Ще не пізно: як оформити право на земельний пай?

Україна готується до відкриття ринку сільгоспземель. Хоча мораторій на продаж ще не знято та модель не затверджена парламентом, наміри у влади найрішучіші. Планується, що 1 жовтня 2020 роки ринок землі запрацює.

Чи буде після цього можливість отримати землю, стане ясно з остаточної версії законопроекту. Тим часом ті українці, які ще не отримали у власність земельні паї, можуть реалізувати своє право. Але це вимагає чималих часу, сил та коштів.

Хто може отримати земельний пай?

Кожен повнолітній громадянин України має право на одержання паю за Земельним кодексом України (ст. 121). Ділянку виділяють з державного або комунального фонду та її розміри обмежені по функціоналу:

  • особисте господарство – до 2 га;
  • садівництво – до 0,12 га;
  • зведення будинку, господарських будівель (присадибна ділянка) – до 0,25 в селі, до 0,15 га в селищі, до 0,1 га в місті;
  • індивідуальне дачне будівництво – до 0,1 га;
  • будівництво гаража – до 0,01 га;
  • фермерське господарство – середній для відповідних підприємств на території місцевої ради.

Громадянин має право отримати шматок землі за кожним призначенням, тобто шість ділянок загальною площею 2,48 га (без урахування землі для фермерського господарства). Право на кожну з них можна реалізувати тільки один раз, незалежно від того, якої площі виділено пай. Наприклад, “добрати” землю для ведення особистого господарства, якщо виділений тільки один гектар замість двох, вже не вийде.

Де виділять землю?

Теоретично, будь-яка людина просто звертається до місцевого органу за фактичним або бажаним місця проживання або ведення господарства і далі виконує інструкції бюрократичного апарату. Але на практиці так можна оббити пороги десятків місцевих рад та нічого не добитися, оскільки вільних паїв там не буде.

Тому для початку необхідно з’ясувати де та які вільні ділянки залишилися в державній та комунальній власності. Оцінити перспективи та шанси можна за даними Публічної кадастрової карти України. Тобто промоніторити бажані райони, населені пункти. Навіть при поверховому знайомстві з картою можна дізнатися інформацію про те, в чиїй власності знаходиться та чи інша ділянка – в приватній, комунальній, державній – її обсяги та цільове призначення.

Проте на кадастровій карті є не вся інформація. Дані до 2013 року в ній можуть не відображатися. Тому вибраний шматок землі варто вивчити додатково – подати запит до місцевого департаменту будівництва, архітектури та кадастру

Якщо вдалося збалансувати свої бажання – будівництво, ведення особистого господарства і т. д. – з реальним станом справ в тій чи іншій місцевості, можна звертатися із заявою.

Які документи потрібні для отримання ділянки?

Якщо бажана ділянка знаходиться в комунальній власності, то звертатися слід до органу місцевого самоврядування (ради). Якщо йдеться про її виділення із земель державної власності, то звертатися слід в районну адміністрацію – орган виконавчої влади або Держслужбу геодезії, картографії та кадастру.

У раду або адміністрацію подається клопотання із зазначенням цільового призначення ділянки, її розміру (можна орієнтовного) з копіями паспорта та ідентифікаційного номера платника податків.

До нього додається графічний матеріал, наприклад, викопіювання з кадастрової карти. Його можна замовити в місцевому органі управління земельними ресурсами.

У тому випадку, якщо планується ведення фермерського господарства, необхідно підтвердити, що земля буде використовуватися за призначенням. Тобто майбутній власник – не новачок. Підтвердженням може бути або досвід роботи в сфері АПК, або освіта.

Як довго триває процедура?

Місцева рада або адміністрація розглядає клопотання протягом місяця. В результаті дає або позитивну відповідь, або мотивовану відмову.

За Земельним кодексом мотив для відмови може бути лише один: ділянка знаходиться в неналежному місці та цільове призначення не відповідає затвердженим планам.

Позитивне рішення запускає процедуру оформлення. Рада або адміністрація дають дозвіл на розробку землевпорядного проекту. Його замовляє та людина, яка бажає отримати ділянку. Розробляє землевпорядна організація. Терміни узгоджують сторони, але на практиці все це займає 3-6 місяців.

Виконати проект має право тільки сертифікований інженер-землевпорядник. Актуальний реєстр можна завантажити на сайті Держгеокадастра. Також контактами інженерів-землевпорядників можуть поділитися в місцевих органах влади.

Розроблений проект йде на узгодження в орган влади, де його розглядають протягом двох тижнів й погоджують або відмовляють. Відмову можна оскаржити в суді. У разі погодження проекту, потрібно зареєструвати його в Держгеокадастрі, на що знадобиться два тижні. А право власності для внесення до реєстру – в територіальному відділенні Державної реєстраційної служби (за місцем знаходження ділянки) або у нотаріуса (не обов’язково за місцем знаходження ділянки). На це піде ще п’ять днів.

Разом вся процедура за сприятливих умов триватиме вісім місяців. Якщо пощастить з землевпорядником, можна вкластися в півроку. За несприятливих – рік та більше.

Скільки коштує безкоштовний пай?

Виділення паїв може супроводжуватися тиском чиновників та вимогами хабаря. Але й легальний шлях теж недешевий. Викопіювання з кадастрової карти – 3-5 тис. грн. Проект землеустрою обійдеться в кругленьку суму – від 2 до 20 тис., в залежності від організації і регіону. На тлі цих витрат збір за реєстрацію земельної ділянки в Державній реєстраційній службі в розмірі 10% від мінімальної зарплати вже не такий страшний. А от розцінки за реєстрацію у нотаріуса різняться. Наприклад, в Києві ділянку можна оформити за 2,5 тис. грн.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *