Що і як впливає на розвиток тваринництва

У 90-ті для багатьох агрохолдингів тваринництво лишалося на рівні соціального проекту. З роками ставлення до нього почало змінюватися. Сьогодні у господарствах стверджують, що це більш-менш прибуткова галузь, із конкретними бізнес–законами та принципами хазяйнування, адже утримання корів–годувальниць не може бути збитковим. «За умови правильного утримання та відповідного вигодовування по Україні рентабельність тваринницької галузі коливається в межах 10-20%», — наголошує генеральний директор групи «Росток-Холдинг» Валерій Ласьков.

 

Свого часу зберегти молочно-товарні ферми як єдине місце роботи для своїх пайовиків довелося таким гігантам агропромислового сектору як Ukrlandfarming та «Астарта».

Зараз «Астарта» — один з лідерів промислового виробництва молока в Україні. Поголів’я дійного стада компанії налічує понад 15 000 корів. Усього на фермах утримують більш ніж 30 000 голів великої рогатої худоби.

Крізь терени

Цукровий магнат Віктор Іванчик звик розбудовувати свою агроімперію, використовуючи інновації та диверсифікуючи бізнес. Отже не дивно, що за допомогою цих принципів було вирішено відформатувати і тваринництво, у 90-ті отримане на додачу до пайових земель.

У 2016-му «Астарта» серйозно взялась за реорганізацію тваринницького напрямку. Кардинальні зміни було розпочато з централізації ветеринарного обслуговування та локалізації процесу виробництва кормів для власних ферм. У компанії дійшли висновку, що від якості корму залежить більшість успіху у цій галузі.

На будівництво сучасного фідцентру, що спеціалізується на виготовленні високоякісного однорідного корму та постачанні його на підприємства, було спрямовано $3 800 000. В результаті ферми компанії з більш менш самостійних господарств перетворилися на місця утримання корів. Це дозволило «Астарті» з одного боку скоротити витрати. З іншого, запровадити нову систему мотивації для персоналу, що передбачає формування фонду оплати праці виходячи з якості та кількості виготовленої продукції. Завдяки цій системі та якісному харчуванню вдалося збільшити середній обсяг надоїв на одну корову з 6,6 тонн на рік у 2015–му до 7,2 тонн на рік у 2017–му.

«Зараз ми маємо сильну базу: сучасні доїльні зали, фідцентр, гарну генетику стада. Продовжуємо автоматизацію процесів обліку, впроваджуємо програмне забезпечення для аналітичних процесів на фермах», — розповідає керівник напряму тваринництва «Астарти» Михайло Травецький. Та за його словами, мало придбати сучасні програми та обладнання. Треба ще навчити людей правильно користуватися цим софтом. І це одне з найскладніших завдань, враховуючи брак кваліфікованих спеціалістів та зростання середнього віку працівників, що вже становить понад 40 років.

Не обійшли компанію і світові тенденції глобалізації. В «Астарті» ще у 2016-му планувалося ліквідувати невеличкі господарства, розраховані максимум на 150 голів худоби, та побудувати великі комплекси на 2 000–4 000 корів. Чи рухатимуться у цьому напрямку інші компанії, важко сказати. На думку Травецького, загалом українцям такий підхід невластивий. «Наш менталітет суттєво відрізняється від світосприйняття людей як на заході, так і на сході. Класична ферма в уявленні нашого народу — це 500–1000 голів, увага до кожної тварини, особистий контроль за всім, що відбувається у господарстві», — підкреслює він.

То що ж з рештою переважить: створення мега-ферм, якими на думку експертів, легше керувати з логістичної точки розу, чи традиційний слов’янський підхід до господарювання? Звичайно ж час покаже. Та мабуть глобалізації не уникнути. Адже процес укрупнення ферм відбувається цілком природнім шляхом. Вони сильніші, стабільніші. Можуть забезпечувати великі об’єми, отже з ними цікавіше працювати. У господарств, що сконцентровані на товарному виробництві і вже мають 1 000 і більше голів дійного стада немає іншого шляху для розвитку, окрім збільшення у першу чергу продуктивності, а згодом і поголів’я. Розвиток власної переробки — то вже наступний серйозний крок, який поки що мало хто робить. І у першу чергу через відсутність доступного фінансування в країні.

Між тим укрупненню сприяє й швидке впровадження смартфармінг–технології та скорочення штату працівників. Ферми «насичуються» датчиками, сенсорами, йде роботизація процесів виробництва. «Це вже не щось захмарне. Технології стали доступнішими, вони вже працюють в Україні. Ще п’ять років тому середня окупність роботів–доярів, яких тоді тільки починали тестувати, оцінювалася приблизно у 25 років. А сьогодні оцінка окупності такого проекту — 5 років. І ми теж дивимося у цей бік», — наголошує Травецький.

Спрямувати потік

Трохи іншим шляхом йшла до розвитку тваринницької галузі група «Росток–Холдинг». Її історія створення починається у 90–ті саме із приватизації молокопереробного заводу. «Впритул зайнятися сільським господарством засновники холдингу вирішують у 2005–му. Вони починають купувати молочні ферми, що забезпечують молокозаводи сировиною, та земельні угіддя для вирощування необхідних кормів», — розповідає Ласьков.

У 2010–му було вирішено впорядкувати все остаточно, створивши керуючу компанію — групу «Росток–Холдинг». А в 2015–му оптимізовано структуру холдингу: виведено в окремий напрямок молокопереробні заводи. «З того часу тваринництво група розвиває як окремий сегмент», — підкреслює генеральний директор.

Сьогодні власне стадо «Росток–Холдингу» налічує 2 328 голів. Продуктивність фуражних корів сягає 8 274 кг/гол. на рік.

Ласьков упевнений, що отримання прибутку від тваринницької галузі у теперішніх умовах не можливе без активного впровадження різноманітних інновації: від програм з управління стадом до купівлі міксерів з відповідним програмним забезпеченням. Також важливу роль відіграє генетика поголів’я. «Ідеальна модель ферми — це кваліфікований персонал, найкращі породи корів та комфорт для поголів’я, збалансований раціон, безприв’язне утримання, сучасна доїльна зала. Аби вийти на рівень прибутковості, надої від однієї корови мають перевищувати 23 літри на день. І наші ферми з кожним роком наближаються до цієї моделі», — підкреслює експерт.

Та групі ще є над чим працювати. За словами Ласькова, необхідно до кінця відбудувати процеси, автоматизувати контролюючу їх систему, вдосконалити системи мотивації персоналу, поліпшити генетику стада.

Останнім часом трохи сприяє розвитку тваринництва й держава, що розпочала виплачувати дотації, спрямовані на збільшення поголів’я. Та факторів, що негативно впливають на галузь, поки трохи більше. Серед них експерти у першу чергу відзначають низьку закупівельну ціну на молоко. Безперечно монополія молокозаводів в регіонах, постійний ріст цін на корми, дефіцит кваліфікованих кадрів та відтік молоді з сільської місцевості, викликають занепокоєність виробників. «Дивлячись на кон’юнктуру нашого ринку, я бачу ризики у майбутньому молочного тваринництва України, — каже Травецький. — Нажаль, майже немає зацікавлених у виробництві ні домогосподарств, ні бізнесів: ціни на молоко нема, значної прибутковості нема, а працювати треба цілодобово увесь рік. Увесь рік промисловий виробник повинен давати і якість, і кількість молока. Хто ж з власного бажання буде цим займатися? До того ж економіку тваринництва прийнято рахувати через гектар, і в цьому плані рослинництво, звичайно, виграє в рази».

«Найближчим часом на ринку молока в Україні залишаться лише сильні гравці, — підкреслює Ласьков. — Населення та маленькі фермерські господарства вирізають худобу, бо її утримання стає нерентабельним. На цей процес впливає ще і заборона реалізації молока другого ґатунку з 1 січня 2020 року. Головним двигуном розвитку може бути притік інвестицій в галузь та ріст цін на сировину».

На погляд Травецького, держава повинна брати участь у долі корів. «Найефективнішою ця допомога для всіх учасників ринку — і виробників, і переробників, і споживачів — була б у вигляді дотацій на літр виробленого молока», — резюмує він.

Текст: Марина Брикимова

Схожі статтіВиробники тваринницької продукції очікують на посилення попиту у ІІ квартал…Топ-16 найефективніших рослинницьких компанійСтала відома можлива вартість ідентифікації с/г тваринFAO: світові ціни на аграрну продукцію у найближче десятиріччя залишаться н…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *