Ужгородка

Новини Закарпаття

Побратими називали його татом: на Тернопільщині попрощалися із сержантом Василем Стефанчуком

Бойовий командир, сержант Василь Стефанчук із Гаїв-Шевченківських Байковецької громади захищав Україну ще в АТО у 2014-2015 роках. Коли розпочалася повномасштабна війна, знову пішов боронити рідну землю. Воював у гарячих точках. Василь загинув у боях з російськими окупантами під час мінометного обстрілу в районі населеного пункту Сухий Ставок Херсонської області. Герою було 48 років. 

Осиротіла донька Марічка, залишилася без люблячого чоловіка дружина Світлана. Не обіймуть більше Василя батько Василь, мама Данута,  рідний брат Сергій, який разом із племінником на кілька днів приїхав з передової.      

Коридором шани Байковецька громада зустріла кортеж із тілом загиблого Героя – Василя Стефанчука. 

«Нещадна, жорстока війна забирає найкращих синів. Обороняючи Україну від московитів на Херсонщині загинув Василь Стефанчук. У Гаях-Шевченківських на колінах зустріли захисника, оплакуючи страшну втрату… В цей день дощило, але як тільки траурний кортеж під’їхав, з’явилось сонце, яке своїм промінням освітлювало дорогу, встелену квітами та лампадками. 

Герой боровся за волю України, на жаль не дочекався перемоги. Не судилося… Але побратими обов’язково помстяться за смерть Василя і завершать святу справу: Україна назавжди позбавиться московського ярма! Щирі співчуття рідним та близьким! Розділяємо разом з вами страшне горе та біль втрати», – кажуть у Байковецькій громаді.

«Пару годин залишалось до ротації, як влучив орківський снаряд … Пару годин від життя до смерті… До Вічної пам’яті … 

Рідний брат чоловіка Сергія , хресний тато старшого сина Василя, улюбленець всієї родини Стефанчуків і Жмурків, бойовий командир 1 взводу 5 СР 2СБ 24 ОМБР – Василь Васильович Стефанчук. Бойові побратими його називали татом. Після смерті плакали всі бійці: «Неможливо уявити, як вони будуть без бойового командира Василя Васильовича, на якому трималося все…

Невимовний біль втрати дорогої рідної людини. Чому йдуть на небеса найкращі? Плачуть мама і тато, плачуть донечка Марічка і дружина Світлана , плачуть всі… Сум і біль… Герої не вмирають – вони живуть вічно в нашій пам’яті. Близькі люди живуть у наших серцях», – поділилася братова, відома дизайнерка, волонтерка Наталі Стефанчук.  

Вічна пам’ять Герою! 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору