Ужгородка

Новини Закарпаття

14 вчених зі Львівщини увійшли у 2% найбільш цитованих у світі науковців

З науковцями зустрівся начальник Львівської ОВА Максим Козицький.

В межах зустрічі поговорили про наукові дослідження у різних сферах: лінгвістичній, медичній, інженерній, математичній, інформаційній тощо. Також, про те, що потрібно науковцям, щоб без обмежень працювати саме в Україні. Адже початок повномасштабної війни призупинив роботу та співпрацю Львіщини з Харківською, Київською та іншими областями, де була частина обладнання, яке потрібно для дослідів. 

«Дякую вам за те, що ви вкотре демонструєте світу професіоналізм українців. Наш народ достойно представляє кожну галузь на міжнародному рівні. Зі свого боку, ми будемо робити конкретні речі, які дають поштовх до подальших досліджень та створення наукових робіт. Спробуємо допомагати усіма можливими методами, зокрема купівлею обладнання, яке використовуватимуть всі виші за потреби», – наголосив Максим Козицький.

У топ 2% найцитованіших науковців світу потрапили:

  • Наталія Шаховська, НУ «Львівська політехніка»;
  • Іван Шацький, Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України;
  • Василь Литвин, НУ «Львівська політехніка»;
  • Іван Ізонін, НУ «Львівська політехніка»;
  • Вікторія Висоцька, НУ «Львівська політехніка»;
  • Петро Кравець, НУ «Львівська політехніка»;
  • Роман Ткаченко, НУ «Львівська політехніка»;
  • Соломія Федушко, НУ «Львівська політехніка»;
  • Ярослав Бліхарський, НУ «Львівська політехніка»;
  • Роман Лесик, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;
  • Павло Бехта, Національний лісотехнічний університет України;
  • Іван Кирчей, Інститут прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С.   Підстригача НАН України;
  • Григорій Никифорчин, Фізико-механічний інститут ім. Г.В.Карпенка НАН України;
  • Любомир Чирун, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Довідка:

Elsevier – одна з найбільших видавничих компаній світу, яка щорічно випускає близько чверті всіх статей, які публікують в наукових журналах. Заснована 1880 року в Амстердамі.

Scopus – бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях, що містить понад 50 млн реферативних записів. Рубрикатор Scopus (ASJK) має 27 базових тематичних розділів, поділених на 335 підрозділів, політематичні статті індексуються одразу в кількох розділах.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Нагору