Ужгородка

Новини Закарпаття

Без швидкісних обмежень і на проїжджій частині: на яких умовах самокати стануть транспортними засобами?

Електросамокати, гіроскутери, моноколеса, сігвеї – засоби пересування, статус яких в Україні законодавчо не врегульований. Хоча їх кількість в користуванні збільшується, все частіше стає відомо про ДТП за їх участі, точну статистику за цими напрямами не знайти. Немає статусу – немає й даних.

Близько 4 тис. електросамокатів – такий парк цих засобів пересування в столичних службах прокату. Всього їх працює шість, і представники оцінюють місткість ринку в Києві на рівні 15-20 тис. одиниць. Тобто далі буде тільки більше.

Законотворці відчули лакуну в цій сфері після першого локдауна, коли доступ до громадського транспорту був обмежений та інтерес до персональних засобів пересування істотно виріс. Тоді з’явився перший законопроект №3023 нардепа від фракції “Голос” Юлії Клименко. У ньому прописали базові умови, на яких такий транспорт можна вважати учасником дорожнього руху, а також відповідальність для того, хто ним керує. Документ пройшов перше читання у вересні, але потім став на паузу. З початком літнього сезону стало зрозуміло, що водіїв таких ЗП стало тільки більше, і з’явилися нові ініціативи. 5 липня позафракційний нардеп Андрій Деркач подав законопроект №5731 – про самобалануючі ТЗ з електродвигунами та №5732, про адміністративну відповідальність.

Розбираємося, як тепер хочуть легалізувати легкий персональний електротранспорт.

Зміст

  • 1Нові учасники дорожнього руху
  • 2Відповідальність за порушення: буде й кримінальна

Нові учасники дорожнього руху

Основне нововведення, яке пропонують обидва документа – поправки в закон “Про дорожній рух”. Обидва хочуть додати статтю про правовий статус, основні права та обов’язки водіїв персонального електротранспорту.

Тут важливо, які саме ТЗ відносять і не відносять до таких, і у двох законопроектів є відмінність.

У нормах, які пропонує Юлія Клименко, всі нововведення не стосуються інвалідних колясок та велосипедів з електродвигунами. Але стосуються одно-, дво-, триколісних механічних транспортних засобів. До попереднього списку включили електроскутери, сігвеї, гіроборди, гіроскутери. Він не є вичерпним, що правильно: прогрес не стоїть на місці, і варіанти електротранспорту можуть з’являтися різні. Але навряд чи вже зараз варто відштовхуватися від кількості коліс при характеристиці електротранспорту. Наприклад, є чотириколісні потужні електроскейти зі швидкістю до 30-40 км/год. На такій пішохода на тротуарі можна запросто збити, якщо не вбити.

Законопроект Андрія Деркача дає формулювання “самобалансуючі транспортні засоби з електродвигунами” і чіткий перелік, що саме такими вважати: електросамокат, сігвей, сегвіл (моноколесо), гіроскутер. Знову високопотужні електроскейти обходять увагою. Але також не передбачена й поява нових ТЗ з іншими назвами.

У двох законопроектах передбачено, що у водіїв електротранспорту буде право їздити по велосипедних доріжках, а якщо їх немає, то по краю проїзної частини чи узбіччям. Але якраз навколо цього і йде запекла дискусія. У Києві протяжність велодоріжок і велосмуг – трохи більше 100 кілометрів, проти тисяч в європейських столицях. Виїжджати на узбіччя елементарно страшно – про це в один голос говорять самокатери.

Варіантом могло б стати використання тротуарів, якщо немає велодоріжок, велосмуг, з обмеженням по швидкості для водіїв легкого електротранспорту. У них не має бути пріоритету перед пішоходами. Але важко уявити, як правоохоронці стежитимуть за дотриманням швидкісного режиму в цьому випадку, та й такий підхід поки що автори не розглядали. Правозахисник Володимир Караваєв говорить, що варіант тротуару розглядатися не повинен і тих, хто управляє персональним електротранспортом, можна випустити на проїжджу частину, але із застереженнями.

“Можна чи не можна – це повинно визначатися на кожній конкретній ділянці дороги. Тобто беззастережно випускати на проїжджу частину, як вказують автори, не можна. Це все одно, що випустити людину на мінне поле, тому що у нас абсолютно різні дороги. Якщо говорити про населені пункти, тобто вулиці, магістральні вулиці, які відрізняються за інтенсивністю руху, швидкістю. На жвавих вранці інтенсивність руху 3-3,5 тис. автомобілів на годину.За цих умов нерозумно випускати туди самокати. Є смуга громадського транспорту. Як вони будуть об’їжджати один одного? Є багато перетинів. Будь-хто, хто буде там рухатися без розуміння ПДР в частині пріоритетів (у нас водії їх часто не знають), буде потрапляти в дуже неприємні ситуації”, – говорить юрист.

У підході до обов’язків водіїв ТЗ автори двох законопроектів практично однодумці:

  • транспорт повинен бути технічно справним;
  • необхідно використовувати світловідбиваючі елементи, а в темний час доби зовнішні світлові прилади;
  • не можна перевозити пасажирів і багаж.

Але законопроект №5731 дає ще одне уточнення, якого немає у №3023 – щодо віку. На ньому наполягали в Головному науково-експертному управлінні ВР, коли аналізували першу ініціативу. Виїжджати на проїжджі частини доріг, вулиць і узбіччя можуть дозволити тільки тим, хто старше 16-ти років. Тим, хто молодший, можна буде тільки на велодоріжках.

Схожі правила діють в Нідерландах. Там дозволено виїжджати на дороги після досягнення 16 років. Але там є ще одна умова, яку ігнорують обидва законопроекти: у водія повинен бути страховий поліс.

“Це обов’язково. Буде визначення, що це транспортний засіб. Навіть якщо ми візьмемо зараз ПДР і почитаємо, що таке мопед. Це двоколісний ТЗ, призначений для перевезення людей або вантажу з електродвигуном до 4 кВт. Потужність самоката від 100 Вт до 1 кВт. Потрапляє до 4 кВт, двоколісний? Нещодавно в суді його визначили, як транспортний засіб. Як не крути, більше підпадає під визначення мопеда. Але мопедом керує водій з посвідченням відповідної категорії – А1. Для самокатників ця тема не піднімається. Отже, потрібно виконати умови, – пояснює Володимир Караваєв. – Перше, що почали робити в багатьох країнах: ідентифікація самоката, гіроскутера і т.д. Щось на зразок номерного знака – QR-код, наклейка і т.п. За кордоном це робиться просто: при покупці реєструють. Друге: мінімальне знання ПДР. А оскільки на слово вірити важко, то потрібні мінімальні курси, нехай навіть дистанційні. Третє: страховка. Оскільки це транспортний засіб, і є випадки шкоди третім особам, поліс для проїзду по проїжджій частині повинен бути”.

Відповідальність за порушення: буде й кримінальна

Відповідальність за порушення для водіїв самокатів, моноколес тощо, автори всіх ініціатив передбачають адміністративну. У Кодексі про адмінправопорушення є стаття 127 про порушення ПДР пішоходами і велосипедистами, яку в лютому істотно посилили.

Якщо раніше штраф становив п’ять неоподатковуваних мінімумів – 85 грн, то зараз вже 20 мінімумів – 340 грн. Якщо порушення вчинено в стані алкогольного сп’яніння – 680 грн, а якщо воно призвело до аварійної ситуації – 850 грн або громадські роботи від 20 до 40 годин.

Два законопроекти єдині в своєму підході: в цю статтю потрібно дописати і водіїв персонального легкого або самобалансуючого електротранспорту. Але є одне зауваження щодо штрафів, яке в ГНЕУ вже зробили до законопроекту Клименко і, з високою часткою ймовірності, продублюють і для більш свіжої ініціативи. Суть в тому, що різні вага, потужність і максимальна швидкість такого транспорту передбачають різні наслідки події.

“Можлива шкода здоров’ю, життю, майну громадян у випадку порушення особами, що користуються, наприклад, гіробордом або скутером, буде різною. Відтак не можна встановлювати однакову відповідальність для користувачів різних видів легкого електротранспорту та, фактично, прирівнювати їх до велосипедистів або погоничів тварин. На нашу думку, доцільніше доповнити КУпАП новою статтею, якою встановити адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього руху саме користувачами електротранспорту. Однак зробити це буде можливо лише за умови диференціації у регулятивному законодавстві поняття “електротранспорт”, – пишуть в ГНЕУ.

Якщо один з двох законопроектів про статус самокатів як транспортних засобів буде прийнятий, то не можна забувати і про відповідальність кримінальну. Є стаття 286 Кримінального кодексу про порушення ПДР тими, хто управляє ТЗ. Градація відповідальності залежить від наслідків.

Якщо ДТП призвело до тілесних ушкодженнями середньої тяжкості – передбачений штраф від 51 тис. до 85 тис. грн або виправні роботи до двох років, або арешт до півроку. Відповідальність за тяжкі тілесні ушкодження або смерть потерпілого – позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з можливістю позбавити прав на керування транспортними засобами до трьох років. Якщо самокати, гіроборди, сігвеї, моноколеса прирівняють до ТЗ, їх водії підпадуть під дію цієї статті.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору