Ужгородка

Новини Закарпаття

Вчитель зі США розповів, як 8 місяців провів в окупованому Херсоні

Учитель англійської мови зі США переховувався від російських загарбників протягом усіх восьми місяців окупації міста Херсона. Історію громадянина США, який пережив окупацію Херсона, розповідає New York Times.

Тімоті Моралес розповідає, що весь час окупації залишався вдома, щоб уникнути російських патрулів. Він дивився фільми на своєму ноутбуці, а у сонячні дні прогулювався маленьким, обгородженим стіною двориком. Боячись бути поміченим, Тімоті обережно визирнув із-за фіранок, спостерігаючи, як росіяни просуваються вулицею.

Моралес знав, що громадянство США неминуче зробить його мішенню для росіян.

“У мене були моменти, коли я був у відчаї. Але з якогось часу я знав, що цей день (звільнення Херсона. – Ред.) настане”, – сказав він.

На думку журналістів NYT, Херсон залишається похмурим і темним містом, без електрики, води та опалення. Починаючи зі світанком, багато цивільних, що залишилися, шикуються в гігантські черги, щоб отримати хліб або наповнити пластикові пляшки водою.

Але для 56-річного Моралеса, який працював професором в коледжі, найгірше вже позаду. Більше ніяких переховувань від росіян.

Тімоті Моралес виріс в Анлії, але потім прожив багато років в Оклахома-сіті, працюючи вчителем англійської літератури. Пізніше він перебрався до України і відкрив школу англійської мови в Херсоні, яка працювала, аж поки місто не окупувала російська армія.

За словами американця, одного разу він намагався втекти по шосе на північ, але повернувся, коли побачив російські танки, що стріляли по дорозі. Моралесу вдалося відправити в безпечне місце свою 10-річну доньку разом із колишньою дружиною, але сам він вибратися не зміг.

“Я не хотів ризикувати через свій паспорт”, — сказав він про низку російських військових блокпостів.

Чоловік не зробив нічого протизаконного згідно із законами будь-якої країни. Але Кремль назвав Сполучені Штати та їхніх союзників, які озброюють українські війська, справжнім ворогом у цій війні, звинувачуючи їх у своїх невдачах на полі бою. Моралес побоювався, що російські війська затримають його лише за те, що він американець.

Родичі його колишньої дружини, яка є українкою, приносили їжу, а іноді він робив покупки в продуктовому магазині, де був знайомий з продавчинею, якій довіряв і яка через свої проукраїнські погляди його не зрадила.

Якось у вересні до нього на подвір’я прийшла група російських солдатів. Сусідка закричала у двері, що в нього немає іншого вибору, як відкрити. Тімоті це зробив і зіткнувся віч-на-віч з працівником ФСБ.

Моралес, який говорить російською, але недостатньо добре, щоб прикинутися місцевим жителем, сказав ФСБівцю, що він ірландець на ім’я Тімоті Джозеф, викладає англійську в місті та втратив свій паспорт. На щастя, окупанти пішли.

Він втік на іншу квартиру і не повертався на місце обшуку аж після звільнення міста.

Моралесу вдалося відновити викладання англійської мови онлайн, використовуючи інтернет-з’єднання сусіда для зв’язку зі студентами з України та інших країн. “Це підтримувало мене в розсудливості”, — сказав він про можливість працювати онлайн.

За словами американця, один з окупантів переселив свою сім’ю до квартири, покинутої українцями, які виїхали, у будинку навпроти.

Але з часом він зауважив і те, що ставало очевидним для інших херсонців: російська армія розвалювалася. Солдати стали неохайними і все частіше їздили на крадених машинах місцевих жителів, а не на військовому транспорті. Вони викрадали дорогі машини і переправляли їх на баржах із Херсона, подалі від лінії фронту. Зникнення дорогих награбованих автомобілів, за його словами, “подарувало надію”.

Моралес приєднався до святкування на центральній площі міста після деокупації, вітаючи українських військових. Проте як би він не радів звільненню Херсона, але зараз планує виїхати.

uzhik

uzhik

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Нагору