Ужгородка

Новини Закарпаття

Борг заради боргу: на яких умовах і навіщо Україні потрібні транш та продовження програми з МВФ?

Через півтора року після отримання першого траншу в рамках кредитної програми Stand-by, у МВФ схвалили отримання другого – 700 млн дол. 8 грудня вона мала закінчитися, але 22 листопада резервне фінансування продовжили до кінця червня 2022 р. Розбираємось, на яких умовах та скільки готові виділити Україні та згадуємо, скільки вже встигла наша держава позичити у Міжнародного валютного фонду.

Зміст

  • 1Одинадцятий кредит
  • 2Україна між EFF та SBA
  • 3Що потрібно зробити заради МВФ?

Одинадцятий кредит

Stand-by Arrangement (SBA) – кредитна програма, яку Міжнародний валютний фонд схвалив для України 9 червня 2020 р. Звичайний термін такого фінансування – 12-18 місяців, але її можуть продовжити до трьох років. Отже, часовий лаг буде, якщо до наступного літа всю лінію ми не виберемо.

Узгоджений обсяг кредитування – 3,6 млрд спеціальних прав запозичення (СПЗ) або близько 5 млрд дол. Перший транш, 2,1 млрд дол., Україна отримала у червні минулого року. Зараз Виконавча рада МВФ погодила ще 700 млн дол. Тобто за сім місяців, що залишилися, теоретично можна розраховувати ще на 2,2 млрд. Хоча досвід показує, що навряд чи держава вибере весь обсяг. Нинішня Stand-by Arrangement – одинадцята програма МВФ за роки незалежності, і з попередніх лише одну реалізували у повному обсязі. Згадуємо все у календарному порядку:

  • Stand-by (резервне фінансування): квітень 1995 р. – квітень 1996 р. Узгоджено 997 млн СПЗ, отримано 538 млн;
  • Stand-by: травень 1996 р. – лютий 1997 р. Узгоджено 598,2 млн СПЗ та вибрано повністю;
  • Stand-by: серпень 1997 р. – серпень 1998 р. Узгоджено 398,9 млн СПЗ, залучено 181,3 млн;
  • Extended Fund Facility (розширений механізм фінансування): вересень 1998 р. – вересень 2002 р. Схвалено 1,919 млрд СПЗ, отримано 1,193 млрд;
  • Stand-by: березень 2004 р. – березень 2005 р. Схвалено 411,6 млн СПЗ, не залучили нічого;
  • Stand-by: листопад 2008 р. – липень 2010 р. Схвалили 11 млрд СПЗ, отримали 7 млрд;
  • Stand-by: липень 2010 р. – грудень 2012 р. Узгодили 10 млрд СПЗ, отримали 2,25 млрд;
  • Stand-by: квітень 2014 р. – березень 2015 р. Схвалили 10,97 млрд СПЗ, отримали 2,97 млрд;
  • Extended Fund Facility: березень 2015 р. – грудень 2018 р. Схвалили 12,348 млрд. СПЗ, освоїли 6,178 млрд.;
  • Stand-by: грудень 2018 р. – лютий 2020 р. Схвалено 2,8 млрд СПЗ, отримано 1 млрд.

Плюс нинішня SBA, за якою поки що отримали 1,5 млрд СПЗ. Загалом за роки співробітництва Україна погодила кредити МВФ на загальну суму 55 млрд СПЗ, а вибрала з них 23,4 млрд або орієнтовний еквівалент 35 млрд дол. – 42,5% від усього узгодженого обсягу. Інші позичальники теж не отримують все, що обумовлено, але все ж таки більше, ніж наша держава. Наприклад, Росія – 53% узгодженого, Білорусь – 94%, Молдова – 80%, Грузія – 74%.

Україна між EFF та SBA

З 11 програм дві були розширеного фінансування, решта – резервне. Для чинної саме розширене фінансування спочатку і розглядалося, але навесні 2020 року програму переглянули під фінансування резервне. В чому різниця?

Базові умови EFF (Extended Fund Facility) – 145% квот країни на рік. Квоту встановлюють залежно від середнього значення ВВП, відкритості, економічної мінливості та обсягу міжнародних резервів. Вона відбиває становище у світовій економіці. Від неї залежить розмір внесків, право голосу та обсяги фінансування. Вона вимірюється у Спеціальних правах запозичення, а у відсотках вона показує частку країни у загальному розподілі СПЗ. Квота України у МВФ – 2011,8 млн СПЗ (близько 2,74 млрд дол.) або 0,42% у розподілі.

EFF, за описом самого МВФ, програма для країн із серйозними дисбалансами у платежах. Її видають під виконання комплексних завдань на довгий час.

Гроші, виділені у рамках програми розширеного фінансування, повертають кредитору протягом 4,5-10 років. Кредитна ставка становить від 1,05 до 3,05%, залежно від суми програми.

Базові умови SBA – 100% квоти на рік або 300% квоти у сукупності. Stand-by як механізм передбачений для країн із низькими доходами для вирішення проблем із платіжним балансом. Тобто пріоритетом у домовленостях із Фондом є оперативні, тактичні завдання.

Фінансування stand-by – під чверть відсотка. Пільговий період – чотири роки, а кінцевий термін погашення – вісім років. Тобто воно дешевше розширеного фінансування, але й повертати гроші потрібно швидше.

Програми кредитування можуть передбачати, що гроші йдуть у резерви або до бюджету. Нинішня SBA спрямована на підтримку макроекономічної та фінансової стабільності. Перший транш пішов до бюджету.

Що потрібно зробити заради МВФ?

Те, що у нас найчастіше називається вимогами МВФ, насправді прописані у меморандумі зобов’язання самої держави-позичальника. Їх не змушують прописувати, а узгоджують запропоновані. Головне у намірах – структурні маяки. У нинішньому меморандумі України та МВФ узгодили дев’ять:

  • План щодо скорочення частки безповоротних кредитів (NPL) держбанків. Нині на них припадає 70% NPL всього банківського сектора. Але у 2021 р. проти 2020 р. частка непрацюючих кредитів у самих держбанках скоротилася з 57% до 50%;
  • Перегляд тарифів на опалення, що знаходяться під юрисдикцією НКРЕКП та місцевих органів влади, з відображенням витрат на газ та негазових витрат. Плюс спрощена процедура зміни постачальника. З тарифами ситуація змінюється регулярно, і тут кредитори можуть знайти підстави для докору: меморандум про не підвищення тарифів на опалення та гарячу воду цього сезону ні що інше, як держрегулювання;
  • Нові організаційні структури для Державної податкової служби та Державної митної служби у межах однієї юрособи. І другий маяк про них же – робота як дві окремі єдині юрособи. Про виконання влада вже рапортувала: ДПС з 1 січня 2021 р., ДМС з липня 2021 р працюють кожнав межах єдиної юрособи;
  • Зміни до закону про банківську діяльність, зокрема, про корпоративне управління, можливості НБУ встановлювати для них економічні нормативи. Їх ухвалили 30 червня 2021 р.;
  • Поправки до закону про систему гарантування з удосконаленням механізму ліквідації банків та повернення активів. Їх прийняли тоді, коли і поправки до закону про банківську діяльність;
  • Поправки до закону про Вищу раду правосуддя щодо покращення процедури відбору. У липні їх прийняла Рада. Тепер кандидати у ВРП мають отримати схвалення Етичної ради, до складу якої входять три іноземні експерти. Але добір до Ради ще завершено;
  • Посилення корпоративного управління НАК “Нафтогаз” за стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку. 27 вересня повноваження членів наглядової ради припинили, конкурс на нових поки що тільки оголошено;
  • Проведення Державною аудиторською службою аналізу ковідного фонду, передбаченого у бюджеті-2020. Звіт опублікували у березні 2021 р.

Не враховуючи питань щодо тарифів та “Нафтогазу”, щодо структурних маяків в України все непогано. Але у зв’язку із продовженням програми меморандум також оновлюється. Його текст ще не опублікували, але у МВФ озвучили основні тези:

  • повернути податково-бюджетну політику в режим, що відповідає середньостроковій стійкості боргу, захищаючи при цьому соціально вразливі верстви населення, зміцнюючи управління доходами та знижуючи фіскальні ризики від квазіфіскальних операцій, у тому числі в енергетиці. Якщо коротко, то треба повернутись до бюджетного дефіциту на рівні 3% ВВП. У 2021 р. він був 5,5%, а у проекті бюджету на наступний рік – 3,8%;
  • забезпечити незалежність НБУ та зосередити грошово-кредитну політику на поверненні інфляції до цільового рівня. Цільовий рівень – 5%, а станом на жовтень у річному вимірі індекс споживчих цін становить 8,5%. Можна припустити, що під егідою боротьби з інфляцією НБУ знову візьметься підвищувати облікову ставку, наздоганяючи прибутковість державних боргових зобов’язань. Зараз облікова ставка 8,5%, а прибутковість облігацій внутрішньої державної позики – 10,5-13,25%;
  • забезпечити фінансове здоров’я банків, у тому числі через належне управління, для відновлення кредитування приватного сектору. Тут начебто все ясно. Банки мають привести до тями, щоб вони не просто заробляли все на тих же ОВДП та депозитних сертифікатах, а надавали кредити. Наразі частка кредитів суб’єктів господарювання в активах банків – 26,5%, кредитів фізосіб – 9,6%. Частка ОВДП – 28,1%, а депозитних сертифікатів НБУ – 7,5%;
  • боротися з корупцією та просувати судову реформу. Цей пункт додаткових пояснень не потребує, хоча обидві історії поки що не реалізовані;
  • знизити роль держави та корпоративних інтересів в економіці з метою покращення ділового середовища, залучення інвестицій та підвищення потенціалу економіки. Теж загальний пункт, без чітких критеріїв, а реалізація плану у такому формулюванні може тривати вічно.

Запозичувати в потрібних обсягах і якнайдешевше, ось заради чого Україні потрібно було пролонгувати програму.

“МВФ не дає транші благополучним країнам, сам факт траншу, як і програми з МВФ – свідчення структурних проблем соціально-економічних відносин у нашій країні. Але й зради немає. Адже черговий транш є фактом визнання того, що ми з проблемами активно боремося і ситуація у країні розвивається у правильному напрямку. Крім того, що гроші МВФ – одні з найдешевших у світі, це також потужний сигнал інвесторам у державні цінні папери, що дозволяє нам здешевити держборг, збільшити його термін та гривневу частину”, – пояснив голова фінансового комітету ВР Данило Гетьманцев.

“Згідно з бюджетом цього і наступного року ми повинні запозичувати по 450 млрд грн для того, щоб погасити взяті на себе зобов’язання. Щоб це робити, у нас має бути більш менш прийнятна кредитна історія, і ми повинні запозичувати дешевше, щоб легше було виживати. Рівень процентної ставки, під яку нам готові дати гроші, безпосередньо залежить від того, є ми у програмі МВФ чи ні. Якщо ми у програмі Фонду, нам дають дешевше, якщо нас у програмі немає – дорожче. Тобто програма має сенс лише з погляду на наші майбутні запозичення на міжнародному фінансовому ринку”, – пояснив експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Тарас Загородній, керуючий партнер “Національної антикризової групи” вважає, що Україна може поторгуватися та знайти фінансування і без участі у кредитній програмі МВФ.

“Ми чіпляємось за продовження програми тому, що це вже стало корупційною годівницею, – вважає експерт. – Спекулятивний капітал влаштовую істерику, шо нам потрібен МВФ, від нас вимагають так звану дерегуляцію, але де-факто, щоб тільки фінансисти тут заробляли великі відсотки, а українська економіка та народ цей банкет оплачували”.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору