Ужгородка

Новини Закарпаття

Агрохолдинги чи селяни: хто виграє від ринку землі

Що отримають від ринку землі фермери-одинаки й великі агрохолдинги? Чи скуплять відразу всю землю іноземці? Експерт спрогнозував, як розвиватиметься події в країні в разі прийняття закону про ринок землі, який уряд уже подав до Верховної Ради.

Як саме поведуться агрохолдинги, великі та малі фермерські господарства в разі  запровадження ринку землі розповів виданню «Слово і Діло» Анатолій Мірошниченко, професор кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

«На мій погляд, для агрохолдингів спочатку мало що зміниться. У них є укладені договори оренди, є переважне право на купівлю земельної ділянки, але я дуже сумніваюсь, що вони масово будуть викуповувати землю», – висловив свій прогноз Анатолій Мірошниченко. Він нагадав, за даними соціологів, нині лише  відсотків десять селян-власників паїв готові їх продавати. Тож агрохолдингу, що має земельний банк у сотні тисяч гектарів, 10% – надто мало.

«Один земельний пай в середньому складає 4 га, втім, ці паї сьогодні об’єднані в досить великі масиви (поля), які зручно обробляти. Коли договори оренди на решту земель і одного масиву припиняться, наявність 10% земель у власності для агрохолдингу не надасть жодних переваг, адже вони складатимуть «шахівницю», яку ефективно обробляти великому господарству просто неможливо», – пояснив експерт.

Анатолій Мірошниченко вважає: відразу після запровадження ринку землі агрохолдинги навряд чи відразу почнуть відмовлятися від нинішньої системи користування землею через право оренди. Тому що така система дає їм непогані економічні результати. Однак у перспективі ситуація може змінитися. Тому що поновлювати договори оренди вони зможуть тільки тоді, коли власник землі не схоче її продати або зайнятися власним бізнесом, наприклад, використавши свою землю як заставу при кредитуванні.

Читайте: Гончарук назвав точну дату запуску ринку землі

Схожа картина може скластися й з великими агропідприємствами, що оброблять сотні й тисячі гектарів сільгоспоугідь. Їм теж не надто вигідно витрачати великі гроші на придбання паїв без утворення придатних для використання масивів землі.

Можуть бути винятки, якщо невеликі паї купуватимуть для таких проєктів, як сади, виноградники чи для створення об’єктів інфраструктури, але радикально ситуація не зміниться. Яку політику обрати, агропідприємства вирішуватимуть уже після завершення дії нині укладених договорів, вважає експерт.

А ось фермери-одноосібники однозначно можуть виграти від запровадження ринку землі, говорить Анатолій Мірошниченко.

Зараз вони перебувають переважно поза правовим полем: не реєструють юридичної особи та не сплачують податків. Але все може змінитися:

«Щоб створити невелике господарство, людина може зайнятися рослинництвом, розробити сад чи виноградник, відкрити молочну ферму. Таким людям не потрібен масив із тисячі гектарі, їм достатньо кілька десятків га. Для них із скасуванням мораторію відкривається можливість іпотечного кредитування, яке дешевше, ніж інші види кредитів», – переконаний експерт.

Під заставу землі фермер зможу прокредитуватися й придбати необхідну техніку. Це буде однозначний плюс для дрібного господаря. Окрім того, на думку юриста, одноосібникам доведеться вивести своє господарство на «новий рівень»: зареєструватися як суб’єкт підприємницької діяльності, сплачувати податки тощо. Від цього виграють усі, переконаний Мірошниченко.

Нещодавно, прем’єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв, що уряд компенсуватиме дрібним фермерам частину відсоткової ставки за кредитами, аби вони могли конкурувати з великими агрохолдингами під час купівлі землі.

«Якщо ініціатива буде реалізована, це матиме величезний позитивний вплив на агросектор, економіку та насамперед маленьких дрібних фермерів. Дрібні та середні фермери – це той прошарок виробників, який найбільш привабливий з точки зору соціальної структури села, адже більшість дрібних фермерів забезпечують вищу зайнятість на селі, більш рівномірний розподіл соціальних благ», – сказав експерт.

Втім, Анатолій Мірошниченко зазначив, що потенційним позичальникам необхідно починати підготовку вже зараз: впорядкувати свою корпоративну структуру, облік, звітність. «Дуже важливо, щоб уряд, громадянське суспільство вели роз’яснювальну роботу, готували селян до запровадження ринку», – підкреслив юрист.

Landlord раніше повідомляв, що президент України Володимир Зеленський заявив: торгувати землею зможуть тільки громадяни України.

Джерело: Landlord

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору