Ужгородка

Новини Закарпаття

Зростання IT-сфери чи цифрове кріпацтво: що таке Дія City та навіщо цей режим Україні?

Україна готується запустити особливий та пільговий правовий режим для IT-сфери Дія City. Що це таке і навіщо він потрібний?

Зміст

  • 1Що таке Дія City?
  • 2Що дає Дія City?
  • 3Переваги та недоліки нового режиму

Що таке Дія City?

Це розроблений Мінцифрою особливий правовий та податковий режим для IT, компаній зі статусом резидента Дія City. У липні Рада ухвалила закон щодо стимулювання розвитку цифрової економіки. Він рамковий, про правовий режим. 14 грудня ВР погодила другий законопроект – про податки та своєрідний офшор.

Наразі особливий режим ще не запрацював, його запуск запланували на початок 2022 року. Його мінімальний термін – 25 років,

Суть у тому, що компанії-резиденти, що такими стали на добровільній основі, отримають доступ до пільгових податкових умов та деяких інших привілеїв. Держава зобов’язалася на їх користь трактувати неоднозначні норми законодавства про режим Дія City, зберігати його стабільність, зробити набуття статусу нерезидента формальним – без дозволів, ліцензій, можливість будь-якої миті вийти з режиму за заявою.

Стати резидентом може юридична особа, яка відповідає декільком критеріям. Компанія повинна вести один або кілька видів діяльності, список яких не є вичерпним. Це програмування та інформатизація, видання та ПЗ для комп’ютерних ігор, надання програмних продуктів, освітня діяльність у сфері IT, обробка даних (крім хостингу та веб-порталів), дослідження та експериментальні розробки, проведення маркетингових та рекламних кампаній з використання ПЗ резидента Дія City, організація кіберспортивних змагань, постачання послуг, пов’язаних із обігом віртуальних активів, кібербезпека, робототехніка. Інші види діяльності може встановлюватися Кабміном.

Інші вимоги до резидента: не менше дев’яти працівників та залучених гіг-фахівців, середня їх щомісячна зарплата не нижча за 1200 євро, дохід від наданих IT-послуг не менше 90% всього доходу юрособи.

Незвичні терміни у цьому правовому режимі – гіг-фахівець, залучений за гіг-контрактом. Це альтернатива повальному залученню позаштатних співробітників-ФОП до ІТ. Тут одразу варто зазначити, що модель із залученням фізосіб-підприємців закон про Дія City не викреслює з-поміж можливих. Але близько 90% фахівців у сфері зараз залучають по ній, а для того, щоб стати резидентом, потрібно забезпечувати середню зарплату 1200 євро лише серед працівників та гіг-фахівців. Тож до відмови від ФОП підштовхують на старті.

Гіг-контракт – це мікс трудового та цивільно-правового договорів, хоча він кваліфікується саме як цивільно-правовий. Те, що він узяв від трудових договорів: можливість узгодити кількість робочих годин (вісім на день і 40 на тиждень), право на оплачувану перерву в роботі протягом року (17 днів, але можна і більше) після півроку роботи, право на лікарняний та на перерву у зв’язку з вагітністю та пологами (70 днів до і 56 днів після або 70 днів, якщо пологи важкі).

Але в гіг-контракті залишається гнучкість щодо часу та місця роботи. Є й інші особливості роботи щодо нього: можна зафіксувати винагороду в інвалюті, розірвати його простіше, ніж трудовий. Будь-яка із сторін може попередити іншу за 30 днів до розірвання або за три дні, якщо гіг-фахівець співпрацював менше трьох місяців. Можна розірвати контракт із ініціативи резидента і раніше, але тоді потрібно виплатити гіг-фахівцеві компенсацію за кожен день скорочення терміну.

Є в правовому режимі ще одне важливе нововведення – договір про неконкуренцію, який можуть укладати з фахівцем. За ним фахівець зобов’язується протягом максимум року не вчиняти конкурентні дії, які пропишуть у самому договорі, а також не здійснювати конкуренцію як ФОП, не володіти часткою у конкуруючій юрособі, не входити до органу управління такої юрособи, не укладати з такими трудові договори та гіг-контракти. Дві обов’язкові умови договору про неконкуренцію: він повинен бути письмовим і передбачати певні матеріальні блага для фахівця.

Що дає Дія City?

Перший із ухвалених Радою законів описав базові переваги для резидентів. Основні – вже у законі податковому, це проект №5376, який днями й ухвалила Рада.

У ньому вже детально описано умови співпраці резидентів Дія City з ФОП. До 2024 року їх витрати на фізосіб-підприємців мають становити не більше 50%, до 2025 року – до 20%. Працювати з ФОП без обмежень зможуть резиденти з річним доходом до 40 млн. грн. і за умови, що вони будуть на загальній системі оподаткування: 18% прибуткового податку, 22% ЄСВ та 1,5% військового збору.

Тим часом для гіг-фахівців та працівників за трудовими договорами компаній-резидентів запроваджують спеціальні ставки податку на доходи фізосіб: 5% замість 18%, 1,5% військового збору та 22% ЄСВ від мінімальної зарплати.

Тут перевага для підприємств, які працюють на загальній системі вже зараз: зниження прибуткового податку з 18% до 5%. Для тих, хто співпрацює з ФОП, невелике підвищення. Для фізосіб-підприємців на третій групі, а це і є айтішники, передбачено єдиний податок 5% з доходу та без військового збору, плюс ЄСВ. Тепер пропонують підвищення до 6,5%: 5% прибуткового податку та 1,5% військового збору.

Вибір корпоративного податку на розсуд резидента Дія City: 18% податку на прибуток або 9% податку на виведений капітал (ПнВК). Можливість міняти одну систему на іншу є не частіше одного разу на рік.

При цьому самого формулювання “податок на виведений капітал” у законі немає. Він є по суті, а вона в наступному. Якщо платник податків не здійснює певних видів операцій з виведення капіталу чи операції, які до них прирівнюють, тобто гроші залишаються у бізнесі, реінвестуються, він не сплачує податок. Якщо здійснює певні операції, податок сплачує. Що стосується Дія City 9%. І третина податкового закону – саме опис операцій, які вважаються і не вважаются базою оподаткування. З певними застереженнями серед них дивіденди, крім реінвестованих, іноземні інвестиції, гроші та майно у зв’язку з купівлею товарів, робіт, послуг у ФОП у сумі понад 20% витрат. Загалом перелік на 12 сторінках.

Переваги та недоліки нового режиму

“Жодна країна не зробила ривок у залученні інвестицій та розвитку економіки, не створюючи для цього стимули. Мабуть, Дія City – перший такий приклад, де ми можемо конкурувати з іншими країнами. Ставка ПНнВК 9%. Не хочеш ПнВК, сплачуєш податок на прибуток 18%. Але готовий посперечатися, таких не буде. ПДФО 5%. Який ефект? Ну, по-перше, це реально хороший приклад фіскального стимулу для підприємців. По-друге, є шанс, що міжнародні IT компанії оберуть Україну як податкову юрисдикцію. А це і інвестиції, і зростання попиту на працю та зростання економіки України. Ну і є шанс із 2023-2024 року запустити ПнВК для всіх бізнесів”, – похвалив ініціативу співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

“Якщо сплачуєш ПнВК, то не сплачуєш ПДФО як акціонер. Робиш бізнес, поки реінвестуєш – нічого не платиш. Вирішив вивести дивіденди – заплатив 9% ПнВК +1,5% військового збору і насолоджуєшся своїми мільйонами. Податки – це важливий фактор, що впливає на розвиток бізнесу. Чим вони менші – тим більше можна реінвестувати в бізнес. У українських підприємців немає простого доступу до грошей. Кредити отримувати важко, венчурних фондів мало. Єдиний спосіб піднімати бізнес – реінвестувати. Податок на виведений капітал цьому сприяє. Ще й розмір податку більш ніж конкурентний. Податок на зарплату прирівняли практично до рівня податків на ФОП 3-ї групи. Наразі податківцям штормити ІТ компанії за приховані трудові відносини неможливо на рівні архітектури. Понятійна домовленість за рівнем податків для ІТ галузі зафіксована в законі. Ризики пішли. А ще пільгові ставки поширюються на всіх людей у компанії. У продуктових компаніях техспеціалісти – це 20-30% працівників. Є ще сейлс, маркетинг, офіс-менеджмент, закупівлі, фінанси, юристи тощо. І тепер усіх можна спокійно оформити в білу, платити розумні податки, не боятися. Це найкращі податкові умови у Європі. І одні з найкращих у світі. З відомих мені юрисдикцій крутіше тільки Дубай”, – схвалив податкові новації Олександр Конотопський, засновник і CEO виробника охоронних систем Ajax

Аплодують двом ухваленим законам і у Мінцифри. І на ефект від податкових послаблень чекають неабиякий.

“Завдяки запровадженню стимулюючих заходів, передбачених законопроєктом, очікується створення близько 80 000 нових робочих місць; до 2025 року очікується зростання ринку креативної індустрії до 11,8 млрд доларів США (в 2019 році він становив 6,2 млрд доларів США)”, – пишуть у пояснювальній записці до податкових змін.

Але для скепсису також простору вистачає. Економіст Олексій Кущ, оцінюючи перспективи Дія City, звертає увагу на модель IT-бізнесу в Україні в принципі. Він зазначає, що класичних IT-компаній у нас немає, так звані “єдинороги”, з капіталізацією понад 1 млрд дол., реєструються на Заході, де зручні юрисдикції та є доступ до ринків капіталу. Там фронт-офіси, а в нас бек-офіси, які переважно за рахунок аутсорсерів виконують певні роботи.

“Витрати цієї компанії: оренда офісу, зарплати айтішникам-ФОП, закупівля піци. Бек-офіс отримує доходи рівно в тих обсягах, які потрібні для витрат. Він практично не сплачує податок на прибуток, нарахувань з ПДВ немає, навпаки, по оренді йде податковий кредит на ПДВ, співробітників небагато. Айтішники отримують гроші як ФОП і сплачують 5% податку плюс ЄСВ на мінімалку. Здавалося б, яких податкових пільг ще не вистачає? Податкові пільги для них зараз кращі, ніж будуть на умовах Дія City, – каже економіст. – Головні проблеми нинішньої моделі в Україні: сировинний характер IT-діяльності, готовий софт збирають на Заході, основний фінансовий потік йде через фронт-офіси на Заході. Яку ж з них вирішує Дія City? Жодну. Цифро-сировинна спеціалізація наших айтішників після її запуску не зміниться. Ринок IT-послуг вже структурований, і свій Microsoft не з’явиться. Ніколи фронт-офіси в Україні не перейдуть: тут просто ніде залучати гроші, не вирішено проблем із захистом інтелектуальної власності, а зареєстрованим в Україні бек-офісам мільярди ніхто не дасть”.

Експерт каже, що незважаючи на концепцію “зерно та мізки”, в Україні з останнім не все однозначно, і у світових IT-рейтингах вона аж ніяк не лідирує. За даними Мінфіну, каже він, чистий виторг від IT-послуг становить лише кілька мільярдів доларів.

“Причина проста. Математичні здібності є у 10% населення, і не всі математики можуть бути програмістами. У нас просте демографічне обмеження плюс падіння якості освіти. Загалом у нас від 250 до 300 тис. айтішників-аутсорсерів з потенціалом зростання до 400 тис. Тому Україна завжди програватиме тій же Індії, де в одному Мумбаї живе 30 млн. Компанії фронт-офіси, реєструючи у нас бек-офіси, почали стикатися з проблемою найму айтішників. За людей висока конкуренція, вони пішли розпещені: то температура в офісі не влаштовує, то піца несмачна, то зарплати маленькі. Плюс ще й нові бек-офіси люблять переманювати фахівців в інших компаній. Тому головний недолік Дія City якраз у тому, що з’явиться цифровий загін, – резюмує Олексій Кущ. – Буде резидент, який буде укладати гіг-контракти, залучати айтішників і плюс укладати договір про неконкуренцію. Якщо говорити про Дія City, то це не про податкові пільги, а про те, як застовпити за обох цифрових кріпаків. Ти як резидент уклав гіг-контракти, вони прив’язані до тебе і якщо підуть, то рік не зможуть працювати в системі. Звичайно, рік втрачати ніхто не захоче. Людина буде прив’язана до резидента, який витиме з нього мотузки. Так, платитимуть більше, ніж іншим українцям, але менше, ніж якби між резидентами була вільна конкуренція за працівників. Планку 1200 євро щодо зарплати встановлено не дарма. Хочете більше – втрачайте рік життя. Створити інструмент кріпацтва та застовпити за собою певну кількість людей – головна мета”.

Джерело: Наш.live

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Нагору