Ужгородка

Новини Закарпаття

Урізати допомогу по безробіттю та передати в Раду бюджет-2022 з дефіцитом 3,5%: що вирішив Кабмін 15 вересня?

Проект бюджету-2022 та новий принцип нарахування виплат по безробіттю передали в парламент, банки будуть перевіряти цільове використання кредитів аграріями, з наступного року буде інший порядок інклюзивного навчання в школах. Що саме погодив Кабмін на засіданні 15 вересня?

Зміст

  • 1Написали бюджет-2022
  • 2Виплати по безробіттю
  • 3Справи військові
  • 4Обленерго не віддали
  • 5Компенсації кредитів аграріям
  • 6Інклюзивна освіта в школах
  • 7Рятівники “Укрзалізниці”
  • 8Головний по дорогах
  • 9Програма для Сходу

Написали бюджет-2022

15 вересня – термін подачі в парламент першого варіанту бюджету на наступний рік. На засіданні Кабміну його презентував міністр фінансів Сергій Марченко. Автори кошторису назвали його збалансованим та націленим на розвиток.

На медицину спрямують 197,2 млрд і 157,5 млрд з них на програму медичних гарантій (на 34 млрд більше, ніж у 2021 р.). Середню зарплату лікарям обіцяють 22,5 тис. грн, а мінімальну – 20 тис., середню зарплату медперсоналу – 14,5 тис. грн, а мінімальну 13,5 тис.

На освіту передбачили 185,6 млрд грн (+16 млрд). Мінімальну стипендію обіцяють підняти на 700 грн до 2 тис. грн.

На соціалку піде 320 млрд. 1 березня обіцяють індексацію пенсій, на що піде 28,2 млрд грн, 10,6 млрд – доплата військовослужбовцям пенсіонерам, на перерахунок чорнобильцям – 2,5 млрд грн. На пільги і субсидії на оплату ЖКП виділяють 34 млрд грн (в цьому році передбачили 35 млрд грн, але в Раді вже просять підвищити витрати до 42 млрд грн).

На безпеку і оборону спрямовують 319,4 млрд грн (на 52 млрд більше, ніж в цьому році). З них на грошове забезпечення і зарплату військовослужбовцям 72 млрд грн (+11,2 млрд).

Стабільно великі витрати на дорожню інфраструктуру – 124 млрд грн (в цьому році 123,9 млрд, а у 2020 р – 123,8 млрд).

Зростання ВВП запланували на рівні 3,8% (очікуване у 2021 р. зростання 4,6%). Інфляцію – 6,2%, курс – 28,6 грн за дол. Доходи бюджету – 1,277 трлн (+160 млрд порівняно з 2021 р.). Витрати – 1,465 трлн грн (+103 млрд порівняно з 2021 р.). Дефіцит бюджету – 3,5%, проти 5,5% в цьому році. Витрати на борги – 534 млрд грн, на 8% менше, ніж в цьому році. Рівень безробіття – 8,5%.

Виплати по безробіттю

У квітні в Мінекономіки виставили на громадське обговорення проект закону про реформу служби зайнятості та соцстрахування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості. Хоча назва ефектна, частина його норм посилювала вимоги до стажу при нарахуванні допомоги по безробіттю. Тепер в Кабміні законопроект погодили і передадуть до Ради. До обговорення в Мінекономіки передбачали досить суворі норми. Тепер їх пом’якшили, але вони все одно гірші за нинішні.

Терміни виплати допомоги. Загальна тривалість виплат зараз не може перевищувати 360 днів протягом двох років (за деякими винятками, про які нижче). Але період виплат хочуть поставити в залежність від страхового стажу, і 360 днів залишать тільки для тих, у кого він більше 30 років.

Якщо стаж до трьох років, платити будуть не більше 180 днів, від трьох до шести років – не більше 210 днів, від 6 до 12 років -не більше 240 днів, від 12 до 18 років – до 270 днів, від 18 до 24 років – до 330 днів.

Винятки – це молодь, яка закінчила або припинила навчання (в школі, профтехзакладі, професійному передвищому або вищому навчальному закладі), звільнилася зі строкової служби в армії, а також внутрішньо переміщені особи, які з об’єктивних причин не могли звільнитися на тимчасово окупованій території або не змогли надати документи про звільнення. Зараз максимальний період виплат для них – 180 днів. Буде 90 днів.

Зараз є норма про те, що для осіб передпенсійного віку тривалість виплат на може становити більше 720 календарних днів. Цю тривалість залишають, але хочуть інакше оцінювати передпенсійний вік.

За нинішніми правилами це вік за два роки до отримання права на пенсію. А хочуть написати, що за два роки до досягнення 60 років або іншого віку, передбаченого пенсійним законодавством. Його прив’язують до вимог щодо стажу, необхідного для виходу на пенсію. Тут і згадуємо про параметричну пенсійну реформу. Завдяки їй, при недостатньому стажі українців можуть відправляти на пенсію не тільки у 60, але й у 63 роки, і у 65 років. І на 720 дня допомоги, відповідно, деякі зможуть розраховувати тільки у 61 рік і у 63 роки.

Співвідношення розміру виплат і стажу:

  • на 50% від своєї середньої зарплати зараз можуть розраховувати безробітні, у яких за плечима до двох років стажу. Але такий розмір виплати встановлять для тих, у кого до трьох років стажу;
  • на 55% розміру середньої зарплати можна зараз розраховувати при стажі від двох до шести років. Цей розмір виплати викреслюють;
  • на 60% розміру середньої зарплати зараз можуть розраховувати при стажі від шести до десяти років, а будуть нараховувати при стажі від 6 до 12 років;
  • на 65% розміру середньої зарплати зможуть розраховувати ті, у кого стаж від 12 до 18 років. Зараз такий розмір не передбачений;
  • на 70% зараз можуть розраховувати при стажі більше десяти років, а будуть при стажі від 18 до 24 років.

З’явиться ще два розміри виплат:

  • на 75% від середньої зарплати зможуть розраховувати ті, у кого стаж від 24 до 30 років;
  • на 80% середньої зарплати – ті, у кого стаж від 30 років.

Допомогу у нас виплачують з такою логікою: чим довше на ній сидить людина, тим менший розмір виплати. Уряд бореться за продуктивність зайнятості, отже, вимоги переглядають і в цій частині.

100% розміру допомоги зараз виплачують в перші 90 днів, потім ще 90 днів – 80%, а далі 70%. Але виплачуватимуть весь обсяг в першу половину терміну, а потім тільки 50%. Умови начебто поліпшуються при реєстрації безробітним на початковому етапі. Але потім стають жорсткішими. Термін прив’язаний до стажу, що ми і описали вище. Тому на повну допомогу протягом 90 днів зможе розраховувати той, у кого стаж до трьох років, протягом 105 днів при стажі від трьох до шести років, 120 днів при стажі від 6 до 12 років, 135 днів при стажі від 12 до 18 років , 165 днів при стажі від 18 до 24 років і 180 днів, якщо стаж більше 30 років.

Справи військові

Кабмін визначив, що рядовий і керівний склад Державного бюро розслідувань буде отримувати лікувально-профілактичну допомогу та ліки, проходити військово-лікарську експертизу, відправлятися в санаторії і на курорти у відомчих установах, де вже обслуговуються співробітники Управління держохорони, МВС, Нацполіціі, НАБУ, Держспецзв’язку . Цього року грошей на це в бюджеті не знадобиться, а наступного на ДБР потрібно буде додатково виділити 3,8 млн грн.

У Кабміні переписали свою нормативку під вимоги закону про розвідку, який набрав чинності у жовтні минулого року. В уряді до постанови про грошове забезпечення деяких категорій військовослужбовців додали норми про:

  • щомісячні надбавки керівним кадрам військової розвідки – 3% посадового окладу за кожен рік вислуги;
  • збільшення премії в межах відповідного фонду (його розмір – не менше ніж 30% від фонду посадових окладів);
  • щорічні виплати військовослужбовцям розвідорганів грошової допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення;
  • коефіцієнти посадових окладів: 1,8 для військовослужбовців кадрового складу і 1,4 для військовослужбовців не кадрового складу. Коефіцієнт окладу розвідників застосовують до окладів на тих же посадах в органах зі спецстатусом;
  • співвідношення окладів заступників керівників військових відомств окладам держслужбовців. Зараз вони відповідають категорії А, підкатегорії А2, а будуть підкатегорії А1. Тобто розмір окладів підвищили.

Обленерго не віддали

У серпні Кабмін виключив п’ять обленерго зі списку об’єктів великої приватизації, а тепер викреслив з нього решту п’ять: “Тернопільобленерго”, “Запоріжжяобленерго”, “Харківобленерго”, “Миколаївобленерго” та “Хмельницькобленерго”, де частина акцій держави – від 50 до 70 %. Тобто уряд виконує рішення РНБО “Про заходи щодо нейтралізації загроз в енергетичній сфері”. Обленерго йдуть під управління Міненерго.

Компенсації кредитів аграріям

Поки у владі займалися спочатку злиттям, а потім роз’єднанням Мінекономіки та Мінагрополітики, в Україні діяв і продовжує діяти порядок здешевлення кредитів для аграріїв за державний рахунок. Контролювати його спочатку мало Мінекономіки, потім Мінагрополітики.

Кабмін перекидав повноваження туди і назад, і не доходили руки до, власне, реєстру позичальників, який складають уповноважені банки. Порядок такий: банк вивчає заявку аграрія-позичальника, дивиться, чи відповідає він вимогам (не має справ про банкрутство, не має прострочених більш ніж на півроку податкових платежів) і включає їх до реєстру на компенсацію.

Тепер в Кабміні згадали: банкам не дали можливість перевіряти ще й цільове використання цих кредитів. Тепер уточнюють, що банки будуть враховувати, що компенсації передбачаються:

  • за короткостроковими кредитами для поповнення оборотних коштів;
  • за середньостроковими – на оборотні кошти, купівлю основних засобів виробництва, витрати на будівництво і реконструкції виробничих об’єктів і на переробку сільгосппродукції;
  • за довгостроковими – на покупку основних засобів, обладнання для виробництва і переробки, будівництво та реконструкцію в тому числі й сховищ.

Виявилося, що без цієї поправки “державну підтримку отримують позичальники, які використовували кредитні кошти повністю або частково не за призначенням”. Скільки грошей платників податків і за який термін пішло не на те, що потрібно, в поясненні не вказують.

Інклюзивна освіта в школах

З 1 січня 2022 р. перестане діяти нинішній порядок організації інклюзивної освіти в школах, і набере чинності новий, який погодив Кабмін. Головна і принципова відмінність нових умов – поділ учнів в залежності від рівня труднощів ступенів проявe. Всього їх п’ять.

Перший рівень: поодинокі та незначні труднощі, при яких для навчання дитини створення інклюзивного класу в школі не знадобиться, але однозначно необхідна пильна увага психолога, можливість залучати для консультацій сторонніх фахівців і потрібна індивідуальна програма розвитку. Починаючи з другого і до п’ятого рівня передбачається вже створення інклюзивних класів. Чим вищий рівень, тим більше коштів передбачається на закупівлю необхідного для навчання обладнання, потрібна більша участь фахівців зі спеціальних закладів освіти, інклюзивно-ресурсного центру. Плюс чим вищий рівень, тим більше потрібно корекційно-розвивальних і психолого-педагогічних занять на тиждень. При п’ятому рівні труднощів ступеня прояву знадобиться асистент і вчителю, і учню.

Для того, щоб забезпечити навчання необхідного рівня, батьки подадуть в школу заяву і висновок про рівень дасть інклюзивно-ресурсний центр. Індивідуальні програми потрібно буде складати протягом двох тижнів після початку навчання командою, куди входить представник інклюзивно-ресурсного центру, її підпишуть батьки або законний представник дитини і затвердить директор. Переглядати програми потрібно буде мінімум двічі на рік.

Рятівники “Укрзалізниці”

В Кабміні констатують очевидне: “Укрзалізниця” – монополіст, але останніми роками падають її виробничі та фінансові показники. РНБО в липні розпорядився врегулювати проблеми, і тепер в уряді збирають антикризовий штаб. Туди включають міністра інфраструктури Олександра Кубракова (він буде головою), заступників міністрів економіки, фінансів, соціальної політики, заступників голів Фонду держмайна і Антимонопольного комітету, представника МВС, голову департаменту щодо запобігання та виявлення корупції НАЗК. Та інших учасників за згодою, в тому числі в.о. голови правління і директора офісу корпоративного секретаря “Укрзалізниці”.

Антикризовий штаб вивчатиме стан справ, результати діяльності, виробляти шляхи і механізми врегулювання проблем, контролювати і давати за підсумками рекомендації Кабміну, збирати наради, конференції. Чого в положенні про антикризовий штабі немає, так це періодичності, підзвітності, оцінки ефективності та термінів його роботи, а рятувати монополіста можна нескінченно довго.

Головний по дорогах

За рекомендацією міністра інфраструктури, Кабмін погодив додатковий функціонал інженера-консультанта при організації, консультативному супроводі проекту, будівництва, реконструкції та капітального ремонту доріг. Замовник може залучати його до роботи, з ним підписують договір. В межах його умов, інженер-консультант контролює якість і обсяги виконаних робіт. Але в цілому він зобов’язаний:

  • брати участь в передпроектній роботі, консультувати по інвестиційним планам, розробляти організаційно-фінансові схеми проекту;
  • аналізувати проектну документацію і робити пропозиції про стадіяї проектування і про вдосконалення;
  • консультувати замовника по залученню підрядників, вибору постачальників, брати участь у закупівлях і розробці договорів;
  • аналізувати проблеми і суперечки і робити все для їх досудового врегулювання.

Якщо такий пункт пропишуть в договорі, то інженер-консультант матиме право від імені замовника приймати рішення щодо роботи з підрядниками і проводити перевірку дорожніх робіт.

Програма для Сходу

У 2017 р. Кабмін затвердив державну цільову програму відновлення миру в східних областях. Термін її дії закінчився у 2020 р. Тепер віце-прем’єр-міністр з питань реінтеграції Олексій Резніков закликає відновити її на 2021-2023 рр.

У програму пропонують дописати:

  • модернізацію 17 км залізниць;
  • удосконалення 80% системи водопостачань і водовідведення Маріуполя;
  • відновлення зрошувальних систем на 3,71 тис. га;
  • соціальну реабілітацію 900 осіб, які були позбавлені свободи;
  • компенсацію 680 особам, у яких були зруйновані будинки, і сім’ям з числа ВПО на іпотеку (680 осіб);
  • покупку житла 1098 особам з числа ВПО;
  • будівництво та модернізацію дев’яти сервісних зон на КПВВ в Донецькій та Луганській областях;
  • забезпечення 90% соціальної інфраструктури в Донецькій та Луганській областях швидкісним інтернетом.

Орієнтовний обсяг програми – 17,5 млрд грн. З них 7,77 млрд – з держбюджету, 3,3 млрд – з місцевих бюджетів і 6,3 млрд – з інших джерел.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору