Ужгородка

Новини Закарпаття

Підвищити податки, вибити борги за комуналку, скасувати переведення годинників: топ-10 законопроектів Ради

7 вересня Верховна Рада збирається на чергову шосту сесію, щоб працювати в залі до 21 січня. Порядок денний – поки лише проект, але орієнтири більш ніж зрозумілі.

Зрозуміло, що масу сил обранці скерують на узгодження бюджету-2022. За законодавством, Кабмін повинен подати перший варіант до середини вересня, і прем’єр-міністр обіцяв вкластися в термін.

Що стосується основного порядку, то розгляд податкового №5600, до якого подано 10 тис. поправок, обіцяє стати “окрасою” сезону.

Nash.Live зібрав найбільш знакові проекти законів, які ВР може розглянути на шостої сесії як в першому, так і в другому читанні.

Зміст

  • 1Стосується кожного
  • 2Справи грошові

Стосується кожного

Законопроект №5600. Ця ініціатива спочатку йшла під назвою антиолігархічного законопроекту, потім він став рентним та докотився до прізвиська “вбивця бізнесу”. Але останнє, хоч і дзвінке, повністю суть не відображає. Якщо до другого читання з нього не приберуть найбільш одіозні норми, він вдарить по кишенях кожного українця.

Всіх власників землі, площею від 50 соток, планують зробити платниками щорічного мінімального податкового зобов’язання: 5% від нормативної грошової оцінки землі. Фіксуються п’ять видів податкових платежів: 18% податок на прибуток від реалізації своєї сільгосппродукції, ПДФО (18%) і військовий збір (1,5%) з доходів від оренди, суборенди, емфітевзису ділянки, єдиний податок, плата за зеемлю, рента за спецвикористання землі. Якщо сплачена аграрієм сума по ним менше 5% від НГО, він доплатить державі різницю.

Зараз за нормами Податкового кодексу українці, які вирощують і продають урожай зі своїх паїв і ділянок площею до 2 га, не зобов’язані декларувати отриманий прибуток. Але норми щодо площі знижують до 50 соток. Таким землевласникам потрібно буде подавати щорічну декларацію і платити 18% прибуткового податку і 1,5% військового збору. Не важко передбачити, що всі додаткові витрати на податки виробники закладуть у вартість продукції, яку ми купуємо на ринках і в магазинах.

Планується ввести 20% ПДВ при кожному постачанні житла, а не тільки першому, як зараз. Плюс планують підвищити вимоги зі сплати ПДФО при продажу нерухомості фізособою. Перший продаж на рік, як і зараз, не оподатковується, другий буде під 5%, а кожний наступний протягом року під 18%. Замість нинішніх 5% за другий і кожний наступний продаж протягом року. Тут теж наслідки передбачувані: зростання цін на нерухомість, а потім і на її оренду.

“Бізнесові” норми збільшують повноваження податківців і скорочують простір для маневру підприємствам:

  • якщо у підприємства є борг з податків, податківці зможуть через суд заблокувати керівнику право виїзду за кордон;
  • контролюючому органу дадуть право до закінчення суперечок щодо суми податкових зобов’язань брати в податкову заставу, тобто блокувати без рішення суду, майно як рухоме, так і нерухоме;
  • за прострочення у виплаті податкового боргу його зможуть списувати з рахунків в банках, за рахунок готівки, яка належить платнику податків, вже наступного дня після прострочення і без прив’язки до сум;
  • якщо був збиток в минулому році, а в цьому прибуток, то податок на прибуток (18%) зараз знижують з урахуванням збитку минулого року. Для великих підприємств умови хочуть змінити, і податок на прибуток знизять тільки для 50% збитків;
  • підвищення ставки акцизів на залізну руду, в зв’язку з чим законопроект і назвали антиолігархічним, – не єдине. У першій редакції прописали зростання на 5% акцизів на алкоголь, ренти на використання радіочастотним ресурсом – з урахуванням індексу споживчих цін.

Законопроект пройшов перше читання в липні. Розгляд 10 тис. поправок до нього може затягнути роботу ВР над іншими ініціативами, і знову вивести парламент в режим позачергових засідань для узгодження інших законопроектів. Цю практику обкатали на попередній сесії.

Пенсії. На порядку денному стоять три законопроекти про введення обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи. №2683, авторства глави соціального комітету ВР Галини Третьякової, в квітні цього року пішов на повторне перше читання. У проекті порядку денного фігурує як він, так і два альтернативних, які забракував комітет: №2683-2 і №2683-3. З планами на пенсійну реформу нинішнє скликання возиться всю свою каденцію. Але найближчим часом до них можуть дійти руки. У Кабміні тему введення обов’язкових накопичувальних пенсій почали педалювати, але там хочуть подати свій законопроект. Судячи з усього, цей рівень введуть для бюджетників.

Обчислення часу. Головна норма законопроекту №4201, який спрямований на повторне друге читання і стоїть на порядку денному: сезонний перехід часу в Україні не здійснюється, час по країні загальний, київський. Документ, якщо буде прийнятий у нинішній редакції, набере чинності 1 січня 2022 р.

Місце проживання. Законопроект №5463, підготовлений Мінцифри і МВС, пройшов перше читання під завісу попередньої сесії. Він вводить поняття “декларування місця проживання або перебування”. Декларуватися можна буде в житлі, яке знаходиться в приватній власності, призначеному для тимчасового проживання. Це стане підставою для заселення, але не буде підтвердженням:

  • права на проживання і використання житла;
  • факту проживання з метою приватизації або успадкування житла;
  • факту оренди або найму.

Також декларування не передбачатиме обмеження прав або встановлення обов’язків для тих, хто вже проживає в квартирі або будинку. Задекларувати своє місце проживання або перебування можна буде тільки з дозволу власника житла.

Мета декларування – дати можливість реалізувати окремі права, наприклад, виборчі, і отримати деякі адміністративні послуги. Також це можливість комунікувати з людиною – тобто на цю адресу будуть приходити листи і повідомлення.

Прожитмінімум. На початку червня ВР прийняла в першому читанні законопроект про реформу прожиткового мінімуму №3515. Він переписує не тільки умови його розрахунку, а й змінює прив’язку до його розміру при нарахуванні штрафів і оцінці збитку.

Якщо до другого читання законопроект принципово не перепишуть, то на нас чекають такі зміни:

  • в перший рік застосування нових норм прожитмінімум складе 40% від середньої зарплати, і протягом десяти років будуть додавати один процентний пункт, поки не вийдуть на 50% від середньої зарплати. За рахунок чого передбачається підвищення – обґрунтування немає;
  • мінімальна пенсія складе 44% від середньої зарплати на старті, з підвищенням на два процентних пункти щороку, поки вона не добереться до 100%;
  • до Кодексу про адміністративні правопорушення для їх кваліфікації хочуть ввести поняття “розрахункова одиниця”. Це показник, який щорічно буде встановлювати Кабмін в законі про бюджет. Методики розрахунку, прив’язки розміру цієї одиниці до будь-яких показників в законопроекті немає;
  • штрафи хочуть обчислювати в штрафних ставках. Сама ставка складе 2% від розміру розрахункової одиниці;
  • зараз, згідно Кодексу законів про працю, мінімальна зарплата не може бути нижчою за прожитковий мінімум. Цю норму із законодавства хочуть вилучити. Після цього нижнього порога для мінімальної зарплати не буде;
  • за урядом хочуть закріпити право щорічно встановлювати розміри деяких видів обов’язкової оплати, в тому числі щодо адміністративним зборів для українців;
  • тарифна ставка (посадовий оклад) зараз дорівнює прожитмінімуму для працездатних на 1 січня календарного року. Законопроект пропонує встановити її на рівні 50% від мінімальної зарплати.

Справи грошові

Податки для азарту. Гральний бізнес легалізували рік тому, але довго вирішували, за яким принципом оподатковувати. Влітку погодили в першому читанні законопроект №2713-д і створили пільгові умови. Дві головні норми:

податок на прибуток підприємств цієї сфери – 10%, проти 18% стандартної ставки;

вводиться неоподатковуваний виграш: розмір до восьми мінімальних зарплат станом на 1 січня (зараз – 48 тис. грн) не обкладатиметься прибутковим податком 18%.

Посилки. На початку цього року нардепи прийняли в першому читанні два законопроекти №4278 і №4279, про міжнародні поштові та експрес-відправлення. Друге читання обидва повинні були пройти влітку, але руки не дійшли. Частково норми українців порадують, але в дечому засмутять.

Зараз від сплати ПДВ (20%) і ввізного мита звільняють посилки, фактурна вартість товарів в яких не перевищує еквівалент у 100 євро. Кілька років тому цей ліміт був знижений з 150 євро. Проте час показав, що марно. Нардепи можуть повернути безмитний режим і звільнення від ПДВ для посилки фактурною вартістю до 150 євро.

Але без додаткових обмежень все ж не обійшлося. Про це йдеться вже в законопроекті №4279. До переліку товарів, які заборонено пересилати в міжнародних поштових та експрес-відправлення, дописують пункт про алкогольні напої і тютюнові вироби. Їх вартість значення не має – вони будуть під мораторієм.

Криміналізація контрабанди. У липні ВР прийняла президентський законопроект №5420 у першому читанні, і парламент скоро може прийняти його в другому. Це частина ініційованої гарантом боротьби: спочатку РНБО в два етапи запровадила санкції проти 22 контрабандистів, а потім гарант подав невідкладну ініціативу.

Законопроект пропонує ввести три нові статті до Кримінального кодексу:

  • товарна контрабанда. Якщо на суму від 100 неоподатковуваних мінімумів доходів, то штраф від 170 тис. до 340 тис. грн. Якщо на суму від 600 мінімумів, то штраф від 850 тис. до 1,275 млн грн або позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. Варто відзначити цікаве формулювання контрабанди як такої. За законопроектом – це дії, спрямовані на переміщення товарів через кордон. Тобто заділ на більший термін і на більший спектр дій, ніж фактична спроба провезти товари;
  • контрабанда підакцизних товарів, крім електроенергії. Якщо на суму від 50 розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів, то штраф від 340 тис. до 680 тис. грн або позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Якщо на суму від 400 неоподатковуваних мінімумів, то штраф від 1,275 млн до 2,04 млн грн або позбавлення волі на строк від 6 до 11 років. Тут все та ж цікаве формулювання про дії, спрямовані на переміщення через митницю підакцизних товарів. В “класичній” контрабандній статті 201 КК контрабанда – це просто переміщення через митницю;
  • недостовірне декларування товарів. Знову гра з формулюванням: це внесення в декларацію недостовірних відомостей або ненадання точних і достовірних відомостей при оформленні. За ним трактувати як кримінал можна будь-яке протиріччя з митником, а їх виникає чимало. Відповідальність, якщо порушення на суму від 130 неоподатковуваних мінімумів – штраф від 170 тис. до 289 тис. грн; якщо на суму від 650 мінімумів – штраф від 765 тис. до 1,02 млн грн або позбавлення волі на строк від трьох до шести років; якщо на суму від 1400 неоподатковуваних мінімумів – штраф від 1,615 млн до 2,04 млн грн або позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Сума гарантування вкладів. Йдеться про 200 тис. грн, які держава повертає вкладнику, якщо банк визнаний неплатоспроможним. 30 червня Рада в першому читанні погодила законопроект №5542-1, де прописали такі зміни:

  • з дня набрання законом чинності і до кінця 2022 р. суму гарантування збільшать до 400 тис. грн;
  • вона виросте до 600 тис. у 2023 р.;
  • підвищення суми стосуватиметься тільки вкладів в тих банках, які виведуть з ринку після набрання законом чинності відповідно до календаря підвищення сум. Жертви банкопаду 2015-2016 рр. обійдуться все тими ж 200 тис. грн;

Ощадбанк стає учасником Фонду гарантування вкладів фізосіб. Тобто його нові вкладники одразу підпадають під умови системи: держава гарантуватиме не всю суму вкладу, незалежно від її розміру, як зараз, а 400 тис. грн на старті і 600 тис. грн з 2023 р. За вкладами до набрання законом чинності держава гарантує всю суму, але тільки протягом півроку після того, як “Ощад” стане учасником системи гарантування.

Комуналка. Поки що тільки в першому читанні нардепи можуть розглянути скандальний законопроект №3613 про обов’язкову реструктуризацію боргів за комунальні послуги та їх стягнення.

За його нормам споживач послуг повинен буде або укласти договір про реструктуризацію з постачальником послуг, або погасити всі борги. Граничний термін для погашення боргу за процедурою реструктуризації – 60 місяців. Точний повинні передбачити в договорі. Але з тим розрахунком, щоб і платежі за борг, і сплата за новими рахунками не з’їдали більше 25% доходу для працюючого і 20% для пенсіонера і одержувача соцдопомоги. Якщо п’яти років для погашення боргу не вистачить, договір повинні продовжити.

На борг за комуналку нарахують пеню – 0,01% суми за кожен день прострочення, але не більше 100% суми. Якщо борг реструктуризований, її нараховувати не будуть.

При стягненні через виконавче провадження борги за комуналку хочуть прирівняти до боргів по аліментах. Із зарплати боржника і до закінчення терміну стягнення можна буде утримувати до 50% її розміру.

Якщо борг накопичився за три місяці, можна буде звернути стягнення не тільки на зарплату, а й на майно. В цьому випадку уряд повинен буде встановити узагальнену середню суму заборгованості. І триразове її перевищення буде приводом звернути стягнення на майно, в тому числі і на житло.

При наявності боргу виконавець винесе постанову:

  • про тимчасове обмеження на право виїзду за кордон (без уточнення про мету -на заробітки або на відпочинок, винятків не буде);
  • про тимчасове обмеження на управління транспортним засобом;
  • про тимчасове обмеження на використання вогнепальної зброї і права на полювання.

Так само, як і при боргах по аліментах, виконавець випише боржнику штраф:

  • якщо борги накопичилися за рік, то сума штрафу складе 20% від суми;
  • якщо борг за два роки – 30%;
  • якщо за три роки і більше – 50%.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору