Ужгородка

Новини Закарпаття

Податкова перевірка під запис та 18% податку з городу: як переписують скандальний законопроект №5600

Рентний, податковий, антиолігархічний законопроект №5600 готують до другого читання. Ініціатива з розширенням функціоналу податківців та підвищенням податків зараз переписують у фінансовому комітеті ВР, який очолює Данило Гетманцев. До нього подали 11 тис. поправок. Комітет враховує далеко не всі, але голова вже порадував тим, які взяли до уваги. Гетманцев опублікував в своєму Telegram-каналі “позитивні зміни 5600”. Частина з них стосується ренти, за що спочатку законопроект і назвали антиолігархічним, і акцизів. Але масу новацій відпочатку готували бізнесу, землевласникам і сільгоспвиробникам, як дрібним, так і великим. Розбираємося, на які поступки їм готові піти до другого читання.

Зміст

  • 1Податкова vs бізнес
  • 2Нерухомість: трохи передумали
  • 3Земля: майже без змін

Податкова vs бізнес

Податкова застава. Платник податків може оскаржити нараховану податківцем суму зобов’язань. Цього права №5600 їх не позбавляв, але в першому читанні нардепи погодили, що до закінчення розглядів у контролюючого органу буде право брати майно, рухоме і нерухоме, під податкову заставу, тобто блокувати на весь час суперечки. Гетманцев повідомив, що цю норму до другого читання виключають.

Запити. За нинішніми нормами законодавства податківці за результатами аналізу можуть відправити платнику податків письмовий запит за фактами, які свідчать про порушення. У проекті до першого читання уточнили: якщо факти можуть свідчити про порушення. Тобто можливість завалити бізнесмена запитами стає безмежною: підозрювати можна завжди, а основною функцією керівника підприємства можна зробити відповіді на запити податкової. Викорінити цю норму повністю в комітеті, судячи з усього, не готові. Там збираються дописати, що платник податків може і не відповідати на запит по якомусь факту, якщо раніше вже подавав податківцю інформацію і документи в зв’язку з цим.

“Це взагалі неприпустима норма, яка стане додатковою підставою для проведення позапланових перевірок, – уточнила член Комітету, нардеп від “Європейської солідарності” Ніна Южаніна. – Пропонувала прибрати хоча б можливість проведення позапланових перевірок у разі отримання неповних (на думку податкової) відповідей на такі запити. Але залишилася непочутою”.

Заборона на виїзд. Якщо у підприємства борг з податків, через суд можна буде заблокувати право на виїзд за кордон для його керівника – таку норму прописали в №5600 на стартіу. Тепер змінюють деталі. Спочатку режим заборони хотіли дозволити, якщо борг не гасять протягом 30 днів, а тепер термін збільшують до 240 днів. Плюс до законодавства внесуть норми про реєстр керівників підприємств, які заборгували податки. Мовляв, так їм буде простіше дізнатися про санкції. Скасувати заборону дозволять в тому випадку, якщо керівник звільнився. І хочуть дозволити подавати апеляцію і касацію на рішення суду про заборону.

Податок на прибуток, а точніше на збиток. У ст. 140 Податкового кодексу зараз передбачена можливість підприємств списувати збитки минулих періодів. Якщо у попередньому році підприємство в мінусах, а в нинішньому в плюсах, 18% податку на прибуток знижують з урахуванням минулорічного збитку. У першому читанні №5600 міняв умови для великих підприємств: податок на прибуток хотіли залишити для 50% збитків. Тепер збираються “податок на збиток” враховувати до повного погашення по 50% щороку, тобто частинами.

До другого читання в законопроект дописують і нові, не найприємніші норми:

  • через електронний кабінет платника податків податківці зможуть надавати інформацію про нього третім особам. Щоправда, як уточнює Гетманцев, тільки з дозволу самого платника податків та у вказаному ним обсязі;
  • у податківців з’явиться право на автофіксацію перевірок, як у поліції – на автофіксацію порушень ПДР, правил зупинки і стоянки. Тобто робити відео-, фото-, але ще й аудіо записи. Потім їх можна буде використовувати як підставу для висновків в акті перевірки. Ніна Южаніна каже, що вдалося вибити право на фіксацію перевірки і для платників податків, з можливістю використовувати її результати, коли результати вони будуть оскаржувати.

Нерухомість: трохи передумали

ПДВ. 20% зараз сплачується при першому постачанні житла – тобто при передачі новобудови у власність покупцеві, крім доступного житла і побудованого за рахунок держави. Кожне наступне постачання 20% ПДВ не обкладається. У першому читанні у №5600 ПДВ прописали при другому і кожному наступному постачанні житла. Так дали підстави ріелторам бити в дзвони і говорити про тотальне подорожчання нерухомості. Тепер Гетманцев повідомляє, що ПДВ для другого і кожного наступного постачання житла прибрали.

Податок на доходи фізосіб. Зараз фізособа-продавець з доходу, який отримує з продажу нерухомості один раз на рік і за умови, що вона у нього у власності була три роки, податок не сплачує. Кожен наступний продаж протягом року предбачає сплату 5% податку на доходи фізосіб, 1,5% військового збору і 1% держмита. Та ж ставка для новобудов, коли нерухомість у власності знаходиться менше трьох років. У №5600 прописують, що перший продаж буде на нинішніх умовах. Другий – під 5% ПДФО, третій та наступні – під 18% ПДФО. Плюс 1,5% військового збору і 1% держмита, разом до 20,5%. Ці ставки в комітеті прагнуть зберегти і до другого читання. Але не оподатковувати продаж нерухомості, яка була отримана в спадок. Ставка 0% буде при продажу отриманого людиною земельного паю і в тому випадку, якщо вона продаєт пай, який перейшов у спадок.

Земля: майже без змін

Маючи у власності пай землі, який навіть не обробляється, власник після відкриття ринку отримав право продати його, хоч і з деякими застереженнями. Але на старті ринку ціна не така приваблива, як після його розвитку. І українці не кинулися в масовому порядку виставляти сільгоспземлю на продаж – її притримують до кращих часів. Через №5600 їх вирішили підштовхнути, і попутно дати підставу для підвищення цін на вітчизняну сільгосппродукцію. Домагаються цього через мінімальне податкове зобов’язання для власників ділянок від 50 соток.

Законотворці дають перелік з чотирьох платежів:

  • податку на прибуток від реалізації своєї сільгосппродукції – 18%;
  • ПДФО (18%) і військового збору (1,5%) з доходів від оренди, суборенди, емфітевзису ділянки;
  • єдиного податку;
  • плати за землю;
  • ренти за спецвикористання води.

По кожному землевласнику підсумовуються всі сплачені з перерахованих платежів. Фіксують цю суму, і рахують нову – то саме мінімальне податкове зобов’язання. Спочатку передбачалося, що це буде 5% від нормативної грошової оцінки землі. Від МПЗ віднімаються сплачені податки. І різницю доведеться доплатити незалежно від того, обробляється пай чи ні, і навіть в тому випадку, якщо власник пенсіонер, хоча для них є пільга з податку на землю.

Тепер в комітеті узгоджують поправки, які повинні трохи збити градус критики:

  • вперше мінімальне податкове зобов’язання мали б сплатять и не у 2022 р. за 2021 р. як планували в першій редакції, а в 2023 р за 2022 р.;
  • у 2022 року і 2023 році разом з перерахованими вище податками і зборами сплатити потрібно буде не 5%, а 4% від нормативної грошової оцінки землі;
  • на земельні ділянки в межах населених пунктів мінімальне податкове зобов’язання поширюватися не буде;
  • якщо податкова не надішле землевласнику ППР (податкове повідомлення рішення), він не повинен буде сплачувати МПЗ.

“Деякі позитивні зрушення є, але вони дуже дрібні, – пояснила член фінансового комітету ВР, нардеп від фракції “Голос” Галина Васильченко. – Наприклад, тепер передбачається, що мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) не визначатиметься для земельних ділянок, які знаходяться в межах населених пунктів. А це означає, що громадяни, які мають ділянки в межах міст/сіл не повинні будуть сплачувати МПЗ.  Однак таке зобов’язання залишили на землі за межами населених пунктів. Тобто більшість дрібних фермерів будуть змушені платити понад 1200 грн податку з гектара, незважаючи на те, отримали вони дохід чи працювали в збиток. А це означає, що вони будуть змушені або здавати землю в оренду, або продавати її”.

Другий удар готується для тих, хто живе за рахунок свого врожаю з ділянок до 2 га. Зараз при такій площі декларувати прибуток не потрібно. Після прийняття №5600 доведеться заповнювати щорічну декларацію і платити 18% прибуткового податку з прибутку, який вдалося отримати з 50 і більше соток.

Комітет, щоправда, готує уточнення: прибутковий податок загрожує в тому випадку, якщо дохід перевищує 12 розмірів мінімалки на рік. Зараз мінімалка 6 тис. грн, з 1 грудня зросте до 6,5 тис. грн. Тобто планка, понад яку хочуть збирати 18% ПДФО – дохід більше 78 тис. грн на рік. Прив’язку до мінімальної площі ділянки взагалі збираються прибрати.

“Люди, які протягом 5 років садили саджанці, купували добрива, дбали про родючість землі, працювали всією сім’єю – від малого до великого – і тільки-но почали отримувати дохід, стануть платниками податку, – констатувала Ніна Южаніна. – З доходу, отриманого від продажу вирощеної продукції на своїй землі, якщо він становить більш ніж 72 тис. грн на рік, потрібно буде сплатити 18% ПДФО. Наприклад, при продажу яблук, середня врожайність яких становить 50 тон з 1 га. Не зрозуміло, чи можливо буде цю норму адмініструвати, а от у тінь потенційних платників вона точно зажене”.

Думка

Олексій Кущ, економіст:

– Позитивні зміни, в основному, в частині фіскалізації, того, що стосується перевірок бізнесу, прав податкової. Законопроект критикували в першу чергу за те, що він підсилює застосування непрямих методів. Це частково пом’якшили.

Але на місці авторів я б розділив №5600 на три законопроекти. В першу частину вніс ті норми, які в парламенті пройшли б на ура. Наприклад, збільшення рентної плати за видобуток природних ресурсів, тієї ж залізної руди, або зняття виробників курятини зі спрощеної системи оподаткування. Тобто з позиціями, де у держави забирають мільярди: у випадку з рудою, доларів, у випадку з курятиною, гривень. Такий окремий законопроект став би прекрасним маркером того, хто і чиї інтереси лобіює в парламенті.

Хоча зараз, виходячи з поправок, теж можна зрозуміти, чиє лобі крутіше. Наприклад, будівельне сильне, дрібних і середніх фермерів слабке, а у одноосібних господарств сімейного типу взагалі ніякого. Відповідно, токсичні норми про них практично не переглядають. Фермер може принести депутатам кошик з овочами і молоко, а забудовник – квартири депутатам і членам їх сімей.

До другої частини я б зніс ще сирі контроверсійні норми. Наприклад, фіксований сільськогосподарський податок. Тут потрібно обговорювати чи є взагалі в ньому сенс, механізми при форс-мажорах – посухи, повені, неврожаї (у фермера може не бути врожаю, щоб сплатити податок), питання щодо площі землі. Тобто щоб мінімальне податкове зобов’язання поширювалася не на одноосібників і дрібних фермерів, а при концентрації більше 500 га. І тут ввів би норму про форс-мажори, при яких податкове зобов’язання не нараховується.

До другої частини варто було б внести і контроверсійні норми про ПДВ при постачаннях житла. Поклавши руку на серце, будівельні компанії застосовують схеми: скидають квартири на афілійовані ріелторські структури, щоб економити на податках і продавати їх потім за ринковою ціною. Тут теж є простір для обговорення: чи варто вводити ПДВ? Можливо, в цьому випадку варто ввести для ріелторів податок з обороту, наприклад, 5%. Він зробив би невигідним перекидання нерухомості з одного ріелтора на іншого: чим більше б перекидав, тим більше б платив податок. Для держави він був би більш логічним і правильним, ніж ПДВ.

ПДВ – специфічний податок, і найбільша маніпуляція експертів, коли вони говорять, що його збільшення автоматично призводить до зростання цін. Ціна формується як рівноважна точка між платоспроможним попитом і пропозицією. Якщо квартири не будуть купувати за певною ціною, то можна аргументувати її введенням ПДВ – все одно не куплять. У той же час ніхто не буде знижувати ціни, якщо немає ПДВ. Ви не знайдете такого забудовника-філантропа. У ріелторів рентабельність від 50%. Якщо вони заплатять 20% ПДВ, залишиться 30%. Не такий вже маленький прибуток для України. Катастрофи б не було. Але вони хочуть продавати при прибутку 50%.

Підвищення цін на нерухомість, яке ми спостерігаємо зараз (деякі експерти нинішнє подорожчання на ринку частково пов’язують з нормами про 20% ПДВ, які відпочатку передбачали ув №5600, – авт.) відбувається через глобальні фактори. Нерухомість дорожчає не тільки в Україні, а по всьому світу. Квадратні метри стають золотим стандартом активів через інфляцію інших активів та сировини. Тому запроваджуй чи не запроваджуй ПДВ – результат буде один: ціни зростатимуть.

У третій законопроект скинути б тільки адміністрування і норми, які стосуються функцій податкової. Ставки податків впливають на бюджетні надходження і є обмеження: не можна вводити нові податки або змінювати систему за певний період перед початком бюджетного процесу. Зараз бюджет буде верстатися, і потрібно розуміти, на якій податковій базі. А адміністрування на бюджетні показники впливає опосередковано, і їх можна було б потім допрацьовувати в спокійному режимі.

Розщеплення №5600 дало б можливість швидко узгодити норми, які сумнівів не викликають, а контроверсійні – окремо, щоб не гальмувати. Якби так зробили, то обсяги критики щодо суперечливих норм скоротилися. Зараз проплачені експертні майданчики, які атакують цей законопроект за гроші металургійних та курячих олігархів, б’ють його не за руду і курятину, а за фіксований сільськогосподарський податок, фіскалізацію. Після розщеплення вони зосередилися б на ренті, де аргументів менше, а по іншим нормам критика б пішла на рівень справді професійних експертів.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору