Ужгородка

Новини Закарпаття

Вугілля майже немає, газу впритул: як Україна пройде складний опалювальний сезон?

Тарифи на опалення, гарячу воду і електроенергію для населення “збереглися” до кінця опалювального сезону завдяки державному регулюванню. Але сам опалювальний сезон від цього простіше і легше не стане. Запаси вугілля на критично низьких значеннях, газу вистачить впритул і занадто багато ризиків.

Зміст

  • 1Золоте вугілля
  • 2Газ із питанням

Золоте вугілля

За планом, який затверджує Міністерство енергетики, на складах теплових електростанцій зараз має бути 2,8 млн тон вугілля. За фактом 10 жовтня обсяги вугілля були 800 тис. тон.

Чому це важливо, адже у нас є й інші генерації електроенергії? За українськими ТЕС – третина виробленої електроенергії в країні і для її виробництва потрібне вугілля. ТЕС на відміну від інших генерацій, атомної та з поновлюваних джерел, оперативно можуть перекривати нестачу електроенергії з інших джерел або скорочувати її виробництво при надлишку – балансувати, швидко змінюючи потужність. Тобто причина, чому на складах ТЕС має бути достатньо вугілля, зрозуміла: завдяки цьому ми безперебійно забезпечені електроенергією в пікові періоди.

Перемкнути тумблер з ТЕС на АЕС – варіант, який розглядають в уряді.

“Ми розраховуємо на роботу з 14 блоками з 15, і існує така опція, що п’ятнадцятий блок буде в резерві і при необхідності він теж може бути задіяний в енергосистемі”, – сказав міністр енергетики Герман Галущенко.

АЕС, а за атомною генерацією зараз 55% виробленої електроенергії, працює за графіком і планово, це не балансуючі потужності. Нарощуючи їх, якщо ТЕС не справляються з піковими навантаженнями, доводиться коригувати споживання електроенергії, тобто відключати споживачів. І немає ніяких розрахунків, планів, прогнозів і варіантів на той випадок, якщо добряче втомлена атомна генерація втратить пару енергоблоків, які встануть, наприклад, на позаплановий ремонт.

За перший тиждень жовтня частка ТЕС в покритті навантаження і так знизилася з третини до чверті – це дані національної енергетичної компанії “Укренерго”. Як вийшло, що запаси вугілля майже в чотири рази відстають від планових? Тому що його не накопичили при високому попиті. Зима була холодна, літо – спекотним, а споживання електроенергії, відповідно, високим. Влітку на ремонт зупинялися енергоблоки АЕС, і зросло навантаження на ТЕС. Не закупили і через високі ціни. Уже до середини літа ціна енергетичного вугілля була на рекордних за десятиліття показниках – в світі дефіцит енергоресурсів в цілому і вугілля зокрема.

“Успіхів – нуль цілих, нуль десятих. Як відомо, СКМ Ахметова обіцяла привезти “багато-багато” імпортного вугілля з Польщі, Казахстану та США. Але” обіцянка цяцянка, а дурневі радість”. Немає вугілля. Закінчилось. Ймовірно, що навіть обіцяні пару сот тисяч тон буде неможливо привезти. Це ж стосується “Центренерго” (держкомпанія, яка виробляє близько 7% електроенергії, – авт.). Компанія цинічно і нахабно прозвітувала про готовність до опалювального сезону, а самі на складах мають в десять разів менше вугілля, ніж потрібно мати офіційно! Там лежить всього 77 тис. тон, а не 800 тис. тон. У СКМ і ДТЕК (за компанією виробництво близько 20% електроенергії, – авт.) Ахметова справи не кращі. Вони мали вже накопичити 2,3 млн тон, а мають лише 600 тис. тон. Словом, компанії Ахметова на пару з “Центренерго” ведуть Україну до енергетичної прірви, але зберігають спокій. Як то кажуть: keep calm and carry on. Тільки ось що продовжувати? Вести Україну до віялових відключень? Тоді зрозуміло. Насправді питання вугілля – неймовірно важливе питання. Від нього залежить як робота теплопостачання для населення і бюджетників, так і стабільна робота автономного опалення в приватних помешканнях. Ні, я розумію, що Міненерго як мантру буде повторювати, що все буде пучком і нас врятує “Енергоатом”, – констатував співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Він нагадав слова голови Міненерго про те, що відставання від графіка компенсується за рахунок договорів з імпорту вугілля.

“Які договори? Немає договорів. За тією ціною, яку може або хоче заплатити Ахметов, договорів уже немає. Про” Центренерго “навіть мова не йде”, – сказав експерт.

Можна було б сподіватися на імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Але 26 травня Україна оголосила ембарго на імпорт.

“Синхронізація з європейською енергосистемою – це те, що ми реалізуємо в найближчому майбутньому. Ініційоване Міненерго рішення про заборону імпорту електроенергії з РФ і Білорусі є одним з кроків для прискорення цієї інтеграції”, – повідомив в травні міністр енергетики Герман Галущенко.

Мораторій діяв до 1 жовтня, але напередодні, вже знаючи про критично низькі запаси вугілля на ТЕС, його продовжили до кінця жовтня.

“Всі глобальні чинники влада буде використовувати, щоб пояснити прорахунки. У України були всі можливості, щоб закрити свій енергетичний баланс в літній період, просто потрібно було вчасно проаналізувати дефіцит і вживати заходів щодо заповнення. Ви не питали себе, чому зараз, коли вугілля на ТЕС потрібно економити, а імпорт електроенергії відкрити, у нас роблять навпаки? Я противник імпорту в стратегічній перспективі, але в тактичній бути б живими. Найлогічнішим зараз було б послабити тиск на атомну генерацію, тому що взимку їй доведеться працювати за себе і за того хлопця. Тобто провести технологічні ремонти, маніпуляції. Але найголовніше, зупинити спалювання вугілля і постаратися стабілізувати запаси. Як критичний варіант, відновити імпорт з Білорусі. Чому це не робиться? Тому що дефіцит вугілля створив ситуацію різкого подорожчання електроенергії на ринку , – пояснив економіст Олексій Кущ. – У деяких регіонах її купують вже за 3,8 грн кВт/год. Якщо дефіцит буде збільшуватися, ціна виросте до 4 грн і вище. Є фінансово-промислові групи, які зацікавлені в тому, щоб палити своє вугілля, трансформуючи його в електроенергію за найвищою ціною. Для цієї лобістської мети можна пожертвувати і питанням енергетичного балансу країни. Тому мораторій продовжують, вугілля спалюють, а взимку відповідальність буде нести уряд, а не приватна компанія. З вугіллям ситуація критична. Великі запаси взяти буде нізвідки. Є технологічні складнощі з доставкою в зимовий період. Є обмеження вугільних терміналів з перевалки. Ціна на енергоресурс буде тільки рости, тому вугілля і купують влітку. Але вугілля будуть купувати за дуже, дуже, дуже дорого і з технологічними проблемами. Можна висунути гіпотезу, що взимку до нас потрапить вугілля, припустимо, з маркуванням ПАР, а насправді те, яке знаходиться в регіоні на відстані витягнутої руки. Тобто просто перемарковане вугілля з джерел, які є секретом Полішинеля. Таке у нас вже періодично з’являвся на ринку. Це вугілля може бути джерелом величезних доходів. Виходить, що енергетичну систему країни зараз просто розтягують на зони приватних інтересів в передчутті великого куша, який можна буде зірвати взимку”.

Економіст говорить, що ризики локальних ексцесів існують. Але у дефіциту є мета: розпалити паніку і на її тлі реалізувати бізнес-проекти, які компенсують дефіцит за надвисокої ціною.

Газ із питанням

Як заявляють в уряді, 18,7 млрд кубометрів газу в підземних сховищах – обсяг достатній, щоб пройти зиму. У порівнянні з 28 млрд кубів у 2020 р. та 22 млрд кубів у 2019 р. – це зовсім не багато. Але тоді ПСГ забивали газом влітку, побоюючись зупинки транзиту з Росії, і за низькими цінами, тому проводити паралелі некоректно. Зате з 2012 по 2018 роки запаси були нижче, ніж нинішні, а критично нижче, 14,5 млрд кубом, у 2016 році. При нинішніх обсягах можна видихати? Не зовсім.

“У нас газу внутрішнього держвидобутку є в наявності в ПСГ 8 млрд куб. Можемо добути за шість місяців з жовтня по березень ще десь 6 млрд куб. Всього 14 млрд куб. А нам потрібно 18 млрд на всі-всі витрати. Дефіцит 4 млрд куб. – такі підрахунки навів глава Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко. – Грошей Юрію Вітренку (ще не) дали на 2 млрд куб – 46 млрд гривень. Він вже домовився на покупку газу, який знаходиться в українських ПСГ. До речі, виходить по 800 дол. за 1000 м. куб., хоча влітку був по 300 дол. Ще 2 млрд куб. потрібно шукати. І газ, і гроші. Вугілля втричі менше, ніж рік тому, мазуту майже немає або взагалі немає. Як в таких умовах проходити опалювальний сезон?”

Розповідаючи про обсяг газу в ПСГ, Кабмін не поспішає розкривати дані про його структуру. Від 18,7 млрд кубометрів потрібно відняти газ, який витягти просто не можна з технічних причин. Є газ, який належить приватним компаніям – нерезидентам і резидентам, і цю інформацію дає “Укртрансгаз” – його 3,6 млрд кубометрів. Але для підйому газу зі сховищ потрібен невеликий обсяг його ж для технологічних потреб. За оцінками А. Куща, все це разом забирає від запасів 8,2 млрд кубометрів. Залишається 10,5 млрд кубометрів, яких на опалювальний сезон все ж має вистачити, з урахуванням середнього споживання у 9 млрд кубів.

Якби не ймовірність дуже холодної зими, яку не можна виключати, і високої ціни такого проходження. Друге потрібно конкретизувати. Для населення ціни на газ зацементували річними контрактами, а для ТКЕ і бюджетників – меморандумом з урядом. Але для підприємств ціни ринкові, і рекордні на газ вбивають їх рентабельність. Хімічна промисловість вже зупиняється. Далі для промисловості все буде тільки дорожче, а для економіки в цілому все гірше.

Ще один ризик пов’язаний з низькими запасами вугілля. В уряді не виключали, що в разі повного колапсу ТЕС зможуть працювати на газі. Поки що їх відлякує ціна. Але якщо їм перекривати дефіцит вугілля, це істотно збільшує загальні витрати газу в опалювальний сезон. Але навіть це можна пережити, якщо є подушка безпеки.

“Ще ніколи ми не входили в зиму на тлі таких мізерних показників транзиту російського газу по нашій ГТС. Нагадаю, в тому ж 2016 році, коли запаси в ПСГ впали до 14,5 млрд. кубів, обсяг транзиту становив 82 млрд. на рік. Тобто, маючи мінімальні запаси, можна було завжди фізично відібрати російський газ з труби, закривши ці обсяги віртуальним реверсом. За дев’ять місяців цього року транзит з РФ по українській ГТС склав всього 32 млрд. “Газпром” відмовляється бронювати додаткові потужності. Швидше за все , РФ закриє контрактні 40 млрд. в цьому році і все”, – сказав Кущ.

Взимку ніхто не гарантує, що транзитний газ піде по ГТС в потрібних обсягах: транзит можна оплачувати, але фізично не виконувати.

“ТЕС будуть спалювати вугілля, буде створюватися ажіотаж взимку, щоб завезти ресурс і продати його за високою ціною. Та ж ситуація буде і з газом, – резюмував економіст. – Будуть наддорогі закупівлі через офшорні прокладки. Країні буде зима, а кільком групам, які на ній озолотяться, буде мати рідна”.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору