплату. Nash.Live розраховував її обсяг, і чим старший учасник, тим більше символічний характер у неї буде – менше 400 грн на місяць, якщо до виходу на пенсію залишилося кілька років.

“Для запуску накопичувальної пенсійної системи повинен бути набір фінансових інструментів, який дозволить зберегти накопичення. У нас немає фондового ринку, альтернативних фінансових ринків, інструментів страхування від девальвації гривні та інфляції. Виходить, що пенсійні фонди повинні вкладати або в державні цінні папери, або в зарубіжні цінні папери. В першому випадку держава завжди має можливість запустити руку в накопичення. В другому випадку працівники у нас будуть інвестувати в багату економіку США, – говорить економіст Олексій Кущ. – Єдиний актив в Україні, який може захистити від девальваційних та інфляційних очікувань, стати основою для інвестування пенсійних фондів – це земля. Якщо відкривається ринок землі, потрібно дати недержавним пенсійним фондам ексклюзивне право інвестувати гроші в сільгоспземлі”.

Але ані в першому варіанті законопроекту про реформу, ані в планах, які попередньо озвучували в Мінсоцполітики, немає ані слова про допуск пенсійних фондів до операцій на ринку сільгоспземлі.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору