Ужгородка

Новини Закарпаття

Мільярд дерев Зеленського: як президент посадить мільйон гектарів лісів і не надірветься?

Володимир Зеленський повідомив, що в Україні стартує масштабний проект з висадки лісів. Старт проекту “Зелена країна” він оголосив 7 червня на форумі “Україна 30. Екологія”. За три роки потрібно посадити 1 млрд дерев, а через десять років на 1 млн га збільшити площі лісових насаджень. Розбираємося, чому завдання здається складним на перший погляд, як його спростити вдвічі та чому план, схвалений гарантом, все одно не задовольнить потреби України.

Зміст

  • 1Дерев’яна математика
  • 2Темний ліс

Дерев’яна математика

Президентський проект надзвичайно амбітний: за обсягами і витратами. Почати слід з масштабів.

1 млрд дерев за три роки – це по 913 242 дерева на день. Оскільки вночі їх висаджувати явно не будуть, отже, по 101 471 на годину, якщо робочий день дев’ятигодинний і виводити людей збираються у вихідні і в холодну пору року (дерева саджають і взимку – є і така технологія).

З огляду на кількість населених пунктів – 29 742 (за станом на 1 січня 2014 г.), на годину в кожному з них потрібно саджати по три дерева. Але упор в програмі роблять на збільшення площі лісів. За десять років президент сподівається на 1 млн га збільшити їх площу. Очевидно мається на увазі, що після трирічного плану висадки дерева приживуться і будуть рости протягом семи років. Поверхневі підрахунки показують, що весь мільярд на таку площу не посадити. Принаймні якщо ми прагнемо до того, щоб отримати мільярд живих дерев в результаті реалізації програми, а не просто закопати його в землю.

Якщо залишати між саджанцями відстань 4 м, тоді на гектар поміститься 625 дерев. Отже, 1 млн га дасть притулок 625 млн саджанців. Решта – в населені пункти або на оновлення існуючих площ лісів.

Зараз площа лісів становить 9,5 млн га, отже, перспектива на десять років – збільшення площі на 10,5%. Звучить вражаюче, але є нюанс. У тексті президентського указу передбачено, що потрібно провести ідентифікацію ділянок державної та комунальної власності, які придатні для досягнення оптимальної лісистості. А також знайти самозалісені ділянки. А ось за рахунок них збільшити лісистість на 1 млн га буде набагато простіше. І підготовчу роботу як в Раді, так і в Кабміні провели до того, як президент висунув вражаючу ініціативу.

Рік тому Рада прийняла в другому читанні поправки до Лісового кодексу України, і туди додали ст. 55-1 про національну інвентаризацію лісів. 21 квітня вже цього року Кабмін затвердив порядок цієї інвентаризації. Тобто робота з підрахунку гектарів і дерев буде йти вже не з нуля. Також цікаве обговорення цього законопроекту перед прийняттям.

У квітні минулого року Комітет з питань екологічної політики ВР обговорював законопроект перед другим читанням. У ньому брав участь голова Держагентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький. Він же вказав на те, що остання інвентаризація проходила в далекому 1996 році, тоді як проводитися повинна кожні десять років. Також говорив і про оцінку самозалісених ділянок і дав їх орієнтовну площу – 500 тис. га. Якщо попередні дані вірні, то план зі збільшення площі лісів протягом десяти років стає вдвічі простішим.

Звідки саме беруться ці ділянки пояснили набагато раніше в Українській природоохоронної групі, використовуючи термін “самостійні ліси”, який закликають ввести в законодавство:

“Після розпаду Радянського Союзу і ліквідації та реорганізації колгоспів тисячі гектарів колгоспних полів та пасовищ були закинуті через нестачу коштів на їх використання. Переважно це стосувалось малопродуктивних земель, у першу чергу піщаних грунтів на Поліссі та кам’янистих ділянок у Карпатах. На тих полях, які межували з лісом, почали з’являтися молоді сосни та ялини, берези, осики, буки. Природа почала брати своє, і тепер на місці колишніх полів – 20-30-річні повноцінні ліси. Частина таких ділянок має власників, але більша частина досі знаходиться у державній чи комунальній власності у складі “земель запасу” (земель, не наданих у власність чи користування)”.

З юридичної точки зору ці ліси – не ліси взагалі, а поля і пасовища, землі сільгосппризначення. Якщо їх здають в оренду, а з 1 липня можуть і продавати, багаторічні дерева йдуть під сокиру. Тоді як самі по собі унікальні, пишуть експерти УПГ. Є очевидні плюси: вони перешкоджають ерозії ґрунту, накопичують вуглець з атмосфери. Також, з огляду на їх природне походження, ці ліси більш стійкі, ніж штучно висаджені. Вони як зелені містки об’єднують лісові масиви, які раніше роз’єднали поля і пасовища.

Можна також апелювати і до незаконної вирубки. За даними Держлісагентства, вона скорочується. За кількістю випадків вирубки убивчим був 2010 рік – 10,4 тис. За обсягами – 2019 р.: 118 тис. куб. м.

У 2020 році обсяги вирубки – 54,4 тис. куб. м. Начебто вдвічі менше, ніж роком раніше, але все одно божевільні масштаби, навіть якщо порівнювати з попередньою десятирічкою.

Причини вирубки, як пояснили в своєму звіті в Держлісагентстві: діяльність технічно оснащених злочинних груп, низький добробут українців, які змушені братися за сокиру і пилку, щоб заробити, велика кількість неконтрольованих пилорам, які незаконно добуту деревину скуповують.

“У значній мірі поширенню незаконних рубок у південних і східних регіонах України сприяє відсутність бюджетного фінансування для утримання працівників державної лісової охорони, що спонукає їх до звільнення з роботи за власним бажанням, внаслідок цього значні площі лісів залишаються без нагляду. Чисельність працівників нижньої ланки державної лісової охорони протягом 2016-2020 років знизилась більш як на 2000 осіб, що не дозволяє якісному здійсненню повноважень державної лісової охорони”, – констатували в Держлісагентстві.

Однак зупинити незаконну вирубку не те ж саме, що збільшити площу лісів. Після того, як незаконно знищуються дерева, юридично ліс свій статус не втрачає. Тому історії з висадкою і вирубкою повинні розвиватися паралельно, але вони не взаємозамінні.

Темний ліс

“По вартості ми підрахували, що на три роки потрібно 2 млрд грн. Велика частина буде надана за рахунок діяльності державних лісових господарств. Також передбачається залучення коштів з державного бюджету”, – розповів про потенційних витратах міністр захисту навколишнього середовища і природних ресурсів Роман Абрамовський.

Виходить, що висадка одного дерева з мільярда обійдеться у 2 грн. Три дерева на годину в кожному населеному пункті або в його околицях, які імовірно може посадити одна людина, це шість гривень. Тоді як мінімальна зарплата в погодинному вимірі зараз становить 36,11 грн. Якщо відштовхуватися від її розмірів, працівник на мінімалці має саджати по 18 дерев на годину. Оскільки за ними потрібно ще й доглядати, витрати і зобов’язання не сходяться. Це тим більш важливо, що в Держлісагентстві скаржилися на плинність кадрів і брак бюджетного фінансування.

Що саме і в яких регіонах в першу чергу збираються висаджувати, президент не анонсував, стратегії ще немає. Гарант підписав указ, яким зобов’язав Кабмін протягом двох місяців подати в Раду законопроект про захист лісів і стимули для розведення лісу, а також розробити цільову програму “Масштабні залісення України”. Звідти ми, мабуть, і дізнаємося, що збираються посадити.

З іншого боку, природа диктує умови і стрибати вище можливостей ніхто не буде. 33% дерев у наших лісах – сосни, 24% – дуби, 8% – ялини, 7% – бук, по 6% вільха і береза відповідно. Ці породи займають 84% площі нинішніх лісів. Відштовхнемось від цього, тоді 1,68 млрд грн піде на висадку цих порід. Сосна, ялина, вільха – в мережі мінімум по 25 грн, дуб – 65 грн, бук – 80 грн. Але це вартість саджанців, насіння дешевше, можливо упор на них. Хоча президент говорив про те, що дерева висадять, а не посіють, саме при посіві мільярд дерев за три роки бачиться ще більш досяжним завданням.

Де ж саме висаджувати ліси? Ще у 2008 р. в Держкомітеті лісового господарства затвердили оптимальні показники лісистості для окремих регіонів і країни в цілому, який діє і зараз. З огляду на реальний стан справ і оптимальну площу і можна припустити, де повинні активніше всього сіяти або саджати дерева.

Область
Лісистість по площі суші (дані Держлісагентства)
Оптимальна лісистість

Вінницька
13,3%
15%

Волинська
31,7%
36%

Дніпропетровська
5,9%
8%

Донецька
7,1%
12%

Житомирська
34,1%
36%

Закарпатська
52,2%
55%

Запорізька
4%
5%

Івано-Франківська
41,7%
48%

Київська
23,7%
24%

Кіровоградська
6,9%
11%

Луганська
11,1%
16%

Львівська
29%
30%

Миколаївська
4,2%
7%

Одеська
6,5%
 9%

Полтавська
9,1%
15%

Рівненська
37,2%
41%

Сумська
18,1%
20%

Тернопільська
13,4%
20%

Харківська
12,3%
15%

Херсонська
4,8%
8%

Хмельницька
13,1%
17%

Черкаська
16,1%
16%

Чернігівська
21,3%
22%

Чернівецька
29,9%
33%

Практично всі області, крім Черкаської та Київської, відстають від бажаних результатів, а в Тернопільській, Полтавській, Одеській, Миколаївській, Луганській та Донецькій розрив між реальним станом і бажаним найістотніший.

Лісистість України в цілому зараз 16,5% при площі лісів 9,5 млн га. Після того як за десять років площа зросте до 10,5 млн га, лісистість складе 18,1%. І це значить, що все одно не буде дотягувати до оптимального значення, яке прописали ще у 2008 р. – 20%.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору