Чи втратить соняшник привабливість для українських фермерів і якими культурами його варто замінити.
Соняшник лишається безумовним фаворитом серед олійних культур в Україні, а можливо, і серед всіх основних сільскогосподарських культур, що культивуються вітчизняними фермерами.
Висока жаростійкість, здатність переносити навіть тривалі посухи, висока ціна на насіння в порівнянні з вартістю інших зернових та олійних культур, а також відсутність проблем з реалізацією – ось основні фактори, котрі зробили соняшник своєрідним королем українських полів.
Однак протягом останніх років ця культура почала поступово втрачати свою популярність серед фермерів. Поки йдеться лише про перші ознаки, що знаходять вираження у зниженні посівних площ і деякій втраті показників рентабельності.
Тому варто детально розібратися з чим ми маємо справу – чому так відбувається, і які перспективи можуть чекати на ринок українського соняшнику в прийдешньому сезоні.
Ретроспектива: зниження середньої рентабельності
У 2018 році, згідно з оцінкою міністерства сільського господарства США (USDA), посівні площі соняшнику в Україні склали 6,5 млн га, що дозволило зібрати 15 млн тонн врожаю(друге рекордне виробництво після 2016 року).
Однак під урожай 2019 року було засіяно вже на 4% площ менше – 6,25 млн га. Скорочення площ під соняшником підтвердило і Мінагрополітики України — 5,9 млн га (6,06 млн га в 2018 році). Тобто два незалежні офіційні джерела, хоча й розійшлися у загальних оцінках, були єдині в тому, що площа скоротилася
Основним фактором, котрий обумовив дану негативну динаміку,стало суттєве зниження рентабельності вирощування соняшника протягом кількох останніх років. Так, згідно розрахунків Держкомстату України, в 2018 році показник рентабельності впав до 32,5% проти 41,3% в 2017 році та 63% в 2016 році. Інакше кажучи, ми вже маємо справу з трендом, який спостерігається декілька років.
Виною зниження рентабельності цьому стало падіння цін на соняшник, негативний вплив котрих в поточному сезоні не змогла компенсувати навіть рекордна врожайність (2,31 т/га). Аграріям так і не вдалося вийти на попередні показники доходу і прибутку за рахунок нарощування обігу і більш ефективного використання кожного гектара.
Наприклад, в 2017/2018 маркетинговому році середня ціна на соняшник в Центральному регіоні становила 11070 грн/т (EXW). А у поточному 2018/2019 сезоні (станом на кінець липня 2019 року)вона впала до 10250 грн/т під тиском великої пропозиції та низьких цін на соняшникову олію.
Поточна ситуація: врожаї ростуть, ціни падають
З огляду на те, що станом на початок серпня умови для розвитку посівів в цілому були досить сприятливими.
Agritel очікує, що при врожайності 2,3т/га в 2019 році Україна може зібрати 14,5 млн тонн соняшнику. Це трохи менше торішнього валового збору, але, з огляду на ринкову ситуацію, такий валовий збір є завеликим для встановлення справедливого балансу між цінами попиту і пропозиції.
До речі, USDA налаштоване ще більш оптимістично – у американському міністерстві сільського господарства прогнозують врожай соняшника в Україні на 1,2 млн тонн більше вказаного вище обсягу – на рівні 15,7 млн тонн. Справа в тому, що, на думку USDA, цього сезону українські фермер на загал отримають рекордну врожайність головної олійної культури – до 2,5 тон з кожного гектара.
Поки не варто сперечатися щодо точності обох прогнозі – варте лише відзначити, що обидві оцінки цьогорічного врожаю є доволі оптимістичними.
Таким чином, якщо виробництво і знизиться, то дане зниження має бути несуттєвим порівняно з минулим роком. Отже, пропозиція соняшнику на українському ринку залишиться високою.
І світова кон’юнктура, нажаль, не допоможе. Що стосується глобальних перспектив, то в світі також очікується незначне зростання виробництва соняшнику – до 52,6 млн тонн проти 51,5 млн тонн в 2018 році (згідно USDA). Окрім України, більший врожай може зібрати Росія – 13 млн тонн (+300 тис. тонн порівняно з рівнем 2018 року). Тому, на тлі старту збиральної кампанії на півдні України вартість насіння вже стрімко пішла донизу.
Так, станом на середину серпня в Центральному регіоні країни ціни на соняшник на умовах EXW знизилися до 9800 грн за 1 т (з 10400 грн за тонну станом на середину липня).
Що стосується попередніх цін на новий врожай, то вони, за даними компанії Agritel, озвучувалися в діапазоні 9100-9500 грн за тону (базис поставки – Центральний регіон України, EXW).
Такий рівень цін одразу на старті нового сезону, є суттєво нижчий за торішній – 10700 грн за тону, який був актуальний на ринку у середині 2018 року. Хоча тут треба зважати на вагомий фактор – у доларовому еквіваленті різниця між цінами становить значно меншу суму за рахунок міцнішої гривні. Якщо перерахувати ціни на американську валюту (а експортоорієнтований ринок України так чи інакше прив’язаний до цін у твердій валюті) вказана різниця становить лише 10 доларів на тоні.
Доки збиральна кампанія соняшнику набирає обертів, ціни ще можуть зрости на тлі недостатньої пропозиції, однак в середньостроковій перспективі при поточних прогнозах виробництва і нормальному ході збиральної кампанії зберігається висока ймовірність ще більшого просідання ринку у першій половині осені.
Роль цін на олію: кон’юнктура несприятлива
В новому сезоні ринок соняшникової олії продовжуватиме відігравати провідну роль в формуванні цін на соняшник. Адже приблизно 95% врожаю культури переробляється в середині країни.
Сезон 2018/2019 відзначився найнижчими за останні 10 років експортними цінами на соняшникову олію. Проте останні змогли відштовхнутися від листопадових мінімумів 2018 року у 620 доларів за тонну (FOB Одеса) і вирости до 760 доларів за тону станом на середину серпня завдяки гарному попиту з боку Індії, Китаю та країн ЄС.
І хоча очікування надходження нового врожаю соняшнику наразі призводять до сезонного знижувального коригування цін на олію (710-720 доларів за тонну FOB Одеса з поставкою в жовтні), однак в цілому довгострокова динаміка ринку в цілому виглядає більш позитивно, аніж минулого сезону.
Так, прогнози зростання імпорту рослинних олій з боку Індії (куди Україна реалізує близько 40% свого експортного потенціалу) та Китаю (12% відповідно), а також ризики зниження виробництва пальмової олії в Індонезії на тлі несприятливої погоди, дозволяють сподіватися, що в першій поливні кампанії ціни не будуть знижуватися так стрімко, як це було тогоріч (коли з вересня по грудень вартість української соняшникової олії на базисі FOB впала на 10%).
Від низьких цін на соняшникову олію страждають, перш за все, переробники, маржа котрих знижується з року в рік. Тому вже не перший сезон спостерігається зміщення пріоритетів переробки з соняшника на користь більш рентабельних олійних культур. Україна почала активно нарощувати потужності з переробки соняшнику в кінці 2000-х років, коли ціни на соняшникову олію стійко йшли догори.
В 2010-2013 роках вони сягнули небувалих висот — 1000-1300 доларів за тонну FOB Одеса. Таким чином, при співвідношенні цін олія/соняшник вище 2, маржа переробки була дуже привабливою. Отже, висока конкуренція за сировину штовхала ціни на соняшник вгору, стимулюючи фермерів збільшувати посівні площі.
Але з 2013 року ситуація почала змінюватися: через стрімке збільшення обсягів виробництва та переробки соняшнику в Чорноморському регіоні, пропозиція соняшникової олії в світі істотно зросла.
На додачу до цього, після пікових рівнів попередніх років сировинні ринки взяли курс на стрімке зниження. Вкупі це потягнуло ціни на соняшникову олію донизу, погіршуючи тим самим маржинальність переробки соняшнику.
Окрім того, у сезоні 2018/19 активному зниженню цін на соняшникову олію сприяла пальмова олія, ринок котрої зіткнувся з перевиробництвом в основних країнах-експортерах – Індонезії та Малайзії. У підсумку, фактори, які підтримували ціни на український соняшник протягом багатьох років поступово зійшли нанівець, в результаті чого виробники почали скорочувати посівні площі під цією культурою.
Альтернатива соняшнику: інвестиції у сою і ріпак
Вже в поточному сезоні ми побачили істотне нарощування обсягів переробки ріпаку та сої. З одного боку, цьому сприяли так звані «соєві правки» (щодо повернення ПДВ сільгоспвиробникам), а з іншого — масштабні інвестиційні проекти з модернізації старих і будівництва нових олійноекстракційних заводів, що дозволяють переробляти різні види олійних культур, не обмежуючись одним соняшником.
В майбутньому дана тенденція, швидше за все,буде лише посилюватися. Проте, варто пам’ятати, що існуючі в Україні потужності з переробки (близько 22 млн тонн) дозволяють переробити практично весь врожай олійних в країні. Тому, наразі, виробникам соняшнику не варто особливо хвилюватися з цього приводу: попит на їхню продукцію буде лишатися стабільним, і цей фактор неодмінно буде надавати підтримку цінам.
Текст: Вікторія Блажко, консультант компанії Agritel International
Джерело: Landlord
