До кінця вересня місцева влада повинна встановити тарифи на опалення і гарячу воду. На думку прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, їм створили всі умови, щоб їх не підвищувати. Але українців до дорогих платіжок наполегливо готують протягом декількох місяців. Розбираємося, звідки такі розбіжності.
Зміст
- 1Заспокійливий Кабмін
- 2Тільки підвищувати
- 3Чи є чим грітися?
Заспокійливий Кабмін
Якщо оцінювати перспективи опалювального сезону тільки з позиції влади, то все прекрасно. Газ в сховищах є. Тарифи тепер остаточно встановлюють на місцях. “Нафтогаз” дає теплокомуненерго солодку ціну на газ в межах трирічних контрактів, а українцям в травні підключили контракти річні. Обидва варіанти з цінами значно нижче рекордних котирувань на європейських біржах. Тарифи, констатують, підвищувати не потрібно, а якщо щось не так – допоможе уряд.
“Наразі готовність більше 80%. Все йде відповідно до графіків. Місцева влада, як і в попередні роки, буде приймати рішення, коли саме стартує опалювальний сезон. Так само органи місцевого самоврядування тепер відповідальні за встановлення тарифів на тепло і гарячу воду. Уряд, як ми я обіцяли, продовжить допомагати місцевим керівникам і вирішить питання з компенсацією ТКЕ. “Нафтогаз” пропонує ТКЕ блакитне паливо по 7,42 грн за метр кубічний в рамках трирічного контракту. Така ціна дозволяє місцевим керівникам не підвищувати ціни на тепло для населення в цьому опалювальному сезоні. Ми за цим будемо уважно стежити по кожному місту, по кожному регіону. Також в цьому році ми запровадили річні контракти і на постачання газу для людей. Вони працюють. Всі споживачі були автоматично на них переведені. Тобто ціна, яку люди платили в липні та серпні, вони її так само будуть платити в січні та в лютому. Це менше 8 грн за куб. І це при тому, що зараз ціни на газ в Європі через дії РФ знаходяться на абсолютному історичному максимумі. В гривнях вони вже перевищили 20 тис. грн за тисячу кубометрів. Річні контракти, які ми зобов’язали газопостачальні компанії запустити, – це був насправді правильний крок, який застрахував людей від такого надзвичайного зростання ціни на газ… Станом на 1 вересня рівень наповнення українських ПГС перетнув позначку 18 млрд кубометрів, що вище за середнє значення минулих років. За даними “Укртрансгазу” безпосередньо до опалювального сезону ми підійдемо з запасами 19-20 млрд кубів. Цього вистачить для надійного проходження опалювального сезону”, – відзвітував прем’єр-міністр Денис Шмигаль на останньому засіданні Кабміну.
Але якщо все чудово, чому українців попереджають про підвищення тарифів, а запаси газу зараз на 30% нижче торішніх?
Тільки підвищувати
У проектах розпоряджень місцевої влади тарифи на опалення і гарячу воду вказані з підвищенням аж до 70%. За прогнозом економічного і соціального розвитку на 2022-2024 рр. в самому ж Кабміні подорожчання тепла і гарячої води в цьому році бачать на рівні 33%. Тобто анонсують не тільки апокаліптично налаштовані комунальники, а самі чиновники.
Не ясно і як тепер в уряді хочуть контролювати тарифікацію тепла. Справа в тому, що в квітні скасували норми законів про ЖКП і постачання тепла, які заморожували встановлені ще в 2018 році тарифи. А в липні НКРЕКП прийняла постанову, якою відірвала від себе відповідальність за тарифи 20 ліцензіатів. За Комісією залишилися тільки тарифи на електроенергію, а водопостачання, тепло – повністю пішли на розгляд місцевій владі.
“З 2018 р. ТКЕ не змінювали тарифи: була правова колізія, через яку не могли. Формально повноваження щодо підвищення тарифів було в руках НКРЕКП. Але НКРЕКП цим не займалася, тому що іншим законом це було передано на місцевий рівень. Тільки на початку 2021 р. цю колізію прибрали. Але у 2018 р. комунальні підприємства отримували газ для населення по 5 грн за куб. Зараз будуть отримувати майже по 8 грн. Тобто на 35% вони повинні будуть підвищити тарифи. А потрібно врахувати, що за цей час збільшилися мінімальна зарплата, інші платежі. В результаті місцева влада вже почала підвищувати тарифи на 50-60%. Це народ сколихнуло. Шмигаль виступив, сказав, що будуть контролювати. Але ми повинні розуміти, що всі приведуть тарифи у відповідність з ціною на газ. Це підвищення вже влітку відбувалося, просто поступово”, – пояснює експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
У прем’єра свої підрахунки. На годині запитань до уряду в Раді він повідомив, що зараз “ціна газу для тепла, яка зафіксована в тарифах теплокомуненерго, коливається від 5 до 6,5 грн. 7,42 грн без ПДВ (ціна за трирічним контрактом “Нафтогазу”, – авт.) – це 6,18 грн “.
“Я не зрозумів, які саме 5-6 грн Шмигаль має на увазі. Якщо за гігакалорію, то мало, якщо за квадратний метр, то теж малувато. Якщо за кубометр газу (тобто ціна за куб, закладена в тарифи у 2018 р., – авт.), то ситуація непроста. Різні ТКЕ тоді рахували для себе й різну вартість газу. Там немає зрівнялівки. Це нагадує тоталітарні часи Януковича, коли він вимагав привести до єдиного знаменника тарифи на тепло і гарячу воду у всіх регіонах. Це нереально, – каже аналітик експертного уряду Валентин Землянський. – У кожному конкретному випадку буде своя економіка підприємства. Все залежить не тільки від ціни газу, але й від кількості споживачів, протяжності мереж, на якому обладнанні ТКЕ працює, реалізуються інвестиційні програми з модернізації чи ні. За кожним конкретним випадком треба розбиратися. А намагатися всіх причесати під одну гребінку – це не працює”.
З 20 травня ТКЕ вивели з-під режиму спецобов’язків “Нафтогазу”. Замість них НАК пропонує їм трирічні контракти на газ. Але сказане прем’єром про ціну і тут напівправда. Ціна 7,42 за куб з ПДВ, яку він озвучив, лише на квоту по газу. Її розраховують, виходячи з історичних обсягів споживання ТКЕ – середніх за останні три роки. Все, що потрібно понад ці ліміти – за ринковою ціною, яка вже дісталася до 20 тис. грн за тисячу кубів.
“Той контракт, який пропонує “Нафтогаз” ТКЕ – тільки на обсяг, який історично споживався, середньозважене за три роки. Якщо теплокомуненерго не вкладається – змушене закупити газ на ринку за дурні гроші. Природно, ТКЕ страхуються, і місцева влада їх в цьому підтримує , щоб не влізти в збитки остаточно. В результаті половина теплокомуненерго не підписали договори з “Нафтогазом”, – говорить Валентин Землянський. – Ніхто не хоче згенерувати збитки, а джерело їх погашення – місцеві бюджети, немає інших варіантів. Тобто у нас управлінська проблема . Прем’єр-міністр, замість того, щоб створити міжвідомчу робочу групу для розробки алгоритму, який вирішить проблему в регіонах, починає гру “знайди винуватого”.
Висока ціна може включитися пізніше, коли ТКЕ переберуть ліміти споживання. Ось тут і можливі варіанти за участю Кабміну.
“Цілком можливо, якщо переберуть ліміти і почнеться споживання за ринковою ціною, різницю в тарифах ТКЕ почнуть покривати за рахунок бюджету, – каже Олег Пендзин. – Але це майбутні справи. Крім того, комунальним підприємствам згідно із законом про реструктуризацію здорово списують пеню і штрафи. Їм залишили тільки чистий борг плюс відсотки по ньому. Держава зробила якісь дії, які дозволяють комунальним підприємствам трохи вилізти з боргів. Є інша проблема: близько 65 млрд грн, які ТКЕ винні “Нафтогазу” – це віддзеркалення боргів населення. Багато хто не платить, і в опалювальний сезон борги у нас більше 80 млрд. І це поки що невирішена проблема. Збираються вводити обов’язкову реструктуризацію боргів для фізосіб, ускладнюють видачу субсидій. Але головна проблема – у людей просто немає грошей”.
Чи є чим грітися?
Продаючи газ ТКЕ, потрібно його мати. Тобто в підземних газових сховищах повинні бути достатні обсяги блакитного палива. Прем’єр каже, що все добре, але і тут лукавить.
За даними “Укртагнсгаза” на 10 вересня в ПСГ 18,4 млрд кубометрів, а до опалювального сезону буде 19-20 млрд. Місцева влада починає опалювальний сезон виходячи з температури за вікном, але усереднений старт – 15 жовтня. На цю дату у 2020 р. в ПСГ було 28,4 млрд кубометрів. На 30% більше, ніж план Дениса Шмигаль за обсягами на початок опалювального сезону в цьому році.
До кінця попереднього опалювального сезону, в середині квітня 2021 року в ПСГ залишилося 15,5 млрд кубометрів. За холодну зиму пішло майже 13 млрд кубів. Начебто вписуємося. Але ж з ПСГ не можна взяти скільки і коли потрібно.
“Обсяг газу в підземних сховищах – цифра дуже лукава, – пояснює Олег Пендзин. – Що таке ПСГ? Колись там були родовища нафти і газу, які вибрали. У товщах порід утворилися карсти. За часів СРСР вирішили, що якщо закачувати газ назад – місце для зберігання непогане. Питання в тому, що певний обсяг газу там мертвий, дістати його неможливо. За попередніми оцінками, такого газу близько 5 млрд кубометрів. Реально підняти можна 12-13 млрд з тих обсягів, які враховуються. Складно ж не тільки закачати, а й підняти – це коштує грошей. В опалювальний сезон Україна споживає 10-12 млрд кубометрів газу. Туди потрапляє те, що видобувається – дебет по родовищах. але дебет невеликий – близько 2 млрд кубометрів на місяць. Взагалі “Укргазвидобування” видобуває 14 -15 млрд кубометрів на рік і більш-менш рівномірно по місяцях. Нам взимку потрібно 10-12 млрд: “Укргазвидобування” дає 3 млрд, отже, 7-9 млрд потрібно витягнути з ПСГ. Це тільки для потреб населення і ТКЕ. Тому якщо в сховищах 10-12 млрд, то населення забезпечене. Проблема в тому, що він витягується ще і для технологічних потреб власників газу. Навряд чи хтось вам скаже, який обсяг газу з 18 млрд в сховищах зараз належить “Нафтогазу”. В обсязі є й приватний газ, про який Шмигаль мовчить. Плюс скільки хочеш з ПСГ не піднімеш: на місяць тільки стільки, скільки можливо – 2-3 млрд. З тих 18 млрд, які бовтаються в сховищах, “Нафтогазу” і “Укргазобичі”, думаю, близько 12 млрд кубометрів. В принципі, їх вистачить для опалення, якщо зима не буде холодною”.
Джерело: Наш.live
