Ужгородка

Новини Закарпаття

Ми її втрачаємо. Чому сила залишає гривню і скільки буде коштувати долар до кінця осені?

За літо гривня зміцнилася щодо долара майже на 70 копійок. Нацвалюту підтримували високі ціни на сировинний експорт, плюс сезонний спад активності. До початку осені в Україні закинули спеціальні права запозичення Міжнародного валютного фонду – в еквіваленті 2,7 млрд дол. Цим добре підгодували резерви на тлі рекордних цьогоріч вересневих виплат за зовнішнім боргом. Гривня тримається, але експерти обіцяють протягом осені девальвацію. Розбираємося, чому.

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:

– Гривня буде поступово падати, а долар – поступово зростати. Десь до 27,5-27,8 до листопада. Логіка процесу наступна. Наразі курс української грошової одиниці до успіхів української економіки ніякого стосунку не має. У нас курс, як правило, формується виходячи з ринкових умов, обсягу попиту та пропозиції на валютному ринку. При цьому Національний банк виступає лише наглядачем. Він включає свої інтервенції тільки тоді, коли курс занадто сильно відхиляється.

Що відбувається цієї осені. Ми отримали 2,7 млрд дол. в подарунок від Міжнародного валютного фонду. Тобто гострота проблеми з погашенням наших боргів для Міністерства фінансів знята. Хто був основним генератором пропозиції валюти на внутрішньому ринку? Виглядало це так.

Мінфіну потрібно було накопичити запозичення, щоб їх потім віддати. Накопичувало воно їх через облігації внутрішньої державної позики. Міністерство випускало їх всередині країни, сюди приходили іноземці, продавали валюту, купували гривню, вкладали її в українські ОВДП. В силу того, що ми отримали 2,7 млрд, необхідність в запозиченнях до кінця цього року впала. Мінфін спокійніше ставиться до емісій ОВДП, і по ним пропонують меншу прибутковість. Тому істотно зменшилася кількість іноземців, які сюди приходять. Відповідно, пропозиція валюти на внутрішньому ринку теж зменшилася.

На нас очікує продаж врожаю, але він не одномоментний. Це розмазано в часі та не буде серйозною пропозицією на внутрішньому валютному ринку. Що ж стосується попиту, то з початку вересня він однозначно зріс і буде рости далі. Бізнес повернувся з відпусток, починає діяльність.

Може зараз не так сильно, але в жовтні та листопаді почнеться активна закупівля імпорту перед святами, підготовка до Нового року та Різдва. Буде досить серйозний попит на валюту, при тому, що пропозиція буде не такою великою, як хотілося б. Виходячи з цих ринкових умов, гривня буде просаджуватися, а долар рости. Але не швидко. Якщо раптом у нас буде посилення карантину і чергова хвиля пандемії, то попит на валюту буде менший, і гривня буде падати повільніше. Якщо цього не станеться, нацвалюта буде падати швидше. Але падати буде в будь-якому випадку. Орієнтир: 27, -5-27,8 грн за долар до кінця жовтня.

Олексій Кущ, економіст:

– Для гривні є хороші та погані новини. Хороша новина: історично найвищі золотовалютні резерви НБУ – понад 31 млрд дол. Це покриття 4,5 місяців нашого імпорту, хоча за стандартами мінімальної достатності, потрібно покриття тримісячного імпорту.

Погана новина: ці резерви частково хочуть витратити. У політичних цілях, а не на економічне зростання. Мета влади – висмикнути з них 3-4 млрд дол. Частково витратити на улюблене “Велике будівництво”, а частково – на популістські рішення, які розглядаються як складові елементи політологічних стратегій.

Оскільки ми вже практично нічого не виробляємо, крім кукурудзи та олії, дорожнє будівництво – це посилення того ж імпорту. Популістські проекти, крім інфляції, нічого позитивного не дадуть. Плюс у вересні рекордна виплата за зовнішнім боргом. Тому на максимумі резерви протримаються кілька тижнів і до зими почнуть танути.

Останні кілька років ситуація склалася парадоксальна: чим сильніше падає економіка, тим вищі резерви. Це наслідки неефективної монетарної моделі, нав’язаної МВФ. Коли весь ресурс держави націлений на скиртування доларів, які посилено інфляцюються в світовій економіці.

Погана новина, що на сировинних ринках точка розвороту. Галопуюча промислова інфляція, яка охопила світову економіку, всерйоз налякала ключові держави. Китай вживає заходів з екстреного охолодження металургійного виробництва. Робиться це для того, щоб уповільнити темпи зростання на промислові метали, енергоресурси. Ці заходи дають для нас погані сходи: залізна руда впала з 220 дол. до 140 дол. По всій лінійці гірничо-металургійної продукції можлива корекція цін на метал.

Почав знижуватися індекс цін на продовольство. При цьому ціни на енергоресурси повзуть вгору. Ціна на газ на європейських хабах вже 600 дол. Якщо для населення, ТКЕ є ціна, яку встановлює “Нафтогаз” і яка може обмежуватися, то підприємства свої цехи будуть опалювати, виходячи з ціни 20 тис. грн за тисячу кубів. Для багатьох цієї зими буде вигідніше зупинити виробництво. Я вже не кажу, що в цій моделі хімічна промисловість взагалі стає нерентабельною.

Буде шок, коли цінові темпи зростання нашого експорту почнуть сповільнюватися, а сировинного імпорту – рости. Але сумарно я не бачу загрози серйозного безпосередньо курсового шоку, глибокої девальвації. Зараз будемо спостерігати дрейф до точки 28 грн за дол. При розвитку критичних сценаріїв, можливі виходи за її межі. Однак підстав для апокаліптичних прогнозів 30 грн, які дають деякі, в найближчі 3-4 місяці я не бачу. Новий рік Україна зустрічатиме з більш-менш стабільним курсом, чого не можна буде сказати про ціни.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– Суто з економічної та фінансової точки зору, зараз практично немає ризиків девальвації гривні. В нас рекордні за дев’ять років золотовалютні резерви НБУ – понад 30 млрд дол. І позитивний зведений платіжний баланс. Таким чином економічно ризиків немає.

Але зараз є один ризик – штучної девальвації. До цього може вдатись уряд разом з Нацбанком, щоб наповнювати державний бюджет. Бо на поточний 2021 р. заклали курс 29,1 грн за дол. Якщо під кінець року уряд побачить ризик великого невиконання, можуть вдатись до штучної девальвації, щоб його наповнити щодо запланованих доходів. Це вже було не один раз.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору