Ужгородка

Новини Закарпаття

Іван КРУП’ЯК: «Жити треба нинішнім днем, бо вчорашній – минув, а завтра – невідомість…»

Час минає, спливає, не повертається… Часоплин вічний, як Всесвіт. Він змінює Землю, людей. Із вічного Часу складаються наші дні, миті нашого життя, які треба цінувати.

Про складне сьогодення нашої країни та світу, про віщування зір і таємниці цифр, які впливають на долю, про цінність часу розмовляю з відомим тернопільським астрологом Іваном КРУП’ЯКОМ. 

– Ми живемо в епоху великих змін, в час війни та екологічних катастроф. В умовах, яких не очікували. І поки що не можемо усвідомити наслідків всього, що переживаємо.

– День… Як ми його прожили? Якщо колись до дня ставилися спокійно, щось на цей день планували, то нині цього зробити майже не можемо. Теперішні дні тривожні. Повітряні тривоги, які переживаємо, залишаться у нашій свідомості та підсвідомості назавжди. Ці тривоги змінюють день. Закладається інший ритм…

Нині прожитий день має найвищу цінність. Бо цей день – все, що залишається у нас в пам’яті. Всі матеріальні надбання, які ми робили роками, не є цінністю. Війна може зруйнувати все це за секунду. Вмить забрати дорогу для нас людину. Тому ми повинні глибоко усвідомити, що таке час. Визначення часу ще ніхто не дав. Ні фізики, ні астрономи… Але частинкою часу є день. І коли ми молимось, то просимо в Бога «дай нам днесь», тобто, дай нам сьогодні. Не завтра ми просимо. І в тому нинішньому дні є закладено майже все. Бо вчорашнє прожили, завтрашнє – невідоме. А мить між минулим та майбутнім закладена саме у нинішній день. Це – тонесенька ниточка, яка з’єднує прожите і те, що потрібно прожити.

– Багатьох із нас вчили жити майбутнім. Над фразою «жити нинішнім днем» насміхалися.

– Людина мислить, а Бог креслить. Планувати треба. Але з розумом, не переступаючи через сьогодні. Ми не вміємо шанувати і цінувати часу. Час – це здоров’я. 72 роки – для Космосу – один день. Тож багатьом людям лише цей один космічний день відведено прожити. На планеті є багато живих організмів-одноденок. І за цей короткий час вони намагаються щось зробити. А наш, людський день, довший за земними мірками. У Бога часу не існує. Існує Вічність…

Жити потрібно нинішнім днем, бо вчорашній уже минув, а завтра – невідомість… Людині багато не треба: сад і бібліотека. На жаль, зараз люди цим найменше переймаються.

– Часто вживаємо фразу: хай би цей день швидше минув. Грішимо?  

– Так. Ми нехтуємо великим даром прожити день. Звичайно, трапляються різні ситуації. І коли вони складні, непередбачувані, то просимо Господа, аби швидше минув цей день. Коли ж у нас все добре, якісь приємні несподіванки, то кажемо: «Боже, хай цей день триває вічно». Ми повинні дякувати Творцеві за все. Бо життя – це випробування. Той, хто цінує час, – цінує себе. Ми прийшли в цей світ не наїстися чи накопичити скарбів. Після нас зібрані нами речі будуть роздані, спалені або викинуті. Ми прийшли пізнати цей світ, Творця. Здобувати знання. Час дає нам можливість пізнати сенс буття і легенько відійти за межу Вічності. Не можна вимовляти фразу: «вбиваємо» час. То не час ми вбиваємо, а себе…

– Усі зміни прив’язані до часу. Він випробовує людство. Як і природа. Заливає, сушить, руйнує… Складним був перший осінній місяць для України. А літні місяці осушили великі ріки Європи.

– Надмірне завжди є проблемне. Надмірні дощі, надмірна спека… Цікавий рік 2022-ий. Урожайний. Я ще навесні казав, що картоплю треба викопати до 10 вересня, бо будуть дощі. Природа нервується, протестує. Пересихають великі річки Європи, чого не було 500-600 років. Ми безоглядно нищимо природу. Зрізаючи дерево, «зрізаємо» себе. Зелений колір – найпоширеніший у світі. Це – колір життя. Якби не було його, то й не було б нас. Не природа від нас залежить, а ми від неї. Але людина думає, що вона мудріша. Та ні. 

Торік у деяких регіонах дуже хворіли сливи, абрикоси, персики. Якимись незрозумілими хворобами. Старим садоводам було невтямки, що сталося. Можливо, природа вкотре «сказала» людині: я – твоя годувальниця, шануй мене.    

– Іване Степановичу, чому обрано для випробувань 2022 рік?

– Нинішній рік – шістки – два плюс два, плюс два. Це непередбачуване число. Обманне. От і отримали війну з росією, посуху, буревії…

– Наступний 2023-ій – сімка. Він хоча трохи виправить те, що накоїв попередник?

– Так. Це буде рік з іншими принципами. Загадкова сімка є стержнем світу. Сім кольорів, сім нот, сім шарів нашої шкіри… Сімка присутня скрізь. Загадкова і проста. Україна знаходиться під сімкою. Всі основні події відбувалися в історії нашої держави саме під цим числом. Бо й назва – Україна – має сім літер. Літера «у» – означає пізнання, знання; «ра» – найсильніший звук. Ра – бог Сонця. Звук сонця. Енергія.

Україна має величезні природні багатства, звідси й проблеми. Бо кожен хоче чимось скористатися, завоювати. «Солодкі» чорноземи. І на тих солодких грунтах росте все. Через посухи, які й далі турбуватимуть людство, продовольства стане менше. Україна годувала світ. І далі годує. Але багато наших «солодких» чорноземів гірчать війною…     

– Україна – серце Європи. Але те серце зранене, зболене. Кожне століття ознаменувалося на нашій землі якимись трагедіями. А ще нам долею випало захищати, прикривати сусідів від ворогів. І зараз знову ми стали муром для Європи.

– У Володимирському соборі в Києві є ікона Божої Матері майже повністю в чорних одежах. Подібного образа більш нема ніде в світі. Чому в чорному? Бо ми постійно переживаємо якесь горе. Наші матері часто одягаються в чорний колір. Як сьогодні. Ми ніби відбуваємо чийсь гріх. За що? Можливо за те, що не знаємо себе, зраджуємо цю свою солодку землю. Не поважаємо мову. За все треба платити. Ми маємо багато імен, які увійшли в світову історію. Але самі не знаємо їх достеменно. За кордоном наших видатних земляків, буває, більше цінують, ніж на рідній землі.

Україна зараз боронить Європу і світ. Зачаття Водолія проходить у знаку Тельця. А Україна – Тілець. Епоха Водолія зароджується саме на наших теренах – хочемо ми цього, чи ні. Звідси піде зовсім інше мислення, інше бачення світу. Маємо таку місію, з одного боку – величну, з іншого – жертовну. 

– Сподіваємось, Європа нарешті зрозуміє значення України. І світ також.  

– Амбіції багатьом не дають зрозуміти все до кінця. Ще впливає подвійність минулої епохи Риб. Але все це вже відходить. Ера Водолія зовсім інша. В Космосі зараз відбуваються цікаві речі. Войовничий Уран свою силу спрямовує на Землю, а Юпітер з Венерою захищають. Це процеси, які ми не можемо змінити. Мусить старе відійти.

– А ще ми стоїмо між Сходом і Заходом…

– Континент Євразія. Ми не розділені. Африка, Америка, Антарктида – окремі. Ми – А і Є. Адам і Єва. Ми в спільності. Сутички – Схід і Захід – завжди залишали слід на нашій землі.

Ми йдемо в Європу, хоча там з давніх давен присутні – в історії, культурі. У нас були високі цивілізації. Наші княжні виходили заміж за європейських вельмож. Ми багато чого навчили Європу. Але нам історію писали чужинці, її принижували. Століттями нищили нашу культуру. Барвисту мову. Мова українська дуже цінна, багата, з відтінками-діалектами. А наші народні пісні… У них описано майже все…

Нас не навчили знати родове дерево. Бо це комусь не вигідно. Ми повинні були стати ніким. Але стерти з пам’яті ці генетичні коди не вдасться. 

– Небеса подають певні знаки у певний час. Це ж правда…

– Знаки були завжди. Коли наші президенти присягу приймали, з кожним щось ставалося. Володимир Зеленський – сьомий президент за термінами, бо Кучму двічі обирали. І народжений під сімкою. Бачите, знову ця загадкова сімка. На його каденцію випало величезне випробування. Володимир – слов’янське ім’я. Володар миру, світу. Місяць.

– Путіна можна назвати володарем тьми.

– Так воно є. Але ця тьма – також світ. Йдеться про світ, у якому ми живемо. Від путіна, на жаль, залежало те, що розпочалася війна, подекуди виник голод… Він сполохав світ. Одне його рішення може зупинити війну або наробити багато лиха. Володимир Зеленський і володимир путін народжені під одним числом. Цей народжений 7 жовтня – сімка. Наш президент – 25 січня – 2 і 5 – третя позиція сімки. Вони антиподи з однієї повітряної групи. І тому на долю нашого президента випало це випробування. І на долю нас усіх.

– У січні цього року сильний вітер у Києві здув хрест з одного із куполів Софійського собору. Це був знак?

– Так. Хрести падають до біди. Добре, що згодом його відновили й поставили на місце.  

Щодо символів. Ми маємо святу Оранту в Софії Київській. Вона у синьо-жовтих кольорах. Не сумна. А Свята Софія – найенергетичніше місце України. Оранта… Ора – енергія Сонця. Треба багато молитися до Оранти. Кажуть, що жінка врятує Україну. Це може бути Оранта – наша Берегиня. У церковних співах Богоматір прирівнюють до «Непорушної стіни», «стіни непереборної». Недаремні слова: доки стоїть Оранта, доти стоїть Київ. Відповідно, й Україна. Оранта вічна…   

– У цьому році відійшли в засвіти знакові постаті. Це щось означає?

– У світі випадковостей нема…2022-ий забрав життя тих, хто був причетний до ліквідації срср. На дев’ятий день після 15-річчя з часу смерті Бориса Єльцина помер Станіслав Шушкевич – перший керівник незалежної Білорусі. А через дев’ять днів після смерті Шушкевича вмирає Леонід Кравчук. Вони обоє – підписанти Біловезької угоди, яка «поховала» радянський союз. Далі: на дев’ятий день після смерті першого та єдиного президента срср Михайла Горбачова вмирає королева Великої Британії Єлизавета ІІ. Горбачов за гороскопом Риба. Королева – Овен. Замикається принцип старого. Вони обоє відійшли під знаком шістки. Ми свідки, як відходить старий світ…

Ольга ЧОРНА.

(Фото з відкритих інтернет-джерел).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору