Ужгородка

Новини Закарпаття

“Це ще не ідеальний шторм”: чому гривня з початку року дешевшає і коли починати хвилюватися?

Українська гривня не надто успішно розпочала 2022 рік. До середини січня офіційний курс щодо долара підбирається до психологічної позначки 28 грн., щодо євро – до 32 грн.

Порівняно з максимальним зміцненням щодо долара, якого нацвалюта досягла у листопаді минулого року, вона втратила 1,5 грн. і зараз просіла до 27,74 грн. Востаннє на такій позначці вона була на початку минулого травня.

Nash.Live запитав, що штовхає вгору курс іноземної валюти та наскільки серйозним може бути подальше просідання гривні?

Олег Пендзин, експерт Економічного дискусійного клубу:

– Проблема в тому, що на валютний ринок дуже впливає геополітичний та психологічний контекст. На початку року в економіці України нічого нового не сталося. Але було нагнітання істерії щодо можливого вторгнення, а зверху додавалися ще й питання із введенням сил ОДКБ до Казахстану, як приклад того, що, не дай Боже, може статися тут. Плюс 10 січня пройшли безрезультатні переговори американців та росіян та переговори НАТО-Росія, які нічим не закінчилися. Це дуже впливає на очікування власників гривні.

Минулого тижня Нацбанк продав 100 млн дол. Якби він цього не зробив, курсові коливання були б значно більшими. Він продовжує активно продавати валюту та курс трохи опускається.

Основні сили, які тиснуть на гривню – не внутрішній ринок та не українські громадяни. Це іноземні спекулянти, які поступово намагаються виходити з облігацій внутрішньої державної позики. Виходячи з ОВДП навіть зі збитками, вони конвертуються в долар і йдуть із країни.

Рівень істерії щодо можливої інтервенції Росії на Заході значно вищий, ніж в Україні. Ми тут живемо звичайним життям, а наші західні партнери практично впевнені, що інтервенція неминуча. Я вважаю, що це піднесення напруження перед переговорами. Іти в Україну – це безглуздя. Але оголошення про початок нового етапу російських військових навчань на кордонах з Україною ще більше спровокувало вихід іноземців із ОВДП.

Є й негативні чутки, що в Україні може не вистачити енергоносіїв – газу, вугілля. Але я поки що не настільки песимістичний. 12,5 млрд кубометрів газу – це запаси менші, ніж минулого року, але вони не є критичними для проходження опалювального сезону. Якби було -15 градусів протягом місяця – інша річ. Але поки що погода нам сприяє.

Серйозних внутрішніх підстав для розбалансування валютного курсу немає. Нерезиденти – єдине пояснення. Але під цим знаком, швидше за все, ми й житимемо цього року. Федеральна резервна система США готується до підвищення облікової ставки вперше за довгий період часу (що призведе до підвищення прибутковості та зростання привабливості казначейських облігацій США, – авт.). За рівнем ризиків українські цінні папери мають підняти прибутковість. Поки що Україна її не піднімає, і в нас намітилося зменшення дебету по облігаціях. Інвестори йдуть у менш ризиковані ринки, які дають ту саму прибутковість.

Олексій Кущ, економіст:

– Наразі наклалося кілька негативних факторів, але це ще не ідеальний шторм, який ще може чекати попереду.

Перший фактор – дуже нервове очікування глобального ринку на рішення Федеральної резервної системи США про збільшення відсоткових ставок та посилення монетарної політики. Якщо місяць тому в Америці 55% експертів ставили на підвищення ставки, то зараз уже 75-80% експертів. Коли це відбудеться – посипляться ринки країн, що розвиваються, звідти піде колосальний відтік ліквідності. У світі було дуже багато грошей, і вони просочувалися на такі ринки, як український, але відсоткова ставка ФРС – це приплив та відплив. Був приплив, а через півроку можемо бути вже у стані відливу, коли ліквідність йтиме, оголюючи дно.

Найрозумніші інвестори виходять із цінних паперів країн, що розвиваються, завчасно, щоб зберегти прибутковість. Адже коли почнеться масовий відтік, продавати доведеться дешевше і міняти гривню вже за іншим курсом.

Другий фактор – на нашому ринку сталася знаменна подія. На американському ринку є таке поняття як інверсія. Там порівнюють прибутковість короткострокових та довгострокових трежеріс – казначейських облігацій. В ідеалі довгострокові мають бути з вищою прибутковістю, ніж короткострокові. Якщо нижче, відбувається перевертання, інверсія. Це ознака кризи. В Україні порівняння короткострокових та довгострокових облігацій може відігравати якусь роль, але для гривні важливіше порівняння прибутковості доларових та гривневих ОВДП. З урахуванням валютних ризиків прибутковість доларових нижча. Але за короткими паперами з погашенням наприкінці літа – на початку осені, зараз прибутковість за валютними облігаціями зрівнялася і навіть трохи перевищила прибутковість гривневих. Відбулася інверсія – перевертання боргового ринку. Це означає, що виникли високі суверенні ризики. Для нас це небезпечно. Інвестори вже вивели 4 млрд грн із нашого ринку з початку року. Але навіть ті сміливці, які залишаться, захочуть вкластися у доларові облігації замість гривневих – це вигідніше. 11-12% прибутковості у валюті – це ж космос. Але перекладання грошей супроводжуватиметься тиском на валютний курс.

До двох факторів додався третій – воєнної загрози. В Україні на це спокійно реагують, але західні інвестори почали дуже нервувати.

Плюс енергетичний шок. Поки що йдуть активні закупівлі лише вугілля. Але всі чекають, що навесні доведеться десь активно шукати газ, і він буде дуже дорогим. Дефіцит газу очікується на рівні 1,5-2 млрд. кубів. Якщо доведеться купувати за нинішніми спотовими цінами, то це близько 1 тис. дол. за тисячу кубів. Це 2 млрд дол., які доведеться віддати. Таких грошей немає, доведеться залазити до резервів.

Усі розуміють, що уряд навряд чи ризикне привести комунальні тарифи у відповідність до ринкових цін. Тому наступного траншу МВФ нам, швидше за все, не бачити. Відповідно до літа програма Фонду, швидше за все, буде закінчена, а нова навряд чи буде – наступний рік уже передвиборний і сумнівно, що МВФ захоче давати гроші на передвиборчу кампанію Зеленському.

Все це поєднання чинить тиск на гривню. Резерви НБУ заради порятунку гривні особливо чіпати не буде – це скарбничка наших кредиторів. Якісь інтервенції Нацбанк проводитиме. Імітація бурхливої діяльності – головна стратегія влади. Продаватимуть 100-200 млн дол., Нацбанк згладжуватиме курсові піки, траєкторію падаючого каменю.

Адже зараз розпочинається дуже цікавий розклад. Практично вся переробна промисловість у нас зупиняється, а товари із структури споживання нікуди не діваються. Доведеться купувати імпортні, і імпортери активізувалися. Плюс подивіться на ситуацію на міжнародних ринках по аміаку та карбаміду. Траєкторії зростання через подорожчання газу просто космічні. Наша хімічна промисловість зупинилася, отже, ми перейдемо на повний імпорт, а навесні аграрії займуться посівною та почнуть купувати дуже дорогі добрива. Це також фактор девальвації.

Апокаліптичні цифри щодо прогнозу курсу я не називаю. Говорячи про ймовірну глибину падіння, я посилаюсь на НБУ. Стрес-тестування комерційних банків він проводив за двома моделями: курсом 36 грн та 40 грн за долар. Максимальне поєднання негативних факторів може сформувати такі курси. Але не думаю, що може бути настільки драматично.

Олександр Охріменко, директор Українського аналітичного центру:

– Це не девальвація. Зараз ми спостерігаємо абсолютно нормальну ситуацію, на яку особливо не варто звертати увагу. Тенденція до здешевлення гривні, як правило, завжди є на початку року.

Є така закономірність, що на початку року треба платити за зовнішніми боргами. Але відбувається плутанина, бо багато учасників ринку ще відпочивають. Щоб гасити борги, Мінфін виходить на міжбанківський ринок та зростає попит на валюту. Йде викуп, хоча багато учасників ринку ще не готові продавати.

Якщо хтось уважно подивиться на те, що було рік тому, то побачить усе те саме. Все досить нудно. Мине трохи часу, курс відкотиться до колишніх значень, і всі будуть нити, де девальвація. Усі забули, що курс у нас зараз божевільний і на коливання у кілька відсотків можна навіть не дивитися. Як правило, на початку року невелика девальвація, а в лютому буде ревальвація.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору