Ужгородка

Новини Закарпаття

Наслідки турборежиму, нещасливі аграрії та олігархічний №5600: які податкові закони ухвалить Рада?

Збільшувати податки для аграріїв – знижувати їх для олігархів та грального бізнесу, приймати зміни до Податкового кодексу в турборежимі – потім їх відміняти. Податкове законодавство в Україні точно не назвеш передбачуваним, а дії влади – послідовними. Переконатися в цьому можна на прикладі шести важливих податкових законопроектів, які готується прийняти Верховна Рада.

Зміст

  • 1Сумнівна реформа
  • 2Аграрії сплачуватимуть більше, ігорка – менше
  • 3Посилки без ПДВ
  • 4Податковий період знову буде коротше

Сумнівна реформа

№5600 додаткового представлення вже не потребує – це головна податкова реформа, від якої уряд поставив в пряму залежність 30 млрд грн бюджетних надходжень на наступний рік. Депутати завалили його 11 тис. поправок, але вже вирішили, що проходитиме він за скороченою спеціальною процедурою. Її суть в тому, що кожна фракція може наполягати на голосуванні тільки по п’яти принциповим для неї поправками, які не схвалив профільний комітет. Кожен позафракційний нардеп – тільки по одній такій поправці.

Фінансовий комітет ВР уже прийняв ту частину поправок, яку вважав за потрібне. Завдяки нимм можна констатувати, що одне з імен законопроекту – “антиахметівський”, втрачає актуальність. Хоча за законопроект прийнято критикувати в першу чергу голову фінансового комітету ВР Данила Гетманцев, все ж вийшов він з-під пера Кабміну. Спочатку в уряді хотіли змінити нинішню ставку ренти на залізну руду (11-12% від собівартості), на більш диференційовану (від 0,1% при вартості руди на ринку нижче 65 дол. за тону до 16%, при ціні вище 180 доларів). Нардепи збили верхню планку ренти до 10%, якщо ціна руди на ринку 200 дол. з коригувальним коефіцієнтом 0,9, а нижню планку підвищили до 3,5% при ринкових цінах до 100 дол. за тону. Коли почалися вправи з перегляду ставок, ціна руди була більше 200 дол. за тону і система, запропонована нардепами, збільшила б надходження від ренти. Але тепер руда коштує трохи більше 100 дол., і надходження від ренти залишаються тими самими – близько 3 дол. за тону або 5,7 млрд до бюджету. Піде нижче 100 дол. – буде скорочення. Комітет занурився в роздуми, і через них розгляд законопроекту в другому читанні перенесли на кінець жовтня.

Але що стосується більш близьких народу норм, то законопроект №5600 не став набагато приємнішим. Nash.Live докладно писав про поправки, які погодив комітет до другого читання. Ключове положення про мінімальне податкове зобов’язання для власників земельних ділянок від 50 соток нікуди не поділося: 5% від нормативної грошової оцінки землі доведеться платити. Просто можуть змістити терміни першої сплати: не у 2022 р. за 2021 р., а у 2023 р. за 2022 р. І в перший рік ставка буде 4% від НДО. Мають прибрати ці вимоги для земельних ділянок, які знаходяться в межах населених пунктів. Змусять власників ділянок від 50 соток і подавати щорічні декларації, якщо вони отримують зі своєї землі прибуток. Повинні піти назустріч тільки в одному: якщо прибуток до 12 мінімальних зарплат на рік, заповнювати декларацію і платити прибутковий податок не доведеться.

Аграрії сплачуватимуть більше, ігорка – менше

Молодший брат законопроекту №5600 – законопроект №5636 теж родом з Кабміну і в Раду його передали на початку червня. Але на тлі старшого він загубився, хоча і не зовсім заслужено.

Він удвічі збільшує ставки єдиного податку для аграріїв на четвертій групі. Для них база оподаткування – нормативна грошова оцінка землі, ставка – відсоток від НГО за один гектар угідь:

  • для ріллі, сіножатей та пасовищ зараз ставка 0,95 НГО, а буде 1,9;
  • для багаторічних насаджень, ріллі, сіножатей і пасовищ в гірських зонах та на поліських територіях зараз ставка 0,57 НГО, буде 1,14;
  • для багаторічних насаджень в гірських зонах та на поліських територіях зараз ставка 0,19, буде 0,38.

Єдиний податок четвертої групи йде в місцеві бюджети. Але радісних вигуків місцевої влади не чути. Більше того, депутати облрад просять поправити законопроект: не збільшувати податки для тих, хто працює легально, а зосередитися на тих, хто від сплати ухиляється.

Ті аграрії-експортери, які протягом року купують сільгосппродукцію на суму 1 млн грн на рік повинні будуть реєструватися як платники ПДВ. Право на відшкодування ПДВ у аграріїв-експортерів буде тільки після надходження всієї валютної виручки. Єдина податкова плюшка за законопроектом – можливість не сплачувати ПДВ у разі втрати врожаю, загибелі тварин.

Поки що збільшення податків для аграріїв Рада не розглядала, зате в першому читанні на попередній сесії погодила зниження податків для грального сектору. Нещодавно фінансовий комітет дав добро на голосування в другому.

18% – ставка податку на прибуток підприємств в Україні, 30% – податок на прибуток при проведенні лотерей. Але для організації та ведення азартних ігор і лотерей вона буде нижче – 10%. Для виграшу з’явиться поняття неоподатковуваного мінімуму: від сплати 18% податку на доходи фізосіб звільнять суму, що дорівнює вісьмом мінімалкам станом на 1 січня. Зараз це 48 тис. грн, з початку 2022 р. буде вже 52 тис. грн.

Згідно із законом про легалізацію ігорки, доти, поки не запрацює система онлайн-моніторингу, букмекери, онлайн-казино повинні вносити потрійний розмір щорічної плати за ліцензії, а власники залів ігрових автоматів – потрійну щорічну сплату за кожен автомат. Але, не чекаючи появи системи моніторингу за кожною ставкою і виплаченим виграшем, потрійну сплату збираються скасувати, а різницю між тим, що вже сплачено і новим стандартним розміром зарахують в майбутні платежі. Тобто скоротити надходження в бюджет від грального бізнесу Рада готова, тоді як 30 млрд грн надходжень за рахунок №5600 стали принциповим міркуванням.

Сховалася в самому кінці законопроекту і вимога до Нацбанку переглянути та збільшити для наземних казино розмір граничних розрахунків готівкою з фізособами. Зараз обмеження при розрахунку юрособи з фізособою – 50 тис. грн, але якщо норми ухвалять, отримувати готівку через казино можна буде і на більшу суму, щоправда ще не ясно на яку.

Посилки без ПДВ

Перше читання вже пройшли і готують до другого законопроекти №4278 і №4279. Зараз від сплати ПДВ (20%) і ввізного мита звільняють товари, фактурна вартість яких не перевищує еквівалент в 100 євро, якщо вони йдуть в одній депеші від одного відправника і для одного одержувача в вантажі експрес-перевізника або міжнародного поштового перевізника. Такий ліміт почав діяти з 1 липня 2019 року. До цього часу від податку звільняли товари вартістю до 150 євро.

Але нардепи визнають, що зниження планки для безмитних посилок крім зайвого клопоту бюджету нічого не принесло. Тепер її хочуть знову повернути на колишній рівень – 150 євро без ПДВ і ввізного мита.

Але депутати готуються додати ложку дьогтю, і законопроектом №4279 виправлять Митний кодекс. У статтю 235 про товари, які заборонено пересилати в міжнародних поштових та експрес-відправлення, допишуть пункт про алкогольні напої та тютюнові вироби. Їх вартість значення не має – вони будуть під мораторієм.

Податковий період знову буде коротше

№6120 – законопроект, який зовсім недавно Кабмін передав у Раду, вже спантеличив всіх роботодавців. Для них знову хочуть змінити податковий період і змусять подавати звіти про податок на доходи фізосіб та ЄСВ не щоквартально, а щомісяця. Тобто змінити те, що змінилося зовсім недавно.

У вересні 2019 р. нардепи погодили поправки до Податкового кодексу і об’єднали звіти з податку на доходи фізосіб і нарахований ЄСВ в один квартальний. Тобто спростили життя роботодавцям, і ці правила набрали чинності з 1 січня 2021 р. Приймали законопроект в турборежимі – його погодили через три тижні після подачі і одночасно з поправками в закон про єдиний соціальний внесок. До останнього в Головному науково-експертному управлінні ВР зробили одне принципове зауваження (на більше не було часу): потрібно звернути увагу на ризики зниження ефективності нагляду і контролю ЄСВ. Стрімке узгодження законів відгукнулося через два роки.

У Мінсоцполітики скаржаться, що тепер дані про зарплати, ПДФО та ЄСВ у Держреєстр загальнообов’язкового соцстрахування приходять із затримкою. Це погано, констатують там, з огляду на те, що розрахунки потрібні для лікарняних, допомоги по безробіттю, нарахування пенсій. Через це, кажуть там, зміщується і розрахунок середньої зарплати для нарахування пенсій – єдиного показника, до якого прив’язані соціальні платежі, наприклад, виплати пенсіонерам старше 75 років і 80 років, щорічна індексація пенсій. Невчасно проходить аналіз надходжень до Пенсійного фонду. У підсумку доводиться переписувати переписане і повертати щомісячний звіт.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору