Ужгородка

Новини Закарпаття

Обов’язкова декларація та домоекономіка: як в Україні хочуть запровадити сімейне оподаткування?

Нардепи пропонують запровадити податкове декларування для сімей – домогосподарств. 17 парламентаріїв подали до Ради законопроект №6539 про нове для України явище – “домоекономіку”. На деякі українські сім’ї чекає обов’язкове декларування доходів та можливість вести підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП. Попередній план авторів – запустити домоекономіку вже у 2025 році.

Зміст

  • 1Сім’я та її щорічна декларація
  • 2Хто і як подаватиме декларацію?
  • 3Лише частина реформи

Сім’я та її щорічна декларація

Наразі термін “домогосподарство” є лише в одному державному документі: наказі Держслужби статистики. Законопроект практично слово у слово дублює його визначення. Домогосподарство може складатися з однієї людини або кількох, які живуть разом, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують свої кошти та витрати. Члени домогосподарства можуть перебувати у родинних зв’язках, у відносинах свояцтва, у тих та інших чи не перебувати у будь-яких із цих відносин.

У проекті дають ще два терміни: “індивідуальні домогосподарства” – ті, що складаються з однієї людини, та “інституційні домогосподарства” – ті, що живуть у соціальних чи медустановах, військових частинах, установах соцобслуговування.

Одразу в кількох домогосподарствах одна людина перебувати не може. Проект зазначає, що українцеві належить перебувати в одному протягом звітного фінансового року.

Для домогосподарств загалом депутати мають намір запровадити добровільне щорічне податкове декларування. Але є ті, для яких воно буде обов’язковим.

Щорічно подавати декларацію мають ті сім’ї, які розраховують на податкову знижку. Обов’язковою вона буде й для тих, які отримують соціальні трансферти – виплати соціальних гарантій. Форми описують такі:

  • соцгарантії на достатній рівень життя: харчування, одяг, витрати на житло. Сюди підходять і субсидії, і виплати малозабезпеченим;
  • соціальні пільги у матеріальній та грошовій формі. Тут підходить, наприклад, компенсація за проїзд у транспорті;
  • соцстрахування;
  • соцпослуги.

Якщо члени домогосподарства отримують пенсії та стипендії, обов’язкову щорічну подачу декларації для них не передбачають.

Сім’ям дозволять вести підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП. Але потрібно буде відповідати чотирьом умовам:

  • вести її мають лише члени домогосподарств. Але не зазначено, чи повинні брати участь усі або тільки деякі, це має бути єдиний вид діяльності, чи можуть бути й інші;
  • річний дохід від діяльності має бути не більше ніж 8 млн грн. Тут не роблять прив’язку до кількості мінімальних зарплат на рік, кількості прожитминимумов. Існує пряме обмеження за сумою;
  • займатися можна лише певними видами діяльності;
  • щорічне декларування буде обов’язковим.

Список видів господарської діяльності не є вичерпним. Туди включають, зокрема, перукарські та косметологічні послуги, юрконсультації, репетиторство, догляд за хворими, клінінг, техобслуговування та ремонт одягу, взуття, техніки, меблів, текстилю, годинників, музичних інструментів, предметів домашнього побуту, виробів з металу, перевезення вантажів, діяльність у ресторанному господарстві, продаж продуктів та непродовольчих товарів з лотків та на ринках. Під забороною ліцензована діяльність, незалежна професійна, посередництво під час купівлі-продажу, оренди та оцінки нерухомості, робота з ювеліркою.

Домогосподарства, які провадитимуть економічну діяльність, віднесуть до суб’єктів мікропідприємництва нарівні з ФОП та юрособами, у яких у штаті до десяти працівників та дохід до 2 млн євро на рік. Кількість членів сімей, які у підприємництві зможуть брати участь, обмежувати не збираються, проте вимоги щодо річного доходу жорсткіші, ніж для ФОП та юросіб.

Якщо вимоги кредиторів сім’ї-підприємці задовольняти не зможуть, то для них, як і для ФОП, передбачено процедуру банкрутства.

Хто і як подаватиме декларацію?

Від імені домогосподарства декларацію подаватиме представник – уповноважена особа. Для сім’ї з кількох людей – будь-хто з них повнолітній та дієздатний. Для індивідуального домогосподарства – один його член, а інституційного – голова соцустанови, керівник військової частини, залежно від того, де живе сім’я.

За планами авторів, представник не лише подає до податкової щорічну сімейну декларацію. За місяць до закінчення терміну її подання в податковій службі йому мають давати предекларацію: всю інформацію, що є у податківців, про доходи сім’ї та сплачені з них податки.

Представник ще має у спрощеній формі вести бюджет домогосподарства. І не на власний розсуд, а в порядку, який встановить Кабмін.

Бюджет – це доходи та витрати домогосподарств. Перше та друге теж окреслили в законі, і якщо доходи навели довгим списком, то витрати лише з двох пунктів.

До доходів домогосподарств за законопроектом входять:

  • зарплата та прирівняні до неї доходи;
  • винагороди за підприємницьку діяльність, яку веде домогосподарство;
  • винагороди за виконання цивільно-правових договорів;
  • грошове забезпечення та інші виплати військовослужбовцям та членам їхніх сімей, правоохоронцям;
  • прибуток самозайнятих (ФОП чи осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність);
  • стипендія;
  • виграші, призи та подарунки;
  • доходи від продажу своєї сільгосппродукції, здачі металобрухту, вторсировини;
  • соціальний трансферт;
  • страхові виплати, у тому числі за договорами про страхування життя та за пенсійними полісами;
  • виплати від недержавних пенсійних фондів

Витрати – це кошти на підприємницьку діяльність сім’ї, у тому числі на ведення особистого сільського господарства, та соціальний прожитковий мінімум на кожного члена сім’ї.

Лише частина реформи

Соціальний прожитмінімум – нова величина. Його розмір щороку повинен буде розраховувати та фіксувати у законі про бюджет Кабмін.

Розшиває поняття прожитмінімуму не цей законопроект, а інший – №3515, який Рада у червні 2021 р. ухвалила в першому читанні. На чолі авторського колективу законопроектів і про домоекономіку, і про прожитковий мінімум – керівник соціального комітету ВР Галина Третьякова.

Плани на реформу прожитмінімуму такі: встановити його у прив’язці до розміру середньої зарплати. Тут є важливий нюанс: за рік, що передує тому, в якому формують бюджет. Наприклад, бюджет на 2022 р. верстали у 2021 році. Якби умови законопроекту працювали, то прожитмінімум на 2022 рік прописували б на підставі середньої зарплати за 2020 рік, без урахування інфляції та девальвації.

У перший рік застосування нового розміру прожитмінімуму він повинен становити 40% середньої зарплати. Співвідношення зросте до 50% від середньої зарплати протягом десяти років – щороку додаватимуть один відсотковий пункт.

Сам прожитковий мінімум у новому вигляді потрібен для оцінки рівня життя, розрахунку мінімальної зарплати, визначення права на соцдопомогу та соцгарантій. Але також для того, щоб встановити розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Наразі він дорівнює 17 гривням. За заявкою, який роблять у законопроекті №3515, дорівнюватиме прожитковому мінімуму. Але для цього потрібний окремий законопроект. Ще один потрібен і для того, щоби відкоригувати Податковий кодекс. Ані того, ані іншого немає, і оцінити ефект для сім’ї від домоекономіки поки що важко.

“Введення “сімейного оподаткування” не означає встановлення спеціального податкового режиму, а передбачає введення елементів “сімейного оподаткування” в діючу систему оподаткування доходів фізичних осіб”, – пишуть автори в пояснювальній записці.

Але сімейне оподаткування збираються запровадити у 2025 році, і на той час податкові умови можуть змінитися. Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман нещодавно описав основні плани, які стосуватимуться більшості українців.

Крім запровадження декларації для домогосподарств, мають намір знизити навантаження на фонд оплати праці до 25%. Наразі Єдиний соціальний внесок 22% знімають із усієї зарплати, а 18% податку на доходи фізосіб та 1,5% військового збору – вже після сплати ЄСВ. Голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев зазначає, що ефективна податкова ставка на зарплату – 34%. Олег Гетман розповів, що її мають намір знизити спочатку до 30%, а потім протягом кількох років до 25%. Зроблять це за рахунок скасування ЄСВ та військового збору та збільшення ПДФО до 30%, зі зниженням потім до 25%.

“Передбачається запровадження нових податкових пільг для фізичних осіб, зокрема — гарантоване повернення з бюджету ПДФО для певних категорій населення (наприклад, багатодітних та малозабезпечених родин), повернення 50% сплаченого ПДФО на погашення іпотечного кредиту тощо, – розповів Гетман. – Ще планують запровадити спеціальний режим оподаткування фізичних осіб, які ведуть окремі види професійної діяльності без необхідності спеціальної реєстрації (таксі, ремонт нерухомості, послуги з перекладу, освітня або викладацька діяльність поза закладами освіти та інше).І наостанок — запровадження податку на виведений капітал для МСБ (малий та середній бізнес, – авт.), дохід яких не перевищує 200 млн грн за попередній рік”.

Щоб зрозуміти, як усе це кореспондується із сімейним оподаткуванням, і потрібно побачити законопроект із поправками до Податкового кодексу. Поки що прибутковий податок на рівні 30% для сім’ї, яка провадить підприємницьку діяльність, виглядає страшно.

Джерело: Наш.live

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору