Прогноз розвитку українського агросектору на 10 років

У липні цього року було оприлюднена доповідь Офісу національної інвестиційної ради при Президенті України «Сільськогосподарський сектор України. Безпека глобального харчування». Як зазначається у документі, за останні десятиріччя обсяг українського експорту основних сільськогосподарських культур і деяких видів харчової продуктів збільшився у 10 разів. Це дозволило країні посісти гідне місце на світовому ринку аграрної продукції і стати лідером з експорту соняшникової олії, зайняти одне з провідних місць у світовій торгівлі зерном, м’ясом птиці, меду тощо.

Але сприятлива епоха «дешевих плюшок» стрімко добігає кінця і ударні темпи росту як харчового глобального ринку, так і сировинних ринків в цілому зміняться помірним невеликим збільшенням і стагнацією. Нажаль, Україна не скористалась слушним періодом великих прибутків від АПК для проведення земельної реформи і вирішення питання легкого залучення інвестицій у сільськогосподарський сектор. Тепер, протягом наступного десятиріччя, аграрній галузі доведеться знайти гідні відповіді на важкі виклики і від цього буде залежати як майбутній стан вітчизняного АПК, так і економіки України, як такої.

Виклики-2027

Спираючись на аналіз світових тенденцій сільськогосподарського ринку і досвід накопичений українськими аграріями і трейдерами, в Офісі національної інвестиційної ради сформулювали основні виклики, які постануть перед вітчизняним сільським господарством у наступні десять років.

«Достойна» відповідь на них дозволить використати переваги і можливості України, як одного з продуцентів світового валового виробника продовольства, мінімізувати втрати від негативного впливу кліматичних змін і коливання кон’юнктури і зберегти позиції провідного експортера аграрної продукції на глобальному ринку.

Головним негативним чинником стане очікуване уповільнення зростання попиту на продовольство у світі і різке зменшення темпів зростання цін, що спостерігалось у попередні роки. Логічним наслідком стане неабияке збільшення конкуренції між головними експортерами сільгосппродукції за найбільш привабливі платоспроможні ринки збуту. Інакше: епоха комфортного життя в умовах постійного зростання зовнішнього попиту і експортних цін для українських сільгосппідприємств закінчується і слід підготуватися до роботи у жорстких умовах.

Магістральний напрямок можна окреслити наступним чином: збільшення інвестицій для поліпшення якості, підвищення продуктивності і отримання продукції з меншою собівартістю, збільшення доданої вартості кінцевого продукту, покращення маркетингу і приділення максимальної уваги нішевим високо маржинальним сегментам.

Власне, мова йдеться про перегляд всього «ланцюгу» виробництва і просування продукції. Зокрема, будуть потрібні підвищення врожайності культур за рахунок використання систем зрошення, новітніх агрохімічних препаратів і систем точного землеробства.

У комплексі треба вирішити питання інвестування у різні системи зберігання продукції і збільшення глибини переробки. Це дає можливість використати як переваги сезонних коливань цін на аграрну сировину, так і здійснити перехід на експорт готових продуктів харчування від простої сільськогосподарської продукції. Наявність сучасних систем зберігання відкриє шлях до просування свіжих і органічних продуктів, які користуються стабільним попитом на ринках розвинених країн.

Крім того, для виходу на нові ринки буде необхідно приділити більшу увагу процедурам сертифікації української продукції і докладання зусиль у досягнення розпізнавання бренду української продукції як такої і досягнення лояльності споживачів.

І, нарешті, окремим завданням в Офісі відокремили розвиток малих і середніх сільськогосподарських і переробних підприємств, як більш мобільних і здатних швидко відреагувати на зміни кон’юнктури ринків.

До чого готуватися

Якщо виходити з довгострокових прогнозів, які дають поважні міжнародні агенції, готуватися «до неприємностей» українським аграріям слід дуже ґрунтовно. Здається, провідні світові експерти чи не чули гучні заяви про наміри України збільшити виробництво зерна до 100 млн т і подвоїти його експорт, або віднеслися до них трохи зневажливо. Власне, у доповіді «Сільськогосподарський сектор України. Безпека глобального харчування», йдеться по уповільнення сільськогосподарських сировинних ринків, але окрема деталізація не проведена.

Згідно ж даних OECD-FAO Agricultural Outlook 2018-2027, впродовж найближчих 10 років показники українського рослинницького сектору зростуть досить помірно. Наприклад, валовий збір пшениці в Україні у 2017 р. OECD-FAO прогнозує на рівні 30,7 млн т (тобто зростання складе 12-13%). Так само буде виглядати і ситуація з виробництвом інших видів зернових – тобто зростання не перевищить 15% від сучасного рівня. Аналогічними прогнозуються і показники експорту зерна – повільне збільшення на 12-15%.

Є у прогнозі і неприємна новина щодо цінової динаміки – за десятиріччя ціни на аграрну сировину зростуть приблизно на 20-25%. Наприклад, ціни-2027 на ту ж пшеницю прогнозуються на рівні до 7000 грн/т. Звісно, що у Agricultural Outlook була врахована лише глобальна ринкова динаміка, такі фактори як курсові коливання, надмірні інфляційні процеси та ін. закласти було просто неможливо. Але навіть такий приблизний розрахунок є досить показовим.

Крім того, на думку міжнародних експертів, площа під зерновими культурами в Україні у порівнянні з сьогоденням буде поступово зменшуватись. Мова йде про скорочення ріллі всього на 1-3%, але відбуватиметься це на фоні збільшення валового збору (хай й незначного). Інакше кажучи, збільшення виробництва буде досягнуто за рахунок інтенсифікації господарства. Саме в цьому і полягає «погана новина» — прибутковість господарств відносно зросте, але ці додаткові кошти буде необхідно інвестувати у технології.

Проте, більш оптимістичним виглядає довгостроковий прогноз щодо олійних культур і продуктів їх переробки. Наприклад, експорт соняшникової олії за найближчі десять років може зрости на третину, а ціни – на 25%. Аналогічна досить сприятлива ситуація буде спостерігатися і для української сої.

Цікаво, що майже з аналогічним прогнозом виступила і Міжнародна рада по зерну (IGC), яка об’єднує 27 країн і ЄС, що підтримали Конвенцію з торгівлі зерном (Україна приєдналась до Конвенції у 1995 р.).

У документі під назвою «П’ятирічний базовий прогноз попиту і пропозиції пшениці, кукурудзи, рису і соєвих бобів до 2022/2023 маркетингового року» викладене бачення IGC як глобальних трендів аграрного ринку, так і можливого сценарію розвитку ситуації для окремих країн.

Цікаво, що висновки IGC майже повністю збігаються з прогнозом, який було зроблено фахівцями FAO.

Протягом наступних п’яти маркетингових років очікується «скромне» зростання обсягів світової торгівлі (тобто попиту) зерновими. Наприклад, якщо попередні п’ять років середній приріст світового «кукурудзяного» трейдингу складав 8,5%, то вже цього МР очікується приріст всього на 0,3%, а в цілому за наступну п’ятирічку – за період з 2018/2019 МР до 2022/2023 маркетингового року збільшення світової торгівлі кукурудзою можливе лише на 1,9%.

Ключовими імпортерами кукурудзи у Міжнародній раді по зерну у майбутньому назвали Іран, Саудівську Аравію, Південну Корею, В’єтнам та Мексику за одночасного зниження попиту на культуру з боку ЕС. Очікується, що у складі основних постачальників змін не відбудеться – на першому місці залишаться США (53,4 млн т у 2022/2023 МР), другою за обсягами буде Бразилія (34,3 млн т). Україна при цьому буде зберігати за собою місце четвертого за значенням експортера маїсу з показником у 24,1 млн т (у 2017/2018 МР – 21,5 млн т).

Ще більш «скромним» виглядає прогноз по пшениці – сумарний приріст світових торгівельних операцій культурою до 2022/2023 МР очікується на рівні 0,8%.

Як зазначено у звіті, різке уповільнення темпів зростання споживання зернових буде обумовлено як скороченням попиту, так і сильною конкуренцією з боку інших культур, насамперед, соєвих бобів – торгівельна війна між США і КНР на думку аналітиків IGC тільки починається. Крім того, у «П’ятирічному базовому прогнозі…» також робиться висновок про те, що на стан світової торгівлі продовольством сильний вплив буде мати протекціоністська політика, яку починають запроваджувати окремі держави. Протягом наступних п’яти років цей тренд лише посилиться і стане одним з визначальних на світовому сировинному ринку в цілому.

Все більшу питому вагу у попиті будуть набувати країни Азії і Африки, особливо, внаслідок вкрай нестабільного власного виробництва, Індія і Ефіопія. У звіті наводиться приклад, що обсяг щорічних закупівель пшениці Індією у наступні п’ять маркетингових років може становити 4,5 млн т на рік на противагу 2,2 млн т на рік, що в середньому закупала на зовнішньому ринку ця країна у період до 2017/2018 МР.

При цьому, як вважають у IGC, на світовому ринку пшениці буде і надалі зростати роль країн чорноморського басейну (мова, звісно, йдеться про Україну і РФ), активність яких буде поступово «обмежувати інтерес до поставок з інших джерел, включаючи ЄС і США. Провідні позиції збережуть Канада з експортом культури у 2022/2023 маркетинговому році у 22,6 млн т та Аргентина (12 млн т). Ці обсяги фактично відповідають об’ємам постачання, що фіксуються з цих країн і зараз.

Проте, прогнозується, що експорт пшениці з РФ зросте з 32 до 36 млн т, а з України – з 15-16 до 18 млн т (порівняння 2017/2018 маркетингового року з 2022/2023 МР).

Висновки

Власне, як підкреслюється в усіх перелічених документах, всі зроблені прогнози – лише можливий сценарій попиту і пропозиції щодо розвитку аграрного сировинного ринку у світі, з урахуванням «ряду широких припущень». Наприклад, у прогнозах вже врахований фактор глобальних торгівельних війн, які вдарили в першу чергу по сільськогосподарським галузям багатьох країн. Але, скажімо, ще не були оцінені наслідки того, що суперечки США і Китаю призведуть до обвалу ф’ючерсів на нафту у першій половині серпня. Це може стати додатковим чинником нестабільності сировинних ринків у короткостроковій і середньостроковій перспективі, наслідки зараз прорахувати неможливо.

Але всі вказані поважні джерела схиляються до думки, що найбільш критичним для українського агросектору буде період до 2021-2022 рр. Очікується, що внаслідок несприятливих умов на світовому ринку експорт основних культур (пшениця і кукурудза) з України буде нижчим ніж у минулі роки. Відновлення ринку почнеться у 2023/2024 МР, коли експортні об’єми відновляться і поступово перевищать існуючий рівень.

Проте, слід враховувати, що негативні прогнози не означають зменшення обсягів світової торгівлі сільгосппродукцією – йдеться лише про уповільнення темпів. Треба лише мати на увазі, що конкуренція на глобальному ринку буде значно вищою, ніж зараз. До цього потрібно готуватися задля збереження позицій одного з провідних постачальників продовольства.

Текст: Михайло Дикаленко

 

 

Схожі статтіТемпи здешевлення живця свиней пришвидшилисьПопит на яблука впав та потягнув за собою ціниОбсяг експорту сирних продуктів зменшитьсяНа ринку живця свиней очікують на продовження безпрецедентного «спокою цін»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *