Ужгородка

Новини Закарпаття

“Стабільність кладовища”: що чекає на гривню до кінця 2021 р. і чи варто переживати через стрибки курсу?

Завершивши 2020 р. на позначці 28,2 грн, нацвалюта з періодичною корекцією, але протягом року все ж таки йшла шляхом зміцнення. Листопад гривні обіцяли неспокійний: тут і майбутня закупівля енергоресурсів, які тільки зростають у ціні, і девальваційні очікування, що накопичилися, і зниження інтересу до ОВДП з боку нерезидентів, і підвищення попиту на імпорт напередодні зимових свят. Після спокійного жовтня, у листопаді гривня справді просіла з 26,1 до 26,4 грн за дол.

Nash.Live запитав експертів, завдяки чому гривня з початку року зміцнюється і яким буде курс до його закінчення?

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

– На валютний курс із суто економічної точки зору впливають два чинника: баланс зовнішньої торгівлі та платіжний баланс. Відповідно до них, економічних, фінансових причин для девальвації гривні немає. Як це не дивно, але ситуація із коронавірусом позитивно вплинула на зовнішню торгівлю. Досить сильно, на 16%, впав імпорт, але практично незмінним лишився експорт та надходження від нього. Невеликий дефіцит є, але значним чином він на курс не тисне.

Платіжний баланс позитивний. Спостерігався певний відтік валюти. Проте надходження, в тому числі за рахунок коштів від Євросоюзу, МВФ, був досить значним. Також, незважаючи на коронавірус, маємо збільшення надходжень від заробітчан на 10%.

Оскільки об’єктивних чинників для девальвації немає, лишається тільки ризик девальвації штучної. Вже неодноразово уряд і Нацбанк вдавалися до послаблення гривні наприкінці року задля збільшення наповнення бюджету. Але не можна заглянути в голову керівників уряду та НБУ, тому важко передбачити, наскільки саме вони можуть послабити гривню.

Олексій Кущ, економіст:

– Валютний ринок у нас дуже вузький: кількасот мільйонів доларів на день – це ні про що. Вихід одного великого гравця може розгортати тренд у бік девальвації чи ревальвації. А Нацбанк із резервами 28 млрд дол. може повести бровою та повернути курс на своє місце. Нещодавно, коли було відчутне зміцнення гривні, “Укренерго”, де залучили кілька сотень мільйонів доларів через облігації, активно продавала валюту. Якби тоді НБУ валюту не викуповував, могли б і до 24 грн за дол. дійти за кілька днів. Нині ж тривають активні закупівлі вугілля. Під це потрібна валюта, і курс пішов у бік девальвації.

Проте, фундаментальних передумов для девальвації гривні немає. Криза, як не дивно, сприяла стабільності курсу. Економіка опустилася до сировинного формату, відповідно ми переважно заробляємо на світових сировинних ринках, а там ціни на наші сировинні товари досить високі. Хоча на залізну руду ціна пішла вниз, але на сільгоспсировину і метал тримається на високому рівні.

Внаслідок кризи та деіндустріалізації різко скоротилися капітальні інвестиції бізнесу – на мільярди доларів. Вони здійснювалися за рахунок придбання імпортного обладнання та технологій. У період динамічного зростання економіки ми маємо негативне сальдо поточного рахунку, яке об’єднує баланс торгівлі товарами та послугами, яке було на рівні мінус 10-12 млрд. Внаслідок кризи негативне сальдо поточного рахунку скоротилося в рази. У якийсь період був навіть торговий профіцит – ми продавали товарів більше, ніж купували. Валюта перестала йти з країни.

Плюс високі ціни на енергоресурси впливають на виробників гнітюче. Здається, що чим вони вищі, тим більше витрачатимемо на газ. Але ситуація інша. Через високі ціни на газ, вугілля, паливо підприємства просто зупинилися. Зокрема вся хімічна галузь. Якщо ціни діють гнітюче, промисловість перестає купувати енергоресурси. І, при підвищенні цін на той самий газ, витрачати на нього ми почали менше, бо перестали купувати його для промислових цілей.

Крім того, негативне сальдо за послугами населення (те, що ми заробляємо на туризмі та витрачаємо за кордоном) теж суттєво скоротилося. На туризмі ми заробляємо кілька мільярдів доларів, а за кордоном українці витрачали на рік 6-8 млрд дол. Карантин вплинув, українці менше їздять за кордон, і ми заощаджуємо десь 5 млрд дол.

Нині на курс впливають закупівлі вугілля. Але у короткостроковій перспективі я не бачу серйозних ризиків для гривні. Ризики девальвації будуть, якщо все переграється. Наприклад, інтенсивно відновлюватиметься економіка, почне посилювати капітальні інвестиції та купувати обладнання та технології; ціни на енергоресурси знизяться, і бізнес почне їх купувати, а отже, буде посилення імпорту; карантинні обмеження знімуть, українці почнуть активно їздити за кордон, а значить і активно витрачати там додатково 5-6 млрд дол. Ну, або якщо сильно впадуть ціни на наш експорт – зерно, метал. Або наступного року почнеться раунд підвищення ставок ФРС США – це викличе колосальний відтік інвестицій з ринків, що розвиваються. Це також може чинити тиск на гривню.

Але це перспективи, найраніше, другої половини 2022 р. І невідомо, чи будуть вони активовані у всій палітрі. До Нового року з гривнею все буде благополучно, буде стабільність кладовища, і як крайня точка девальвації я бачу 27 грн за долар. Але це не означає, що цієї позначки курс досягне.

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:

– Два фактори, які зміцнювали гривню, приносили досить великий обсяг валюти в країну: хороший урожай (ціни на продовольство у світі зросли на 35% і, відповідно, значно дорожче коштувало українське зерно) та активна політика Міністерства фінансів щодо залучення валюти через облігації внутрішньої державної позики .

Що стосується очікуваного траншу МВФ (8 грудня закінчиться програма кредитування stand-by, і в листопаді очікується рішення керівництва МВФ щодо виділення траншу, – Авто), то 700 млн дол. для нас взагалі ніяк. Для порівняння, за три квартали цього року в країну наші заробітчани переказали понад 10 млрд дол. Це третій чинник, який впливав на зміцнення гривні. Але слід розуміти, що ці надходження швидко компенсуються витратами на імпорт. Гроші заробітчан ідуть на споживчий ринок – це не інвестиції та не довгострокові вкладення. На них купують машини, техніку, квадратні метри, які ремонтують за рахунок імпорту. Тож ці гроші йдуть назад. З одного боку, вони збільшують обсяг валюти на ринку, з іншого боку, стимулюють збільшення імпорту.

Наразі валюта послаблюється тому, що Нацбанк тримає ставку рефінансування. У нас ситуація, за якої інвесторам не дуже вигідно заходити в країну – рівень ризиків зависокий. Тож гривня трохи послабшала. Найближчим часом, гадаю, вона коливатиметься від 26,5-27 грн за дол. Наприкінці цього року побачимо її у цьому коридорі.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору